Постанова

від 25.05.2015 по справі 813/4561/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року Справа № 876/13494/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скор» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

25.11.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення без номеру та дати, винесеного на підставі акту про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Денза» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за липень 2011 року від 05.10.2011 року № 1319/23-7/31811682.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, оскільки є в наявності всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення, прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва (правонаступником якого є Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві) без номеру та дати, винесеного на підставі акту про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Денза» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за липень 2011 року №1319/23-7/31811682 від 05.10.2011 року

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що за результатами проведеної перевірки складено Акт про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Денза» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за липень 2011 року № 1319/23-7/31811682 від 05.10.2011 року, відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «Денза»:

ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України та п. 198.6, ст. 198, п. 201.6 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року на загальну суму 771 946,42 грн.

В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI).

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були виконані вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зазначені правочини були спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, товарність операцій також була доведена позивачем згідно наданих до справи документів, та не була допустимими доказами заперечена відповідачем.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.03.2013 року, позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Денза» змінило свою назву на товариство з обмеженою відповідальністю «Скор» (далі - ТОВ «Скор»).

На підставі Наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1982 від 04.10.2011 року, головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби ІІ рангу, відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва Бабич О.І. проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Денза» в частині дотримання вимог податкового законодавства за липень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Денза» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за липень 2011 року № 1319/23-7/31811682 від 05.10.2011 року, відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «Денза»:

ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України та п. 198.6, ст. 198, п. 201.6 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року на загальну суму 771 946,42 грн.

На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення без номеру та дати, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання, за основним платежем 771 946,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 192 987,00 грн., а всього на суму: 964 933,00 грн.

Підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки, про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за результатами господарських операцій із ТОВ «Ріп» та ТОВ «Монтарія».

Зокрема, податковий орган вказує на той факт, що договори із вказаними підприємствами не спричинили реального настання правових наслідків, у зв'язку із чим, на думку відповідача, у позивача відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з ТОВ «Ріп» та ТОВ «Монтарія».

На думку відповідача, господарські операції за липень 2011 року між позивачем та його контрагентами, не підтверджуються, а носять ознаки фіктивності, тобто такі, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися правочинами між ними, у зв'язку з чим, відповідачем зроблено висновок про те, що у ТОВ «Денза» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з ТОВ «РІП» та ТОВ «Монтарія» в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України.

07 липня 2011 року між ТОВ «Денза» (Замовник) та ТОВ «Монтарія» (Виконавець) укладено Договір № 0707НН на постачання матеріалів.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного вище Договору, Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати поставку меблів для готельних номерів (надалі матеріали), відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього Договору.

У відповідності до п. 1.2. Договору, Замовник (позивач) зобов'язаний прийняти матеріали належної якості та оплатити їх вартість згідно умов цього Договору.

Строк та умови поставки матеріалів передбачений п. 2 Договору, кінцевий строк визначено 31 липня 2011р. (п.2.1. Договору).

Згідно п. 3.1. зазначеного вище Договору, загальна вартість включає в себе вартість матеріалів, вартість доставки Замовника (в т.ч. вартість перевезення, страхування, імпортних митних зборів, завантаження та розвантаження, а також інші витрати, пов'язані з виконанням даного Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору, загальна вартість встановлюється в гривнях та дорівнює 2272394,77 грн., у тому числі ПДВ 378732,46 грн.

Пунктом 3.3. передбачено, що Замовник сплачує Виконавцю загальну вартість Договору протягом 45-ти банківських днів з моменту передачі та підписання Сторонами видаткових накладних на матеріали.

У відповідності до п. 3.4. Договору, замовник може сплачувати Виконавцю вартість поставлених матеріалів частинами та у строк, вказаний у п. 3.3. Договору.

З матеріалів справи також вбачається, що у відповідності до умов Договору, а саме п. 1.1., Сторонами підписана Специфікація від 07.07.2011р. (Додаток №1 до Договору №0707НН від 07.07.2011р., в якій перелічені матеріали та їх кількість, а також визначена ціна, що складає 2272394,77 грн., в т.ч. ПДВ 378732,46 грн.

Фактом прийняття Замовником матеріалів від Виконавця є підписання Сторонами видаткових накладних (п. 2.3. та п. 2.4. Договору).

В матеріалах справи наявні видаткові накладні №332 від 19.07.2011р. на суму 453112,54 грн., №333 від 19.07.2011р. на суму 112458,12 грн., №334 від 19.07.2011р. на суму 258458,11 грн., №335 від 21.07.2011р. на суму 145878,19 грн., №336 від 21.07.2011р. на суму 348895,22 грн., №337 від 21.07.2011р. на суму 419258,45 грн., №338 від 25.07.2011р. на суму 325819,44 грн., №339 від 25.07.2011р. на суму 208514,70 грн., а всього на загальну суму 2272394,77 грн.

Факт оплати позивачем послуг ТОВ «Монтарія» підтверджується банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи.

ТОВ «Монтарія» також виписано ТОВ «Денза» податкові накладні №332 від 19.07.2011р. на суму 453112,54 грн., №333 від 19.07.2011р. на суму 112458,12 грн., №334 від 19.07.2011р. на суму 258458,11 грн., №335 від 21.07.2011р. на суму 145878,19 грн., №336 від 21.07.2011р. на суму 348895,22 грн., №337 від 21.07.2011р. на суму 419258,45 грн., №338 від 25.07.2011р. на суму 325819,44 грн., №339 від 25.07.2011р. на суму 208514,70 грн., а всього на загальну суму 2272394,77 грн.

01.07.2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «РІП»(Виконавець) укладено Договір № 0107НН від 01.07.2011 року, у відповідності до умов якого (п.1.1.), Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати ремонтно-оздоблювальні роботи (надалі роботи), у відповідності до Додатку №1 (кошторис, копія якого наявна в матеріалах справи) власними силами і/або з залученням інших організацій (далі Субпідрядники).

У відповідності до п. 1.3. Договору, Виконавець гарантує, що згідно законодавства України, має всі дозвільні документи на проведення ремонтно-оздоблювальних робіт (копія ліцензії серія АВ № 409772, видана 21.10.2008 р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, строк дії ліцензії з 21.10.2008 р. по 21.10.2013 р.), наявна в матеріалах справи.

Згідно Договору, роботи проводяться за адресою: м. Харків, просп.. Правди, 2 (п.1.4.).

Згідно п. 2.2.2. та п. 2.2.3. Договору, Замовник зобов'язався прийняти роботи, виконані Виконавцем і підписати акт, а також оплатити виконані роботи в розмірі і в термін, визначений даним Договором.

У відповідності до п. 4.3. зазначеного Договору, Виконавець зобов'язується завершити виконання робіт не пізніше 22 липня 2011р.

Пунктом 5 Договору визначена загальна вартість робіт, яка складає 2359283,74 грн., в т.ч. ПДВ 393213,96 грн. та порядок розрахунків, у відповідності до якого оплата по Договору виконується Замовником на банківський рахунок Виконавця на підставі підписаних Сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт, не пізніше ніж протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дня підписання Сторонами відповідного Акту.

Доказом підтвердження виконаних ТОВ «РІП» робіт на замовлення позивача по Договору № 0107НН від 01.07.2011 р. та прийняття їх Замовником є наявні в матеріалах справи акти прийняття виконаних підрядних робіт №1 від 21.07.2011р. за період з 01.07.2011р. по 21.07.2011р. на суму 458112,44 грн., №2 від 21.07.2011р. за період з 01.07.2011р. по 21.07.2011р. на суму 434782,61 грн., №3 від 21.07.2011р. за період з 01.07.2011р. по 21.07.2011р. на суму 325894,11 грн., №4 від 22.07.2011р. за період з 01.07.2011р. по 22.07.2011р. на суму 312145,89 грн., №5 від 22.07.2011р. за період з 01.07.2011р. по 22.07.2011р. на суму 415489,55 грн., №6 від 22.07.2011р. за період з 01.07.2011р. по 22.07.2011р. на суму 412859,14 грн., а всього на загальну суму 2359283,74 грн.

Факт оплати позивачем послуг ТОВ «РІП» підтверджується банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи.

ТОВ «РІП» також виписано ТОВ «Денза» податкові накладні № 337 від 21.07.2011 р. на суму 458112,44 грн., № 338 від 21.07.2011 р. на суму 434782,61 грн., № 339 від 21.07.2011 р. на суму 325894,11 грн., № 340 від 22.07.2011 р. на суму 312145,89 грн., № 341 від 22.07.2011 р. на суму 415489,55 грн., № 342 від 22.07.2011 р. на суму 412859,14 грн., а всього на загальну суму 2359283,74 грн.

Так, за змістом п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до приписів п. 198.6 цієї ж статті, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається що вищевказані договори, акти виконаних робіт були підписані від імені директорів виконавців - TOB «РІП» ОСОБА_1 та ТОВ «Монтарія» - ОСОБА_3.

Відповідно до службових записок ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.07.2011 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не є директорами вищевказаних товариств, товариства не реєстрували, жодних наказів чи протоколів на призначення директорів та головних бухгалтерів не складали та не підписували, жодних фінансово -господарських взаємовідносин з іншими підприємствами не здійснювали.

Згідно з базами даних «Інформаційно -пошукова система» ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, станом на дату складання акту перевірки, стан платників податків ТОВ «РІП» та ТОВ «Монтарія» - «місцезнаходження не встановлено».

Окрім того, встановлено також відсутність будь-якої інформації про наявність у TOB «РІП» та ТОВ «Монтарія» складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств.

Також, жодним контрагентом позивача на вимогу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, в тому числі - головних книг, журналів - ордерів, та карток - рахунків № 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 643 «Податкові зобов'язання», податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт тощо.

Формування податкового кредиту грунтується на вимогах чинного законодавства й полягає в тому, що право на податковий кредит з ПДВ виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто здійснюватися не тільки на папері, а насправді, повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту, а не виключно за рахунок економії на сплаті податків.

Саме в цьому контексті при розгляді судових спорів повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на податковий кредит з ПДВ. Перш за все такі документи повинні бути достовірними, тобто відображати реальні події. У зв'язку із цим навіть бездоганно оформлений документ (наприклад, податкова накладна) не може підтверджувати право на податковий кредит у тому випадку, якщо в процесі судового розгляду буде встановлено невідповідність фактичного й задокументованого платником податків руху активів.

За відсутності управлінського і технічного персоналу та нездійснення підприємницької діяльності вказаними Товариствами, податкові накладні, підписані невстановленими особами не можуть підтверджувати факт виконання робіт, що зазначені у цих накладних.

Вчинення господарських операцій невстановленими особами, що не займались і не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю від імені юридичних осіб на яких законодавством покладено конкретні обов'язки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що сторонні особи вчиняли вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб'єктами підприємництва.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які спростовують правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано не вірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являється суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у справі №813/4561/13-а скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М. Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І. Запотічний