Постанова

від 26.05.2015 по справі 815/1089/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1089/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року м. Одеса

16:09

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Філімоненка А.О.;

представника позивача - Веренчука В.О. (довіреність від 16.02.2015 року);

представника відповідача - Лупуленко О.П. (довіреність від 24.02.2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел-Ітекс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2014 року № 0004352204, № 0004362204, № 0004372204, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 29.12.2014 року № 0004352204, № 0004362204, № 0004372204.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

В період з 18.11.2014 року по 08.12.2014 року співробітники Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області провели планову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел-Ітекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами цієї перевірки 15.12.2014 року відповідач склав акт № 8348/15-32-22-04/37009208, яким встановлені порушення позивачем:

- пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 7731,00 грн., у тому числі у декларації за 2011 рік на суму 7731,00 грн.;

- пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 130400,00 грн., у тому числі: в 4 кварталі 2011 року на суму 17089,00 грн., в 1 кварталі 2012 року на суму 9473,00 грн., у 2 кварталі 2012 року на суму 17762,00 грн., в 3 кварталі 2012 року на суму 17110,00 грн., в 4 кварталі 2012 року на суму 16267,00 грн., в 2013 році на суму 52699,00 грн.;

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 128829,00 грн., у тому числі: в грудні 2011 року - на 16406,00 грн., у березні 2012 року - на 5681,00 грн., у травні 2012 року - на 5907,00 грн., у грудні 2012 року - на 45749,00 грн., у лютому 2013 року - на 6853,00 грн., у березні 2013 року - на 5315,00 грн., у квітні 2013 року - на 4806,00 грн., у травні 2013 року - 3708,00 грн., у червні 2013 року - на 3998,00 грн., у липні 2013 року - на 2717,00 грн., у серпі 2013 року - 5413,00 грн., у вересні 2013 року - 6439,00 грн., у жовтні 2013 року - на 3609,00 грн., у листопаді 2013 року - на 5798,00 грн., в грудні 2013 року - на 6430,00 грн.;

- п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі цього акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- від 29.12.2014 року № 0004352204, яким позивачеві за порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7731,00 грн.;

- від 29.12.2014 року № 0004362204, яким позивачеві за порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 163000,00 грн., у тому числі за основним платежем 130400,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 32600,00 грн.;

- від 29.12.2014 року № 0004372204, яким позивачеві за порушення п.198.3 ст.198 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 161036,00 грн., у тому числі за основним платежем 128829,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 32207,00 грн.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області та вважає їх протиправними, винесеними з порушенням норм чинного законодавства та такими, що належать до скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві (т.1 а.с.4-10).

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову (т.9 а.с.128-131).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ел-Ітекс» зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради за № 15561020000038853 від 21.04.2010 року.

Позивач зареєстрований та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області як платник податків з 23.04.2010 року за № 101169.

На підставі направлень від 17.11.2014 року № 002845/2535, № 002846/2536, № 002847/2537, № 002848/2538, № 002910/2540, № 002912/2539 та № 002478/2541 в період з 18.11.2014 року по 08.12.2014 року з урахуванням наказу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 18.11.2014 № 2605, яким продовжувався термін проведення перевірки з 02.12.2015 року строком на 5 робочих днів, співробітники Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області провели планову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами цієї перевірки 15.12.2014 року відповідач склав акт № 8348/15-32-22-04/37009208 «Про результати планової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел-Ітекс» код за ЄДРПОУ 37009208 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року» (т.1 а.с.15-61).

В акті перевірки встановлені наступні порушення з боку позивача:

- пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 7731,00 грн., у тому числі у декларації за 2011 рік на суму 7731,00 грн.;

- пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 130400,00 грн., у тому числі: в 4 кварталі 2011 року на суму 17089,00 грн., в 1 кварталі 2012 року на суму 9473,00 грн., у 2 кварталі 2012 року на суму 17762,00 грн., в 3 кварталі 2012 року на суму 17110,00 грн., в 4 кварталі 2012 року на суму 16267,00 грн., в 2013 році на суму 52699,00 грн.;

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 128829,00 грн., у тому числі: в грудні 2011 року - на 16406,00 грн., у березні 2012 року - на 5681,00 грн., у травні 2012 року - на 5907,00 грн., у грудні 2012 року - на 45749,00 грн., у лютому 2013 року - на 6853,00 грн., у березні 2013 року - на 5315,00 грн., у квітні 2013 року - на 4806,00 грн., у травні 2013 року - 3708,00 грн., у червні 2013 року - на 3998,00 грн., у липні 2013 року - на 2717,00 грн., у серпі 2013 року - 5413,00 грн., у вересні 2013 року - 6439,00 грн., у жовтні 2013 року - на 3609,00 грн., у листопаді 2013 року - на 5798,00 грн., в грудні 2013 року - на 6430,00 грн.;

- п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що позивач на надав до перевірки первинні документи які складені та оформлені неналежним чином, а також згідно актів щодо неможливості проведення зустрічних звірок ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_4) від 12.08.2014 року № 255/20-34-17-03/НОМЕР_4 та ТОВ «Авіста-Логістик» (код 37588080) від 21.11.2013 року № 1877/26-57-22-03-57/37588080, що свідчать про наявність ознак фіктивності та відсутності фактів реального здійснення господарських операцій.

