Рішення

від 26.05.2015 по справі 924/563/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" травня 2015 р.Справа № 924/563/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Яроцький А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м. Волочиськ Хмельницької області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка" с. Кліщівна Рогатинський район Івано-Франківської області

2. Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" с. Шпичинці Хмельницький район Хмельницької області

про стягнення 39521,77 грн., з яких 33 351,30 грн. курсова різниця, 6170,47 грн. штраф

Представники сторін:

від позивача: Бундз Т.В. - представник за довіреністю від 14.03.2015р.

від відповідачів: не з'явились

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" звернулось з позовом до суду про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка" та Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" 43 968,61 грн., з яких 37 798,14 грн. курсова різниця, 6170,47 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання ТОВ "Кліщівнянка" умов договору поставки №33-03/14ЛВ від 21.03.2014р., поручителем за яким виступає Виробничий сільськогосподарський кооператив "Шпичинці" на підставі договору поруки №33-03/14 ЛР від 28.03.2014р.

Ухвалою суду від 16.04.2015р. порушено провадження у справі №924/85/15, призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Розгляд справи відкладався.

22.05.2015р. на адресу суду від ВСК "Шпичинці" надійшов відзив на позов, відповідно до змісту якого останній позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечив проти солідарного стягнення грошових коштів з ТОВ "Кліщівнянка" та ВСК "Шпичинці". При цьому представник відповідача 2 просить суд розглядати справу без участі їх повноваженого представника.

25.05.2015р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 39521,77 грн., з яких 33 351,30 грн. курсова різниця, 6170,47 грн. штраф. До заяви додано копії банківських виписок за період квітень - серпень 2014р., довідки ПАТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" про курс купівлі та продажу іноземних валют.

Господарський суд розглянувши заяву представника позивача, вважає її такою, що узгоджуються з приписами ст. 22 ГПК України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та законні інтереси, тому вона судом задовольняється.

Надалі предметом спору виступає вимога про стягнення з відповідачів заборгованості у сумі 39521,77 грн., з яких 33 351,30 грн. курсова різниця, 6170,47 грн. штраф.

Представник позивача в судовому засіданні 26.05.2015р. на задоволенні позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення наполягав, обґрунтовуючи останні доводами викладеними в позовній заяві та доказами доданими до матеріалів справи.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, своїми процесуальними правами не скористались. Однак судом враховано, що ухвали суду повернуто суду від ВСК "Шпичинці" з відміткою "немає на території села". Ухвали суду про порушення провадження та про відкладення розгляду справи направлені на адреси відповідачів, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що відповідно до ст. 64 ГПК України вважається належним повідомленням про час та місце розгляду справи судом (аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції") .

З огляду на викладене, оскільки неявка представників відповідачів в судове засідання та неподання відповідачем 1 відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено:

21.03.2014р між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка" (покупець) був укладений договір поставки №33-03/14 ЛВ.

Відповідно до п. 1.1. в строки, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин, біопрепарати, регулятори росту та/або мікродобрива (надалі товар), а покупець зобов'язується при йняти товар і оплатити його вартість.

Згідно з п. 1.2 найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору.

Покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору (п. 2.2. договору).

Пунктом 2.3 договору сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти, встановленого Публічним акціонерним товариством "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" на банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини).

Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого Публічним акціонерним товариством "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" на банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання Специфікації, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент підписання відповідної Специфікації.

Покупець здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказати в призначенні платежу номер та дату договору в рамках якого здійснюється оплата та номер специфікації до договору. Якщо покупець не дотримується цього, то постачальник має право самостійно на власний розсуд визначити в рахунок якого договору та/або специфікації зараховується платіж покупця (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 3.1.3. постачальник зобов'язаний передавати товар покупцеві із дотриманням термінів поставки, вказаних у додатках, та в місцях, визначених в графі „Базис поставки" цих же додатків. Якщо інше не буде визначено в додатку, базис поставки товару - ЕХW (Інкотермс-2010) - склад постачальника (Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7).

Пунктом 7.2.1. договору сторони погодили, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та припиняється належним виконанням всіх умов даного договору сторонами (п. 5.1. договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток.

