Рішення

від 15.05.2015 по справі 910/3632/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2015Справа №910/3632/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Флауер»

До Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

Про розірвання договору та стягнення 4 288 932,56 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Садовець О.О., довіреність № б/н від 30.01.2015р.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Флауер» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - відповідач) про розірвання договору та стягнення 4 288 932,56 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 038-07/АН від 22.03.2007р.

Ухвалою суду від 18.02.2015р. порушено провадження у справі № 910/3632/15-г та призначено розгляд на 30.03.2015 р.

27.03.2015р. відповідач подав через канцелярію суду документи по справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

30.03.2015р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

30.03.2015р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, в частині надання доказів зарахування судового збору в дохід Державного бюджету України, не виконав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 24.04.2015р., беручи до уваги і те, що позивачем не надано доказів зарахування судового збору в дохід Державного бюджету України.

02.04.2015р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

22.04.2015р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.

24.04.2015р. представник позивача у судовому засідання підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Суд відклав розгляд справи на 15.05.2015р.

24.04.2015р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

12.05.2015р. позивач подав через канцелярію суду пояснення по справі та зменшення позовних вимог.

15.05.2015р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, надав додаткові пояснення, згідно яких перерахував нараховані штрафні санкції.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача частково.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Флауер» (далі - Позивач/Клієнт) Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне Товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - відповідач/Банк) було укладено договір на розрахунково-касове обслуговування №038-07/АН (далі, з урахуванням усіх додатків та доповнень - Договір РКО).

Згідно п.1.1. Договору РКО, банк зобов'язався відкрити позивачу поточний рахунок у національній валюті №26007003105201 та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а позивач зобов'язався оплачувати послуги Банку згідно Тарифів Банку в порядку і на умовах, визначених Договором РКО.

Пунктами 2.1. та 3.2.1. Договору РКО визначено, що банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами. Клієнт має право самостійно розпоряджатися наявними на рахунку коштами в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Додатковою угодою №2/1073 від 12 вересня 2007р. були внесені зміни до договору РКО та викладено п.1.1. наступним чином: «банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті №2600021173980» .

Відповідно до умов додаткової угоди від 25 квітня 2014р. банк відкрив Клієнту поточні рахунки в іноземних валютах: №2600.4.0.087339.01 в доларах США; № 2600.3.0.087339.02 в євро; №2600.2.0.087339.03 в російських рублях та зобов'язався надалі здійснювати їх розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов'язався виплачувати послуги Банку згідно Тарифів Банку в порядку і на умовах, визначених Договором РКО.

У відповідності до п.1.1. додаткової угоди №1 від 12 вересня 2007 р. Банк зобов'язався здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта в системі електронних платежів «Клієнт-Банк», а саме, виконувати розрахункові операції за дорученнями позивача з використанням розрахункових документів в електронній формі, що передаються каналами електронного зв'язку.

На виконання вказаних умов договору та додаткових угод до нього, позивач 17.12.2014р. надав відповідачу платіжне доручення №9, яким доручив здійснити оплату згідно контракту MD-01/10/14 від 01.10.2014 року та перерахувати кошти зі свого валютного рахунку №26004008733901 в сумі 74500,00 доларів США (що в еквіваленті національної валюти становило 1174753,03 грн.) на рахунок отримувача LITLINE LTD за медичне обладнання (банк бенефіціара - UAB MEDICINOS BANKAS) (копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи).

Згідно банківської виписки по рахунку №26004008733901, 18 грудня 2014р. з вказаного рахунку списано грошові кошти на виконання платіжного доручення №9 в сумі 74500, 00 доларів США, проте, на рахунок бенефіціара кошти не надійшли.

Крім того, 06.01.2015 р. позивачем надано відповідачу заявку №1 на купівлю іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку у розмірі 120 000.00 доларів США, згідно контракту MD-30/07/14 від 30.07.2014 року. Одночасно Позивачем повністю оплачено гривневий еквівалент валюти та комісійну винагороду відповідача в сумі 2 061 000,00 грн. (копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи)

Відповідно до виписок по рахунку Позивача № 26000211073980, 06 січня 2015 р. вказані грошові кошти списані з рахунку позивача на користь відповідача з призначенням платежу: «для купівлі валюти згідно заявки №1 від 06.01.2015р.», проте, на валютний рахунок позивача № 26004008733901 іноземна валюта не надійшла.

09 січня 2015 року позивач направив на адресу відповідача лист № Ф/4 з вимогою повернути кошти в сумі 2 061 000,00 грн. на рахунок № 26000211073980.

Проте в порушення умов договору, відповідач не повернув на рахунок вказаний позивачем ні 2061000,00 грн., ні еквівалент у доларах США.

Позивач повторно звертався до відповідача з вимогами повернути належні йому кошти, проте відповідач вказані кошти не повернув позивачу.

Внаслідок того, що відповідач грубо порушив умови договору № 038-07/АН від 22.03.2007р. та додаткових угод укладених до нього, у добровільному порядку не повернув належні позивачу грошові кошти, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати вказаний договір на розрахунково-касове обслуговування з усіма змінами та доповненнями; стягнути з відповідача 74 500,00 доларів США, 2 061 000,00 грн. - перерахованих на закупівлю валюти, 6083,50 доларів США - збитків, 4097,50 доларів США та 65952,00 грн. - пені, 336,78 доларів США та 5420, 71 грн. - 3% річних та судовий збір у розмірі 1218, 00 грн. та 73080,00 грн.

В подальшому, під час судового розгляду справи, позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, внаслідок виконання платіжного доручення на перерахунок 74500,00 доларів США - 02.03.2015р., на рахунок іноземного резидента, яку судом прийнято та згідно якої позивач просив суд : розірвати вказаний вище договір з усіма додатковими угодами до нього, стягнути 2 061 000,00 грн. - списаних банком з рахунку позивача за його заявкою на закупівлю валюти, 176 510,22 грн. - інфляційних втрат, 109 233,00 грн. - пені, 8978,05 грн. - 3% річних, 5289,50 доларів США пені за несвоєчасне виконання доручення позивача на перерахування 74500,00 доларів США, 434,75 доларів США - 3 % річних за несвоєчасне виконання доручення позивача на перерахування 74500,00 доларів США та збитки у розмірі 6083,50 доларів, крім того просив суд стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на сплату судового збору у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три відсотки річних від простроченої суми.

Статтями 51, 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного Банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Згідно зі ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Договором РКО інший строк не встановлений.

Згідно з ч. 1 ст. 1089, ч. З ст. 1090, ч. 1 ст. 1091 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту. Платіжне доручення платника приймається банком до виконання за умови, що сума платіжного доручення не перевищує суми грошових коштів на рахунку платника, якщо інше не встановлено договором між платником і банком. Банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", та п., 2.19 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» затвердженої Постановою НБУ від 21 січня 2004 р. встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідач згідно відзиву, поданого через канцелярію суду заперечував проти позовних вимог позивача, посилаючись на те, що всі платіжні доручення передані йому для виконання були виконані вчасно та у повному обсязі, в підтвердження належного виконання умов договору, надав виписку з особового рахунку позивача, свіфт повідомлення від 18.12.2014р., яке начебто свідчить про виконання платіжного доручення позивача на перерахунок 74500,00 доларів США.

Проте надані відповідачем докази, не можуть бути доказами належного виконання договірних зобов'язань з боку відповідача та виконання обох платіжних доручень, оскільки надані документи свідчать лише про списання коштів у розмірі 74500,00 доларів США та 2 061 000,00 грн. з рахунків позивача, проте не свідчать про їх виконання за призначенням, виходячи з такого.

Відповідач стверджує, що повернув грошові кошти в сумі 2061000.00 грн. перерахованих згідно платіжного доручення №1 від 06.01 2015 позивачу, тобто зарахував їх на рахунок позивача відкритий відповідачем.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунку, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок , відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон) дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки це дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача.

Отже, кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу у межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

При цьому, не дивлячись на наявність зарахування коштів у розмірі 2 061 000,00 грн., на рахунок позивача , останній не може розпоряджатись вказаними коштами, оскільки в матеріалах справи наявні додаткові докази того, що позивач надавав на виконання відповідача платіжні доручення про перерахування вказаних коштів, які банком не виконані.

Окрім того, відповідач згідно свого відзиву стверджує про те. що ним також було виконано доручення позивача, щодо перерахування коштів у розмірі 74 500,00 доларів США ще 18.12.2014р.. проте такі твердження відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, позивачем долучено до матеріалів справи докази того, що іноземний резидент якому були перераховані вказані кошти отримані їх лише 02.03.2015р.. про що свідчить свіфт повідомлення отримувача коштів, який знаходиться у Литві, тобто відповідачем фактично виконано обов'язок по перерахунку коштів лише 02.03.2015р., а не 18.12.2014р., як він стверджував згідно наданого відзиву.

Крім того, надане свіфт повідомлення відповідача не є належним та не могло бути виконано, оскільки надане SWIFT-повідомлення не містить обов'язкового реквізиту, за яким можливо ідентифікувати платіжну операцію. Так вимоги до SWlFT-повідомлень встановлені в міжнародному стандарті затвердженому у ДСТУ ISO 15022-2:2004, згідно яких поле 20 (Sender's Reference - посилання відправника) є обов'язковим у всіх типах повідомлень, і має містити код відправлення, проте всупереч зазначеному, в наданому повідомленні в полі 20 відсутнє зазначення такого коду.

Отже вказані обставини, свідчать про те, що відповідачем було грубо порушено умови договору укладеного між позивачем та відповідачем і таке порушення умов договору є істотним, а тому суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про розірвання договору № 038-07/АН від 22.03.2007р.

У відповідності до ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань по виконанню своїх зобов'язання по договору про розрахунково-касові операції доведена матеріалами справи.

Крім того, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне перерахування коштів у розмірі 74 500,00 доларів США та виконання зобов'язань в частині повернення коштів у розмірі 2 061 000,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 6083,50 доларів США, то така вимога позивача не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано суду належних письмових доказів понесення таких збитків та отримання шкоди від дій відповідача, у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 225 Господарського кодексу України.

Крім того, суд керуючись правом наданим суду ст.83 ГПК України, дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог позивача в частині грошових коштів 2061000,00 грн., так позивач згідно позовної заяви просив суд стягнути з відповідача вказані кошти, проте враховуючи облік спірних коштів на рахунку позивача проте неможливість їх використання, суд вирішив зобов'язати відповідача повернути вказані кошти, шляхом їх перерахування на відповідний рахунок позивача.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову частково покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування № 038-07/АН від 22.03.2007р. з усіма змінами та доповненнями внесеними до нього.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 25745867, 01133 м. Київ, вул. Щорса 31) повернути кошти у розмірі 2 061 000 (два мільйони шістдесят одну тисячу) грн. Товариству з обмеженою відповідальністю «Флауер» ( код ЄДРПОУ 32304724, 02099 м. Київ, вул. Ялтинська 5-Б), шляхом їх перерахування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Флауер» ( код ЄДРПОУ 32304724): р/р 26008014059626 відкритий у філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк»), МФО 380333, м. Київ.

Стягнути з Публічного акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 25745867, 01133 м. Київ, вул. Щорса 31) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Флауер» ( код ЄДРПОУ 32304724, 02099 м. Київ, вул. Ялтинська 5-Б) 176 510 (сто сімдесят шість тисяч п'ятсот десять) грн. 22 коп. - інфляційних втрат, 109 233 (сто дев'ять тисяч двісті тридцять три) грн . - пені, 8978 (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 05 коп. - 3% річних, 5289 (п'ять тисяч двісті вісімдесят дев'ять) доларів США 50 центів (еквівалентно 139 420,64 грн.) - пені за несвоєчасне виконання доручення позивача на перерахування 74500,00 доларів США, 434 (чотириста тридцять чотири) долари США 75 центів (еквівалентно 11 459,14 грн.) - 3 % річних за несвоєчасне виконання доручення позивача на перерахування 74500,00 доларів США та судовий збір у розмірі 69 913 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 20 коп. - судового збору.

В іншій частині, заявлених позовних вимог - відмовити.

Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 25.05.2015р. )

Суддя В.І.Мельник