Постанова

від 20.05.2015 по справі 917/44/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. Справа № 917/44/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Личагіна С.Є. за довіреністю б/н від 29.12.2014 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" (вх. № 2146П/3-11) на рішення господарського суду Полтавської області від 24.02.2015 р. у справі № 917/44/15

за позовом ТОВ "Волтан" (юридична адреса: вул. Героїв Космосу, буд. 4, м. Київ, 03148; поштова адреса: проспект Повітрофлотський, буд. 94А, м. Київ, 03151)

до ПАТ "Укртрансгаз" (вул. Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021) в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" (вул. Кагамлика, буд. 33-а, м. Полтава, 36002)

про стягнення 80290,03 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2015 р. ТОВ "Волтан" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ПАТ "Укртрансгаз" 80290,03 грн., у тому числі 9268,14грн. - 3% річних, 71021,89 грн. - інфляційних нарахованих на заборгованість згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти № 046/1 від 17.09.2013р.

Рішення господарського суду Полтавської області від 24.02.2015 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Волтан" 70731грн. 12 коп. інфляційних, 9160грн. 77 коп. - річних, 1827грн. 00 коп. витрат з оплати судового збору. В іншій частині - у позові відмовлено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Так, відповідач в своїй апеляційній скарзі зазначає, що у зв'язку з відсутністю належного фінансування ПАТ "Укртрансгаз" та відсутністю відповідних грошових коштів, спрямованих на виконання відповідачем умов договору № 046/1 від 17.09.2013 р., зобов'язання відповідача, щодо оплати вартості товару, встановлені спірним договором, на його думку, змінилось. Отже, за своїм змістом вказане зобов'язання, на думку відповідача, не є простроченим, що виключає можливість застосування до відповідача санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 20.05.2015 р.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Представник позивача в судове засідання 20.05.2015 року не з'явився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи не заявляв).

Враховуючи належне повідомлення позивача про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності представника позивача, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між ТОВ "Волтан" (надалі - позивач) та ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії - Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд" (надалі - відповідач) було укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 046/1 від 17.09.2013р. (далі - Договір); (а.с.10-11).

Згідно Договору позивач як продавець зобов'язався поставити відповідачу (покупцю) вироби з бетону для будівництва (надалі - товари), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити такі товари згідно п.4.1 договору протягом 30-ти календарних днів з дня поставки.

Як свідчать матеріали справи, на виконання Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 574764,00 грн. за видатковими накладними:№ РН-0000244 від 01.10.2013 року, №РН-0000264 від 11.10.2013 року, № РН-0000280 від 23.10.2013 року, № РН-0000295 від 01.11.2013 року та довіреностями № 345 від 30.09.2013р., № 438 від 10.10.2013р., № 442 від 18.10.2013р., №72 від 01.11.2013р. (а.с.12-19).

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання, щодо оплати за товару, вчасно не виконав, в зв'язку з чим позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду про стягнення з відповідача основного боргу 574764 грн., 45320,13 грн. пені, 40233,48 грн. штрафу, 3724,93 грн. - 3% річних за період 02.11.2013р. - 31.01.2014р. та 6304,06 грн. інфляційних витрат за період 02.11.2013р. - 31.01.2014р. (а.с.26-29).

Рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 917/159/14 від 25.03.2014р. позов було задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Укртрансгаз" в особі Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд" на користь ТОВ "Волтан" 574764,00 грн. основного боргу, 3724,93 грн. - 3% річних, 6304,06 грн. інфляційних, 11666,79 грн. судового збору (а.с.20-23).

Дане рішення набрало законної сили, на його виконання господарським судом був виданий відповідний наказ № 917/159/14 від 28.04.2014р.

Рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 917/159/14 від 25.03.2014р. було встановлено факт отримання товару відповідачем, підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 574764,00 грн., а також встановлено, що філія - Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" має право представляти інтереси Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в усіх судах загальної юрисдикції, здійснювати від імені товариства повноваження сторони у справі.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, під час розгляду однієї справи, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За постановою від 20.05.2014р. ВП № 43339786 державним виконавцем Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 917/159/14 від 28.04.2014р. (а.с.61).

Після відкриття виконавчого провадження відповідач сплатив заборгованість, що підтверджується виписками з банківського рахунку від 10.07.2014р., від 14.07.2014р., від 15.07.2014р., від 16.07.2014р., від 18.07.2014р., від 21.07.2014р., від 22.07.2014р., від 23.07.2014р., від 25.07.2014р., від 30.07.2014р., від 04.08.2014р., від 05.08.2014р., від 16.10.2014р., від 20.10.2014р., від 21.10.2014р., від 12.12.2014р. (а.с.32-48).

За постановою від 06.11.2014р. державним виконавцем Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції виконавче провадження ВП № 43339786 було закінчено (а.с.57-58).

Посилаючись на те, що відповідачем заборгованість було сплачено несвоєчасно, позивач в даному позові заявив вимоги про стягнення з відповідача 9268,14 грн. - 3% річних, 71021,89 грн. - інфляційних нарахованих за період 01.02.2014р. - 19.10.2014р. (поетапно) на суму основного боргу за товар, поставлений згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти № 046/1 від 17.09.2013р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв'язку з цим, зазначені кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення відповідно до вимог законів України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження". Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20 грудня 2010 р. у справі № 3-57гс10; від 4 липня 2011 р. у справі № 3-65гс11; від 12 вересня 2011 р. у справі № 3-73гс11; від 24 жовтня 2011 р. у справі № 3-89гс11; від 14 листопада 2011 р. у справі № 3-116гс11 .

Вказані правові позиції є обов'язковими для всіх судів України відповідно до ст.111-28 ГПК України.

Так, в п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 70731,12 грн., 3% річних у розмірі 9160,77 грн.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заперечення відповідача фактично зводяться до того, що, оскільки у відповідача було відсутнє фінансування, то і застосування до нього санкцій за порушення зобов'язання є недопустимим.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі твердження відповідача позбавлені належної переконливості, оскільки відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15.05.12 р. №11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.05 року.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Полтавської області від 24.02.2015 р. у справі № 917/44/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 24.02.2015 р. у справі № 917/44/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 25.05.15

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.