За наслідками перевірки позивача податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення:

- від 29.12.2014 року № 0004352204, яким позивачеві за порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7731,00 грн. (т.1 а.с.12);

- від 29.12.2014 року № 0004362204, яким позивачеві за порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 163000,00 грн., у тому числі за основним платежем 130400,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 32600,00 грн. (т.1 а.с.13);

- від 29.12.2014 року № 0004372204, яким позивачеві за порушення п.198.3 ст.198 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 161036,00 грн., у тому числі за основним платежем 128829,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 32207,00 грн. (т.1 а.с.14).

Суд вважає, що вказані висновки про наявність зазначених порушень податкового законодавства позивачем є обґрунтованими.

Так, впродовж судового розгляду справи суд встановив, що в періоді, який перевірявся, одними із контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел-Ітекс» були: ДП «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту» МОЗ України, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ПП «Феролюкс», ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ТОВ «Агротехпромпослуги», ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ТОВ «Террос», ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, ФОП ОСОБА_16, ПАТ «Технологія», ФОП ОСОБА_17, ФОП ОСОБА_18, ПП «Полтаваавтотрейдсервіс», ПП «Валліс-Н», ТОВ «Харківавтотранс», ТОВ Торговий Дім «Міст Експрес», ФОП ОСОБА_19, ТОВ «МАК АВТО», ТОВ «Інтеркомторг», ФОП ОСОБА_20, ПП Транспортне агентство «Возвард», ФОП ОСОБА_21, ФОП ОСОБА_22, ФОП ОСОБА_23, ТОВ «Торгово-виробниче об'єднання «Східбуд», ТОВ «Емілія.Нет», ТОВ «Едікт», СПД ФО ОСОБА_24, ПП Компанія нових технологій «Євро», ПП ОСОБА_25, ФОП ОСОБА_26, Приватне виробничо-комерційне підприємство «Продхім», ФОП ОСОБА_27, ТОВ «Юніверсал», ПП ОСОБА_28, ТОВ «С-Фортуна», ТОВ «Мактранс», ТОВ «Прайд», ТОВ «Фірма Адмірал», ТОВ «АСК Сервіс», ТОВ «Металсервіс», ТОВ «Террос», ПП «Спектр Плюс», ТОВ «Житомиртранссервіс» , ТОВ «Торговий Дім «Магія Світла», ТОВ «СІ-Н-АЙ», ТОВ «ТММ Експрес», ФОП «ОСОБА_35», ТОВ «Енглер», ТОВ «Транслойд», ТОВ «ТД «Антарес», ТОВ «НеолітДнєпр», ТОВ «Едікт-Транс», ТОВ «Українські логістичні системи», ПП ОСОБА_29, СПД ФО ОСОБА_30, ПП «Юнітіс», ТОВ Транспортна компанія «Імідж», ТОВ СП «Нак», ФОП ОСОБА_31, ФОП ОСОБА_32, ТОВ «Мегас Транс», ТОВ «ФЛБ Транс», ТОВ «Промтранспоставка», ТОВ «Статус-Транс».

