Постанова

від 19.05.2015 по справі 916/197/15-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р.Справа № 916/197/15-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від прокуратури Попазогло В.С. за довіреністю;

від Адміністрації Державної прикордонної служби України не з`явився;

від Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України - не з`явився;

від Болградської РДА Одеської області не з`явився;

від Городненської сільради Болградського району Одеської області - Богоєв М.Д. голова;

від Відділу Держкомзему у Болградському районі Одеської області - не з`явився;

від ОСОБА_1 Іванов М.Г. за довіреністю;

від ОСОБА_2 - Іванов М.Г. за довіреністю;

від ОСОБА_3 - Іванов М.Г. за довіреністю;

від Плукчі І.Т. не з`явився;

від ОСОБА_4 - Іванов М.Г. за довіреністю;

від ОСОБА_5 - Іванов М.Г. за довіреністю;

від ОСОБА_6 - Іванов М.Г. за довіреністю;

від ОСОБА_7 - Іванов М.Г. за довіреністю;

від ОСОБА_8 - Іванов М.Г. за довіреністю;

від Іванової М.Ф. - не з`явився;

від ОСОБА_9 - Іванов М.Г. за довіреністю;

від ОСОБА_10 - Іванов М.Г. за довіреністю;

від ОСОБА_11 - Іванов М.Г. за довіреністю;

від ОСОБА_3 - Іванов М.Г. за довіреністю;

від ОСОБА_12 - Іванов М.Г. за довіреністю;

від Петкової М.М. - не з`явився;

від ОСОБА_13 - Іванов М.Г. за довіреністю;

від ОСОБА_14 - Іванов М.Г. за довіреністю;

від ОСОБА_15 - Іванов М.Г. за довіреністю;

від ОСОБА_16 - Іванов М.Г. за довіреністю;

від Константинова С.С. - не з`явився;

від ОСОБА_17 - Іванов М.Г. за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3

на рішення господарського суду Одеської області від 02 квітня 2015 року

по справі №916/197/15-г

за позовом Заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі:

- ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України

до Болградської районної державної адміністрації Одеської області

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

- Городненська сільська рада Болградського району Одеської області;

- Відділ Держкомзему у Болградському районі Одеської області;

- ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_18 ;

- ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_5 ;

- ОСОБА_6 ;

- ОСОБА_7 ;

- ОСОБА_8 ;

- ОСОБА_19 ;

- ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_10 ;

- ОСОБА_11 ;

- ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_12 ;

- ОСОБА_20 ;

- ОСОБА_13 ;

- ОСОБА_14 ;

- ОСОБА_15 ;

- ОСОБА_16 ;

- ОСОБА_21 ;

- ОСОБА_17

про визнання незаконними та скасування розпоряджень

Сторони та треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 19.05.15р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

19.01.2015р. Заступник військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України до Болградської районної державної адміністрації Одеської області (надалі відповідач, Болградська РДА), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Городненська сільська рада Болградського району Одеської області та Відділ Держкомзему у Болградському районі Одеської області; в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Болградської райдержадміністрації Одеської області від 16.09.2004р. №704 «Про затвердження технічної документації з передачі громадянам земельних часток (раїв) в натурі та надання їх у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельних часток (паїв) в натурі громадянам ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , виділивши їх із земель колективної власності колишнього КСП "8 березня", які знаходяться на території Городненської сільської ради, надання їм земель у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видання державних актів на право власності на землю і внесення змін до земельно-кадастрової документації по Городненській сільській раді;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Болградської райдержадміністрації Одеської області від 16.09.2004р. №705 «Про затвердження технічної документації з передачі громадянам земельних часток (раїв) в натурі та надання їх у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельних часток (паїв) в натурі громадянам ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , виділивши їх із земель колективної власності колишнього КСП "Ізвор", які знаходяться на території Городненської сільської ради, надання їм земель у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видання державних актів на право власності на землю і внесення змін до земельно-кадастрової документації по Городненській сільській раді;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Болградської райдержадміністрації Одеської області від 12.04.2006р. №236 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі гр. ОСОБА_5 та іншим громадянам і надання їх у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельних часток (паїв) в натурі громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , виділивши їх із земель колективної власності колишнього КСП "8 березня", які знаходяться на території Городненської сільської ради, надання їм земель у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видання державних актів на право власності на землю і внесення змін до земельно-кадастрової документації по Городненській сільській раді.

Ухвалою суду першої інстанції від 03.03.2015р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб на стороні, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 .

