Рішення

від 18.05.2015 по справі 915/418/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року Справа № 915/418/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Прокурора Ленінського району міста Миколаєва, вул. Південна, 52, м. Миколаїв, 54034

в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопоінт-Миколаїв", вул. 4- Повздовжня, 74, м. Миколаїв, 54028

юридична адреса: вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030

про стягнення заборгованості у сумі 10 324, 21 грн., в тому числі: 8 287, 56 грн. - основного боргу з урахуванням комунальних послуг; 1 211, 26 грн. - пені; 786, 98 грн. - індексу інфляції; 38, 41 грн. - 3% річних.

за участю представників сторін:

від позивача Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації: Непочатих А.Є., довіреність № 201/01-04 від 14.04.2015 року;

від позивача Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації: Кочкадамян А.Г., довіреність 202/01-04 від 14.04.2015 року;

від відповідача: представник не з'явився;

в судовому засіданні бере участь старший прокурор відділу Левкович А.Є., службове посвідчення № 031632 видане 26.01.2015 року, дійсне до 26.01.2020 року.

До господарського суду Миколаївської області звернувся прокурор Ленінського району міста Миколаєва в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації до відповідача Товариства обмеженою відповідальністю "Екопоінт-Миколаїв" про стягнення заборгованості у сумі 10 324, 21 грн., в тому числі: 8 287, 56 грн. - основного боргу з урахуванням комунальних послуг; 1 211, 26 грн. - пені; 786, 98 грн. - індексу інфляції; 38, 41 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.03.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 14.04.2015 року.

В судовому засіданні 14.04.2015 року оголошено перерву до 21.04.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 18.05.2015 року.

В судовому засіданні 18.05.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

17.04.2015 року до господарського суду Миколаївської області від позивача Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач, керуючись ст. 22 ГПК України, просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопоінт-Миколаїв" на користь позивача Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації заборгованість у розмірі 10 151, 84 грн., в тому числі: 8 287, 56 грн. - основного боргу з урахуванням комунальних послуг; 1 155, 55 грн. - пені; 673, 27 грн. - індексу інфляції; 35, 46 грн. - 3 % річних (арк. 69-70).

14.05.2015 року до господарського суду Миколаївської області від позивача Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач, керуючись ст. 22 ГПК України, просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопоінт-Миколаїв" на користь позивача Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації заборгованість у розмірі 7 501, 12 грн., в тому числі: 6 029, 55 грн. - сума основного боргу; 686, 98 грн. - індекс інфляції; 35, 46 грн. - 3 % річних; 749, 13 грн. - пені (арк. 88-89).

В судовому засіданні 18.05.2015 року прокурор та представники позивача подану заяву про зменшення розміру позовних вимог від 14.05.2015 року підтримали та просили суд прийняти її до розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Розглянувши заяву про зменшення розміру позовних вимог, судом встановлено, що підставою для зменшення розміру позовних вимог є здійснення перерахунку розміру штрафних санкцій, а також проведення відповідачем часткової оплати. Судом встановлено, що подана заява відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права. Враховуючи вищевикладене, заява про зменшення розміру позовних вимог від 14.05.2015 року прийнята судом до розгляду. Позовні вимоги розглядаються судом з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 14.05.2015 року.

Представники прокуратури та позивача судовому засіданні 18.05.2015 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог від 14.05.2015 року, та просили суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили наступне.

Між Управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрації (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екопоінт-Миколаїв» (орендар) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 4 від 14.01.2014 року.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв на підставі акту приймання-передачі від 14.01.2014 року нежитлові приміщення, які є предметом договору.

На виконання вимог п. 5.6 Договору оренди сторонами було укладено Договір про відшкодування вартості утримання майна та надання комунальних послуг та господарського обслуговування від 14.01.2014 року.

Договір оренди в редакції Додаткової угоди № 1 від 31.12.2014 року припинив свою дію 01.01.2015 року. Майно за актом приймання-передачі повернуто орендодавцю.

Однак, відповідач умови договору оренди та договору про відшкодування вартості утримання майна та надання комунальних послуг та господарського обслуговування від 14.01.2014 року належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість з орендної плати та комунальних платежів за 2014 рік в сумі 6 029, 55 грн.

За несвоєчасну сплату орендної плати відповідачу нараховано пеню в розмірі 690,76 грн., індекс інфляції в розмірі 686, 98 грн., 3 % річних в розмірі 35, 46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530, 549-551, 610, 611, 625, 762, 785 ЦК України, ст. 232, 286 ГК України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами Договору.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та в судові засідання 21.04.2015 року та 18.05.2015 року повноважного представника не направив, письмового відзиву по суті спору не подав.

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 20.03.2015 року, від 21.04.2015 року, направлені на адресу відповідача ТзОВ «Екопоінт-Миколаїв», вул. 4-Повздовжня, 74, м. Миколаїв, 54028 повернуті до суду поштовою установою із відміткою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (арк. 41-43, 85-86).

Ухвала господарського суду Миколаївської області від 20.03.2015 року, направлена на адресу відповідача ТзОВ «Екопоінт-Миколаїв», вул. Шевченка, 40, м Миколаїв, 54030, повернута до суду поштовою установою із відміткою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (арк. 44-46).

Ухвала господарського суду Миколаївської області від 21.04.2015 року, направлена на юридичну адресу відповідача ТзОВ «Екопоінт-Миколаїв», вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030, була отримана відповідачем 30.04.2015 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. 84).

Судом також було встановлено, що згідно Спеціального Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопоінт-Миколаїв» є вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030 (арк. 34-35).

В судовому засіданні 14.04.2015 року був присутній представник відповідача ТзОВ «Екопоінт-Миколаїв», який зазначив, що дійсно користувався майном, рахунки отримував наручно в день їх виставлення. Проти суми основного боргу та штрафних санкцій не заперечував, про що зафіксовано в протоколі судового засідання від 14.04.2015 року (арк. 67).

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

При цьому, судом враховано наступне.

Явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином усіх учасників судового процесу про дату, час та місце судових засідань.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників прокуратури та сторін.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між Управлінням житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екопоінт-Миколаїв» (орендар) укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 4 від 14.01.2014 року (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець керуючись наказом орендодавця від 11.01.2014 року № 18, передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення (далі -майно), площею 63, 7 кв.м., розміщені за адресою: м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40, на 1 поверсі (праве крило) трьохповерхового будинку, що знаходиться на балансі управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації, вартість якого визначена згідно з висновками експерта і становить за експертною оцінкою 102 810 грн. (звіт про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлових приміщень виконаний ПП «Експертно-діловий центр «Лідер» від 18.12.2013) (п. 1.1 Договору) (арк. 9-14).

Договір оренди підписано та скріплено печатками сторін.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

На виконання Договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв на підставі Акту приймання-передачі від 14.01.2011 року нежитлові приміщення, які є предметом Договору оренди (арк. 20).

Відповідно до п. 5.6 Договору сторони погодили, що орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого Майна (комунальні послуги - тепло-, електро-, водопостачання, водовідведення), в тому числі компенсувати плату за землю. Протягом 3-х робочих днів укласти з орендодавцем орендованого майна договір про відшкодування витрат орендодавцю на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

На виконання вимог п. 5.6 Договору сторонами було укладено Договір про відшкодування вартості утримання майна та надання комунальних послуг та господарського обслуговування від 14.01.2014 року, відповідно до умов якого Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації (сторона -1) забезпечує утримання та комунальне обслуговування приміщення, яке знаходиться за адресою м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40 (далі - будівля), частина якого загальною площею 63, 7 кв.м. (перший поверх в правому крилі передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Екопоінт-Миколаїв» (сторона -2), а сторона - 2 відшкодовує витрати стороні-1 на виконання вказаних послуг, пропорційно до займаної нею площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих стороною-1 за цим Договором (арк. 15-18).

Відповідно до п. 10.1 Договору оренди цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 14 січня 2014 року до 13 грудня 2016 року включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 10.4 Договору оренди договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін.

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2014 року сторони на виконання п. 10.4 Договору оренди нежитлових приміщень вирішили припинити дію Договору оренди нежитлових приміщень від 14.01.2014 року № 4 з 01.01.2015 року (арк. 19).

Відповідно до п. 2.4 Договору оренди у разі розірвання договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній повинен повернути Орендодавцеві орендоване приміщення в трьохденний термін за актом приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 2.7 Договору оренди майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

На виконання умов Додаткової угоди № 1 від 31.12.2014 року у зв'язку з припиненням дії договору оренди орендар передав, а орендодавець прийняв на підставі Акту приймання-передачі майна від 31.12.2014 року нежитлові приміщення (арк. 21).

Факт неналежного виконання умов договору оренди та договору про відшкодування вартості утримання та надання комунальних послуг та господарського обслуговування щодо несплати орендної плати та комунальних платежів відповідачем став підставою для звернення до суду із позовом.

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Умовами Договору оренди сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 3.1 Договору оренди стартовий розмір орендної плати визначається на підставі Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва затвердженого рішенням міської ради від 20.10.2011 №10/15, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 2 141, 88 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору оренди договірна ціна орендної плати з врахуванням комерційної пропозиції орендаря за базовий місяць оренди становить 2 311, 50 грн. (без ПДВ) (протокол договірної ціни додається). Нарахування ПДВ на суму орендної плати не здійснюється.

Відповідно до п. 3.3 Договору оренди орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.4 Договору оренди додатково орендарем компенсується плата за землю та комунальні послуги (тепло-, електро-, водопостачання, водовідведення) згідно наданого розрахунку та виставлених рахунків.

Відповідно до п. 3.5 Договору оренди орендна плата перераховується орендодавцеві згідно з виставленим рахунком в 3-х денний термін.

Відповідно до п. 3.10 Договору у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату за користування майном за час прострочення до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість з орендної плати в повному обсязі та відшкодувати збитки відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 5.2 Договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати оренду плату.

Відповідно до п. 5.6 Договору оренди орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого Майна (комунальні послуги - тепло-, електро-, водопостачання, водовідведення), в тому числі компенсувати плату за землю. Протягом 3-х робочих днів укласти з орендодавцем орендованого майна договір про відшкодування витрат орендодавцю на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

Відповідно до п. 5.13 Договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати комунальні послуги згідно з договором на відшкодування вартості утримання майна та надання комунальних послуг та компенсацію плати за землю.

Умовами Договору про відшкодування вартості утримання майна та надання комунальних послуг та господарського обслуговування від 14.01.2014 року сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.1.3 Договору сторона-2 (ТзОВ "Екопоінт-Миколаїв") зобов'язується своєчасно і у повному обсязі відшкодовувати витрати стороні-1 (Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації) за комунальні послуги.

Відповідно до п. 3.1 Договору сторона-2 відшкодовує стороні-1 вартість комунальних платежів, пропорційно площі, яку займає, згідно з наданими стороною-1 рахунками, починаючи з моменту набуття чинності цим Договором і до закінчення дії даного договору. До рахунку додається довідка-розрахунок щодо обсягів фактичного споживання стороною-2 цих послуг пропорційно до займаної площі, підписана стороною-1.

Відповідно до п. 3.2. Договору оплата рахунків проводиться щомісячно у безготівковому вигляді на реєстраційний рахунок стороні-1, відкритий в головному управлінні Державної казначейської служби України у Миколаївській області, в трьохденний термін після отримання рахунку. Одночасно повідомляти орендодавця про внесені платежі.