З огляду на матеріали справи, суд встановив, що ТОВ «Ел-Ітекс» (замовник) уклав зі своїми контрагентами договори про отримання транспортно-експедиторських послуг, зокрема: договори про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом : № 1 від 14.11.2013 року із ФОП ОСОБА_4(виконавець); № 1 від 31.10.2013 року з ПП «Феролюкс» (виконавець), № 1 від 29.10.2013 року з ФОП ОСОБА_6 (виконавець), № 1 від 07.10.2013 року з ФОП ОСОБА_8 (виконавець), № 1 від 17.05.2013 року та № 2 від 25.09.2013 року з ФОП ОСОБА_9 (виконавець), № 1 від 26.09.2013 року з ФОП ОСОБА_10 (виконавець), № 1 від 16.09.2013 року з ТОВ «Агротехпромпослуги» (виконавець), № 1 від 23.09.2013 року з ФОП ОСОБА_11 (виконавець), № 2 від 25.09.2013 року та № 1 від 04.09.2012 року з ТОВ «Террос» (виконавець), № 1 від 10.09.2013 року з ФОП ОСОБА_12 (виконавець), № 1 від 13.09.2013 року з ФОП ОСОБА_33 (виконавець), № 1 від 04.09.2013 року з ФОП ОСОБА_14 (виконавець), № 1 від 31.08.2013 року з ФОП ОСОБА_15 (виконавець), № 1 від 22.08.2013 року з ФОП ОСОБА_16 (виконавець), № 1 від 21.08.2013 року з ПАТ «Технологія» (виконавець), № 1 від 19.08.2013 року з ФОП ОСОБА_17 (виконавець), № 1 від 24.01.2013 року з ТОВ «МАК АВТО» (виконавець), № 1 від 23.07.2013 року з ФОП ОСОБА_18, № 1 від 28.05.2013 року з ПП «Валліс - Н» (виконавець), № 1 від 19.12.2012 року з ФОП ОСОБА_19 (виконавець), № 1 від 01.04.2013 року з ТОВ «Інтеркомторг» (виконавець), № 1 від 26.03.2013 року та № 1 від 24.10.2012 року з ФОП ОСОБА_20 (виконавець), № 1 від 26.03.2013 року з ПП Транспортне агентство «Возвард» (виконавець), № 1 від 06.02.2013 року з ФОП ОСОБА_21 (виконавець), № 1 від 10.01.2013 року з ФОП ОСОБА_22 (виконавець), № 1 від 01.12.2011 року з ФОП ОСОБА_34 (виконавець), № 1 від 30.11.2011 року з ТОВ «Торгово-виробниче об'єднання «Східбуд» (виконавець). № 131211 від 13.12.2011 року, № 22122011 від 22.12.2011 року, № 1 від 28.11.2011 року, № 1 від 07.11.2011 року, № від 24.11.2011 року, № 1 від 01.01.2012 року, № 120112 від 12.01.2012 року, № від 30.01.2012 року з ТОВ «Емілія.Нет» (виконавець), № 1 від 17.01.2012 року та № 1 від 09.11.2011 року з ТОВ «Едікт» (виконавець), № 1 від 24.11.2011 року з СПД ФО ОСОБА_24 (виконавець), № 1 від 03.11.2011 року з ПП «Компанія нових технологій «Євро» (виконавець), № 1 від 27.10.11 року з ПП ОСОБА_25 (виконавець), №1 від 19.10.2011 року з ФОП ОСОБА_26 (виконавець), № 1 від 06.10.2011 року з Приватне виробничо-комерційне підприємство «Продхім» (виконавець), № 1 від 19.12.2012 року та № 1 від 25.01.2012 року з ТОВ «Юніверсал» (виконавець), № 1 від 19.12.2012 року та № 1 від 25.01.2012 року з ПП ОСОБА_28 (виконавець), № 0000302 від 29.10.2012 року з ТОВ «С-Фортуна» (виконавець), № 1 від 23.10.2012 року з ТОВ «Мактранс» (виконавець), № 1 від 01.10.2012 року з ТОВ «Прайд» (виконавець), № 1 від 27.09.2012 року з ТОВ «Фірма «Адмірал» (виконавець), № 1 від 14.09.2012 року з ТОВ «АСК Сервіс» (виконавець), № 1 від 04.09.2012 року з ТОВ «Металсервіс» (виконавець), № 1 з ТОВ «Житомиртранссервіс» від 13.08.2012 року (виконавець), № 270612 від 27.06.2012 року з ФОП «ОСОБА_35», № 250612 від 25.06.2012 року з ТОВ «Енглер» (виконавець), № 2506/12 від 25.06.2012 року з ТОВ «Транслойд» (виконавець), № 01-25/05/12/кп від 25.05.2012 року з ТОВ «Українські логістичні системи» (виконавець), № 1 від 10.04.2012 року з ПП ОСОБА_29 (виконавець), № 1 від 17.03.2012 року з ПП «Юнітіс» (виконавець), № 1 від 28.12.2011 року та № 01/03 від 03.01.2012 року, та № 1 від 21.03.2012 року з ТОВ Транспортна компанія «Імідж» (виконавець), №1 від 27.02.2012 року з ТОВ «СП «НАК» (виконавець), № 1 від 04.01.2011 року з ТОВ «ФЛБ Транс» (виконавець), №1 від 19.01.2012 року з ТОВ «Промтранспоставка» (виконавець); договори щодо надання транспортних послуг у внутрішньому сполученні: № 030112 від 03.01.2012 року із ТОВ «Статус-Транс» (виконавець), № 4-12 від 01.01.2012 року з ТОВ «Мегас Транс» (виконавець), № 1 від 03.01.2012 року з ПП ОСОБА_32 (виконавець), № 1 від 15.02.2012 року з ФОП ОСОБА_31 (виконавець), № 13-11/2013 від 13.11.2013 року та № 3 від 29.10.2013 року, та № 2 від 18.10.2013 року, та № 1 від 15.10.2013 року з ФОП ОСОБА_7 (виконавець), № 1 від 11.06.2013 року з ТОВ «Харківатотранс» (виконавець), № 16 від 18.07.2012 року з ТОВ «Торговий Дім «Магія світла» (виконавець), № 17-07/12 від 17.07.2012 року з ТОВ «СІ-Н-АЙ» (виконавець), № 28-05/12 від 28.05.2012 року з ТОВ «ТД «Антарес» (виконавець), № 110512/2х31 від 11.05.2012 року з ТОВ «НеолітДнєпр» (виконавець), № 1 від 03.01.2012 року з СПД ФО ОСОБА_30; щодо надання транспортно-експедиційних послуг у внутрішньому сполученні: №1 від 17.06.2013 року з ПП «Полтаваавтотрейдсервіс» (виконавець), № 001000089 від 13.05.2013 року з ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» (виконавець), № 42 від 27.09.2011 року з ФОП ОСОБА_27 (виконавець), № 1 від 23.05.2012 року з ТОВ «Едікт-Транс» (виконавець); договір разового перевезення від 12.04.2012 року з ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» (виконавець); договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 20.08.2012 року з ПП «Спектр Плюс» (виконавець), договір перевезення № 64К від 06.07.2012 року з ТОВ «ТММ Експрес» (виконавець), а також договори про виконання робіт із ДП «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту» МОЗ України № 728/16 від 13.11.2013 року, № 319/16 від 13.05.2013 року, № 622/16 від 18.11.2011 року, № 186/16 від 28.03.2012 року, № 224/16 від 12.04.2012 року, № 404/16 від 30.07.2012 року, № 534/16 від 01.10.2012 року, № 94/16 від 07.02.2013 року (т.5 а.с.213-250, т.6 а.с.1-166).