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що земельні ділянки, надані у власність третіх осіб по справі фізичних осіб розташовані вздовж державного кордону та відстань їх крайніх точок до лінії кордону становить менш ніж 25м. В той же час Болградська РДА, здійснюючи свої повноваження щодо розподілу земель та надання земельних ділянок у власність громадянам у період з 2004 по 2006 роки, діяла без урахування Закону України від 06.04.2000р. №1633-ІІІ, яким було ратифіковано Договір між Україною та Республікою Молдова про державний кордон від 18.08.1999р., невід`ємними частинами якого є Протокол-опис проходження лінії державного кордону та Альбом топографічних карт державного кордону між Україною та Республікою Молдова, і розподіл земель було здійснено без урахування наявності на останніх державного кордону, та без урахування норм законодавства, яким встановлено особливий режим використання земель в межах прикордонної смуги, зокрема, ст.115 Земельного кодексу України. Також Болградська райдержадміністрація, при прийнятті оскаржуваних розпоряджень не врахувала п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994р. №100 «Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного та митного законодавства», згідно якого Державному комітету у справах охорони державного кордону України доручено внести у тримісячний термін до відповідних місцевих рад народних депутатів пропозиції про відведення у постійне користування Прикордонним військам вздовж державного кордону земельні смуги завширшки 30-50 метрів для облаштування державного кордону.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.04.2015р. (суддя Рога Н.В.) у задоволенні позову заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовлено повністю; стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь державного бюджету України та Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 по 1827грн. судового збору.

Рішення суду вмотивовано тим, що з матеріалів справи не вбачається і прокурором та позивачами до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів того, щодо оскарженими розпорядженнями Болградська РДА розпорядилася землями, які відносилися до земель оборони. Лише розпорядженням Одеської обласної адміністрації від 21.09.2012р. №1020/А-2012 В/ч НОМЕР_1 у постійне користування надано земельні ділянки загальною площею 19,05 га за рахунок земель, які не надані у власність та не передані у користування і перебувають у запасі на території Дмитрівської сільської ради, Новотроянівської сільської ради, Городненської сільської ради, Владиченської сільської ради. На момент прийняття Болградською РДА оспорюваних розпоряджень, останній не було відомо та не могло бути відомо, що спірні земельні ділянки у майбутньому будуть розташовані безпосередньо біля українсько-молдавського кордону, та для потреб оборони (для облаштування прикордонної смуги) буде необхідна земельна ділянка шириною 18,4м. в бік від смуги кріплення прикордонних знаків.

Також суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що оспорювані розпорядження Болградської РДА є ненормативними актами індивідуальної дії одноразового застосування, які вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, у даному випадку - оформленням громадянам Державних актів на право власності на землю.

Не погодившись з рішенням суду, заступник військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної прокурор зазначив, що оскаржене рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, суд допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, судом не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, тому висновки суду не відповідають обставинам справи, що в цілому призвело до незаконного винесення рішення у справі. Рішення підлягає скасуванню з наступних підстав:

- судом не прийнято до уваги, що земельні ділянки вказаним особам виділено в межах прикордонної смуги, вздовж якої встановлюється особливий режим використання земель;

- відповідно до листа відділу Держкомзему у Белградському районі Одеської області від 05.09.2012р. №7-7- 06/1277 спірні земельні ділянки розташовані вдовж державного кордону та відстань їх крайніх точок до лінії кордону становить менше ніж 25 метрів. На момент подачі запиту позивачем у 2011 році полоса інженерних загороджень планувалась саме у таких розмірах (5 метрів передбачених Договором між Україною і Республікою Молдова про державний кордон від 18.08.1999 року, який ратифіковано Законом від 06.04.2000 року № 1633-ІП, до яких додавалися 20 метрів визначених командуванням частини на підставі п. 154 Настанови по інженерному забезпеченню охорони державного кордону СРСР, затвердженої наказом КДБ СРСР від 26.06.1988 року № 424/ДСК). Пізніше при розрахунках ці показники командуванням частини було зменшено з 20 метрів до 18,4 метрів. Загальна смуга, яка необхідна на теперішній час ДПС України для облаштування державного кордону склала у сумі 23,4 метра. Листом Держземагентства у Белградському районі Одеської області від 21.10.2014р. №7-7-09/5594 дані по громадянам, земельні ділянки, яким були надані ближче ніж 23 метра були підтверджені. Вказаний доказ долучений до матеріалів справи, він всупереч висновкам суду є належним та допустимим;

- відповідно до ст. 38 ГПК України, до прокурором суду першої інстанції надавалось клопотання про витребування господарським судом доказів від відділу Держземагентства у Белградському районі Одеської області у вигляді інформації про розташування земельних ділянок, які надані зазначеним у позові громадянам вздовж державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Виноградівської сільської ради, з зазначенням відстані від лінії кордону та крайніми точками цієї земельної ділянки, з урахуванням системи координат СК-63. Суд відмовив в задоволенні даного клопотання та своєю відмовою у задоволенні заявленого клопотання порушив принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом закріплений у п.2 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 9 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів України», ст.ст. 4-2,4-3,22 ГПК України;

