Ухвала

від 27.05.2015 по справі 326/223/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний Унікальний № 326/223/15-ц Головуючий у 1 інстанції Булашев Р.Л.

Номер провадження 22ц/778/2752/15 Суддя-доповідач Панкеєв О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Каракуша К.В., Панкеєва О.В.,

при секретарі Книш С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Аграрної приватної фірми "Істок" на ухвалу судді Приморського районного суду Запорізької області від 05 березня 2015 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до Аграрної приватної фірми "Істок" про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Аграрної приватної фірми "Істок" про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 23 461,20 грн..

У попередньому засіданні ОСОБА_3 заявив клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача, так як підприємство систематично не виконує своїх обов'язків по виплаті заробітної плати, в подальшому може ухилитись від виконання рішення суду. Так як така ситуація виникла при виконані іншого рішення проти АФ "Істок" і заробітна плата до цього часу не виплачується.

Ухвалою судді Приморського районного суду Запорізької області від 05 березня 2015 року клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на все майно, яке належать Аграрній приватній фірмі "Істок", розташованого за адресою: с.Борисівка, вул.Річна 10, Приморського району Запорізької області, на суму 23 461,20 грн. з забороною відчуження до розгляду вказаної цивільної справи в суді.

На вказану ухвалу судді Аграрна приватна фірма "Істок" подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу судді першої інстанції скасувати.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

З виділених матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом про стягнення заробітної плати.

За положеннями ст.ст. 151,152 ЦПК України суд за заявою осіб, що беруть участь у справі вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Перелік видів забезпечення позову визначений ст. 152 ЦПК України, однак він не є вичерпний.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проте, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя суду першої інстанції не вирішував питання з урахуванням зазначених роз'яснень.

Судом порушено вимоги ст.ст. 153, 209 ЦПК України, оскільки оскаржувана ухвала не містить в собі належно викладеної мотивувальної частини, а саме, обґрунтування щодо обрання виду забезпечення позову, підстав його обрання.

Згідно з п. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Постановлюючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача Аграрна приватна фірма "Істок", суд першої інстанції виходив з того, що по справі є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у даній цивільній справі.

Проте такий висновок не відповідає матеріалам справи, та є передчасним.

Згідно копій позовних заяв про стягнення заробітної плати з відповідача доданих до виділених матеріалів справи, ціна позову становить 23461 грн.

Накладаючи арешт на все майно відповідача, суд першої інстанції проігнорував вимоги ч. 3 ст. 153 ЦПК України та не витребував додаткових документів та доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, доказів щодо належності майна відповідачу, оцінки зазначеного майна та доказів, які б вказували на наявність підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, доводи апелянтів щодо неповного з'ясування суддею першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права є обґрунтованими, в зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню.

Крім того, накладаючи арешт на все майно відповідача, суд фактично позбавив відповідача здійснювати господарську діяльність, що є не припустимим у відповідності до вимог ст. 152 ЦПК України.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №: "Про практику застосування судами Цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й і відповідача.

Оскільки ухвала судді про забезпечення позову не відповідає вимогам процесуального закону, вона підлягає скасуванню на підставі п. 2 ст. 312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову, оскільки дане клопотання є необґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 307,312,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Аграрної приватної фірми "Істок" задовольнити.

Ухвалу судді Приморського районного суду Запорізької області від 05 березня 2015 року про забезпечення позову у цій справі скасувати і в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді