Постанова

від 28.09.2015 по справі 924/563/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2015 р. Справа № 924/563/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача-1 - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка" на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.05.15 р.

у справі № 924/563/15 (суддя Яроцький А.М. )

позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністью "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО"

відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка"

відповідач ОСОБА_2 сільськогосподарський кооператив "Шпичинці"

про про стягнення 43 968,61 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3 (довіреність б/н від 01.05.2015р.);

відповідача-1 - ОСОБА_4 (довіреність №7 від 25.09.2015р.);

відповідача-2 - не з'явився.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.05.2015 року позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка", ОСОБА_2 сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" про стягнення 39521,77 грн., з яких 33 351,30 грн. курсова різниця, 6170,47 грн. штраф задоволено.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" 33 351,30 грн. курсової різниці, 6170,47 грн. штрафу. Даний обов'язок є солідарним. Солідарний боржник - ОСОБА_2 сільськогосподарський кооператив "Шпичинці".

Присуджено до стягнення з ОСОБА_2 сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" 33 351,30 грн. курсової різниці, 6170,47 грн. штрафу. Даний обов'язок є солідарним. Солідарний боржник - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка".

Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" 913,50 грн.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_2 сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" 913,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач-1 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та припинити провадження у справі.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представник відповідача-2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-2, оскільки останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, відповідно до п.5 ухвали апеляційного суду від 27.08.2015 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Безпосередньо в судовому засіданні представники відповідача-1 та позивача повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21 березня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (постачальник/позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка" (покупець/відповідач-1) був укладений договір поставки №33-03/14 ЛВ (далі - договір поставки, а.с.10-11), відповідно до п.1.1 якого в строки, визначені договором, постачальник зобов'язувався передати у власність покупця засоби захисту рослин, біопрепарати, регулятори росту та/або мікродобрива (надалі товар), а покупець в свою чергу зобов'язувався прийняти товар і оплатити його вартість.

Згідно з п. 1.2 найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 3.1.3. постачальник зобов'язаний передавати товар покупцеві із дотриманням термінів поставки, вказаних у додатках, та в місцях, визначених в графі „ОСОБА_5 поставкиВ» цих же додатків. Якщо інше не буде визначено в додатку, базис поставки товару - ЕХW (Інкотермс-2010) - склад постачальника (Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та припиняється належним виконанням всіх умов даного договору сторонами (п. 5.1. договору).

Крім того, між сторонами підписано додатки №1 від 21.03.2014р. та №2 від 28.04.2014р. до договору поставки №33-03/14ЛВ від 21.03.2014р., в яких сторони визначили найменування, кількість, ціну та термін поставки товару на суму 82272,96 грн. (еквівалент 7761,60 доларів США) та на суму 1080,00 грн. (еквівалент 90,00 доларів США), з кінцевим терміном оплати - 01.09.14р. Сторони погодили курс долара США на день підписання - 10,6 грн./дол. США та 12,00 грн./дол. США відповідно (а.с.12).

Як встановлено судами обох інстанцій, на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу-1 товар на суму 83352,96 грн. (7 851,60 доларів США), що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №ВА000000341 від 31.03.2014р. на суму 35749,56 грн., №769 від 01.04.2014р. на суму 46523,40 грн., №991 від 28.04.2014р. на суму 1080,00 грн. (а.с. 13,15,17).

При цьому, в зазначених накладних міститься повідомлення щодо розрахункового курсу долару США та звернуто увагу відповідача-1, що оплата за товар здійснюється з врахуванням курсової різниці в порядку, встановленому п. 2.3. договору поставки №33-03/14ЛВ від 21.03.2014р.

Вказаний товар отриманий відповідачем-1 на підставі довіреностей №к-38 від 28.03.2014р., №к-40 від 14.04.2014р., №к-41 від 28.04.2014р. (а.с.14,16,18).

Згідно п.2.2. договору поставки покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору.

Пунктом 2.3 договору сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти, встановленого Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_5 АВАЛЬ" на банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини).

Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_5 АВАЛЬ" на банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання Специфікації, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент підписання відповідної Специфікації.

Покупець здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказати в призначенні платежу номер та дату договору в рамках якого здійснюється оплата та номер специфікації до договору. Якщо покупець не дотримується цього, то постачальник має право самостійно на власний розсуд визначити в рахунок якого договору та/або специфікації зараховується платіж покупця (п. 2.6 договору).

Як встановлено судами обох інстанцій, відповідач-1 свої договірні зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати товару належним чином не виконав, оплативши за поставлений товар у період з 01.04.2014р. по 29.08.2014р. кошти в сумі 83 352,96 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками за 01.04.2014р., 20.08.2014р., 26.08.2014р., 27.08.2014р., 28.08.2014р., 29.08.2014р. (а.с.35-40).

