Рішення

від 21.05.2015 по справі 904/717/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.05.15р. Справа № 904/717/15

За позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави Дніпропетровської міської ради в особі Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", (м. Дніпропетровськ)

до Зонального навчально-методичного центру підприємства Дніпропетровського обласного об'єднання профспілок, (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 203 600,17 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Прокурор: Богомол О.М.

від позивача: Запороженко О.І. - юрисконсульт (дов. № 1804 від 04.11.14р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави Дніпропетровської міської ради в особі Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Зонального навчально-методичного центру підприємства Дніпропетровського обласного об'єднання профспілок (далі-відповідач) про стягнення 318 600,46 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 280 000,01 грн. - основний борг, 16 805,75 грн. - пеня, 19 120,15 грн. - інфляційні втрати, 2 674,27 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 040419 від 15.05.08р., в частині повного та своєчасного розрахунку за отриману теплову енергію.

Прокурором у судовому засіданні надано копію витягу з Держреєстру на відповідача.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 20345977 від 30.03.2015 року юридичне місцезнаходження відповідача (Зонального навчально-методичного центру підприємства Дніпропетровського обласного об'єднання профспілок) - 49061, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Вакуленчука, буд. 3-А - куди і направлялись ухвали суду.

Зональний навчально-методичний центр підприємства Дніпропетровського обласного об'єднання профспілок надало до суду відзив на позовну заяву № 62 від 21.04.2015р., в якому позовні вимоги відповідач визнає частково.

Також, відповідачем 22 квітня 2015 року подав до суду заяву про розстрочку виконання зобов'язання № 63 від 21.04.15р., в які просить розстрочити виконання зобов'язання згідно акту звіряння взаємних розрахунків від 14.04.15р. за період з 01.03.14р. по 28.01.15р. на 6 місяців рівними частинами, наступним чином:

- травень - 2015 року - 27 500,00 грн.;

- червень 2015 року - 27 500,00 грн.;

- липень 2015 року - 27 500,00 грн.;

- серпень 2015 року - 27 500,00 грн.;

- вересень 2015 року - 27 500,00 грн.;

- жовтень 2015 року - 27 500,01 грн.

24 квітня 2015 року від Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська надійшла до суду заява про уточнення позовних вимог № 79-1470вих15 від 22.04.15р., в якій просить суд стягнути з відповідача основний боргу у сумі - 165 000,01 грн., пеню у сумі - 16 805,75 грн., інфляційні втрати у сумі - 19 120,15 грн., 3% річних у сумі - 2 674,27 грн.

Представником позивача 18 травня 2015 року до господарського суду подана заява, в якій просить суд продовжити строк розгляду спору по справі № 904/717/15 на (два) дні.

Ухвалою господарського суду від 18.05.15р. продовжено строк вирішення спору по справі № 904/717/15 з 19.05.15р. по 20.05.15р. включно.

Від Зонального навчально-методичний центр підприємства Дніпропетровського обласного об'єднання профспілок надійшло клопотання № 72 від 18.05.15р., яким залучає документи до матеріалів справи.

В судовому засіданні заслухані пояснення прокурора та представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи прокурора та представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2008 року між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські теплові мережі", як енергопостачальна організація, та Зональним навчально-методичним центром підприємства Дніпропетровського обласного об'єднання профспілок, як споживач, був укладений договір про постачання теплової енергії № 040419, за умовами п. 1.1. якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання поставити споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 11.4. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору (копія наявна в матеріалах справи) у вигляді гарячої води на такі потреби:

опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (172 доби);

гаряче водопостачання - протягом 350 діб;

технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;

кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов.

Як зазначено у п. 3.2.2. договору, відповідач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбаченні цим договором. На кінець опалювального сезону проводити звіряння розрахунків з енергопостачальною організацією, у разі заборгованості на початок опалювального сезону споживач до мереж теплопостачання підключений не буде.

Згідно правил користування тепловою енергією споживач зобов'язаний встановити прилади обліку теплової енергії. Облік споживання теплової енергії здійснюється за показаннями приладів обліку, встановлених вводах приладу обліку по вул. Вакуленчука, 3-А (п.п. 5.1. - 5.2. договору).

У відповідності до п. 7.6. договору, для споживачів, які не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірними навантаженнями (додаток № 1) з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплопостачального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактичною спожитою тепловою енергією сплачується споживачем згідно з п. 7.4. договору.

Тарифи на теплову енергію, що споживаються згідно з цим договором установлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України. Тариф для розрахунків за цим договором складає - теплова енергія (1 Гкал) - 251,77 грн. (п.п. 6.1. - 6.2. договору).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в двох примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку № 4 (п.п. 7.1. - 7.2. договору).

Відповідно до п. 7.3. договору, споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у Додатку № 1 до цього Договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за який він сплачує.

