Рішення

від 21.05.2015 по справі 910/7540/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2015Справа №910/7540/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цифрові радіосистеми";

про звернення стягнення на предмет застави 1 142 704,36 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Мартян О. В., представник, довіреність № 4 від 19.09.2014 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2-2014 від 28.01.2014 в розмірі 1 142 704,36 грн. звернути стягнення на предмет застави за договором застави № 2-2014/З від 28.01.2014 року, майно (основні засоби), що знаходиться за адресою : 01103, м. Київ, вул. Костянтинівська, 73 та належить відповідачу, шляхом продажу його на прилюдних торгах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2015 року порушено провадження у справі № 910/7540/15-г, розгляд справи призначено на 21.04.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2015 р., за клопотанням відповідача, розгляд справи було відкладено до 21.05.2015 року.

У судовому засіданні 21.05.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 21.05.2015 р. своїх повноважних представників не направив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 30.03.2015 р. не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не представив.

Через відділ діловодства господарського суду 21.05.2015 року від представника відповідача надійшло клопотання про надання можливості ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення розгляду справи. Зазначене клопотання судом відхиляється як не обґрунтоване. При цьому суд керується тим, що відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі 08.04.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а тому в нього було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи. Крім того, суд враховує і сплив строків вирішення цього спору.

З огляду на неявку представників відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк", як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цифрові радіосистеми", як позичальником, 28.01.2014 року було укладено кредитний договір №2-2014 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит на оплату розрахункових документів відповідача при відсутності грошових коштів на його поточному рахунку в межах встановленого ліміту кредитування у розмірі 800 000,00 грн. (пункт 1.1. кредитного договору).

Кредит відповідно до умов кредитного договору надається позичальнику на умовах сплати процентів за користування кредитом із розрахунку 35 процентів річних ( пункт 1.4. кредитного договору) та терміном остаточного погашення (повернення) кредиту - 27 січня 2015 року (пункт 1.2. кредитного договору).

Кредитування по кредитному договору здійснювалося шляхом оплати розрахункових документів позичальника надісланих в банк на суму, що перевищувало залишок коштів на його поточному рахунку в ПАТ «Старокиївський банк», в межах встановленого ліміту (пункти 2.1., 4.2.1. кредитного договору), з подальшим обліком кредиту на відкритому в банку позичковому рахунку № 206263034656 ( пункт 2.2. кредитного договору).

Пунктом 3.2. кредитного договору передбачено, що розрахунок відсотків (процентів) за користування кредитом здійснюється банком щоденно на фактичний залишок заборгованості по кредиту. Нараховані відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником не рідше одного разу на місяць.

Відповідно до пунктів 5.2. та 5.3. кредитного договору за кожний день прострочення повернення кредиту та погашення відсотків боржник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості.

При порушенні строків повернення кредиту або сплати відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку одноразовий штраф в розмірі 5 процентів від неповернутої суми кредиту та/або несплаченої суми відсотків (пункт 5.4. кредитного договору).

З матеріалів справи вбачається, що свої зобов'язання за договором кредиту позивач виконав належним чином, надавши відповідачу кредит в розмірі 800 000,00 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку відповідача та копіями меморіальних ордерів №112 від 28.01.2014р., № 57 від 26.02.2014р., № 83 від 28.02.2014р., № 129 від 18.03.2014р., № 2 від 20.03.2014р., № 7 від 21.03.2014р., № 1000 від 21.03.2014р., №1 від 01.04.2014р., № 1000 від 24.04.2014р. та № 53 від 12.05.2014р, які містяться у матеріалах справи.

Проте, відповідач, в порушення своїх зобов'язань за кредитним договором, кредитні кошти, у встановлений договором строк не повернув, у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1 142 704,36 грн., яка складається з 799 923,86 грн. заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами у сумі 213 771,94 грн., 39 996,19 грн. заборгованість по сплаті штрафу за порушення строків повернення кредиту, 12 682,98 грн. заборгованість по сплаті штрафу за порушення строків сплати відсотків, 52 729, 23 грн. заборгованість по сплаті пені за порушення строку повернення кредиту та 23 600,16 грн. заборгованість по сплаті пені за порушення строку сплати відсотків.

Згідно зі ст. 1054 Господарського процесуального кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредиту, оплати відсотків (процентів) за користування кредитом, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за кредитом у розмірі 799 923,86 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 213 771,94 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до пунктів 5.2. та 5.3. кредитного договору за кожний день прострочення повернення кредиту та погашення відсотків боржник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості.

При порушенні строків повернення кредиту або сплати відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку одноразовий штраф в розмірі 5 процентів від неповернутої суми кредиту та/або несплаченої суми відсотків (пункт 5.4. кредитного договору).

Здійснивши перерахунок заявленою позивачем суми пені та штрафу за прострочку сплати кредиту та відсотків, судом встановлено, що здійснений позивачем розрахонук є арифметично вірним.

28 січня 2014 року на забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором № 2-2014 позивач та відповідач уклали договір застави № 2-2014/3 (надалі - договір застави), у відповідності до умов якого, для забезпечення зобов'язань за кредитним договором відповідач передає, а позивач приймає в заставу основні засоби загальною балансовою вартістю 2 001 866,52 грн. (далі - предмет застави).

Повний перелік переданих в заставу основних засобів приводиться в додатку № 1 до договору застави. (п. 2.2. договору застави)

Відповідно до умов пункту 2.5. договору застави сторони погодились, що на весь період дії цього договору предмет застави, що зазначений в п. 2.2. цього договору, буде знаходиться на відповідальному зберігання, у заставодавця на складі за адресою: 01103, м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, на відповідальному збереженні у заставодавця.

Пунктом 4.1. договору застави сторони встановили, що заставодержатель у разі невиконання заставодавцем умов кредитного договору № 2-2014 від 28 січня 2014 року має право звернути стягнення на предмет застави та задовольнити свої вимоги в повному обсязі: повернення суми кредиту, відсотків за його користування, а також штрафні санкції, відшкодування збитків, заподіяних прострочкою виконання зобов'язання, а також всі можливі витрати, пов'язані з реалізацією Предмета застави.

Згідно п. 4.2. договору застави звернення стягнення на майно здійснюється в безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом або в судовому порядку, на підставі чинного законодавства України.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до статті 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Враховуючи наявність встановленого судом факту неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Цифрові радіосистеми" зобов'язань за кредитним договором № 2-2014 від 28.01.2014 р., внаслідок чого у останнього утворилась сума заборгованості за кредитом, процентам та штрафними санкціями у розмірі 1 142 704,36 грн., яка на день розгляду справи не погашена, Публічне акціонерне товариство "Старокиївський банк" набуло права задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, у відповідності до положень ст. 20 Закону України "Про заставу".

У відповідності до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до положень ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення прилюдних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 Закону.

Положеннями ст. 582 Цивільного кодексу України визначено, що оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Вартість предмету застави на момент укладання договору застави № 2-2014/3 від 28.01.2014 склала 2 001 866,52 грн. та є такою, що погоджена сторонами договору. У межах розгляду даного господарського спору розмір вартості предмета застави сторонами не заперечувався.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 2-2014/3 від 28.01.2014 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2-2014 від 28.01.2014 у розмірі 1 142 704,36 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства " Старокиївський банк " у повному обсязі.

Згідно із пунктом 22 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, у разі задоволення позову, стягується з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк" (01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 6/8, код ЄДРПОУ 19024948) за кредитним договором № 2-2014 від 28.01.2014р. в розмірі 1 142 704,36 (один мільйон сто сорок дві тисячі сімсот чотири) гривні 36 копійок звернути стягнення на предмет застави за договором застави № 2-2014/3 від 28.01.2014р., майно (основні засоби), що знаходиться за адресою: 01103, м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Цифрові Радіосистеми» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, код ЄДРПОУ 37003337).

Встановити спосіб реалізації предмета застави - продаж предмета застави (узгоджена сторонами оціночна вартість 2 001 866,52 грн.) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеною суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифрові радиосистеми» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, код ЄДРПОУ 37003337) в доход Державного бюджету України 22 854 (двадцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 09 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко Дата складання рішення 26.05.2015 р.