ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2015 р. Справа № 804/1954/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Південної реєстраційної компанії» про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.06.2015 № 0000752200,
ВСТАНОВИВ :
28 січня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Південної реєстраційної компанії» про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.06.2015 № 0000752200 ( форми «Р»).
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства нарахування та плати сум орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на території Хортицького району м. Запоріжжя за період: з 01.01.2013 по 02.03.2014, здійснено донарахування позивачеві орендної плати за 2013 - 2014 роки у сумі 262482, 38 грн. Позивач вказує на те, що на орендованих ним на підставі договорів оренди від 08.07.2010 (реєстраційний номер у Державному земельному кадастрі № 041026101871) та від 08.07.2010 (реєстраційний номер у Державному земельному кадастрі № 041026101869) земельних ділянках знаходяться об'єкти нерухомого майна, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер» 06.03.2012 продало Товариству з обмеженою відповідальністю «Південній реєстраційній компанії» на підставі договорів купівлі - продажу нерухомого майна від 06.03.2012. Таким чином, позивач фактично з 06.03.2012 вже не є землекористувачем та орендарем вказаних земельних ділянок, так як його право на них припинилося з моменту переходу права власності на об'єкти нерухомого майна до іншої особи - ТОВ «Південна реєстраційна компанія». За наведених обставин, податкове повідомлення - рішення від 17.06.2015 № 0000752200 (форми «Р»), за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за основним платежем на суму у розмірі 262482, 38 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 65790,60 грн. є протиправним, у зв'язку із чим підлягає скасуванню судом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 804/1954/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19.02.2015. Останнє судове засідання було призначено на 22.05.2015.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2015 у справі № 804/1954/15 суд здійснив заміну первинного відповідача у справі - Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.
У судове засідання 22.05.2015 представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Позивачем подані клопотання (від 26.02.2015 № 12877/15, від 21.04.2015 № 25029, від 23.04.2015 вх. № 25798/15, від 13.05.2015 № 29279/15) про розгляд справи за відсутності повноважного представника позивача у справі.
Представник відповідача у судове засідання 22.05.2015 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, що підтверджується розпискою повноважного представника відповідача від 13.05.2015, яка міститься в матеріалах справи, будь - яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надійшло.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання свого повноважного представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлена судом, що підтверджується матеріалами справи, будь - яких клопотань, заяв до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не надійшло.
Під час розгляду справи у судових засіданнях представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов від 26.02.2015 (вх. № 12915/15). Відповідач зазначив, що за результатами проведеної відповідачем документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства нарахування та плати сум орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на території Хортицького району м. Запоріжжя за період з 01.01.2013 по 02.03.2014 встановлено заниження орендної плати за користування земельними ділянками на суму 262482, 38 грн., яке відбулося внаслідок того, що позивач орендував на підставі договорів оренди від 08.07.2010 (реєстраційний номер у державному земельному кадастрі № 041026101871) та від 08.07.2010 (реєстровий номер № 041026101869) земельні ділянки, за користування якими у 2013 та 2014 роках орендна плата не вносилася. Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер» 27.02.2013 до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була надана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2013 рік № 9009796297, в якій задекларовано до сплати орендну плату у розмірі 248846,94 грн. Однак, 27.12.2013 підприємством подано уточнюючий розрахунок до вказаної декларації, у якому зменшені податкові зобов'язання з орендної плати за відповідний період на 248846, 94 грн. за 2013 рік, тобто на всю суму податкових зобов'язань. В якості підстави для здійснення уточнюючих розрахунків Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер» були надані рішення Господарського суду Запорізької області: від 08.01.2014 у справі № 908/3663/13, відповідно до якого розірвано договір оренди від 08.07.2010, зареєстрований 30.07.2010 за № 041026101869 на земельну ділянку площею 0,3043 га, за адресою: пр. Ювілейний 22-Б, м. Запоріжжя. Вказане рішення суду набрало законної сили 21.01.2014; від 09.01.2014 по справі № 908/3671/13, відповідно до якого розірвано договір оренди землі від 08.07.2010, зареєстрований 30.07.2010 за № 041026101871 земельної ділянки, площею 0,4964 га, що знаходиться за адресою вул. Маршала Судця, 26, м. Запоріжжя. Вказане рішення набрало законної сили 21.01.2014.
