Постанова

від 26.05.2015 по справі 826/2178/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 травня 2015 року 14:00 № 826/2178/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІВІК» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2014 року № 0003722201, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВІК» (надалі - позивач або ТОВ «ІВІК») з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2014 року № 0003722201.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.08.2014 року № 382/26-57-22-01-10/19071913, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІВІК» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Торгінвест-Дніпро» про завищення позивачем розміру податкового кредиту по господарським операціям з названими контрагентом, документально і нормативно не підтверджуються. Натомість, факт реальності укладення письмових договорів підряду та виконання сторонами своїх зобов'язань за такими правочинами (монтажних робіт, робіт з технічного обслуговування обладнання) підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що наявні у позивача. В свою чергу, висновки контролюючого органу про нереальність вказаних правочинів та дефектність податкових накладних, виписаних ТОВ «Торгінвест-Дніпро» на адресу ТОВ «ІВІК», ґрунтуються виключно на неналежних документальних доказах та сформовані по суті без дослідження первинних документів, а тому суперечать вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 02.03.2015 року.

У судове засідання 02.03.2015 року з'явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки у судове засідання відповідач суду не повідомляв, клопотань чи заяв про розгляд справи без участі його представника або про відкладення судового засідання не заявляв.

З огляду на викладене вище, суд у судовому засіданні 02.03.2105 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

При цьому, 05.03.2015 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесеним на підставі наявних у контролюючого органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки ТОВ «ІВІК» порушень вимог податкового законодавства.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої наразі є ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ІВІК» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Торгінвест-Дніпро» (ідентифікаційний код 38944868) за період з 01.03.2014 року по 31.03.20104 року, за результатами якої складений акт від 12.08.2014 року № 382/26-57-22-01-10/19071913 (надалі - акт перевірки).

У відповідності до змісту вказаного акта перевірки, перевіряючим зроблено висновок про порушення ТОВ «ІВІК» положень м п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), показника податкового кредиту за місяць березень 2014 року на суму податку на додану вартість 165 614 грн.

Епізод даного правопорушення відповідач пов'язує з фактом неправомірного формування ТОВ «ІВІК» податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних згідно договорів від 05.03.2014 року за № 320 і № 320/1 ТОВ «Торгінвест-Дніпро», яке, на думку перевіряючого, не мало реальних можливостей для виконання своїх договірних зобов'язань та здійснення законної господарської діяльності.

Зокрема, предметом дослідження документальної перевірки були зазначені вище договори, а також копії документів (податкових накладних, актів надання послуг, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, банківської виписки, оборотно-сальдової відомості), надані позивачем, а також акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.07.2014 року № 1785/15-00/38529491. За результатами аналізу документів позивача, зокрема, зафіксовано, наявність в обліку ТОВ «ІВІК» станом на 31.03.2014 року кредиторської заборгованості по розрахункам з ТОВ «Торгінвест-Дніпро» в сумі 843 685,26 грн.

Крім того, перевіряючим були враховані обставини та висновки, наведені в Акті ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.07.2014 року № 1785/15-00/38529491 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгінвест-Дніпро» під час здійснення господарських відносин з контрагентами за березень 2014 року. Так, в даному Акті регіональної ДПІ зафіксовано відомості про неможливість 04.07.2014 року встановлення місцезнаходження названого підприємства, ненадання первинної документації по господарським операціям для проведення зустрічної звірки.

На підставі вищевикладеного, перевіряючий, в свою чергу, дійшов висновку про невідповідність податкових накладних, виписаних ТОВ «Торгінвест-Дніпро» вимогам чинного законодавства, та, як наслідок, про відсутність у ТОВ «ІВІК» правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 165 614 грн. за рахунок документально непідтверджених правочинів із зазначеним постачальником робіт (послуг). За результатами проведеної документальної перевірки зафіксоване заниження ТОВ «ІВІК» податку додану вартість за звітний період березень 2014 року в сумі 165 614 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивач направив на адресу ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві письмові заперечення від 19.08.2014 року.

Листом від 26.08.2014 року № 9797/10/26-57-22-01-21 відповідач повідомив позивача про залишення висновків акта перевірки без змін.

ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення (форми «Р») від 28.08.2014 року № 0003722201, яким визначила ТОВ «ІВІК» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 248 421 грн., в т.ч. 165 614 грн. за основним платежем, 82 807 грн. - штрафні (фінансові) санкції (обґрунтування застосування до платника податків штрафу у розмірі 50 % від суми нарахованого податкового зобов'язання 165 614 грн., згідно норми абз. 3 і 4 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, наведено у тексті рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.11.2014 року № 129/10/26-15-10-05-15).

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, позивачем отримано рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.11.2014 року № 129/10/26-15-10-05-15 та рішення Державної фіскальної служби України від 20.01.2015 року № 898/6/99-99-10-01-04-25, винесених за результатами розгляду первинної і повторної скарг позивача, у відповідності до змісту яких податкове повідомлення-рішення 28.08.2014 року № 0003722201 було залишено без змін.

Вважаючи вказане вище податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме: Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2014 року № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 185/24962, який набрав чинності 01.03.2014 року та був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 3

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

В ході судового розгляду також встановлено укладення 05.03.2014 року між ТОВ «ІВІК» (Замовник), в особі генерального директора Машина П.В., і підприємством ТОВ «Торгінвест-Дніпро» (Підрядник/Виконавець), в особі директора Соколова С.М. договорів підряду, а саме:

- договору за № 320, за умовами якого Підрядник зобов'язувався виконати власними силами, засобами та матеріалами за дорученням Замовника платні роботи з монтажу систем кондиціювання повітря в строки, за ціною (з урахуванням комплектуючих), в асортименті та у кількості, що встановлюється сторонами у додаткових угодах, які є невід'ємними частинами Договору. Загальна вартість Договору визначається виходячи з вартості всіх додаткових угод до цього Договору. Водночас, ціна робіт може змінюватися шляхом укладення сторонами додаткових угод до Договору.

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами шляхом підписання актів здачі-приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3. Розрахунки за Договором проводяться у безготівковій формі.

На підтвердження фактів виконання ТОВ «Торгінвест-Дніпро» монтажних робіт позивач надав до суду копії наступних документів:

- додаткової угоди № 1 від 05.03.2014 року до вищезазначеного Договору, де сторонами узгоджено об'єкт та види робіт - монтажні роботи з вентиляції офісного приміщення за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. В. Чайки, буд. 16, - вартість робіт згідно кошторисної документації - 48 050,00 грн., крім того ПДВ - 9 610,00 грн., строк виконання робіт - 09.04.2014 року;

- локального кошторису щодо Об'єкта робіт за адресою - Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. В. Чайки, буд. 16, - за яким загальна вартість робіт становить 81 265,01 грн. (без ПДВ, що не відповідає вартості Договору) (в тому числі вартість робіт (заробітна плата) - 25 960 грн., вартість матеріалів - 39 469,41 грн.). За результатами дослідження змісту даного локального кошторису судом не встановлено в ньому розрахунку суми заробітної плати (тобто, безпосередньо вартості робіт без матеріалів) у зв'язку з чим неможливо встановити кількість працівників задіяних при виконанні монтажних робіт;

- додаткової угоди № 2 від 05.03.2014 року до вищезазначеного Договору, де сторонами узгоджено об'єкт та види робіт - монтажні роботи з кондиціювання та вентиляції офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, вартість робіт згідно кошторисної документації - 23 250,00 грн., крім того ПДВ - 4 650,00 грн., строк виконання робіт - 09.04.2014 року;

- локального кошторису щодо Об'єкта робіт за адресою - м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, за яким загальна вартість робіт становить 30 972,49 грн. (без ПДВ) (в тому числі вартість робіт (заробітна плата) - 12 580 грн., вартість матеріалів - 10 718,69 грн.). За результатами дослідження змісту даного локального кошторису судом не встановлено розрахунку суми заробітної плати (тобто, безпосередньо вартості робіт без матеріалів) у зв'язку з чим неможливо встановити кількість працівників задіяних при виконанні монтажних робіт;

- додаткової угоди № 3 від 05.03.2014 року до вищезазначеного Договору, де сторонами узгоджено об'єкт та види робіт - монтажні роботи з кондиціювання офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Передова, буд. 33-В, - вартість робіт згідно кошторисної документації - 12 400,00 грн., крім того ПДВ - 2 480,00 грн., строк виконання робіт - 09.04.2014 року;