Тобто, на момент звернення з даним позовом до суду покупцем з огляду на вимоги п.2.3 договору поставки не оплачено гривневий еквівалент 1 482,28 доларів США, що відповідно до курсу продажу валют, встановленого ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" станом на 14.04.2015 року становить 33 351,30 грн. курсової різниці.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання з боку відповідача-1 має місце, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом щодо правомірності нарахованої та відповідно пред'явленої до стягнення курсової різниці в розмірі 33 351,30 грн.

Пунктом 7.2.1 договору сторони погодили, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Оскільки відповідач-1 виконав умови договору поставки з простроченням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності нарахування позивачем штрафу в розмірі 6170,47 грн. за день прострочення платежу по видатковій накладній №ВА000000341 від 31.03.2014р. у відповідності до п.7.2.1 договору.

Крім того, 28.03.2014 року між ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (кредитор/позивач) та ВСК "Шпичинці" (поручитель/відповідач-2) був укладений договір поруки №22-03/14 ЛВ (далі - договір поруки, а.с.19), відповідно до п.1.1 якого поручитель зобов'язувався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ТОВ "Агрофірма "Кліщівнянка" (боржник), що виникли з договору поставки №33-03/14 ЛВ від 21.03.2014р., а саме щодо здійснення оплати за поставлені засоби захисту рослин, біопрепарати, регулятори росту та/або мікродобрива в обсязі та на умовах договору поставки №22-03/14 ЛВ від 21.03.2014р., а також щодо відшкодування збитків та сплати штрафних санкцій у випадках, передбачених договором поставки №22-03/14 ЛВ від 21.03.2014р.

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. У разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя позов (п.п. 3.1., 4.1.2 договору поруки).

У разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право протягом року звернутись до поручителя з вимогою про виконання таких зобов'язань (п. 4.4.2 договору поруки).

Відповідно до п.6.1. договору поруки, останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення зобов'язання за основним договором.

Частиною 1 ст.553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зазначене свідчить, що позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення заборгованості до відповідача 1 та до відповідача 2, які відповідають як солідарні боржники.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо наявності правових підстав для солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 курсової різниці в розмірі 33 351,30 грн. та 6170,47 грн. штрафу.

Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, існує заборгованість відповідача-1 перед позивачем, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 та з відповідача-2, як солідарних боржників, курсової різниці в розмірі 33 351,30 грн. та 6170,47 грн. штрафу обгрунтовані, законні та, відповідно, правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 612, 691, 692, 712 ЦК України.

При цьому, посилання скаржника на те, що заборгованість у вигляді курсової різниці становить 1281,55 доларів США, що становить 17 877,62 грн., колегією суддів до уваги не беруться, оскільки сторонами в договорі поставки визначено, що сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти, встановленого Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_5 АВАЛЬ" на банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини) (п.2.3 договору поставки).

Як вбачається, по видатковій накладній №ВА000000341 від 31.03.2014р. покупець/відповідач-1 розрахувався з позивачем 01.04.2015 року (а.с.35); курс долара США встановленого Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_5 АВАЛЬ" станом на 31.03.2015 року (банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини)) становить 11,60 грн./дол. США (а.с.41), тобто покупець сплатив продавцю 24 681,89 грн., що становить 2 127,75 дол. США.

Також безпідставними є твердження скаржника про те, що постановою господарського суду Хмельницької області від 01.10.2009 року ВСГК "Шпичинці" визнано банкрутом, а відтак, відповідач-2 - ВСГК "Шпичинці" не мав права на укладення будь-яких договорів, оскільки ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.08.2011 року провадження у справі №5/17/27-Б за заявою управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі про винання банкрутом ВСГК "Шпичинці" припинено в зв'язку з затвердженням мирової угоди.

Не беруться до уваги апеляційним судом і доводи скаржника про припинення договору поруки, оскільки у відповідності до вимог останнього поручитель/відповідач-2 зобов'язувався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ТОВ "Агрофірма "Кліщівнянка" (боржник/відповідач-2), що виникли з договору поставки №33-03/14 ЛВ від 21.03.2014р. При цьому, згідно п.п. 2.1-2.2 договору поставки найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору.

Тобто, додаток №2 до договору поставки, яким на думку апелянта було збільшено зобов'язання забезпечене порукою, лише визначає найменування товару, його кількість, ціну за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару, термін оплати та у відповідності до п.2.2 договору поставки є його невід'ємною частиною.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кліщівнянка" залишити без задоволення. Рішення господарського суду Хмельницької області від 26.05.2015 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.