Податкова декларація з орендної плати у 2014 році ТОВ «Лідер» взагалі не подавалася.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що вищевказані договори оренди розірвані лише 21.01.2014 (в момент набрання рішеннями Господарського суду Запорізької області законної сили), у позивача існують несплачені зобов'язання з орендної плати за період з 2013 року до 21.02.2014, що і стало підставою для винесення податкового повідомлення - рішення від 17.06.2015 № 0000752200, яке є законним та правомірним, а тому у суду відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату,час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер» (далі - ТОВ «Лідер»), зареєстроване у Дніпропетровському міському управлінні юстиції 24.04.1996, на момент проведення податкової перевірки перебувало на обліку у Державній податковій інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області як платник орендної плати за землю.
Матеріалами справи підтверджено, що 08.07.2010 між ТОВ «Лідер» та Запорізькою міською радою укладені договори оренди землі:
- на земельну ділянку, площею 0,3043 га, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна: будівлі і забудови орендаря, запис про реєстрацію вказаного договору здійснено у Державному реєстрі земель від 30.07.2010 за № 041026101869, згідно розрахунку розміру орендної плати сума річної орендної плати складає 89474, 25 грн. На вказаній земельній ділянці розміщено нерухоме майно: за адресою: м. Запоріжжя, проспект Ювілейний, б. 22 б;
- на земельну ділянку, площею 0,4964 га, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна: будівлі і забудови орендаря, запис про реєстрацію вказаного договору здійснено у Державному реєстрі земель від 30.07.2010 за № 041026101871, сума річної орендної плати, згідно розрахунку складає 159124, 23 грн. На вказаній земельній ділянці розміщено нерухоме майно за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, б. 26, приміщення 123.
Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Лідер» з питань дотримання вимог податкового законодавства нарахування та плати сум орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на території Хортицького району м. Запоріжжя за період з 01.01.2013 по 02.03.2014, результати якої оформлені актом від 14.05.2013 № 396/08-31-22/23945128.
Згідно з висновками означеного акту встановлено, що перевіркою достовірності нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в Хортицькому районі м. Запоріжжя ТОВ «Лідер» за період з 01.01.2013 по 02.03.2014 встановлено порушення ст. 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (зі змінами та доповненнями), п. 286.1, 286.2 ст. 286, п. 287.1 ст. 287, п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством безпідставно занижено податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в Хортицькому районі м. Запоріжжя у сумі 262482, 38 грн., у зв'язку із поданням до ДПІ у Хортицькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (уточнюючої) у сумі 248846, 94 грн. за 2013 рік, неподання податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2014 рік, з нарахуванням у сумі 13635, 44 грн. за період з 01.01.2014 по 20.01.2014.
На підставі акту від 14.05.2013 № 396/08-31-22/23945128, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.06.2015 № 0000752200 (форми «Р»), за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за основним платежем на суму у розмірі 262482, 38 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 65790, 60 грн.
Свою правову позицію податковий орган обґрунтовує тим, що вищевказані договори оренди землі розірвані 21.01.2014 на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 08.01.2014 у справі № 908/3663/13, відповідно до якого розірвано договір оренди землі від 08.07.2010, укладений між ТОВ «Лідер» та Запорізькою міською радою, зареєстрований 30.07.2010 за № 041026101869 у Запорізькій філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на земельну ділянку, площею 0,3043 га, за адресою пр. Ювілейний 22 б, м. Запоріжжя; та рішення Господарського суду Запорізької області від 09.01.2014 по справі № 908/3671/13, відповідно до якого розірвано договір оренди землі від 08.07.2010, укладений між ТОВ «Лідер» та Запорізькою міською радою, зареєстрований 30.07.2010 за № 041026101871, земельної ділянки, площею 0,4964 га, що знаходиться за адресою: вул. Маршала Судця, 26. Таким чином, дата набрання рішеннями суду законної сили, а саме: 21.01.2014 є датою припинення зобов'язань зі сплати орендної плати за вказаними договорами, отже, ТОВ «Лідер» в порушення норм податкового законодавства не вносилася орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності в Хортицькому районі м. Запоріжжя за період з 2013 по 21.01.2014.