- враховуючи категорію, складність даної справи, необхідність витребування судом додаткових доказів для встановлення обставин спору, прокурором було заявлено клопотання про призначення колегіального розгляду справи. Проте, не прийнявши до уваги доводи заявника про доцільність призначення колегіального розгляду, судом першої інстанції було відмовлено у призначенні колегіального розгляду даної справи;

- надання дозволів на оформлення фізичним особам права власності на земельні ділянки вздовж державного кордону унеможливлює відведення земельної ділянки під лінії прикордонних інженерних споруд, що в свою чергу призводить до неналежної охорони державного кордону.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2015р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

В засіданні суду апеляційної інстанції прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Голова Городненської сільради Болградського району Одеської області та представник третіх осіб по справі -фізичних осіб (крім Константинова С.С,, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ) заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.

Відповідно до довідки Городненської сільради Болградського району Одеської області (яка наявна в матеріалах справи) громадяни ОСОБА_21 ,, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 померли.

Адміністрація Державної прикордонної служби України, Військова частина НОМЕР_1 та Болградська РДА Одеської області своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції не направили.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників третіх осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що розпорядженням Болградської райдержадміністрації Одеської області від 16.09.2004р. №704 «Про затвердження технічної документації з передачі громадянам земельних часток (паїв) в натурі та надання їх у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» затверджено технічну документацію з передачі земельних часток (паїв) в натурі громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і надано безкоштовно їм ці ділянки у власність, виділивши їх із земель колективної власності колишнього КСП « 8 березня», які знаходяться на території Городненської сільської ради за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з додатком, зокрема, гр. ОСОБА_14 і ОСОБА_15 . На підставі зазначеного розпорядження районний відділ земельних ресурсів видав Державні акти на право власності на землю та вніс зміни в обліково-кадастрову документацію по Городненській сільській раді.

Розпорядженням Болградської райдержадміністрації Одеської області від 16.09.2004р. №705 «Про затвердження технічної документації з передачі громадянам земельних часток (паїв) в натурі та надання їх у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» затверджено технічну документацію з передачі земельних часток (паїв) в натурі громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і надано безкоштовно їм ці ділянки у власність, виділивши їх із земель колективної власності колишнього КСП «Ізвор», які знаходяться на території Городненської сільської ради за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з додатком, зокрема, гр. ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 . На підставі зазначеного розпорядження районний відділ земельних ресурсів видав Державні акти на право власності на землю та вніс зміни в обліково-кадастрову документацію по Городненській сільській раді.

Розпорядженням Болградської райдержадміністрації Одеської області від 12.04.2006р. №236 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі гр. ОСОБА_5 та іншим громадянам і надання їх у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі громадянам із земель колективної власності колишнього КСП « 8 березня», які знаходяться на території Городненської сільської ради за межами населеного пункту, і надано їм ці ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно переліку, зокрема, гр.гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_13 . На підставі зазначеного розпорядження районний відділ земельних ресурсів видав Державні акти на право власності на землю та вніс зміни в обліково-кадастрову документацію по Городненській сільській раді.

Прокурор оспорює вищезазначені розпорядження, зазначаючи, що Болградська РДА розпорядилася землями, які відносилися до земель оборони.

Суд першої інстанції у своєму рішенні дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.1-3 ЗУ «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини). Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації. Військові частини зобов`язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності. При проходженні на землях оборони ліній електропередачі і зв`язку та інших комунікацій умови їх використання визначаються договором між військовою частиною і відповідним підприємством, установою та організацією. Власники або користувачі земельних ділянок, які межують із земельними ділянками, наданими військовим частинам, можуть вимагати встановлення земельних сервітутів відповідно до закону. Уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Навколо військових частин та оборонних об`єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об`єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Суд першої інстанції у своєму рішенні обґрунтовано зазначив про те, що прокурором та позивачами до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів тієї обставини, що землі, якими розпорядилася Болградська РДА оскарженими розпорядженнями, відносилися до земель оборони України.

На момент прийняття Болградською РДА оспорюваних розпоряджень, відповідачу не було відомо та не могло бути відомо, що спірні земельні ділянки у майбутньому будуть розташовані безпосередньо біля українсько-молдавського кордону, та для потреб оборони (для облаштування прикордонної смуги) буде необхідна земельна ділянка шириною 18,4м. в бік від смуги кріплення прикордонних знаків.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.

Згідно із ст. 22 ЗУ «Про державний кордон України» з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вірно зазначив, що розмір земельної ділянки, необхідної для встановлення прикордонної смуги, має бути визначений у встановленому законодавством порядку на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації, у тому числі з урахуванням необхідності розташування прикордонних інженерних споруджень.

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 30.09.2010р. №898/А-2010 «Про відведення земельних ділянок військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для розташування прикордонної смуги державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Болградського району Одеської області» В/ч 1474 у постійне користування надано земельні ділянки загальною площею 19,05 га за рахунок земель, які не надані у власність та не передані у користування і перебувають у запасі на території Дмитрівської сільської ради, Новотроянівської сільської ради, Городненської сільської ради, Владиченської сільської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, Болградською РДА протягом часу 2005-2007р.р. третім особам по справі фізичним особам на підставі оскаржених розпоряджень Білгород-Дністровської РДА були видані державні акти на право власності на земельні ділянки на території Городненської сільської ради Болградського району Одеської області (а.с.76-96).

Таким чином, право власності третіх осіб на земельні ділянки виникло до виділення в/ч 1474 земельної ділянки загальною площею 19,05га для розташування прикордонної смуги, у тому числі площею 3,95га на території Городненської сільради, відповідно до розпорядження Одеської облдержадміністрації від 30.09.2010р. №898/А-2010, тому у випадку задоволення позовних вимог прокурора може бути порушено право власності на земельні ділянки третіх осіб, оскільки ймовірним є подальше витребування цих земельних ділянок (або їх частин) від третіх осіб, визнання недійсними державних актів на право власності на землю, тощо.

Крім того, розпорядженням Одеської облдержадміністрації від 30.09.2010р. №898/А-2010 передбачено відведення в/ч 1474 земельних ділянок за рахунок земель запасу, тобто не наданих у власність чи користування, відтак його реалізація в інший спосіб суперечить також і вимогам ч.2 ст.6 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації»: «розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.».

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.115 ЗК України зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об`єктів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, для забезпечення функціонування цих об`єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах. Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються відповідно до закону.

Згідно із ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.147 ЗК України підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом.

Відповідно до ст.156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Отже якщо наразі для здійснення належної охорони державного кордону за рахунок частини земель, які належать фізичним особам на праві приватної власності на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки є необхідність у розпорядженні цими землями для облаштування державного кордону, примусове припинення прав на ці земельні ділянки має здійснюватись у судовому порядку з відшкодуванням власникам землі (третім особам по справі) збитків, як то встановлено нормами ст.143 ЗК України, а не шляхом визнання недійсними та скасування розпоряджень Болградської РДА, на підставі яких ці землі були передані у власність фізичних осіб.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог Заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України.

В частині доводів скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час розгляду справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4-6 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Колегія суддів не вбачає у відхиленні судом першої інстанції клопотання прокурора про призначення справи до колегіального розгляду порушення норм процесуального права, оскільки по-перше призначення такого розгляду є правом, а не обов`язком суду першої інстанції, по-друге прокурором під час заявлення відповідного клопотання не було обґрунтовано, в чому саме полягає складність даної справи.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання прокурора про витребування доказів, оскільки в цьому клопотанні не зазначено обгрунтування підстав для необхідності витребування доказів, зазначених у клопотанні, причини, з яких саме прокурор не зміг надати відповідні докази, докази на підтвердження звернення прокурора до відділу Держземагентства у Болградському районі Одеської області з відповідним запитом. Також суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що у клопотанні прокурора йшлося про витребування від Відділу Держкомзему у Болградському районі Одеської області інформації про розташування земельних ділянок, які надані третім особам у справі, вздовж державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Виноградівської сільської ради, між тим як у даній мова йде про розпорядження Болградської райдержадміністрації земельними ділянками на території Городненської сільської ради.

Колегія суддів звертає увагу на те, що провадження у справі за позовом Заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону порушено ухвалою суду від 19.01.2015р., а клопотання про витребування доказів прокурором подано лише 02.04.2015р., тоді як вже продовжений за клопотанням заступника прокурора строк розгляду справи спливав 06.04.2015р.

Прокурор не зазначив, які перешкоди були у тому, щоб звернутись до суду першої інстанції з клопотання про витребування доказів впродовж розгляду справи, починаючи з 19.01.2015р., та чому він звернувся з останнім лише 02.04.2015р., тобто за 4 дні до спливу строку розгляду справи судом, встановленого нормами ст.69 ГПК України.

Отже доводи апеляційної скарги прокурора у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для скасування рішення від 02.04.2015р. по справі №916/197/15-г.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 02.04.2015р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, що є підставою для залишення рішення без змін.

Витрати по сплаті судового збору до Державного бюджету України за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивачів по справі - Адміністрацію Державної прикордонної служби України та Військову частину НОМЕР_1 в рівних частках.

Керуючись ст.ст.49,99, 101-103,105 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 02.04.2015р. у справі №916/197/15-г залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 25.05.2015р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Таран С.В.