- локального кошторису щодо Об'єкта робіт за адресою - м. Київ, вул. Передова, буд. 33-В, за яким загальна вартість робіт становить 30 804,22 грн. (без ПДВ) (в тому числі вартість робіт (заробітна плата) - 6 680 грн., вартість матеріалів - 20 043,42 грн.). За результатами дослідження змісту даного локального кошторису судом не встановлено розрахунку суми заробітної плати (тобто, безпосередньо вартості робіт без матеріалів) у зв'язку з чим неможливо встановити кількість працівників задіяних при виконанні монтажних робіт;

- додаткової угоди № 4 від 05.03.2014 року до вищезазначеного Договору, де сторонами узгоджено об'єкт та види робіт - монтажні роботи з кондиціювання та вентиляції офісного приміщення за адресою: м. Київ, бульв. Дружби народів, буд. 1, - вартість робіт, згідно кошторисної документації, - 14 850,00 грн., крім того ПДВ - 2 970,00 грн., строк виконання робіт - 09.04.2014 року;

- локального кошторису щодо Об'єкта робіт за адресою - м. Київ, бульв. Дружби народів, буд. 1, - за яким загальна вартість робіт становить 53 246,75 грн. (без ПДВ) (в тому числі вартість робіт (заробітна плата) - 8 050 грн., вартість матеріалів - 40 286,25 грн.). За результатами дослідження змісту даного локального кошторису судом не встановлено розрахунку суми заробітної плати (тобто, безпосередньо вартості робіт без матеріалів) у зв'язку з чим неможливо встановити кількість працівників задіяних при виконанні монтажних робіт;

- акта прийому виконаних робіт за № ТІ-0328/47 без дати та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року (датована 28.03.2014 року) на суму 105 023,29 грн. (в т.ч. ПДВ - 17 503,88 грн.) по Об'єкту - монтажні роботи з вентиляції офісного приміщення за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. В. Чайки, буд. 16, - в яких також зазначено, що вираховується сума вартості матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ - 47 363,29 грн. (що суперечить безпосередньо умовам п. 1.1 Договору, за яким виконання робіт мало здійснюватися з використанням матеріалів і обладнання саме Підрядника, а додатковими угодами іншого не передбачено);

- акта прийому виконаних робіт за № ТІ-0328/48 без дати та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року (датована 28.03.2014 року) на суму 38 939,30 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 489,88 грн.) по Об'єкту - монтажні роботи з вентиляції офісного приміщення за адресою: м. Київ, бульв. Дружби народів, буд. 1, - в яких також зазначено, що вираховується сума вартості матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ - 48 343,50 грн. (що суперечить безпосередньо умовам самого Договору, за яким виконання робіт здійснюється з використанням матеріалів і обладнання саме Підрядника, а додатковими угодами іншого не передбачено);

- акта прийому виконаних робіт за № ТІ-0328/49 без дати та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року (датована 28.03.2014 року) на суму 66 163,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 027,25 грн.) по Об'єкту - монтажні роботи з вентиляції офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Передова, буд. 33-В, - в яких також зазначено, що вираховується сума вартості матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ - 24 059,30 грн. (що суперечить безпосередньо умовам самого Договору, за яким виконання робіт здійснюється з використанням матеріалів і обладнання саме Підрядника, а додатковими угодами іншого не передбачено);

- акта прийому виконаних робіт за № ТІ-0328/50 без дати та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року (датована 28.03.2014 року) на суму 40 762,43 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 793,74 грн.) по Об'єкту - монтажні роботи з вентиляції офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, - в яких також зазначено, що вираховується сума вартості матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ - 12 862,43 грн. (що суперечить безпосередньо умовам самого Договору, за яким виконання робіт здійснюється з використанням матеріалів і обладнання саме Підрядника, а додатковими угодами іншого не передбачено);

- податкових накладних від 28.03.2014 року № 4146 на суму 57 660,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 610,00 грн.), від 28.03.2014 року № 4148 на суму 14 880,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 480,00 грн.), від 28.03.2014 року № 4150 на суму 17 820,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 970,00 грн.), від 28.03.2014 року № 4152 на суму 27 900,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 650,00 грн.), вартісні обсяги господарських операцій по яких (всього на суму 118 260,00 грн., в т.ч. ПДВ - 19 710 грн.) не відповідають обсягам зазначеним в актах прийому виконаних робіт (всього загальна вартість робіт складає 233 068,52 грн., в т.ч. ПДВ - 41 814,75 грн.);

- оборотно-сальдової відомості картки рахунку бухгалтерського обліку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» період березень 2014 року - лютий 2015 року, де наведені відомості про наявну у ТОВ «ІВІК» кредиторську заборгованість перед ТОВ «Торгінвест-Дніпро» в сумі 118 260 грн.;

- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Торгінвест-Дніпро» станом на 30.03.2014 року.

Відповідно до письмових пояснень позивача від 02.03.2015 року № 023-юд, що наявні у матеріалах справи, результати отриманих від ТОВ «Торгінвест-Дніпро» платних монтажних робіт були використані ТОВ «ІВІК» в своїй господарській діяльності, а саме: як субпідрядні роботи при виконанні позивачем своїх договірних зобов'язань перед третіми особами (ТОВ «Джаз клуб», ТОВ «Юта Сервіс», ПП «Фріхост» і ДП «Кнауф Маркетинг»), на підтвердження чого надав суду копії договорів із названими підприємствами-замовниками та деяку первинну документацію до них (в тому числі акти виконаних підрядних робіт, які не містять жодних відомостей про залучення до виконання монтажних робіт (їх частини) будь-яких субпідрядних організацій).

У силу норм ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Разом з тим, позивачем не були надані до суду інші додаткові угоди до Договору підряду, оригінали та/або завірені копії актів передачі Замовником Підряднику відповідного обладнання в монтаж, оформлення яких передбачено п. 2.7 Договору від 05.03.2014 року № 320, актів передачі Замовником Підряднику своїх матеріалів на суму вартості 132 628,52 грн. (з ПДВ), необхідних для виконання монтажних робіт; платіжних документів на підтвердження перерахування коштів на рахунок ТОВ «Торгінвест-Дніпро» за виконані роботи повністю/частково, а також письмових пояснень з питання невідповідності вартості виконаних робіт за актами прийому виконаних робіт даним податкових накладних.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних і розрахункових документів позивача, судом вбачається, що позивачем ані під час проведення документальної перевірки, ані в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема, розрахункові, які б підтверджували факти дійсного понесення ТОВ «ІВІК» витрат на придбання підрядних робіт та реального отримання результатів таких робіт від ТОВ «Торгінвест-Дніпро» за договором від 05.03.2014 року № 320.

З огляджу на наведене вище, суд приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав для віднесення до складу податкового кредиту за березень 2014 року суми податку на додану вартість у розмірі 19 710 грн. по податковим накладним, виписаним ТОВ «Торгінвест-Дніпро» на підставі договору від 05.03.2014 року № 320.

- договору за № 320/1, за умовами якого Виконавець взяв на себе зобов'язання за дорученням Замовника на виконання робіт з технічного обслуговування систем кондиціонування та вентиляції та виконання робіт з кондиціонування та вентиляції за адресами та вартістю, що узгоджується сторонами у відповідних щомісячних кошторисах, що є невід'ємними частинами Договору. Порядок, місце та обсяг технічного обслуговування обладнання визначені в п. 2 цього Договору.

Щомісячна вартість робіт за Договором визначається в кошторисі.

Виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт. Оплата за послуги Виконавця здійснюється після підписання актів виконаних робіт у безготівковій формі.