Із такою позицією податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, на земельній ділянці, площею 0,3043 га, яка була орендована позивачем на підставі договору оренди землі від 08.07.2010, укладеного останнім із Запорізькою міською радою, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 30.07.2010 за № 041026101869, знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівля торговельного комплексу, площею 4183,6 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Ювілейний, буд. 22 б.
На земельній ділянці, площею 0,4964 га, яка була орендована позивачем на підставі договору оренди землі від 08.07.2010, укладеного останнім із Запорізькою міською радою, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 30.07.2010 за № 041026101871, розташований об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, площею 1528,5 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, б. 26, приміщення 123.
Вказані об'єкти нерухомого майна знаходилися у володінні ТОВ «Лідер» на праві власності.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Стаття 13 вказаного Закону визначає договір оренди землі - як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Матеріалами справи підтверджено, що 06.03.2012 позивач здійснив відчуження об'єктів нерухомого майна за адресами: м. Запоріжжя, проспект Ювілейний, б. 22 б; м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, будинок 26, приміщення 123, на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна реєстраційна компанія», що підтверджується договором купівлі - продажу нерухомого майна від 06.03.2012, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 644 та договором купівлі - продажу нерухомого майна від 06.03.2012, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 630, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
Згідно із ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
У відповідності до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент правовідносин), якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Аналогічне положення також містить і ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент правовідносин), який є спеціальним нормативно - правовим актом, що врегульовує відносини у сфері оренди землі, так, зазначеною нормою встановлено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Оскільки користування будівлею (спорудою) неможливо без користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, а плата за землю справляється саме за користування земельною ділянкою, обов'язок щодо сплати сум податкових зобов'язань із плати за землю у нового власника будівлі (споруди) виникає не з дати оформлення права землекористування, а з дати фактичного користування земельною ділянкою. Це підтверджується розвитком правового регулювання цього питання, зокрема наведеними вище правовими нормами.
Аналогічну позицію займає також Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 22.04.2010 у справі № К-13021/07 (А27/132) (номер у ЄДРСР № 9484733) за позовом ВАТ «Завод «Дніпропрес» до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень - рішень та в постанові від 16.08.2011 по справі № К-5891/09 (номер у ЄДРСР №18260111) за позовом ВАТ «Облдорремонт» до Красноармійської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення.
Верховний Суд України у своїй постанові від 24.12.2010 у справі № 21-59а10 (номер у ЄДРСР № 13485871) по справі за позовом ТОВ «Європа - вікно» до Калуської ОДПІ Івано-Франківської області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення зазначає, що залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову, касаційний суд виходив із того, що право власності чи право користування земельною ділянкою виникає лише після державної реєстрації документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, а також державної реєстрації договору оренди. Цей висновок є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням Закону України «Про плату за землю» та Земельному кодексу України (ст. ст. 125, 126), які регулюють випадки набуття права власності чи права користування на земельну ділянку, як окремий об'єкт, та які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що регулюють випадки набуття права власності на землю чи права користування нею внаслідок придбання споруди, розміщеної на земельній ділянці, за наведених обставин, - стаття 120 Земельного кодексу України та стаття 377 Цивільного кодексу України.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 06.11.2012 по справі № 21-335а12, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, установлених договором. У випадку, якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, при цьому документами, які посвідчують право на землю, є відповідні документи, які видавалися при її наданні.
Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
У відповідності до абз. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на момент правовідносин) договір оренди землі припиняється в разі: набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
З матеріалів справи видно, що позивач звертався до Запорізької міської ради із повідомленням (від 02.09.2013 вих. № 02/09/-13) про фактичне припинення користування земельними ділянками, які передавалися йому згідно договорів оренди: від 08.07.2010, (реєстраційний номер у Державному земельному кадастрі № 041026101871), від 08.07.2010 (реєстраційний номер у Державному земельному кадастрі № 041026101869), у зв'язку із відчуженням нерухомого майна (за адресами: м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, будинок 26, приміщення 123 та м. Запоріжжя, проспект Ювілейний, б. 22 б), що розміщене на вказаних земельних ділянках на адресу ТОВ «Південна реєстраційна компанія».
