Ухвала

від 20.05.2015 по справі 36н-14/2а/0470/16808/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2015 р. м. Київ К/800/13274/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Інспекція)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015

у справі № 36н-14/2а/0470/16808/11

за позовом Інспекції

до товариства з обмеженою відповідальністю "21 Сторіччя" (далі - Товариство)

про припинення юридичної особи.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Інспекція звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила припинити юридичну особу Товариства з причин неподання відповідачем податкової звітності більше одного року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013, позов задоволено.

У подальшому Товариством було подано заяву про перегляд цих судових актів за нововиявленими обставинами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015, зазначену заяву задоволено; постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 зі справи скасовано; у позові відмовлено.

Не погоджуючись з висновками суду, покладеними в основу прийняття цих судових рішень, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги, виходячи з такого.

На підтвердження існування нововиявлених обставин у розглядуваній справі відповідач зазначив, що висновок судів про неподання ним податкової звітності з серпня 2010 року (яким мотивовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2012) спростовується тим, що у зв'язку з відмовою контролюючого органу прийняти податкову декларацію з податку на прибуток за 2010 рік, подану бухгалтером Товариства ОСОБА_1, остання направила зазначену декларацію поштою на адресу Інспекції. Докази такої відправки (опис вкладення у цінний лист) зберігалися ОСОБА_1 за адресою її проживання, а не в офісі відповідача, що було виявлено під час проведення службового розслідування на Товаристві 15.12.2014.

Втім наведені факти не відповідають законодавчо визначеним критеріям нововиявлених обставин.

Так, частиною першою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини другої цієї ж статті КАС підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Отже, за змістом наведеної норми процесуального права, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Тобто нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не можуть вважатися нововиявленими фактичні дані, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами у зв'язку з неналежним використанням своїх процесуальних прав, передбачених статтею 49 КАС.

У даному разі факт подання Товариством податкової звітності поштою у січні 2011 року є обставиною, яка мала бути відома заявникові на момент ухвалення рішень у справі та підлягала доведенню шляхом подання Товариством необхідних доказів або шляхом повідомлення суду про необхідність витребування відповідних доказів у інших осіб, зокрема, у поштової установи.

Отже, наведений факт є обставиною, про яку відповідач своєчасно не заявив у процесі вирішення даного спору по суті у судах першої та апеляційної інстанцій на обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог Інспекції.

Також заявником не наведено достатньо переконливих доводів щодо того, які саме обставини перешкоджали йому провести службове розслідування з приводу подання його посадовими особами податкової звітності під час оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 в апеляційному порядку з метою доведення своєї правової позиції у суді, а не у грудні 2014 року (як фактично було здійснено Товариством).

З урахуванням викладеного у судів попередніх інстанцій були відсутні підстави для скасування ухвалених по суті спору рішень у справі з мотивів, викладених у розглядуваній заяві Товариства.

Керуючись статтями 160, 167, 210 - 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 у справі № 36н-14/2а/0470/16808/11 скасувати.

3. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "21 Сторіччя" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 у справі № 36н-14/2а/0470/16808/11, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Костенко Судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько