Рішення

від 13.05.2015 по справі 904/8114/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2015№904/8114/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Олькор"

До 1 .Відділу державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління: юстиції Дніпропетровської області

2.Державної казначейської служби України

про стягнення 90 488,59 грн.

За участю Прокурора Дніпровської області

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Разумовський М.Г. - представник за довіреністю;

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: не з'явились

від прокуратури: Бондарук В.Б.

У судовому засіданні 13.05.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Олькор» звернулось до суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби П»ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області про стягнення 90 488,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до чинного законодавства на відповідача покладено обов»язок провести виконавчі дії по виконанню рішень суду. Однак відповідач свого обов»язку з виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2002 по справі №21/359 на час звернення з даним позовом до суду не виконав, можливість його виконання втрачена, чим позивачу завдані збитки на суму 90 488,59 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області №904/8114/13 від 09.01.2014 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 №904/8114/13 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2014 у справі №904/8114/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2014 у справі №904/8114/13 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 у справі №904/8114/13 скасовано. Справу передано до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2014, на підставі ст..24 ГПК України, залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Державну казначейську службу України.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2014 року скасовано, матеріали справи №904/8114/13 повернуто до господарського суду Дніпропетровської області для виконання вимог ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2014 вирішено направити матеріали справи №904/8114/13 до Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи №904/8114/13 передані на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2014 справу №904/8114/13 прийнято до провадження судді Літвінової М.Є., розгляд справи призначений на 21.01.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2015, відкладено розгляд справи на 11.02.2015.

30.01.2015 до господарського суду міста Києва надійшов запит від господарського суду Дніпропетровської області надійшов запит №904/8114/13/3325/15 про термінове направлення матеріалів справи №904/8114/13 до господарського суду Дніпропетровської області, для подальшого їх скерування до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Відділу державної виконавчої служби Пятихатського районного управління юстиції Державної виконавчої служби на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2015, в порядку статті 79 ГПК України, зупинено провадження у справі №904/8114/13 до розгляду Дніпропетровським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2014, набрання рішенням суду законної сили та повернення матеріалів справи № 904/8114/13 до господарського суду міста Києва.

Згідно відомостей системи діловодства спеціалізованого суду матеріали справи №904/8114/13 повернулись до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2015, в порядку статті 79 ГПК України, поновлено провадження у справі №904/8114/13, розгляд справи призначений на 30.03.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2015, в порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 15.04.2015.

Ухвалою від 15.04.2015, відкладено розгляд справи на 13.05.2015.

У письмових поясненнях на позов, Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, зазначило, що стягнення з Відділу державної виконавчої служби Пятихатської районного управління юстиції Дніпропетроської області майнової шкоди не передбачено чинним законодавством України.

Відповідач -1 заперечив проти позовних вимог з тих підстав, що твердження позивача про те, що виконавчі документи були втрачені саме відділом ДВС Пятихатського РУЮ, оскільки ніяких документів, які підтверджують такого твердження не надано.

В судовому засіданні 13.05.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2002 по справі №21/359 було звернуто стягнення на майно Єрастівського державного аграрного технікума ім.Є.К.Бродського на користь ТОВ "НВФ "Олькор" у сумі 78 395,75 грн., стягнуто з Єрастівського державного аграрного технікума ім.Є.К.Бродського на користь ТОВ "НВФ "Олькор" 4 121,94 грн. - суми індексації боргу, 6 958, 90 грн. - річних, 894,77грн. - витрат по сплаті державного мита та 117,18 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення суду 31.10.2002 було видано накази.

Відповідно до листа ВДВС Пятихатського районного управління юстиції від 07.04.2009 №03-2741: наказ господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2002 №21/359 про стягнення з Єрастівського ДАТ ім. Є.К. Бродського на користь ТОВ НВФ "Олькор" заборгованості у розмірі 78 395,75 грн. виконавче провадження відкрито 21.11.2002; за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2002 №21/359 про стягнення з Єрастівського ДАТ ім. Є.К. Бродського на користь ТОВ НВФ "Олькор" заборгованості на суму 12 092,84 грн. виконавче провадження відкрите - 02.12.2002.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2004 визнано незаконними постанови відділу державної виконавчої служби П`ятихатського районного управляння юстиції про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2004 по примусовому виконанню наказів господарського суду Дніпропетровської області №21/359 від 31.10.2002; визнано незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби П`ятихатського районного управляння юстиції з поновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказів господарського суду Дніпропетровської області №21/359 від 31.10.2002.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2004 визнано неправомірними дії відділу державної виконавчої служби П`ятихатського районного управління юстиції по прийняттю постанов про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2004 по примусовому виконанню наказів господарського суду Дніпропетровської області №21/359 від 31.10.2002, з наступних підстав:

"Підставою для прийняття зазначених постанов було оголошення у газеті "Зоря" №68 від 24.06.2003 про ліквідацію Ерастівського державного аграрного технікуму ім. Є.К. Бродського І ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 37 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у випадку…. Смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва .

Оголошення в газеті "Зоря" було надруковане відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України №162 від 04.06.2003, оскільки ліквідація і реорганізація навчального закладу провадиться лише на підстав рішення виконавчого органу, у підпорядкуванні якого знаходиться відповідний учбовий заклад.

Таким чином, наказом Міністерства аграрної політики України визначений правонаступник юридичної особи - Дніпропетровський державний аграрний університет.

Разом з тим, до правонаступника права і обов'язки боржника переходять не у момент видання наказу про реорганізація, а з моменту фактичної передачі майна (прав і обов'язків) і підписання відповідного передаточного балансу.

Оскільки на моменту розгляду заяви у місцевому господарському суді ліквідація (реорганізація) боржника закінчена не була, майно (права і обов'язки) до правонаступника передачі не були, у державної виконавчої служби були відсутні підстави направлення виконавчих документів за місцезнаходження Дніпропетровського державного аграрного університету.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази фактичної передачі майна Ерастівського державного аграрного технікуму ім. Є.К. Бродського до Дніпропетровського державного аграрного університету.

Оскільки виконавчий документ не був повернутий до ВДВС Пятихатського РУЮ ліквідаційною комісією Єрастівського державного аграрного технікуму ім. Є.К. Бродського, Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2006 судом було видано дублікати наказів по справі №21/359 на підставі письмової заяви Державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції.

При цьому, суду не було надано належних доказів відкриття виконавчого провадження з виконання дублікатів наказів.

Листом від 24.12.2013 №02-23/9710 ВДВС Пятихатського районного управління юстиції повідомив, що не представляється за можливе надати матеріали виконавчого провадження по виконанню наказів господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2013 №21/359, оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчого провадження та книги обліку вхідної кореспонденції за 2013 рік, виконавчі провадження з виконання вказаних наказів до відділу не надходило та на виконанні не перебувають.

В матеріалах справи міститься лист ВДВС №14.07.2014 №02-23 40-4878, в якому останній повідомляє, що у лютому 2010 року в приміщенні відділу сталась крадіжка майна та документів в результаті якої, серед іншого, були викрадені виконавчі провадження з виконання судових наказів господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2002 №21/359 про стягнення з Єрастівського державного аграрного технікуму ім. Є.К. Бродського боргу в загальній суму 90 488,59 грн. на користь ТОВ НВФ "Олькор". Однак, доказів на підтвердження зазначених обставин в порядку ст. 33 ГПК України, суду не надано.

При цьому, ВДВС Пятихатського районного управління юстиції заперечує, що виконавчі документи були втрачені саме ним. Також ДВС зазначає, що станом на 23.05.2013 згідно довідки ЄДРПОУ відомості про Ерастівський державний аграрний технікум ім. Є.К.Бродського відсутні, тобто підприємство ліквідовано, але позивач не використав свої права надані йому Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або виконання його банкрутом".

18.04.2011 директор позивача в рамках справи №21/359 звернувся із заявою про видачу дублікатів наказів від 31.10.2002, оскільки вони були втрачені відділом ДВС Пятихатського районного управління юстиції, що випливає зі змісту листа від 27.01.2011 №03-23/283 та довідки від 01.04.2011 №03-23/1930. Крім того, позивач звертався до суду із заявою про заміну відповідача його правонаступником.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2011 по справі №21/359, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2011, провадження припинено на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України, з тих підстав, що судом встановлено згідно довідки ЄДРПОУ від 05.10.2011 відповідач - Єрастівський державний аграрний технікум ім. Є.К. Бродського включений до Єдиного державного реєстру, тому суд визнав безпідставними вимоги позивача про заміну відповідача його правонаступником. Крім того, судом встановлено, що ухвалами господарського суду Дніпропетровського суду по справі №21/359 від 31.01.2006 та від 29.07.2007 питання щодо видачі дублікату наказу та заміну відповідача його правонаступником вже розглянуті, а вказані ухвали позивачем не оскаржені.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позивач, в свою чергу надав до матеріалів справи наступні документи: заяву про відкриття виконавчого провадження від 12.11.2002, скарга начальнику Управління юстиції Дніпропетровської області від 08.08.2007 на державного виконавця ВДВС Пятихатського районного управління юстиції в Дніпропетровській області з відміткою про отримання 08.08.2007 вих. №ТОВ-320-09, лист Головного управління юстиції у Дніпропетровській області №ТОВ-320-09 від 06.09.2007, заяву прокурору Пятихатського району Дніпропетровської області №3/7 від 05.06.2007 - отримана 14.06.2007, нагадування прокурору Пятихатського району Дніпропетровської області №18/07 від 06.09.2007, заява про вчинення злочину №03/09, лист-відповідь Прокуратури Дніпропетровської області від 31.01.2008 №05/3-2823-08, лист-відповідь від 24.04.2008 прокуратури Пятихатського району, запит позивача №09/10 від 30.10.2008, лист прокуратури Дніпропетровської області від 24.01.2009 №06/3-3374-09.

З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2003 в друкованих засобах масової інформації опубліковано повідомлення про ліквідацію Ерастівського державного аграрного технікуму ім. Е.К. Бродського, претензії до якого приймаються в місячний строк після опублікування оголошення за адресою: м. Вишневе, вул. Мічуріна, 6.

Відповідно до акту від 13.07.2006, релігійна громада Святого Василя Великого парафії Криворізької єпархії Української Православної церкви селища Вишневого прийняла на себе кредиторську заборгованість Ерастівського державного аграрного технікуму ім. Е.К. Бродського перед НВФ "Олькор" в сумі 90 096,00 грн. Акт підписаний головою ліквідаційної процедури Ерастівського державного аграрного технікуму ім. Е.К. Бродського та настоятеля Храму ім. Святого Василя Великого.

В подальшому, матеріали справи свідчать про звернення релігійної громади з листом від 24.06.2009, який отриманий директором позивача 02.07.2009, в якому громада пропонувала графік погашення заборгованості.

Докази погодження, досягнення домовленостей чи вчинення будь-яких інших дій вчинених щодо цього, до матеріалів справи не надано.

Крім того, до матеріалів справи долучений лист релігійної громади адресований позивачу про повідомлення банківських реквізитів для погашення боргу у розмірі 90 096,00 грн., яка утворилась за актом від 13.07.2006. Однак, докази направлення чи вручення цього листа позивачу відсутні в матеріалах справи.

Відтак на думку позивача, через невиконання рішення господарського суду від 09.10.2002 йому при здійснення виконавчого провадження спричинені збитки у розмірі 90488,59 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ч. 2 ст. 87 Закону, збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України),

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).

У вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду, господарським судам слід враховувати, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо.

У розгляді позовів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій державних виконавців при виконанні судового рішення, слід враховувати, що згідно зі статтею 85 Закону України "Про виконавче провадження" на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або відмову від вчинення ними дій може бути подано скаргу до начальника відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду. Отже, факт неправомірності дій державного виконавця або інших посадових осіб державної виконавчої служби на момент розгляду господарським судом спору про відшкодування шкоди повинен вже бути встановлений відповідними засобами доказування.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" шкода, завдана державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави. Отже, при вирішенні зазначених спорів господарському суду слід залучати до участі у справі відповідні державні органи, які здійснюють розпорядження бюджетними коштами, як іншого відповідача (п. 9 Роз'яснення, Вищий арбітражний суд, від 01.04.1994, № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди").

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що дії відповідача-1 щодо звернення до суду із заявою про видачу дублікатів наказів (ухвала від 31.01.2006 №21/359), у зв'язку з їх втратою, свідчать про вжиття заходів спрямованих на виконання рішення суду.

Отже, факт неправомірності дій державного виконавця або інших посадових осіб відповідача-1 судом не встановлено, а позивачем в порядку ст. 33 ГПК України, не доведено.

Тобто, враховуючи вищенаведене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

В порядку ст. 49 ГПК України, судові витрати покласти на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення: 18.05.2015.

Суддя М.Є. Літвінова