Постанова

від 26.05.2015 по справі 815/1214/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1214/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Болградського районного центра зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов (в редакції позивача 13.02.2015 року №156/15/02) Болградського районного центра зайнятості до ОСОБА_1 в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Болградського районного центра зайнятості кошти у сумі 4494, 00 грн. (чотири тисячі чотириста дев'яносто чотири гривні 00 копійок) на р/р 37170300900155, код ЄДРПОУ 20993552, МФО 828011, банк Управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

В своєму позові позивач зазначив, що ОСОБА_1 26.10.2012 року була зареєстрована у Болградському районному центрі зайнятості та перебувала на обліку у центрі зайнятості як безробітна і отримувала матеріальне забезпечення з 26.10.2012 року по 01.04.2013 року. За період перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач - ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю в сумі 4494,00 грн..

Болградським районним центром зайнятості проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітної ОСОБА_1 про що складено відповідний акт від 01.12.2014 року №111. В результаті проведення розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітної ОСОБА_1, заступником директора та головним спеціалістом центру зайнятості було виявлено факт, незаконного отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що вона була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 24.01.2003 року по 11.08.2014 року. Підприємницьку діяльність відповідачем припинено лише 11.08.2014 року. Загальна сума безпідставно нарахованої допомоги по безробіттю склала 4494, 00 грн. Станом на час звернення до суду із позовом, зазначена заборгованість відповідачем не сплачена.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 53).

Відповідач у судові засідання не з'являвся, на адресу, яка вказана в ЄДРПОУ та у адміністративному позові (АДРЕСА_1) судом неодноразово надсилались повістки про виклик до суду та інша судова кореспонденція, яка повернута на адресу суду з відміткою відповідальної особи відділення зв'язку про відсутність адресата за вказаною адресою(а.с.43-46, 49-51).

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У зв'язку із вказаними обставинами суд вважає, що відповідач - ФОП ОСОБА_2, отримав надіслану копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі належним чином, але жодних заяв про визнання позовних вимог чи заперечень на адміністративний позов до суду не надходило.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначені обставини, відповідно до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ухвали суду розгляд справи проведено у письмовому провадженні.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши доводи адміністративного позову та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

Судом встановлено, що 26.10.2012 року відповідач звернулась до Болградського районного центра зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття», в якій відповідач зазначила, що не займається видами діяльності визначеними частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» не отримує пенсії на пільгових умовах та не є членом особистого селянського господарства (копія а.с. 6). На підставі вказаної заяви відповідачу було надано статус безробітної з 26.10.2012 року та з 26.10.2012 року призначено допомогу по безробіттю, що підтверджується витягом з наказів про прийняття рішення по особі ОСОБА_1 (копія а.с. 7).

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Судом встановлено, що відповідач була зареєстрована, як безробітня у визначеному законом порядку.

Приписами ст.34 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.

Відповідно до положень ст.1 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62 - цей Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Згідно із положеннями частин 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Судом встановлено, що 01.12.2014 року заступником директора Касап О.І., головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Болградського районного цента зайнятості Малакчі Л.Д. проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення шляхом звіряння даних, зазначених в документах страхувальника з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за результатами якого складено акт №111. Даним актом встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована з 24.01.2003 року як фізична особа-підприємець, та припинила свою підприємницьку діяльність лише 11.08.2014 року, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ (копія а.с. 9-10).

Судом встановлено, що 19.10.2005 року ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 у зв'язку із реєстрацією шлюбу з ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про шлюб, копія якого наявна в матеріалах справи (копія а.с. 27).

Висновки акту базуються на результатах розслідування проведеного на підставі даних зазначених у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.11.2014 року, відповідно до якого встановлено, що громадянка ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у період з 24.01.2003 року по 11.08.2014 року була зареєстрована в ЄДПОУ як фізична особа-підприємець. Тобто у період з 26.10.2012 року по 01.04.2013 року ОСОБА_1 отримувала кошти матеріального забезпечення на випадок безробіття не законно.

Відповідно до приписів ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Положеннями ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1,(далі Порядку) у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Пункт 7 Порядку передбачено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Судом встановлено, що 02.12.2014 року директором Болградського районного центру зайнятості Б.Ф. Кальчевим було прийнято Наказ №82 «Про відшкодування коштів з ОСОБА_1 (копія а.с. 12).

03.12.2014 року за вихідним №1171/15/02 Болградським районним центром зайнятості на адресу ОСОБА_1 було направлено копію наказу про повернення коштів в розмірі 4544 (чотирьох тисяч п'ятсот сорок чотирьох) гривень 44 копійок (копія а.с.13), проте кошти відповідачем не сплачено.

Судом встановлено, що сума допомоги по безробіттю, яка підлягає поверненню відповідачем складає 4494 гривень 00 копійок, що підтверджується відповідною бухгалтерською довідкою (а.с.15).

Відповідно до п. 8 Порядку, у разі неповернення коштів, незаконно виплачених в якості допомоги по безробіттю у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи викладене, оцінюючи надані позивачем по справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов Болградського районного центра зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню.

На підставі зазначених норм законодавства та керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69 -71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Болградського районного центра зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Болградського районного центру зайнятості кошти в сумі 4494 (чотири тисячі чотириста дев'яносто чотири) гривні 00 копійок на р/р 37170300900155, МФО 828011, банк Управління Державної казначейської служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ - 20993552.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Корой