Однак, на вказане звернення орган місцевого самоврядування надав відповідь від 30.09.2013 № 13145/02-32/03 (копія листа про розгляд звернення міститься в матеріалах справи), з якої вбачається, що факт відчуження ТОВ «Лідер» об'єктів нерухомого майна на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «Південна реєстраційна компанія» не був врахований як достатній для припинення права користування ТОВ «Лідер» вказаними вище земельними ділянками, що прямо суперечить наведеним вище нормам права. Така позиція Запорізької міської ради обумовила звернення позивача до Господарського суду Запорізької області із позовами про розірвання договорів оренди землі від 08.07.2010 в судовому порядку.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.01.2014 у справі № 908/3663/13 розірвано договір оренди від 08.07.2010, який укладений між ТОВ «Лідер» та Запорізькою міською радою, зареєстрований 30.07.2010 за № 041026101869 у Запорізькій філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (на земельну ділянку, площею 0,3043 га, за адресою: пр. Ювілейний, 22 б, м. Запоріжжя). Вказане рішення суду набрало законної сили 21.01.2014.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.01.2014 у справі №908/3671/13 розірвано договір оренди землі від 08.07.2010, який укладений між ТОВ «Лідер» та Запорізькою міською радою на строкове платне користування земельною ділянкою, площею 0, 4964 га, для розташування прибудованого приміщення 1-го поверху багатоповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, 26, зареєстрований 30.07.2010 за № 041026101871. Вказане рішення набрало законної сили 21.01.2014.
Однак, моментом припинення права користування ТОВ «Лідер» орендованими земельними ділянками на підставі договорів від 08.07.2010 є саме: 06.03.2012 - дата відчуження нерухомого майна на користь ТОВ «Південна реєстраційна компанія».
Суд відзначає, що рішення Господарського суду Запорізької області є додатковими обставинами підтвердження припинення права користування ТОВ «Лідер» вказаними вище земельними ділянками, а дата набрання означеними рішеннями законної сили не є датою припинення права користування позивача орендованими земельними ділянками з огляду на положення ч. 1 ст. 377 ЦК України, ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 7 та абз. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі».
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Тобто, ключовим моментом при аналізі даних правовідносин є саме факт користування земельними ділянками, який і обумовлює необхідність сплати орендної плати.
Проте, під час проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лідер» з питань дотримання вимог податкового законодавства нарахування та плати сум орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на території Хортицького району м. Запоріжжя за період з 01.01.2013 по 02.03.2014, відповідачем не було надано належну оцінку вищенаведеним обставинам, а саме: не було належним чином оцінено договори купівлі - продажу нерухомого майна та не враховано наведені вище норми чинного законодавства, які містять чітку позицію законодавця з питання переходу права користування земельною ділянкою у разі переходу права власності на споруду до іншої особи. Контролюючим органом було лише враховано дату набрання законної сили рішеннями Господарського суду Запорізької області, що є недостатнім у даній справі.
Згідно п. 269.1 ст. 269 ПК України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Пунктом 14.1.73 ст. 14 ПК України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) визначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Таким чином, з моменту набуття ТОВ «Південна реєстраційна компанія» права власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на земельних ділянках, котрі позивач орендував на підставі договорів оренди від 08.07.2010 (реєстраційний номер у Державному земельному кадастрі № 041026101871) та від 08.07.2010 (реєстровий номер № 041026101869), у першого виникає обов'язок щодо сплати сум податкових зобов'язань із орендної плати не з дати оформлення права землекористування, а з дати фактичного користування земельною ділянкою, оскільки використання землі державної та комунальної власності в Україні є платним.
Згідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
На підставі викладеного, суд, перевіривши оскаржуване рішення відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, доходить висновку, що податкове повідомлення - рішення від 17.06.2015 № 0000752200 (форми «Р») прийнято податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 17.06.2015 № 0000752200 (форми «Р») є протиправним та підлягає скасуванню.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 122, 128, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.06.2015 № 0000752200 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 17.06.2015 № 0000752200 (форми «Р»).
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Царікова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2015 |
Оприлюднено | 02.06.2015 |
Номер документу | 44402616 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Царікова Олена Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Царікова Олена Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Царікова Олена Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні