Ухвала

від 20.05.2015 по справі 5015/4696/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.05.2015 р. Справа№ 5015/4696/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги

скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м. Київ

на дії органу державної виконавчої служби - Відділ державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції, м.Мостиська Львівської області

у справі №5015/4696/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м. Київ

до відповідача-1 приватного підприємства "ВПК-Ресурс-Інвест", м. Судова Вишня

до відповідача-2 приватного підприємства "Штатойл-Україна", с. Свидниця

про стягнення заборгованості.

За участю представників сторін:

від скаржника (стягувача) Дільний Н.З.- представник (довіреність №10/11-03 від 22.01.2015р.);

від ДВС не з'явився;

від боржника-1 не з'явився;

від боржника-2 не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть скарги: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на дії органу державної виконавчої служби - Відділ державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції у справі №5015/4696/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до відповідача-1 приватного підприємства "ВПК-Ресурс-Інвест" та до відповідача-2 приватного підприємства "Штатойл-Україна" про стягнення заборгованості.

У вказаній скарзі Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" просить:

- визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Грицалик Марії Ярославівни щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, а саме: автомобіля марки TOYOTA Land Cruiser 200, 2008 року випуску, легковий універсал - В, ДНЗ ВС0399ВМ, що належить на праві власності боржнику ПП «ВПК-Ресурс-Інвест» - незаконними;

- зобов'язати Відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції провести повторну оцінку автомобіля TOYOTA Land Cruiser 200, 2008 року випуску, легковий універсал - В, ДНЗ ВС0399ВМ, що належить на праві власності боржнику ПП

«ВПК-Ресурс-Інвест».

Хід розгляду скарги викладено в ухвалах суду.

Представник скаржника скаргу на дії ДВС підтримав повністю.

Відділ державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції та боржники явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили.

Розглянувши скаргу на дії органу державної виконавчої служби, суд встановив:

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.01.2013р. у справі №5015/4696/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до відповідача-1 Приватного підприємства "ВПК-Ресурс-Інвест" та до відповідача-2 приватного підприємства "Штатойл-Україна" про стягнення заборгованості позов задоволено, вирішено стягнути солідарно з Приватного підприємства "ВПК-Ресурс-Інвест" та Приватного підприємства "Штатойл-Україна" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 310 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 212 922,45 грн. заборгованості за процентами, 6 148,56 грн. пені, 10 581,42 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2013р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВПК-Ресурс-Інвест" та додані до неї матеріали повернуто скаржнику без розгляду.

05.03.2013р. на виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.01.2013р. та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2013р. видано судовий наказ про стягнення з боржників вищезазначених сум.

Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції на підставі судового наказу від 05.03.2014р. відкрито виконавче провадження.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було описано та арештовано майно, яке було у заставі ПАТ «Банк Форум», а саме: автомобіль марки TOYOTA Land Cruiser 200, легковий універсал - В, 2008 року випуску, ДНЗ ВС0399ВМ, що належить на праві власності боржнику ПП «ВПК-Ресурс-Інвест», про що складено акт опису та арешту майна від 30.04.2014р. і винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання СПД Савицького Д.К. для участі у виконавчому провадженні з метою проведення оцінки описаного та арештованого майна.

У грудні 2014р. ПАТ «Банк Форум» отримано лист ВДВС Мостиського РУЮ №09-23/8203 від 01.12.2014р. про ознайомлення із результатами оцінки майна, згідно якого вартість описаного та арештованого майна складає - 501 632,33 грн.

Не погоджуючись із визначеною експертом вартістю майна, описаного та арештованого на користь стягувача, ПАТ «Банк Форум» 15.12.2014р. подало заперечення на результати оцінки описаного та арештованого майна.

18.12.2014р. державним виконавцем ВДВС Мостиського РУЮ призначено рецензента - суб'єкта оцінювальної діяльності Стецьківа Юрія Зеновійовича.

27.02.2015р. на адресу ПАТ «Банк Форум» надійшов лист ВДВС Мостиського РУЮ за вих. №09-23/1124 від 24.02.2015р., яким повідомлено стягувача про результати рецензування звіту про оцінку майна, складеного оцінювачем СПД Савицьким Д.К.

У своїй рецензії на звіт про оцінку майна ВП №41994557 рецензентом Стецьків Ю.З. було зазначено, що звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Проте, з такими висновками рецензента Стецьківа Ю.З., викладеними у рецензії на звіт про оцінку майна від 19.02.2015р., ПАТ «Банк Форум» не погоджується, вважає їх помилковими, а звіт про оцінку майна складений оцінювачем Савицьким Д.К. з порушенням вимог законодавства.

Скаржник вважає, що оцінка арештованого майна, згаданого вище, є заниженою, а отже

не відповідає реальній ринковій вартості, а висновок про вартість майна є необ'єктивним та неякісним. Скаржник з оцінкою майна (в тому числі визначеною за результатами рецензування) не погоджується.

При цьому скаржник посилається на статтю 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», де зазначено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (Національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методичних та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог, положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Нормативно-правовим актом з оцінки майна, зокрема, є Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (надалі - Національний стандарт № 1).

Пунктом 51 Національного стандарту №1 встановлено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності:

- укладення договору на проведення оцінки;

- ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки;

- ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;

- вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування;

- узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних

підходів;

- складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату

оцінки;

- доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Пунктом 53 Національного стандарту №1 передбачено, що оцінювач повинен зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкти оцінки, зокрема, вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики. При цьому, ідентифікація об'єкта оцінки визначається як встановлення відповідності об'єкта оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього.

Отже, скаржник стверджує, що виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Однак, як зазначає скаржник, оцінювачем не було проведено безпосереднє ознайомлення з об'єктом оцінки та його ідентифікацію (не встановлено зовнішній та внутрішній стан автомобіля, а також його технічний стан (для прикладу - показання одометра), що на думку скаржника призвело до невірного коригування вартості аналогів при визначенні вартості об'єкта оцінки. У розділі №3 звіту про оцінку вартості зазначено: «Огляд КТЗ не проводився, фотоматеріали та технічна документація надана представником стягувача».

Крім того скаржник посилається на п.35-37 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", де зазначено, що оцінка майна проводиться із застосуванням

методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур. Оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення. З метою обгрунтування остаточного висновку про вартість об'єкта оцінки результати оцінки, отримані із застосуванням різних методичних підходів, зіставляються шляхом аналізу впливу принципів оцінки, які є визначальними для мети, з якою проводиться оцінка, а також інформаційних джерел на достовірність результатів оцінки. Неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу, пов'язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об'єкт оцінки та іншої інформації, окремо обґрунтовується у звіті про оцінку майна.

Як зазначає скаржник, відповідно до звіту про оцінку майна від 26.11.2014р., оцінювачем Савицьким Д.К. при визначенні вартості об'єкта оцінки було застосовано лише один методичний підхід - порівняльний, інші підходи оцінювачем не застосовувались, та в звіті не наведено детального обґрунтування неможливості чи недоцільності їх застосування, чим, на думку скаржника, порушно вимоги Національного стандарту №1.

Відповідно до вищевикладеного, Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" вважає що звіт про оцінку арештованого майна був проведений без врахування норм законів та підзаконних актів, що використовуються в оціночній діяльності, а тому в даному випадку просить зобов'язати ВДВС Мостиського РУЮ провести повторну оцінку майна.

Відділ державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції проти скарги заперечив, подавши заперечення на скаргу.

Розглянувши скаргу на дії державної виконавчої служби, заслухавши представника скаржника, суд дійшов висновку відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" та ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ст. 115 Господарсько-процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 10.01.2013р. у справі №5015/4696/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до відповідача-1 Приватного підприємства "ВПК-Ресурс-Інвест" та до

відповідача-2 приватного підприємства "Штатойл-Україна" про стягнення заборгованості позов задоволено, вирішено стягнути солідарно з Приватного підприємства "ВПК-Ресурс-Інвест" та Приватного підприємства "Штатойл-Україна" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 310 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 212 922,45 грн. заборгованості за процентами, 6 148,56 грн. пені, 10 581,42 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2013р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВПК-Ресурс-Інвест" та додані до неї матеріали повернуто скаржнику без розгляду.

05.03.2013р. на виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.01.2013р. та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2013р. видано судовий наказ про стягнення з боржників вищезазначених сум.

Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції на підставі судового наказу від 05.03.2014р. відкрито виконавче провадження.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було описано та арештовано майно, а саме: автомобіль марки TOYOTA Land Cruiser 200, легковий універсал - В, 2008 року випуску, ДНЗ ВС0399ВМ, що належить на праві власності боржнику ПП «ВПК-Ресурс-Інвест», про що складено акт опису та арешту майна від 30.04.2014р. і винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання СПД Савицького Д.К. для участі у виконавчому провадженні з метою проведення оцінки описаного та арештованого майна.

У грудні 2014р. ПАТ «Банк Форум» отримано лист ВДВС Мостиського РУЮ №09-23/8203 від 01.12.2014р. про ознайомлення із результатами оцінки майна, згідно якого вартість описаного та арештованого майна складає - 501 632,33 грн.

Не погоджуючись із визначеною експертом вартістю майна, описаного та арештованого на користь стягувача, ПАТ «Банк Форум» 15.12.2014р. подало заперечення на результати оцінки описаного та арештованого майна.

18.12.2014р. державним виконавцем ВДВС Мостиського РУЮ призначено рецензента - суб'єкта оцінювальної діяльності Стецьківа Юрія Зеновійовича.

У своїй рецензії на звіт про оцінку майна ВП №41994557 рецензентом Стецьків Ю.З. було зазначено, що звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Копія вказаної рецензії було надіслано сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом для ознайомлення.

Відповідно до ч.3 ст.58 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Згідно із п.4 ст.58 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

За приписами статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Господарським судом встановлено, що державним виконавцем взято до уваги та дотримано вимоги статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» щодо дотримання порядку визначення вартості майна боржника. Зокрема, ним залучено належного оцінювача, діючого на підставі чинного сертифікату суб'єкта оціночної діяльності, повідомлено про результати визначення вартості майна сторін у встановлені Законом строки, призначено рецензування звіту про оцінку майна та попереджено сторін про можливість оскарження оцінки, визначеної за результатами рецензування у судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (Національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методичних та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог, положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими для виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна усіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Таким нормативно-правовим актом з оцінки майна, зокрема, є Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (надалі - Національний стандарт № 1).

Пункт 51 Національного стандарту №1 встановлює, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів.

Пункт 53 зазначеного стандарту передбачає, що оцінювач повинен зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно об'єкта оцінки та подібного майна, відомості про економічні характеристики об'єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об'єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання).

Одночасно, згідно з статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить

висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Тобто, звіт з оцінки майна не є юридичною формою рішення суб'єкта оціночної діяльності, а є письмовим документом, що носить інформативно-аналітичний характер, описуються база та мета оцінки, містяться розрахунки, аналіз інформації, аналітичні дослідження, за результатом яких готується висновок про ринкову вартість об'єкту оцінки.

Звіт готується відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національних стандартів з оцінки, Методики оцінки та нормативних актів Фонду державного майна України.

Оскільки, оскаржуваний звіт про оцінку майна (висновок оцінювача) за своєю суттю є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань, належним способом його спростування може бути проведенням повторної, додаткової, комплексної чи колегіальної експертизи відповідно до положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Закону України «Про судову експертизу» або надання суду стягувачем інших доказів в підтвердження факту невірного складання цього звіту.

Разом з тим, скаржником належних доказів в підтвердження обставин на які він посилається у своїй скарзі, зокрема доказів які б свідчили про заниження оцінювачем вартості об'єкта оцінки, не надано.

В цілому, за результатами розгляду скарги, господарським судом визнаються доводи скаржника неправомірними, у зв'язку з чим скаргу слід відхилити.

Відповідно до п.9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на вищевикладене, дії державного виконавця є такими, що вчинені з повним дотриманням норм чинного законодавства, доводи скаржника є неправомірними, а скарга на дії державної виконавчої служби підлягає відхиленню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні скарги відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані в ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Петрашко М.М.