Рішення

від 21.05.2015 по справі 923/431/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 р. Справа № 923/431/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Фабрика " м. Херсон

до: приватної виробничо-комерційної фірми "Стиль Плюс" м. Херсон

про стягнення 569703грн. 74коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважені особи Жук Ю.В., довір. 10.03.2015р., Лобода Г.Ю., довір. від 19.02.2015р.

від відповідача - уповноважена особа Медведєв В.С., довір. від 20.02.2014р., директор Ямніч С.М.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Фабрика" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з приватної виробничо-комерційної фірми "Стиль Плюс" (відповідач) суми заборгованості в розмірі 569703 грн. 74 коп., посилаючись на несвоєчасні розрахунки відповідача за договором оренди приміщення від 01.03.2012 р.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи їх вимогами ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 550, 551, 610, 624, 625, 629, 762, ЦК України, 2, 22, 64, 65, 66, 67, 82 ГПК України.

Ухвалою суду від 18.03.2015року відмовлено в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву позовні вимоги не визнає, мотивуючи відсутністю правових підстав для їх задоволення, позовну заяву вважає такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки засновником ПВКФ "Стиль Плюс" було прийнято рішення № 17 від 15.01.2015 р. про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації. Просить припинити провадження по справі.

Справу розглянуто понад двохмісячний термін встановлений ст. 69 ГПК України, який ухвалою від 05.05.2015 року було продовжено на 15 днів.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Між сторонами 01 березня 2012 року було укладено договір оренди приміщення (далі договір), за умовами якого (п.1.1) позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове платне користування відповідно до умов договору нежитлове приміщення площею 80,32 кв.м, а саме бутік № 88 площею 43,8 м.кв. та бутік № 89 площею 36,52 м.кв., розміщенні у будівлі літ. "А" у Торговельно-розважальному центрі з офісними приміщеннями за адресою: м. Херсон, вул. Залаегерсег, 18.

Відповідно до п. 3.2 Договору, строк оренди починає перебіг з моменту передачі об'єкта оренди орендарю за Актом приймання-передачі (Акт №2) та закінчується по спливу 1090 календарних днів, а у випадку дострокового припинення оренди та будь-якому іншому випадку, дата Акту приймання передачі об'єкту оренди від орендаря орендодавцю (Акт № 3) або Акту про звільнення приміщення вважається останнім днем оренди.

Згідно з п. 4.1. Договору, об'єкт оренди передається орендареві на підставі Акту прийому-передачі в орендне користування (Акт № 2), в якому може вказуватись опис технічного стану, остаточний розмір площі, місце розташування об'єкту оренди на поетажному плані і технічні специфікації ТРЦ. Орендна плата нараховується орендареві з дати підписання сторонами Акту № 2 (п. 5.2.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, акт прийому-передачі в орендне користування (Акт № 2) підписаний сторонами 06.04.2012 р.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 5.2.1 договору, відповідач зобов'язаний вносити плату за користування об'єктом оренди в розмірах, в порядку і в строки, визначені цим договором.

Пунктом 5.2.4 договору відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату авансом щомісячно в національній валюті України шляхом перерахування на поточний рахунок позивача не пізніше 20 числа місяця, передуючого розрахунковому. Оплата здійснюється на підставі рахунків, виставлених позивачем.

Пунктом 5.2.5 договору, відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату не пізніше строку, зазначеного в даному Договорі, незалежно від факту одержання ним рахунків від позивача. При неотриманні відповідачем рахунків на оплату, орендна плата розраховується відповідачем самостійно згідно з договором.

Судом встановлено, що станом на 16.03.2015р. відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором, у зв'язку з чим, заборгованість із сплати орендної плати за користування об'єктом оренди за період з 01.12.2013 р. по 24.02.2015 р. становить 314872грн. 99 коп.

Відповідно до п. 5.8 договору, відповідач зобов'язаний впродовж п'яти робочих днів з моменту виставлення рахунку позивачем сплачувати позивачу щомісячні платежі за маркетингові послуги, що надаються позивачем з метою залучення найбільшої кількості відвідувачів до ТРЦ, які не перевищують суми, що у гривневому еквіваленті складає один долар США за один кв. м орендованій площі.

Судом встановлено, що станом на 16.03.2015 р. відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором, у зв'язку з чим, заборгованість із сплати вартості маркетингових послуг за період 01.12.2013 р. - 24.02.2015 р. становить 15207 грн. 72 коп.

Відповідно до п. 5.3.3. договору, відповідач компенсує позивачу фактичні витрати позивача на оплату комунальних послуг (по електропостачанню, газопостачанню, водопостачанню) місць загального користування, що обчислюється як різниця між показниками лічильника, встановленого у ТРЦ, і сумарними показниками лічильників інших орендарів, розміщених в орендованих приміщеннях ТРЦ. Різниця сплачується пропорційно площі об'єкта до площі приміщень ТРЦ, що здаються в оренду іншим орендарям.

Згідно з п. 5.3.5. договору, оплату спожитих на об'єкті оренди комунальних послуг відповідач сплачує позивачу щомісячно на підставі рахунків позивача в строк до 15 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були спожиті такі комунальні послуги. Орендодавець надає відповідний рахунок в строк до 5 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були спожиті такі комунальні послуги.

Судом встановлено, що станом на 16.03.2015 р. відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором, у зв'язку з чим, заборгованість із компенсації витрат на комунальні послуги місць загального користування ТРЦ та комунальних послуг спожитих на об'єкті оренди, як наслідок за період 01.12.2013 р. - 24.02.2015 р. становить 211019 грн. 02 коп.

Пунктом 5.3.1 договору передбачено, що відповідач компенсує позивачу витрати, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням і утриманням, всього ТРЦ (експлуатаційні витрати). Компенсацію експлуатаційних витрат відповідач сплачує позивачу щомісячно на підставі рахунків позивача в строк до 15 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були спожиті такі комунальні послуги. Позивач надає відповідний рахунок в строк до 5 числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем (п. 5.3.6 договору).

Судом встановлено, що станом на 16.03.2015 р. відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором, у зв'язку з чим, заборгованість із сплати компенсації експлуатаційних витрат за період 01.12.2013 р. - 24.02.2015 р. становить 28604 грн. 01коп.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

У відповідності до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 11.1 Договору, за невиконання зобов'язань за даною угодою сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства і цим Договором.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Натомість, відповідач в своєму відзиві просить припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що засновником ПВКФ "Стиль Плюс" було прийнято рішення № 17 від 15.01.2015 р. про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації.

Згідно з п. 6 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.04.2015 р. відповідач знаходиться у стані припинення, а не ліквідований.

В ході розгляду справи відповідачем 07.04.2015 р. було заявлено клопотання про витребування доказів, а саме: установчі документи, листування, бухгалтерські документи, печатку, технічну документацію, у зв'язку з тим, що позивач обмежує доступ до орендованого приміщення.

Пунктом 20.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Суд вищевказане клопотання відповідача відхилив, оскільки як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.04.2015 р., місцезнаходження юридичної особи відповідача: м. Херсон, вул. Леніна, 14/16, а тому суд не приймає до уваги доводи відповідача, що всі перелічені документи зберігаються за юридичною адресою позивача.

Крім того, позивачем 18.05.2015 р. подано до суду заяви Ямніч С.М. про надання доступу до орендованого приміщення та акти розпломбіровки, чим спростовуються доводи відповідача в обмеженні доступу до орендованого приміщення.

19.05.2015 р. відповідачем подано клопотання про витребування первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують виконанні роботи та витрати позивача на оплату послуг електропостачання та водопостачання об'єкту оренди, журналу щомісячного обліку показників лічильників встановлених орендарем за спірний період. Дане клопотання судом також відхилено, оскільки як зазначалось раніше оплата здійснюється на підставі рахунків, виставлених позивачем (п.5.2.4. Договору) та навіть при неотриманні позивачем рахунків на оплату, орендна плата розраховується позивачем самостійно згідно з договором 5.2.5. Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунки відповідачу на оплату надавались (а.с. 59-147), зауважень на той час не було.

В своїх додаткових поясненнях відповідач зазначає, що вважає 15.02.2013 р. датою вводу в експлуатацію об'єкту оренди та датою початку орендованого користування.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, оскільки Договором чітко передбачено, що строк оренди починається з моменту передачі об'єкта оренди орендарю за Актом приймання-передачі (Акт №2) (п.3.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, акт № 2 підписаний сторонами 06.04.2012 р.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідача, що 10.12.2014 р. є датою закінчення оренди, оскільки строк оренди закінчується по спливу 1090 календарних днів, а у випадку дострокового припинення оренди та будь-якому іншому випадку, дата Акту приймання передачі об'єкту оренди від орендаря орендодавцю (Акт № 3) про звільнення приміщення вважається останнім днем оренди (п 3.2. Договору).

Сторонами не надано суду доказів повернення відповідачем позивачу орендованого майна (Акт №3).

Крім того, в своїх додаткових поясненнях відповідач посилається на попередній договір від 17.01.2012р., однак суд не приймає до уваги ці посилання, оскільки вони не стосуються предмету спору, яким у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди від 01.03.2012р.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню за договором оренди 314872грн. 99коп. заборгованості з орендної плати, 15207грн. 72коп. заборгованості за маркетингові послуги, 211019грн. 02коп. заборгованості з компенсації витрат на комунальні послуги та 28604грн. 01коп. заборгованості зі сплати компенсації експлуатаційних витрат, всього - 569703грн. 74коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку пропорційно задоволеній сумі.

Позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" має бути повернуто з державного бюджету 321 грн. зайво сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням № 1017 від 17 березня 2015 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми "Стиль Плюс" (73000, м.Херсон, вул. Леніна, 14/16, код ЄДРПОУ 19231104) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Фабрика" (73000, м. Херсон, вул. Залаегерсег, 18, код ЄДРПОУ 37541696) суму заборгованості в розмірі 569703грн.74 коп. та 11394 грн. 07коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Фабрика" (73000, м.Херсон, вул. Залаегерсег, 18, ідентифікаційний код 37541696) з державного бюджету України 321грн. 00коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 1017 від 17 березня 2015 року. Оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи № 923/431/15.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.05.2015 р.

Суддя В.П.Ярошенко