Крім того, між сторонами підписано додатки №1 від 21.03.2014р. та №2 від 28.04.2014р. до договору поставки №33-03/14ЛВ від 21.03.2014р., в яких сторони визначили найменування, кількість, ціну та термін поставки товару на суму 82272,96 грн. (еквівалент 7761,60 доларів США) та на суму 1080,00 грн. (еквівалент 90,00 доларів США), з кінцевим терміном оплати - 01.09.14р. Сторони погодили курс долара США на день підписання - 10,6 грн./дол. США та 12,00 грн./дол. США.

На виконання умов договору №33-03/14ЛВ від 21.03.2014р. та вищевказаних додатків позивач поставив товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка" товар на суму 83352,96 грн., що підтверджується видатковими накладними №ВА000000341 від 31.03.2014р. на суму 35749,56 грн., №769 від 01.04.2014р. на суму 46523,40 грн., №991 від 28.04.2014р. на суму 1080,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи. Вказаний товар отриманий відповідачем на підставі довіреностей №к-38 від 28.03.2014р., №к-40 від 14.04.2014р., №к-41 від 28.04.2014р. При цьому в зазначених накладних міститься повідомлення щодо розрахункового курсу долару США та звернуто увагу відповідача, що оплата за товар здійснюється з врахуванням курсової різниці в порядку, встановленому п. 2.3. договору поставки №33-03/14ЛВ від 21.03.2014р.

Окрім того 28.03.2014р. між ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (Кредитор), ВСК "Шпичинці" (Поручитель) укладено договір поруки №22-03/14 ЛВ, відповідно до умов яких поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ТОВ "Агрофірма "Кліщівнянка" (Боржник), що виникли з договору поставки №33-03/14 ЛВ від 21.03.2014р., а саме щодо здійснення оплати за поставлені засоби захисту рослин, біопрепарати, регулятори росту та/або мікродобрива в обсязі та на умовах договору поставки №22-03/14 ЛВ від 21.03.2014р., а також щодо відшкодування збитків та сплати штрафних санкцій у випадках, передбачених договором поставки №22-03/14 ЛВ від 21.03.2014р.

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. У разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя позов (п.п. 3.1., 4.1.2 Договору).

У разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право протягом року звернутись до поручителя з вимогою про виконання таких зобов'язань (п. 4.4.2 договору).

Відповідно до п. 6.1. договору поруки останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення зобов'язання за основним договором.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток.

Відповідачем 1 оплачено поставлений товар в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками за 01.04.2014р., 20.08.2014р., 26.08.2014р., 27.08.2014р., 28.08.2014р., 29.08.2014р.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем 1 заборгованості за договором поставки №22-03/14 ЛВ від 21.03.2014р. позивачем подано позов про стягнення солідарно з відповідачів (з врахуванням заяви про зменшення) 39521,77 грн., з яких 33 351,30 грн. курсова різниця, 6170,47 грн. штраф.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11, ст. 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто, сплати коштів.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки.

21.03.2014р між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка" (покупець) був укладений договір поставки №33-03/14 ЛВ, за змістом якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин, біопрепарати, регулятори росту та/або мікродобрива (надалі товар), а покупець зобов'язується при йняти товар і оплатити його вартість.

У підписаних сторонами додатках №1 від 21.03.2014р. та №2 від 28.04.2014р. до договору поставки №33-03/14ЛВ від 21.03.2014р., останні узгодили найменування, кількість, ціну та термін поставки товару на суму 82272,96 грн. (еквівалент 7761,60 доларів США) та на суму 1080,00 грн. (еквівалент 90,00 доларів США), з кінцевим терміном оплати - 01.09.14р. Сторони погодили курс долара США на день підписання - 10,6 грн./дол. США та 12,00 грн./дол. США.

На виконання умов договору №33-03/14ЛВ від 21.03.2014р. та вищевказаних додатків позивач поставив товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка" товар на суму 83352,96 грн., що підтверджується видатковими накладними №ВА000000341 від 31.03.2014р. на суму 35749,56 грн., №769 від 01.04.2014р. на суму 46523,40 грн., №991 від 28.04.2014р. на суму 1080,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи. Вказаний товар отриманий відповідачем на підставі довіреностей №к-38 від 28.03.2014р., №к-40 від 14.04.2014р., №к-41 від 28.04.2014р.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідач 1 свої договірні зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати товару належним чином не виконав, оплативши за поставлений товар у період з 01.04.2014р. по 29.08.2014р. суму 83352,96 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Пунктом 7.2.1. договору сторони погодили, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

На підставі п. 7.2.1 договору позивачем нараховано 6170,47 грн. - 25% штрафу за день прострочення платежу по видатковій накладній №ВА000000341 від 31.03.2014р.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки є грошова сума, рухоме і нерухоме майно, а частина 2 - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми штрафу встановлено, що остання нарахована вірно та в межах максимально можливого розміру, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню.

Позивачем враховуючи положення договору (п. 2.3) заявлено до стягнення курсову різницю в розмірі 33 351,30 грн.

Статтею 192 Цивільного кодексу України встановлено, що законним платіжним засобом, обов'язковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня.

Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Обіг іноземної валюти на території України підпорядковується спеціальному правовому режиму, встановленому законодавством України, у тому числі Законами України "Про Національний банк України", "Про порядок розрахунків в іноземній валюті", Декретом КМУ від 19 лютого 1993р. №19-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", нормативно-правовими документами Національного банку України.

Разом з тим, не суперечить цивільному законодавству України спосіб визначення грошового зобов'язання із застосуванням еквіваленту вартості гривні в іноземній валюті.

Частиною 2 статті 533 ЦК України встановлено правило, за яким якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 2.3 договору встановлено порядок обчислення суми коштів, яка підлягає сплаті за поставлений товар. При цьому елементом розрахунку є курс іноземної валюти встановлений Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" щодо продажу долара до гривні на банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини).

Виходячи з вищевикладеного, позивач визначив позовну вимогу щодо стягнення курсової різниці в розмірі 33 351,30 грн., яка обрахована в межах максимально можливого розміру, а тому вимога про стягнення курсової різниці підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню та стягненню з відповідачів 33 351,30 грн. курсової різниці, 6170,47 грн. штрафу.

За договором поруки від 28.03.2014р. відповідач 2, як поручитель, зобов'язався відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання відповідачем 1 зобов'язань, що виникли з договору поставки №33-03/14 ЛВ від 21.03.2014р.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зазначене свідчить, що позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення заборгованості до відповідача 1 та до відповідача 2, які відповідають як солідарні боржники.

При виготовлені резолютивної частини рішення враховуються вимоги п.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.12р. та ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

У зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на відповідачів в рівних частинах пропорційно правомірно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м. Волочиськ Хмельницької області до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка" с. Кліщівна Рогатинський район Івано-Франківської області 2. Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" с. Шпичинці Хмельницький район Хмельницької області про стягнення 39521,77 грн., з яких 33 351,30 грн. курсова різниця, 6170,47 грн. штраф задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка" (с. Кліщівна Рогатинський район Івано-Франківської області, код 30425367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 33 351,30 грн. (тридцять три тис. триста п'ятдесят одна грн. 30 коп.) курсової різниці, 6170,47 грн. (шість тис. сто сімдесят грн. 47 коп.) штрафу. Даний обов'язок є солідарним. Солідарний боржник - Виробничий сільськогосподарський кооператив „Шпичинці" (с. Шпичинці Хмельницького району, Хмельницької області, код 03788721).

Видати наказ.

Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу „Шпичинці" (с. Шпичинці Хмельницького району, Хмельницької області, код 03788721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 33 351,30 грн. (тридцять три тис. триста п'ятдесят одна грн. 30 коп.) курсової різниці, 6170,47 грн. (шість тис. сто сімдесят грн. 47 коп.) штрафу. Даний обов'язок є солідарним. Солідарний боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка" (с. Кліщівна Рогатинський район Івано-Франківської області, код 30425367) .

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка" (с. Кліщівна Рогатинський район Івано-Франківської області, код 30425367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 913,50 грн. (дев'ятсот тринадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу „Шпичинці" (с. Шпичинці Хмельницького району, Хмельницької області, код 03788721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 913,50 грн. (дев'ятсот тринадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - відповідачу 1 - ТОВ "Агрофірма "Кліщівнянка"- с. Кліщівна Рогатинський район Івано-Франківської області

3 - відповідачу 2 - ВСК "Шпичинці"- Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шпичинці