Згідно п. 7.4. договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим, у випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію за період березень 2014 року - грудень 2014 року на загальну суму 353 544,47 грн., в підтвердження чого надав до суду копії актів прийому-передачі виконаних робіт до договору № 040419 від 15.05.2008 року (а.с. 60 - 64), а саме:

- Акт за березень 2014 року на суму 64 161,72 грн.;

- Акт за квітень 2014 року на суму 37 969,48 грн.;

- Акт за жовтень 2014 року на суму 16 296,04 грн.;

- Акт за листопад 2014 року на суму 86 952,36 грн.;

- Акт за грудень 2014 року на суму 148 164,87 грн.

Акти приймання-передачі виконаних робіт складені на підставі звітів про обсяг спожитої теплової енергії за наведений період

На оплату спожитої відповідачем теплової енергії позивач виставив відповідачу рахунки № 040419 від 31.03.2014р., № 040419 від 30.04.2014р., № 040419 від 31.10.2014р., № 040419 від 30.11.2014р., № 040419 від 31.12.2014р.

Акти приймання-передачі виконаних робіт та рахунки на оплату спожитої теплової енергії за спірний період вручені відповідачу, що підтверджується додатними до позовної заяви реєстрами доставки рахунків.

Позивач зазначає, що за зазначений період відповідач сплатив 73 544,46 грн., у зв'язку з чим, сума основного боргу споживача складає у розмірі 280 000,01 грн.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було частково сплачено борг у сумі 115 000,00 грн., з яких:

- платіжним дорученням № 51 від 16.02.15р. у сумі - 105 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 133 від 26.03.15р. у сумі - 10 000,00 грн.

Отже, станом на 28.01.2015 рік заборгованість відповідача перед позивачем за отриману теплову енергію складає у сумі 165 000,01 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 14.04.15р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с. 122 - 123).

На підставі викладеного, з урахуванням уточнення, прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 165 000,01 грн.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 165 000,01 грн.

Пунктом 8.2.3. договору передбачено, що в разі не оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.

На підставі п. 8.2.3. договору прокурором розраховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 16 805,75 грн., згідно розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 30).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки прокурора судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу прокурора щодо стягнення пені у сумі 16 805,75 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Також, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України прокурор просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 19 120,15 грн. та 3% річних у сумі 2 674,27 грн., згідно розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 31 - 35).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки прокурора судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимоги прокурора щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 19 120,15 грн. та 3% річних у сумі 2 674,27 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем 22 квітня 2015 року надано заяву про розстрочку виконання зобов'язання № 63 від 21.04.15р., в які просить суд розстрочити виконання зобов'язання, згідно акту звіряння взаємних розрахунків від 14.04.15р. за період з 01.03.14р. по 28.01.15р., на 6 місяців рівними частинами, наступним чином:

- травень - 2015 року - 27 500,00 грн.;

- червень 2015 року - 27 500,00 грн.;

- липень 2015 року - 27 500,00 грн.;

- серпень 2015 року - 27 500,00 грн.;

- вересень 2015 року - 27 500,00 грн.;

- жовтень 2015 року - 27 500,01 грн.

Прокурор та позивач проти заяви про розстрочення виконання зобов'язання щодо сплати основного боргу не заперечують.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

З огляду на викладене, господарський суд задовольняє заяву відповідача та розстрочує виконання судового рішення щодо погашення заборгованості основного боргу на 6 (шість) місяців рівними частинами.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 231 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Зонального навчально-методичного центру підприємства Дніпропетровського обласного об'єднання профспілок (49061, м. Дніпропетровськ, вул. Вакуленчука, 3-А; код ЄДРПОУ 02654912) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, буд. 37; код ЄДРПОУ 32082770) - 165 000 (сто шістдесят п'ять тисяч) грн. 01 коп. основного боргу.

Розстрочити сплату основного боргу в розмірі 165 000,01 грн. на 6 місяців рівними частинами, наступним чином:

- травень - 2015 року - 27 500,00 грн.;

- червень 2015 року - 27 500,00 грн.;

- липень 2015 року - 27 500,00 грн.;

- серпень 2015 року - 27 500,00 грн.;

- вересень 2015 року - 27 500,00 грн.;

- жовтень 2015 року - 27 500,01 грн.

Стягнути з Зонального навчально-методичного центру підприємства Дніпропетровського обласного об'єднання профспілок (49061, м. Дніпропетровськ, вул. Вакуленчука, 3-А; код ЄДРПОУ 02654912) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, буд. 37; код ЄДРПОУ 32082770) - 16 805 (шістнадцять тисяч вісімсот п'ять) грн. 75 коп. пені, 19 120 (дев'ятнадцять тисяч сто двадцять) грн. 15 коп. інфляційні втрати, 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 27 коп. 3% річних.

Стягнути з Зонального навчально-методичного центру підприємства Дніпропетровського обласного об'єднання профспілок (49061, м. Дніпропетровськ, вул. Вакуленчука, 3-А; код ЄДРПОУ 02654912) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, пункти 2.1. з таблиці ставок судового збору, за якими визначено розмір судового збору) судовий збір у сумі 4 072 (чотири тисячі сімдесят дві) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 25.05.15р.

Суддя І.Ю. Дубінін