На підтвердження отриманих транспортно-експедиторських послуг позивач надав акти здачі-приймання робіт (послуг), а також товарно-транспортні накладні (т1 а.с.64-249, т.2 а.с.1-251, т.3 а.с.1-161, т.7 а.с.86-250, т.8 а.с.1-251, т.9 а.с.1-107).

Суд звертає увагу, що із змісту наданих документів неможливо встановити інформацію про фактичне отримання транспортно-експедиторських послуг та їх фактичне використання у господарській діяльності позивача, оскільки відсутні відмітки покупців щодо фактичного отримання товарів, у графах «Автопідприємство» зазначено не фактичних перевізників, а посередників, що свідчить про те, що первинний документ (товарно-транспортна накладна) виписувався не фактичним виконавцем послуг та у графах «Замовник» зазначені підприємства-покупці, а не позивач, що свідчить про те що фактичними замовниками послуги перевезення являлись підприємства-покупці, а не безпосередньо ТОВ «Ел-Ітекс».

Суд погоджується з відповідачем, що позивач не має належним чином оформлених первинних документів, в зв'язку з чим неможливо встановити право позивача на віднесення до складу валових витрат вартість придбаних та реалізованих товарів та послуг у зазначених вище контрагентів.

Крім того, під час судового розгляду суд встановив, що позивач до перевірки надав не завірені копії договорів, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, про що ревізором складено акт від 08.12.2012 року та що дає підстави робити висновок про наявність ознак фіктивності та відсутності фактів реального здійснення господарських операцій.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України: «Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)».

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2. ст.138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 цієї статті витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п.138.6 цієї статті собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З сукупного аналізу вказаних норм законів суд робить висновок, що до складу валових можуть бути віднесені будь-які витрати, здійснені (нараховані) як компенсація за отримані платником товари (послуги), пов'язані з його господарською діяльністю.

З наданих позивачем первинних документів не вбачається, що вказаними контрагентами фактично надавалися транспортно-експедиторські послуги позивачеві, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм, на думку суду, позивач не мав права відносити ПДВ по операціях з зазначеними контрагентами до складу свого податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з тим, що не можливо встановити зв'язок понесених ним витрат у власній господарській діяльності без підтвердження їх фактичного отримання та використання.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд встановив, що відповідач обґрунтовано та правомірно прийняв спірні податкові повідомлення-рішення.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 чт.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що відповідно до платіжного доручення № 1604 від 12.02.2015 року позивач сплатив судовий збір у сумі 487,20 грн., що є 10 % від розмірі відповідної ставки судового збору.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з позивача решту 90 % розміру відповідної ставки судового збору у сумі 4384,80 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел-Ітекс» (код ЄДРПОУ 37009208) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири),80 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст.185, 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складений 26 травня 2015 року.

Суддя М.М. Кравченко