Постанова

від 22.06.2009 по справі 2а-19271/09

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем   України

22

червня 2009 року                                                                                  

Справа 2а-19271/09                                                  

Категорія   6.13

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:

            Качуріної Л.С.

при  секретарі:    

Лемба А.В.

в

присутності представників сторін:

представник

позивача: ОСОБА_1  

відповідач

не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

адміністративної справи за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду

України в Слов'яносербському  районі

Луганської області до Приватного підприємства 

«Анастасія» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2009 року до Луганського окружного

адміністративного суду надійшов позов 

Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському  районі Луганської області до Приватного

підприємства  «Анастасія»   про стягнення заборгованості по сплаті

страхових внесків, в якому позивач зазначив, що Приватне підприємство  «Анастасія»  

зареєстровано в  Управлінні

Пенсійного фонду України в Слов'яносербському 

районі Луганської області 02.06.2004 року.

В порушення п.6 ст.20 Закону України ”Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ПП  «Анастасія»    не сплачує страхові внески на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з чим утворилася

заборгованість  по внескам за період з

липня 2008 року по грудень 2008 року  в

сумі 6391,94 грн. ( заборгованість по страхових внесках - 3558,75 грн.;

заборгованість по  фінансовим санкціям -

2817,11 грн.; заборгованість по пені - 16,08 грн.), яку позивач просив стягнути

з відповідача.

Представник позивача під час судового засідання позов

підтримав  повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явися, про час та

місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду

не повідомив, заперечень на позов не надав.

Заслухавши пояснення представника

позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає

задоволенню з наступних підстав.

В

судовому засіданні встановлено, що Приватне підприємство  «Анастасія»   

як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування було зареєстровано в 

Управлінні Пенсійного фонду України в Слов'яносербському  районі Луганської області 02.06.2004 року

За  період з липня 2008 року по грудень 2008

року  року  Приватне підприємство  «Анастасія» 

не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування, що спричинило виникнення недоїмки в розмірі 6391,94 грн, у тому

числі заборгованість по страхових внесках - 3558,75 грн.; заборгованість

по  фінансовим санкціям - 2817,11 грн.;

заборгованість по пені - 16,08 грн.

 Відповідно до ч.3 ст. 106 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Управлінням Пенсійного фонду

України у Слов'яносербському районі Луганської області відповідачу була

направлена вимога про сплату боргу - №Ю -995 від 06.10.2008 року. Відповідач

отримав вимогу  10.10.2008 року, про що

свідчить підпис на поштовому повідомленні, не оскаржив її та не узгодив з

органами Пенсійного фонду.

До цього часу відповідач 

в добровільному порядку суму заборгованості  до Управлінні Пенсійного фонду України у

Слов'яносербському районі   не перерахував

Законом

N 550-IV від 20.02.2003 були внесені зміни до пункту 2.1. ст. 2 Закону України

„Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та

державними цільовими фондами”, а саме контролюючим органом стосовно збору на

обов'язкове державне пенсійне страхування визначено органи Пенсійного фонду

України.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків

до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і

застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно

з п.5 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування» страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і

організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми

власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки,

політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші

відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань

громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно

ведуть розрахунки із застрахованими особами).

Пунктом

6 ч.2 ст. 17, ч.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески,

нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20

календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно

з ч.3 ст. 106 Закону України  «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник у разі незгоди

з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує

її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного

фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на

оскарження вимоги в судовому порядку.

Відповідно

до ч.15 ст.106 Закону України  «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування», строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та

штрафів не застосовується.

Таким

чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що   підлягають задоволенню оскільки не сплачені в

строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника

у безспірному порядку .

Відповідно

до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -

суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею

документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та

проведенням судових експертиз.

Питання

про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивача  звільнено від сплати судового збору

відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від

21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачували судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 14, 15, 17,

106 Закону України Закону України  «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 17, 88, 94, 158 -

163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд-

                      П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду

України в Слов'яносербському  районі

Луганської області до Приватного підприємства 

«Анастасія»    про стягнення заборгованості по сплаті

страхових внесків   задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства  «Анастасія»     (юридична адреса: 93713, Луганська область,

смт. Словяносербськ, с. Кримське вул. Гагаріна,33,  р/р 260013013110  Словяносербське відділення Ощадбанку,  МФО 364230, код ЄДРПОУ 32942252) на користь

Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області

( юридична адреса: 93713, Луганська область, смт. Словяносербськ, вул. Гагаріна,

22 р/р 25602301753 в ЛОД  Ощадбанку, МФО

304665, код 21792620) заборгованість по страхових внесках на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6391,94 грн, у тому

числі заборгованість по страхових внесках - 3558,75 грн.; заборгованість

по  фінансовим санкціям - 2817,11 грн.;

заборгованість по пені - 16,08 грн.

            Постанова суду першої інстанції

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо

таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,

але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,

постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього

строку.                                                                                          

           Постанова може бути оскаржена в

апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через

суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення

постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом

двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції

або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

           Повний текст постанови  складено та підписано 22 червня 2009 року.

СУДДЯ