Постанова

від 21.07.2015 по справі 917/44/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року Справа № 917/44/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ, в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд", м. Полтава,

на рішення господарського суду Полтавської області від 24.02.2015 та

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2015

зі справи № 917/44/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волтан", м. Київ (далі - Позивач),

до публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" (далі - Відповідач)

про стягнення 80 290,03 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Позивача - не з'яв.,

Відповідача - Личагіна С.Є.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 9 268,14 грн. - 3% річних та 71 021,89 грн. "інфляційних нарахованих на заборгованість" у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.02.2015 (суддя Безрук Т.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 (колегія суддів у складі: Слободін М.М. - головуючий, Гончар Т.В. і Гребенюк Н.В.): позов задоволено частково; з Відповідача стягнуто на користь Позивача: 70 731,12 грн. "інфляційних"; 9 160,77 грн. - 3% річних та 1 827 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення з даної справи та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаргу мотивовано порушенням і неправильним застосуванням попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

17.09.2013 Позивачем та Відповідачем укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 046/1 (далі - Договір), згідно з яким Позивач як продавець зобов'язався поставити Відповідачу як покупцю вироби з бетону для будівництва (далі - Товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити Товар згідно з пунктом 4.1 Договору протягом 30-ти календарних днів з дня поставки.

Позивач поставив Відповідачу Товар на суму 574 764 грн., що підтверджується видатковими накладними від 01.10.2013 № РН-0000244, від 11.10.2013 № РН-0000264, від 23.10.2013 № РН-0000280, від 01.11.2013 № РН-0000295 та довіреностями від 30.09.2013 № 345, від 10.10.2013 № 438, від 18.10.2013 № 442 , від 01.11.2013 №72.

Відповідач свій обов'язок з оплати за Товар вчасно не виконав, тому Позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 57 4764 грн., 453 20,13 грн. пені, 40 233,48 грн. штрафу, 3 724,93 грн. - 3% річних за період 02.11.2013 - 31.01.2014 та 6 304,06 грн. "інфляційних витрат" за період 02.11.2013 - 31.01.2014.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.03.2014 у справі № 917/159/14: позов задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 574 764 грн. основного боргу, 3 724,93 грн. - 3% річних, 6 304,06 грн. "інфляційних" та 11 666,79 грн. судового збору. Рішення набрало законної сили та на його виконання видано відповідний наказ від 28.04.2014 № 917/159/14.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.03.2014 зі справі № 917/159/14 встановлено факт отримання Товару Відповідачем, підтверджено наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у сумі 574 764 грн., а також встановлено, що філія "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" має право представляти інтереси публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в усіх судах загальної юрисдикції, здійснювати від його імені повноваження сторони у справі. Дані факти у розумінні вимог статті 35 ГПК України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Державним виконавцем Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції було відкрито постановою від 20.05.2014 виконавче провадження ВП № 43339786 з виконання наказу від 28.04.2014 № 917/159/14.

Після відкриття виконавчого провадження Відповідач сплатив заборгованість, тому постановою державного виконавця названого відділу державної виконавчої служби від 06.11.2014 виконавче провадження ВП № 43339786 було закрито.

Оскільки Відповідач заборгованість сплатив несвоєчасно, Позивач у даному позові заявив вимоги про стягнення 9 268,14 грн. - 3% річних та 71 021,89 грн. "інфляційних" за період з 01.02.2014 по 19.10.2014 нарахованих на суму основного боргу за Товар, поставлений згідно з Договором.

Дані вимоги не були предметом розгляду у справі № 917/159/14.

Вимоги про стягнення з Відповідача (згідно із здійсненим судом перерахунком) 70 731,12 грн. "інфляційних" та 9 160,77 грн. - 3% річних є обґрунтованими.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржника із задоволенням (частковим) позову зі справи.

Відповідно до приписів Цивільного кодексу України:

- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525, 526);

- договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629);

- за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655);

- покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692);

- якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530);

- боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625).

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи суди попередніх інстанцій, з'ясувавши, що: наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє Відповідача від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє Позивача права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, - дійшли не спростовуваного доводами касаційної скарги висновку про необхідність задоволення (часткового) позову.

Відповідна правова позиція неодноразово викладалася і в судових рішеннях Верховного Суду України, зокрема в постановах: від 20.12.2010 у справі № 3-57гс10; від 04.07.2011 у справі № 3-65гс11; від 12.09.2011 у справі № 3-73гс11; від 24.10.2011 у справі № 3-89гс11; від 14.11.2011 у справі № 3-116гс11 .

Посилання скаржника на те, що "у зв'язку з відсутністю належного фінансування ПАТ "Укртрансгаз" у 2013 році та відсутністю відповідних грошових коштів… зобов'язання Відповідача, щодо оплати вартості товару у строки змінилося", вже належним чином спростоване судом апеляційної інстанціями з посиланням на відповідні законодавчі приписи.

Водночас за вимогами частини другої статті 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Полтавської області від 24.02.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 зі справи № 917/44/15 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя В. Харченко