Постанова

від 25.05.2015 по справі 820/2541/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2015 р. справа №820/2541/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Гумінської Л.М.,

представників позивача - Голик О.В., Саніна А.О.,

представника відповідача - Мосійчука Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕРТУС" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕРТУС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по призначенню та проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕРТУС" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за серпень, вересень 2014 року за результатами якої був складений акт від 27.02.2015 року № 990/20-36-22-03-07/31942246;

- визнати протиправним дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення коригування та внесення змін до ІБД "Податковий блок" (АІС "Аудит", АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інші) з податку на додану вартість без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 27.02.2015 року № 990/20-36-22-03-07/31942246 за період серпень, вересень 2014 року;

- зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити та відобразити у відповідних вкладках ІБД "Податковий блок" (АІС "Аудит", АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інші) показники, відображені ТОВ "НЕРТУС" самостійно у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень 2014 та які були відкориговані на підставі акту перевірки від 27.02.2015 року № 990/20-36-22-03-07/31942246;

- зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з ІБД "Податковий блок" (АІС "Аудит", АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інші) інформацію, внесену у зв'язку з прийняттям акту перевірки № 990/20-36-22-03-07/31942246.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підприємство ТОВ "НЕРТУС" було направлено запит засобами поштового зв'язку від 29.10.2014 №13289/10/20-30-22-03-14 "Щодо надання пояснень та їх документального підтвердження" по взаємовідносинам з ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за період серпень 2014 року. У відповіді від 05.01.15р. № 05/01-1 ТОВ "НЕРТУС" відмовило у наданні пояснень та документального підтвердження" щодо взаємовідносин з ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за період серпень 2014 року. Також на підприємство ТОВ "НЕРТУС" було направлено запит засобами поштового зв'язку від 16.12.2014 №14832/10/20-30-22-03-14 "щодо надання пояснень та їх документального підтвердження" по взаємовідносинам з ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за період вересень 2014 року. У відповіді від 05.01.15 р. № 05/01-2 ТОВ "НЕРТУС" відмовило у наданні пояснень та документального підтвердження" щодо взаємовідносин з ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за період вересень 2014 року.

У відповідях на зазначені запити позивач зазначив, що не має підстав для задоволення вимог відповідача, оскільки відповідач не зазначив визначених ПК України підстав для отримання інформації.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, за результатами якої складений акт від 27.02.2015 року № 990/20-36-22-03-07/31942246 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НЕРТУС", код ЄДРПОУ 31942246 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за серпень, вересень 2014 року.

Позивач вважає, що для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НЕРТУС" не було жодних законних підстав. При цьому, в акті перевірки не міститься жодного конкретного факту виявлених порушень із обґрунтуванням, як це передбачено Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань отримання податкового, валютного та іншого законодавства, а також не викладено жодного належного та допустимого доводу про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за договорами з ТОВ "ДЕКОМП", а тому, на думку позивача, відповідач не мав права вносити до відповідних автоматичних систем зміни, оскільки підставами для внесення стали висновки акту перевірки, які, на думку позивача, є необґрунтованими та протиправними.

Від представника відповідача надішли письмові заперечення, в яких представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв на підставі та у спосіб, передбачений законодавством.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та у заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕРТУС" зареєстровано як юридична особа 01.10.2003 року, відомості про перебування юридичної особи у процесі провадження справи про банкрутство, санації, у процесі припинення, про припинення юридичної особи - відсутні; код ЄДРПОУ 31942246, адреса місцезнаходження: 61047, м. Харків, вул. Грицевця, буд.39, кв.106 (а.с.23-24).

На адресу позивача податковим органом направлено запит засобами поштового зв'язку від 29.10.2014 №13289/10/20-30-22-03-14 "Щодо надання пояснень та їх документального підтвердження" по взаємовідносинам з ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за період серпень 2014 року (а.с.15-16).

У відповіді від 05.01.15р. № 05/01-1 ТОВ "НЕРТУС" відмовило у наданні пояснень та документального підтвердження" щодо взаємовідносин з ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за період серпень 2014 року (а.с.17-18).

Позивачу податковою інспекцією направлено запит засобами поштового зв'язку від 16.12.2014 №14832/10/20-30-22-03-14 "щодо надання пояснень та їх документального підтвердження" по взаємовідносинам з ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за період вересень 2014 року (а.с.19-20).

У відповіді від 05.01.15 р. № 05/01-2 ТОВ "НЕРТУС" відмовило у наданні пояснень та документального підтвердження" щодо взаємовідносин з ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за період вересень 2014 року (а.с.21-22).

У відповідях на зазначені запити позивач зазначив, що не має підстав для задоволення вимог відповідача, оскільки відповідач не зазначив визначених ПК України підстав для отримання інформації.

На підставі наказу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.01.2015р. № 136 "Про проведення позапланової невиїзної перевірки"(а.с.14), фахівцями Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "НЕРТУС", код ЄДРПОУ 31942246 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за серпень, вересень 2014 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 27.02.2015 року № 990/20-36-22-03-07/31942246 (далі по тексту - акт, акт перевірки, а.с.48-92).

Згідно з висновками вказаного акту, в діяльності платника податків податковим органом виявлено порушення п.186.1 ст.186, п. 187.1 ст.187, п. 198.1, п.198.3 ст. 198, ст..201.10, ст. 185, ст. 188, ст192 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 01.12.2010 року із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкових зобов'язань за період серпень, вересень 2014 року при реалізації ТМЦ, які було придбано у ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за період серпень, вересень 2014 року та завищення податкового кредиту на суму 1915754,75 грн. за квітень 2014р., на суму 1840383,97 за травень 2014 р., всього на суму 2319559,62 грн., в т.ч. за серпень 2014р., на суму 1908017,9. за вересень 2014р., на суму 411541,72 грн при придбанні ТМЦ у ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332.

Перевіряючи відповідність оспорюваних дій суб'єкта владних повноважень по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Порядок проведення перевірок платників податків з питань повноти та правильності обчислення податків (зборів) визначений ст.ст.75-78, 79 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з положеннями п.п.78.1.1 п.78.1 Податкового кодексу України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законами № 657-VII від 24.10.2013, № 71-VIII від 28.12.2014) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, спірна перевірка була проведена суб'єктом владних повноважень на реалізацію наказу Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ " НЕРТУС" від 28.01.2015р. № 136 "Про проведення позапланової невиїзної перевірки"

Як вбачається з акту документальної невиїзної перевірки, підставою для проведення перевірки є ненадання відповіді на запит №13289/10/20-30-22-03-14 "щодо надання пояснень та їх документального підтвердження" по взаємовідносинам з ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за період серпень 2014 року та запит від №14832/10/20-30-22-03-14 "щодо надання пояснень та їх документального підтвердження" по взаємовідносинам з ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за період вересень 2014 року та акт Основ'янської ОДПІ у м. Харкова Головного управління Міндоходів Харківської області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 від 17.11.2014 №4845/20-38-22-01-04/39109332 за період серпень 2014 року.

Перевіряючи обґрунтованість підстав для проведення перевірки, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що податковим органом направлено ТОВ "НЕРТУС" запит від 29.10.2014 №13289/10/20-30-22-03-14 "Щодо надання пояснень та їх документального підтвердження" по взаємовідносинам з ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за період серпень 2014 року. У відповіді від 05.01.15 р. № 05/01-1 ТОВ "НЕРТУС" відмовило у наданні пояснень та документального підтвердження" щодо взаємовідносин з ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за період серпень 2014 року. Також на підприємство ТОВ "НЕРТУС" було направлено запит від 16.12.2014 №14832/10/20-30-22-03-14 "щодо надання пояснень та їх документального підтвердження" по взаємовідносинам з ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за період вересень 2014 року. У відповіді від 05.01.15р. № 05/01-2 ТОВ " НЕРТУС" відмовило у наданні пояснень та документального підтвердження" щодо взаємовідносин з ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за період вересень 2014 року.

Згідно з п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 73.3 ст. 73 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Згідно з п.11 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами передбачено, що перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє: наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації; наявність інформації в системі органів державної податкової служби; відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку.

Судом встановлено, що у запиті від 29.10.2014 №13289/10/20-30-22-03-14 та запиті від 16.12.2014 №14832/10/20-30-22-03-14 дійсно не зазначено підстав для надіслання запиту, а також фактів, які б свідчили про порушення платником податків податкового, валютного законодавства.

Таким чином, надана відповідь позивача про відмову на запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень є правомірною та такою, що відповідає чинному законодавству, а дії відповідача щодо направлення такого запиту є неправомірними.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем до податкового органу надані до перевірки первинні документи по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "ДЕКОМП", а саме: податкові, видаткові накладні, договори, товарно-транспортні накладні, договори транспортування та експедування, договори оренди та складського зберігання.

Відповідно до положень ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст. 79 ПК України).

Згідно з положеннями п.п.78.1.1 п.78.1 Податкового кодексу України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законами № 657-VII від 24.10.2013, № 71-VIII від 28.12.2014) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином попередня редакція п.п. 78.1.1. Податкового кодексу України (до 28.12.2014 року) містила в собі слова "можливі порушення" та звучала так: "за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту."

Як вбачається з матеріалів справи, на час призначення позапланової перевірки відповідач не надсилав на адресу позивача запити, які містили зазначення порушень цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, а містили лише припущення "про можливі порушення платником податків" без їх жодного опису.

Таким чином на час видання наказу підстав для проведення перевірки вже не було, оскільки згідно із п. 78.1.1 ПК України (у редакції на момент винесення наказу про призначення перевірки), а саме станом на 28.01.2015 року, підставою для проведення позапланової документальної перевірки наявність письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Однак таких запитів відповідачем надіслано не було. В матеріалах справи наявні запити, в яких лише зазначено про можливі порушення ТОВ "НЕРТУС" податкового законодавства, без їх опису та конкретизації, а тому ненадання позивачем відповіді на такий запит не зумовлює відповідно до вимог п.п.78.1.1 виникнення у відповідача права на призначення позапланової документальної перевірки.

У той же час до суду не надано доказів направлення відповідачем на адресу позивача запитів у спірних правовідносинах, які відповідають вимогам чинного законодавства, та ненадання відповіді на які могло б слугувати підставою для призначення перевірки.

Згідно з п.86.4 ст.86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Абзацом 2 п. 44.6 ст. 44 ПК України встановлено, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Абзацом 2 п.44.7 ст.44 ПК України визначено, що протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Згідно з абз.4 п.44.7 ст.44 ПК України у разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Як встановлено з матеріалів справи, при поданні заперечень на висновки акту перевірки від 27.02.2015 року № 990/20-36-22-03-07/31942246 разом із супровідним листом на адресу відповідача направлено в порядку п.44.6, п.44.7 ст.44 ПК України додатково первинні документи (а.с.93-95).

Листом Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо розгляду заперечень зазначено, що висновок акту перевірки від 27.02.2015 року № 990/20-36-22-03-07/31942246 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а заперечення в частині перегляду висновків акту перевірки такими, що не підлягають задоволенню (а.с.96-99).

Суд зазначає, що в судовому засіданні встановлено відсутність в діях позивача порушення, передбаченого п.121.1 ПК України у вигляді ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів доказів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, оскільки всі документи позивачем були надані в ході перевірки та протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки, що не заперечувалось представниками сторін.

Згідно з до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх, належних та допустимих доказів і не довів правомірності своїх дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ " НЕРТУС" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за серпень, вересень 2014 року, за результатами яких складено акт перевірки від 27.02.2015 року №990/20-36-22-03-07/31942246 вчинені відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги про визнання таких дій неправомірними підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним дій Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення коригування та внесення змін до ІБД "Податковий блок" (АІС "Аудит", АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інші) з податку на додану вартість без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 27.02.2015 року № 990/20-36-22-03-07/31942246 за період серпень, вересень 2014 року; зобов'язання Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити та відобразити у відповідних вкладках ІБД "Податковий блок" (АІС "Аудит", АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інші) показники, відображені ТОВ "НЕРТУС" самостійно у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень 2014 та які були відкориговані на підставі акту перевірки від 27.02.2015 року № 990/20-36-22-03-07/31942246; зобов'язання Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з ІБД "Податковий блок" (АІС "Аудит", АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інші) інформацію, внесену у зв'язку з прийняттям акту перевірки № 990/20-36-22-03-07/31942246,судом встановлено наступне.

До суду не надано доказів винесення податковим органом за результатами перевірки позивача щодо порушень, виявлених актом перевірки, податкових повідомлень-рішень.

Проте з роздруківки з ІС "Податковий блок" судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 27.02.2015 року № 990/20-36-22-03-07/31942246 відповідачем внесена інформація, зазначена у висновках акту перевірки, щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, які відмінні від задекларованих позивачем (а.с.119, 179).

Відповідно до п.п.1, 3 ч.3 ст.2 КАС України,у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд зазначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань платників податків визначений нормами Податкового кодексу України.

За правилами п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Положеннями статті 74 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

З аналізу положень вище зазначеної норми податкового законодавства вбачається, що законодавець наділив центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, дискреційними повноваженнями стосовно визначення порядку обліку за станом виконання суб'єктами права податкового обов'язку.

Суд зазначає, що такий порядок не повинен суперечити положенням Податкового кодексу України.

Враховуючи положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що визначений у статтях 37-38 податковий обов'язок платника податку в грошовому еквіваленті підлягає відображенню контролюючим органом в будь-яких базах даних територіальних органів доходів і зборів (АІС чи ІС) виключно згідно з показниками податкової декларації, складеної платником податків за правилами ст. 46 Податкового кодексу України і поданої до контролюючого органу в порядку ст. 49 Податкового кодексу України або у прийнятому контролюючим органом за правилами ст.ст.54, 58 Податкового кодексу України податковому повідомленні-рішенні, яке пройшло процедуру узгодження відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України.

При цьому, в силу приписів ст. 54 Податкового кодексу України, підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є факт як заниження, так і завищення платником податків грошових зобов'язань з податку (збору).

Будь-яких інших документальних підстав для виникнення чи зміни податкового обов'язку, в тому числі шляхом зменшення числового значення грошового зобов'язання з податку і збору, закон не містить.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України у будь-яких інформаційних базах контролюючих органів підлягають відображенню, насамперед, числові показники розміру грошових зобов'язань з податку (збору), що містяться у складених платниками податків документах обов'язкової податкової звітності, поданих платниками податків до територіальних органів доходів і зборів та прийнятих останніми. Такі показники підлягають незмінному збереженню до моменту набрання за правилами ст. 56 Податкового кодексу України юридичної дії податковими повідомленнями - рішеннями, що прийняті контролюючими органами відповідно до ст. ст. 54 і 58 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що фактичною підставою для внесення суб'єктом владних повноважень до ІС "Податковий блок" числових значень ПДВ (як в частині податкового зобов'язання, так і в частині податкового кредиту), які відрізняються від показників, самостійно обрахованих платником податків і відображених в податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень 2014 року, фактично стали висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентом, зазначені в акті перевірки.

Також суд зазначає, що АІС "Податковий блок" є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266.

Наказ Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів " втратив чинність відповідно до наказу Міндоходів від 14.06.2013 року №165 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця". Також згідно інформаційного повідомлення на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів з 01.01.2013 року в органах ДПС усіх рівнів введено в експлуатацію систему "Податковий блок", згідно наказу ДПС від 24.12.2012 року № 1197.

Законодавчі положення цих документів дають підстави суду зробити висновок про те, що процес зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Також суд зазначає, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Отже, внесення будь-яких даних до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Дії відповідача, що підлягають оскарженню позивачем, суд оцінює з точки зору того, чи призвели ці дії до порушення законних прав та інтересів позивача, враховуючи законодавчо визначені завдання адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам. Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

Порушення законного інтересу позивача у спірних правовідносинах полягає у настанні для позивача негативних наслідків, спричинених діями відповідача, а саме: коригуванням в Інформаційних автоматизованих системах Міністерства доходів та зборів України відомостей про задекларованих показників податкової звітності позивача шляхом анулювання таких показників, що позбавляє його права на використання задекларованого ним податкового кредиту у подальшій господарській діяльності.

Щодо настання негативних наслідків внаслідок коригування відповідачем показників податкової звітності, суд вважає за необхідне зазначити, що, виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму, а тому невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки.

Таким чином, самостійне внесення відповідачем до ІС "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту щодо позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), є неправомірним та таким, що порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо внесення інформації до ІС "Податковий блок" на підставі акту перевірки щодо показників податкового зобов'язання та податкового кредиту стосовно позивача.

При цьому суд не надає оцінки господарським операціям позивача та відповідності його податкового обліку, а зазначає про порушення порядку вчинення дій податковим органом, вчинення дій не у спосіб встановлений законом.

Оскільки відповідачем неправомірно внесено інформацію до ІС "Податковий блок" на підставі акту перевірки від 27.02.2015 року № 990/20-36-22-03-07/31942246, суд дійшов висновку про те що позовні вимоги про визнання протиправним дій Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення коригування та внесення змін до ІБД "Податковий блок" (АІС "Аудит", АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інші) з податку на додану вартість без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 27.02.2015 року № 990/20-36-22-03-07/31942246 за період серпень, вересень 2014 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити та відобразити у відповідних вкладках ІБД "Податковий блок" (АІС "Аудит", АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інші) показники, відображені ТОВ " НЕРТУС" самостійно у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень 2014 та які були відкориговані на підставі акту перевірки від 27.02.2015 року № 990/20-36-22-03-07/31942246 та вилучити з ІБД "Податковий блок" (АІС "Аудит", АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інші) інформацію, внесену у зв'язку з прийняттям акту перевірки № 990/20-36-22-03-07/31942246.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 69-71, 72, 77, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕРТУС" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо призначення та проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕРТУС" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 за серпень, вересень 2014 року, за результатами якої був складений акт №990/20-36-22-03-07/31942246 від 27.02.2015 року.

Визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення коригування та внесення змін до ІБД "Податковий блок" (АІС "Аудит", АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інші) з податку на додану вартість баз прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки №990/20-36-22-03-07/31942246 від 27.02.2015 року.

Зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити та відобразити у відповідних вкладках ІБД "Податковий блок" (АІС "Аудит", АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інші) показники, відображені Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕРТУС" самостійно у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень 2014 року та які були відкориговані на підставі акту перевірки №990/20-36-22-03-07/31942246 від 27.02.2015 року.

Зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з ІБД "Податковий блок" (АІС "Аудит", АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інші) інформацію, внесену у зв'язку з прийняттям акту перевірки №990/20-36-22-03-07/31942246 від 27.02.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НЕРТУС" (код ЄДРПОУ 31942246, адреса місцезнаходження: 61047, м. Харків, вул. Грицевця, буд.39, кв.106) судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн 08 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26 травня 2015 року.

Суддя Котеньов О.Г.