Відповідно до п. 3.3 Договору сторона-2 протягом 3 днів з дня отримання акту про надання послуг стороною-1, зобов'язана надіслати стороні-1 підписаний акт або мотивовану відмову. У випадку мотивованої відмови сторони-2 Сторонами оформляється двосторонній акт з переліком претензій сторони-2 до сторони-1 щодо господарсько-комунального обслуговування та строків їх усунення.

Судом встановлено наступне.

Як вказано вище, на виконання умов Договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв на підставі Акту приймання-передачі від 14.01.2011 року нежитлові приміщення, які є предметом Договору оренди (арк. 20).

На виконання умов Додаткової угоди № 1 від 31.12.2014 року у зв'язку з припиненням дії договору оренди орендар передав, а орендодавець прийняв на підставі Акту приймання-передачі майна від 31.12.2014 року нежитлові приміщення (арк. 21).

Факт користування майном та комунальними послугами підтверджується щомісячно складеними між сторонами договору Актами за період з січня 2014 року по грудень 2014 року на загальну суму 31 572, 26 грн. Акти підписані та скріплені печатками сторін (арк. 48-49, 51-64).

Факт користування майном та комунальними послугами не заперечується відповідачем (протокол судового засідання від 14.04.2015 року) (арк. 67).

На виконання умов Договору та Договору про відшкодування вартості утримання майна та надання комунальних послуг та господарського обслуговування від 14.01.2014 року позивачем виставлялись рахунки на оплату (арк. 48-64), які відповідач отримував в день їх виставлення наручно, що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні 14.04.2014 року (протокол судового засідання від 14.04.2015 року) (арк. 67).

Відповідно до п. 2.5-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 частиною першою статті 35 ГПК передбачено можливість звільнення від доказування перед судом обставин, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У застосуванні відповідної норми господарським судам необхідно враховувати таке.

Визнання обставин може здійснюватися учасниками судового процесу, зокрема, в усній формі під час надання суду усних заяв, клопотань і пояснень; у такому разі про визнання обставин зазначається у протоколі судового засідання. За необхідності суд може зажадати від учасника судового процесу подання відповідної заяви, клопотання, пояснення в письмовій формі.

Про визнання обставин може свідчити й зміст поданих суду письмових документів: претензій та відповідей на них, листів та інших письмових звернень учасників судового процесу один до одного (наприклад, лист, надісланий у відповідь на претензію, в якому зазначається про повне або часткове визнання заявленої до стягнення заборгованості).

Не передбачено законом й можливості відмови учасника судового процесу від раніше здійсненого ним визнання обставин.

Відповідно до ст. ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказано вище, умовами договорів передбачено оплату орендних платежів та витрат з утримання майна протягом трьох днів згідно з виставленим рахунком.

Судом встановлено, що за оренду приміщення та за комунальні послуги відповідачу нараховано за період з січня 2014 року по грудень 2014 року 31 572, 26 грн. Відповідачем частково проведено оплату станом на 20.02.2015 року в сумі 23 284, 70 грн. (арк. 28). Отже, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 20.02.2015 року становила 8 287, 56 грн.

Факт заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 8 287, 56 грн. підтверджується також Актом звірки розрахунків за оренду приміщень та комунальні послуги станом на 15.01.2015 року, підписаним та скріпленим печатками сторін (арк. 27).

Після порушення провадження у даній справі відповідачем проведено оплату в розмірі 2 258, 01 грн., що підтверджується банківською випискою та платіжним дорученням № 117 від 30.04.2015 року (арк. 91). Як вказано вище, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості позивачем зменшено розмір позовних вимог.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за період з січня 2015 року по грудень 2014 року включно становить 6 029, 55 грн. Детальний розрахунок наявний в матеріалах справи (арк. 28).

31.01.2015 року позивач звертався до відповідача із претензією щодо погашення заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 14.01.2014 № 4 (арк. 23-24). Доказів направлення відповіді на претензію, як і сплати відповідачем заборгованості суду не подано.

Відповідачем не спростовано та не подано суду жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по договору, як і не подано суду доказів оплати суми заборгованості.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості в сумі 6 029, 55 грн. є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 749, 13 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.7 Договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивачем здійснено нарахування пені за прострочення платежів з орендної плати в 2014 році за період з 01.02.2014 року по 20.02.2015 року в сумі 690, 76 грн. Перевіривши за допомогою Бази "Законодавство" розрахунок розміру пені, здійснений позивачем, судом встановлено, що нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу (простроченої орендної плати в кожному місяці) за кожний день прострочення. Період нарахування визначено позивачем правильно відповідно до умов договору. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 94).

Відповідно до п. 4.1 Договору про відшкодування вартості утримання майна та надання комунальних послуг за порушення сторонами зобов'язань, визначених цим Договором, передбачається пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несплаченого рахунку або вартості наданих послуг.

Позивачем здійснено нарахування пені за прострочення платежів з комунальних послуг в грудні 2014 року - січні 2015 року. Нарахування пені здійснено з 20.12.2014 року по 20.02.2015 року в сумі 58, 37 грн. Перевіривши за допомогою Бази "Законодавство" розрахунок розміру пені, здійснений позивачем, судом встановлено, що нарахування здійснено позивачем, виходячи з облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу (простроченої орендної плати в кожному місяці) за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем правильно відповідно до умов договору. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 93).

Відповідачем жодним чином не спростовано позовні вимоги в частині нарахування пені. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги про стягнення пені в сумі 749, 13 грн. (690, 76 грн. + 58, 37 грн.), яка є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 35, 46 грн. та 686, 98 грн. - індексу інфляції, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).

Позивачем нараховано відповідачу 35, 46 грн. - 3 % річних за прострочення платежів з орендної плати та комунальних платежів в жовтні 2014 році - січні 2015 року. Нарахування 3 % річних здійснено позивачем за період з 31.10.2014 року по 20.02.2015 року.

Розрахунок 3 % річних у сумі 35, 46 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Розгорнутий розрахунок трьох відсотків річних наявний в матеріалах справи (арк. 77-78, 95). Отже, три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, не є санкціями, а відтак три проценти річних правомірно нараховані позивачем та підлягають стягненню. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Позивачем нараховано відповідачу 686, 98 грн. - індексу інфляції за прострочення платежів з орендної плати в 2014 році. Нарахування індексу інфляції здійснено позивачем за період з березня 2014 року по січень 2015 року. Перевіривши нарахування індексу інфляції за допомогою Бази "Законодавство", судом встановлено, що позивачем правильно застосовано індекси інфляції, нарахування здійснено арифметично правильно відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства (арк. 92). Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість та підставність вимоги про стягнення індексу інфляції в розмірі 686, 98 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір в розмірі 1 827 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопоінт-Миколаїв", вул. 4- Повздовжня, 74, м. Миколаїв, 54028; юридична адреса: вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 38524383) на користь позивача Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 03365676; р/р 31254201317987 в ГУ ДКС України в Миколаївській області, МФО 826013) заборгованість по Договору оренди нежитлових приміщень № 4 від 14.01.2014 року та Договору про відшкодування вартості утримання майна та надання комунальних послуг та господарського обслуговування від 14.01.2014 року:

- 6 029, 55 грн. (шість тисяч двадцять дев'ять грн. 55 коп.) - основного боргу;

- 686, 98 грн. (шістсот вісімдесят шість грн. 98 коп.) - індексу інфляції;

- 35, 46 грн. (тридцять п'ять грн. 46 коп.) - 3 % річних;

- 749, 13 грн. (сімсот сорок дев'ять грн. 13 коп.) - пені.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопоінт-Миколаїв", вул. 4- Повздовжня, 74, м. Миколаїв, 54028; юридична адреса: вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 38524383) в доход Державного бюджету України (ГУДКУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, р/р 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, одержувач УК у м. Миколаїв /м. Миколаїв / 22030001, код платежу 03499980, призначення платежу судовий збір):

- 1 827, 00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати державній податковій інспекції після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 25.05.2015 року.

Суддя Е.М. Олейняш