На підтвердження фактів виконання ТОВ «Торгінвест-Дніпро» робіт з технічного обслуговування обладнання та проведення розрахунку за результати таких робіт позивач надав до суду копії наступних документів:

- калькуляцій на виконану роботу;

- актів за № ТІ-0328/37, № ТІ-0328/38, № ТІ-0328/39, № ТІ-0328/40, № ТІ-0328/41, № ТІ-0328/42, № ТІ-0328/43, № ТІ-0328/44, № ТІ-0328/45, № ТІ-0328/46, всього на загальну суму 875 425,26 грн. (з ПДВ), оформлених за результатами виконання робіт з сервісного обслуговування систем кондиціювання та вентиляції за березень;

- податкових накладних від 28.03.2014 року № 4126 на суму 96 806,28 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 134,38 грн.), від 28.03.2014 року № 4128 на суму 91 884,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 314,10 грн.), від 28.03.2014 року № 4130 на суму 90 001,38 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 000,23 грн.), від 28.03.2014 року № 4132 на суму 95 625,36 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 937,56 грн.), від 28.03.2014 року № 4134 на суму 59 875,98 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 979,33 грн.), від 28.03.2014 року № 4136 на суму 96 847,26 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 141,21 грн.), від 28.03.2014 року № 4138 на суму 99 277,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 546,25 грн.), від 28.03.2014 року № 4140 на суму 98 643,90 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 440,65 грн.), від 28.03.2014 року № 4142 на суму 88 529,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 754,90 грн.), від 28.03.2014 року № 4144 на суму 57 933,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 655,60 грн.), всього на загальну суму ПДВ 137 029,84 грн.;

- виписок ПАТ «Фортуна-банк» (МФО 300904) і ПАТ «Приватбанк» по особовим рахункам ТОВ «ІВІК» з відомостями про перерахування на користь ТОВ «Торгінвест-Дніпро» коштів за роботи сервісному обслуговуванню систем вентиляції та кондиціювання згідно договору № 320/1 від 05.03.2014 року в сумі 850 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 141 666,67 грн.);

- оборотно-сальдової відомості картки рахунку бухгалтерського обліку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» період березень 2014 року - лютий 2015 року, де наведені відомості про наявну у ТОВ «ІВІК» кредиторську заборгованість перед ТОВ «Торгінвест-Дніпро» в сумі 25 425,26 грн.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів по господарських операціях з ТОВ «Торгінвест-Дніпро», згідно договору від 05.03.2014 року № 320/1, суд дійшов висновку, що вони в цілому відображають зміст вчинених господарських операціях.

Додатково на обґрунтування використання результатів послуг з технічного обслуговування в своїй господарській діяльності позивач надав суду копії інших документів, зокрема: договорів, укладених між ТОВ «ІВІК» (як Виконавцем) і третіми особами (підприємствами-замовниками) на виконання робіт з технічного обслуговування обладнання (систем кондиціювання та вентиляції) та актів приймання виконаних робіт до таких договорів.

Наведене підтверджує, що позивач придбавав у ТОВ «Торгінвест-Дніпро» роботи та послуги щодо технічного обслуговування обладнання з метою використання їх у власній господарській діяльності; спірні господарські операції за договором від 05.03.2014 року № 320/1 є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Також, судом встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Торгінвест-Дніпро» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та платник податку на додану вартість.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання зазначених господарських зобов'язань по договору від 05.03.2014 року № 320/1, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

При цьому, судом не приймається до уваги посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгінвест-Дніпро», оскільки останній не створює правових наслідків аналогічних результатам проведення зустрічної звірки, адже зі змісту цього акта вбачається, що первинні документи по взаємовідносинах з контрагентами контролюючим органом за місцем обліку не досліджувались, а тому такий акт сам по собі не має статусу податкової інформації і не може вважатися відповідно доказом вчинення порушень податкового законодавства з боку позивача.

Враховуючи викладене, беручи до уваги придбання робіт з метою провадження господарської діяльності, висновки акта перевірки про порушення норм ПК України в частині формування податкового кредиту за березень 2014 року в сумі 145 904 грн. нормативно та документально не підтверджуються, а збільшення позивачу податку на додану вартість є протиправним.

Таким чином, враховуючи вищенаведені висновки суду, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.08.2014 року № 0003722201 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахованого основного платежу 145 904 грн. і визначених штрафних санкцій у розмірі 72 952 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВІК» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28.08.2014 року № 0003722201 в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на до додану вартість у сумі 218 856,00 грн. (в тому числі 145 904,00 грн. - за основним платежем, 72 952,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВІК» (ідентифікаційний код 19071913, адреса: 03115, м. Київ, вул. Крамського Івана/Котельникова, буд. 14/34) судові витрати у розмірі 428,74 грн. (чотирьохсот двадцяти восьми грн. 74 копійок) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок