Постанова

від 26.05.2015 по справі 826/2143/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 травня 2015 року 16:55 № 826/2143/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Печерськ-2006» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2015 року № 8926552209, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Печерськ-2006» (надалі - позивач або ТОВ «Печерськ-2006») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2015 року № 8926552209.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.01.2015 року № 34/26-55-22-09/34414872, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Печерськ-2006» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Пром-Тех-Снаб» і ТОВ «Брокбудкепітал» про нереальність правочинів з названими контрагентами та, як наслідок, завищення розміру податкового кредиту на суму ПДВ з вартості підрядних робіт за звітний період серпень 2014 року, документально і нормативно не підтверджуються. Натомість, факт реальності укладення письмових договорів підряду та виконання сторонами своїх зобов'язань за такими правочинами (виконання платних робіт по проведенню поточного ремонту приміщень) підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що наявні у позивача. В свою чергу, висновки контролюючого органу про нереальність вказаних правочинів ґрунтуються виключно на неналежних документальних доказах та сформовані по суті без дослідження первинних документів, а тому суперечать вимогам чинного законодавства України

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання 16.03.2015 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним і таким, що прийнято у межах та на підставі наявних у ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повноважень у зв'язку з виявленими під час перевірки ТОВ «Печерськ-2006» порушеннями вимог норм Податкового кодексу України.

Суд у судовому засіданні 16.03.2015 року на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Печерськ-2006» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ПП «Пром-Тех-Снаб» (ідентифікаційний код 38007002) та ТОВ «Брокбудкепітал» (ідентифікаційний код 37450960) за період з 01.08.2014 року по 31.08.20104 року, у зв'язку з чим складено акт від 16.01.2015 року № 34/26-55-22-09/34414872 (надалі - акт перевірки).

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом зроблено про завищення позивачем, в порушення норм п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), п. 1 і п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704), наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної» від 01.11.2011 року № 1379 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071), п. 3, 69, 71, 72 і 74 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», ст.ст. 15 і 18 Закону України від 14.10.1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці», ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення», затвердженого Наказом Мінрегіонбуду від 27.01.2009 року № 45, показника податкового кредиту за місяць серпень 2014 року на суму податку на додану вартість 137 030 грн.

Епізод даного правопорушення відповідач пов'язує з фактом неправомірного формування ТОВ «Печерськ-2006» податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Пром-Тех-Снаб», згідно договору від 01.08.2014 року № 30/14 (податкова накладна на суму 400 669,55 грн., в т.ч. ПДВ - 66 778,26 грн., за № 127 від 18.08.2014 року), і ТОВ «Брокбудкепітал», згідно договору від 31.07.2014 року № 03/07-14 (податкова накладна на суму 191 491,55 грн., в т.ч. ПДВ - 31 915,26 грн., за № 9 від 06.08.2014 року), договору від 04.08.2014 року № 04/08-14 (податкова накладна на суму 230 017,90 грн., в т.ч. ПДВ - 38 336,32 грн., за № 206 від 21.08.2014 року), які, на думку перевіряючого, не мали реальних можливостей для здійснення робіт з модернізації приміщень.

Зокрема, предметом дослідження перевірки були зазначені вище договори, акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року (форми № КБ-2в), договірна ціна на модернізацію приміщень, локальний кошторис на модернізацію приміщень, підсумкова відомість ресурсів (витрати - за прийнятими нормами), довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за серпень 2014 року, податкові накладні, акти звіряння взаємних розрахунків, податкової декларації ТОВ «Печерськ-2006» з податку на додану вартість за звітний період 2014 року з додатками, інформація, що міститься в АІС «Податковий блок».

За результатами аналізу таких документів та з урахуванням висновків та обставин, наведених в Акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 31.12.2014 року № 1847/26-59-22-08/38007002 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Пром-Тех-Снаб» з питань дотримання вимог податкового законодавства по проведеним фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року та Акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.12.2014 року № 1758/26-59-22-08/38517072 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фінпромгруп «Діоніка» (код ЄДРПОУ 38517072) з питання дотримання вимог податкового законодавства по проведеним фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.2014 року по 31.09.2014 року, працівник відповідача встановив наступне:

- підписи особи, яка підписала локальний кошторис та підсумкову відомість ресурсів неможливо ідентифікувати;

- офіційна задекларована за даними звіту про нарахування заробітної плати за серпень 2008 року сума виплат (15000 грн. на користь 10 осіб) на користь фізичних осіб та штатна чисельність працівників ПП «Пром-Тех-Снаб» (6 осіб) не відповідають чисельності, передбаченої в усій супровідній документації (договірна ціна, локальний кошторис, підсумкова відомість ресурсів, акт форми № КБ-2в) - приблизно 21 особа з виплатою заробітної плати в сумі 132 350 грн. з урахуванням проведеного розрахунку, згідно ДБН Д.1.1-1-2000. При цьому, аналіз постачальників ПП «Пром-Тех-Снаб», здійснений на підставі інформації, яка міститься в АІС «Податковий блок», останнє не залучало сторонні підрядні організації для здійснення ремонтно-будівельних робіт;

- основним видом діяльності ПП «Пром-Тех-Снаб» за КВЕД значиться «неспеціалізована оптова торгівля»;

- згідно висновків Акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 31.122.014 року № 1847/26-59-22-08/38007002 товари (роботи, послуги), реалізовані ПП «Пром-Тех-Снаб» на користь контрагентів за період з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року, не могли бути поставлені, а тому дані правочини не спричинили реального настання правових наслідків, а тому відповідно не підтверджено формування задекларованих за відповідний період податкових зобов'язань з податку на додану вартість;

- офіційна задекларована за даними звіту про нарахування заробітної плати за серпень 2008 року сума виплат (15000 грн. на користь 10 осіб) на користь фізичних осіб та штатна чисельність працівників ПП «Пром-Тех-Снаб» (6 осіб) не відповідають чисельності, передбаченої в усій супровідній документації (договірна ціна, локальний кошторис, підсумкова відомість ресурсів, акт форми № КБ-2в) - приблизно 21 особа з виплатою заробітної плати в сумі 132 350 грн. з урахуванням проведеного розрахунку, згідно ДБН Д.1.1-1-2000. При цьому, аналіз постачальників ПП «Пром-Тех-Снаб», здійснений на підставі інформації, яка міститься в АІС «Податковий блок», останнє не залучало сторонні підрядні організації для здійснення ремонтно-будівельних робіт ;

- офіційна задекларована за даними звіту про нарахування заробітної плати за серпень 2008 року сума виплат (15000 грн. на користь 11 осіб) на користь фізичних осіб та штатна чисельність працівників ТОВ «Брокбудкепітал» (6 осіб) не відповідають чисельності, передбаченої в усій супровідній документації (договірна ціна, локальний кошторис, підсумкова відомість ресурсів, акт форми № КБ-2в) - приблизно 16 осіб з виплатою заробітної плати в сумі 84 689 грн. з урахуванням проведеного розрахунку, згідно ДБН Д.1.1-1-2000. При цьому, аналіз постачальників ТОВ «Брокбудкепітал», здійснений на підставі інформації, яка міститься в АІС «Податковий блок», останнє не залучало сторонні підрядні організації для здійснення ремонтно-будівельних робіт;

- згідно аналізу додатку 5 до податкової декларації ТОВ «Брокбудкепітал» з ПДВ за серпень 2014 року, 79,1% податкового кредиту цього підприємства за звітний період серпень 2014 року сформовано за рахунок сумнівного контрагента ТОВ «Фінпромгруп «Діоніка» (Акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.12.2014 року № 1758/26-59-22-08/38517072);

- в ході перевірки не встановлено наявності у ПП «Пром-Тех-Снаб» і ТОВ «Брокбудкепітал» власних або орендованих транспортних засобів і обладнання, виробничих/обслуговуючих приміщень необхідних для виконання робіт за договорами будівельного підряду.

На підставі вищевикладеного перевіряючий, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Печерськ-2006» достатніх правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 137 030 грн. за рахунок нереальних правочинів з постачальниками робіт (товарів, послуг) ПП «Пром-Тех-Снаб» (сума ПДВ 66 778,26 грн.) і ТОВ «Брокбудкепітал» (сума ПДВ 70 251,58 грн.). За результатами проведеної документальної перевірки зафіксоване заниження ТОВ «Печерськ-2006» податку додану вартість за звітний період серпень 2014 року в сумі 137 030 грн.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення (форми «Р») від 30.01.2015 року за № 8926552209, яким визначила ТОВ «Печерськ-2006» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 205 545 грн., в т.ч. 137 030 грн. за основним платежем, 68 515 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме: Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2014 року № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 185/24962, який набрав чинності 01.03.2014 року та був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, (в редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 3

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

В ході судового розгляду також встановлено укладення в липні-серпні 2014 року між ТОВ «Печерськ-2006» (Замовник), в особі генерального директора Львова Ю.Л., і підприємствами ПП «Пром-Тех-Снаб», в особі директора Бабінчука Р.М., та ТОВ «Брокбудкепітал», в особі директора Чорного Р.В., - Підрядники - схожих за змістом договорів підряду, а саме: договору від 01.08.2014 року № 30/14 (з ПП «Пром-Тех-Снаб»), договорів від 31.07.2014 року № 03/07-14 і від 04.08.2014 року № 04/08-14 (з ТОВ «Брокбудкепітал»).

За умовами цих Договорів, Підрядники зобов'язувалися виконати за дорученням Замовника роботи по модернізації приміщень (загальнобудівельні роботи), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 2, літера В1), згідно з договірною ціною та локальним кошторисом, а Замовник, в свою чергу, прийняти результати робіт та оплатити її згідно умов даних Договорів.

Роботи виконуються засобами Підрядника та з використанням матеріалів останнього. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом здачі-приймання виконаних робіт.

В зазначених Договорах визначені також строки виконання робіт, загальна вартість робіт і матеріалів, строки платежів.

На підтвердження фактів здійснення ПП «Пром-Тех-Снаб» і ТОВ «Брокбудкепітал» підрядних робіт та проведення розрахунків за отримані результати таких робіт позивач надав до суду копії наступних документів:

- договірних цін окремо до кожного із укладених договорів;

- локальних кошторисів та підсумкових відомостей ресурсів (витрати - за прийнятими нормами) окремо до кожного із укладених договорів;

- актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) за серпень 2014 року: за № 127 датованого 29.08.2014 року на суму 400 669,55 грн. (з ПДВ), за № 9 датованого 25.08.2014 року на суму 191 491,55 грн. (з ПДВ), за № 206 датованого 29.08.2014 року на суму 230 017,90 грн. (з ПДВ), з яких вбачається проведення виконавцями наступних робіт з використанням певних матеріалів: знімання шпалер, розбирання каркасних перегородок, розбирання пластикових плінтусів, установлення дверних блоків в зовнішніх та внутрішніх дверних прорізах, обклеювання стін шпалерами, фарбування стін, улаштування покриття з паркетних дощок, улаштування плінтусів, розбирання трубопроводів з водогазопровідних труб, демонтаж вентилів, раковин та унітазів, прокладання трубопроводів, установлення вентилів, кранів, змішувачів, унітазів і раковин, тощо;

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за серпень 2014 року (форми № КБ-3), датованих 29.08.2014 року та 25.08.2014 року;

- податкових накладних від 18.08.2014 року № 127 на суму 400 669,55 грн. (в т.ч. ПДВ - 66 778,26 грн.), від 06.08.2014 року № 9 на суму 191 491,55 грн. (в т.ч. ПДВ - 31 915,26 грн.), від 21.08.2014 року № 206 на суму 230 017,90 грн. (в т.ч. ПДВ - 38 336,32 грн.), всього на загальну суму ПДВ 137 029,84 грн.;

- платіжних доручень ТОВ «Печерськ-2006» та виписок Філії ПАТ «АКБ «Траст-капітал» (МФО 380106) по особовому рахунку ТОВ «Печерськ-2006» № 26000096701 з відомостями про перерахування на користь ПП «Пром-Тех-Снаб» і ТОВ «Брокбудкепітал» коштів за роботи з модернізації приміщень в повному обсязі згідно відповідних договорів;

- журнал-ордерів та відомостей по рахункам бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за серпень 2014 року з відомостями про обсяги проведених розрахунків з названими контрагентами;

- актів звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2014 року між ТОВ «Печерськ-2006» і контрагентами-підрядниками;

- витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ПП «Пром-Тех-Снаб» і ТОВ «Брокбудкепітал» станом на 01.08.2014 року.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Також, відповідачем не було надано суду належних документальних доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вказаних спірних правочинів, зокрема, того, що ПП «Пром-Тех-Снаб» і ТОВ «Брокбудкепітал» не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що реєстрація останніх платниками податку на додану вартість була анульована у встановленому законом порядку, а, відтак, суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за період серпень 2014 року, цілком відповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до письмових пояснень позивача, викладених в тексті поданої позовної заяви, замовлення та придбання у ПП «Пром-Тех-Снаб» і ТОВ «Брокбудкепітал» підрядних робіт з модернізації (ремонту) було зумовлено необхідністю у проведенні ремонту в нежитлових приміщеннях, що належать ТОВ «Печерськ-2006» на праві приватної власності та використовувалися (-ються наразі) в господарській діяльності (а саме: для здачі в оплатну оренду третім особам, що цілком відповідає напрямку господарської діяльності Товариства (за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до основних видів господарської діяльності ТОВ «Печерськ-2006» за КВЕД відносяться, зокрема, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20). В обґрунтування вищезазначеного позивачем надано суду наступні документи: копії свого статуту, довідки з органу статистики; копії нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу комплексу будівель від 14.07.2006 року та додаткових угод до нього, витягів з Державного реєстру правочинів та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 22.12.2006 року № 027110; копію акта обстеження приміщень будівлі за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 2, літера В1, датованого 17.06.2014 роком; інвентаризаційний опис основних засобів ТОВ «Печерськ-2006» станом на 01.09.2014 року; загальну оборотно-сальдову відомість в розрізі по рахункам і субрахунках бухгалтерського обліку серпень 2014 року (в тому числі по рахунках 10 «Основні засоби», 92 «Адміністративній витрати»), журнал-ордер і відомість по рахунку 10 за серпень 2014 року, журнал-ордер і відомість по субрахунку 103 «Будинки та споруди» за серпень 2014 року, журнал-ордер і відомість по рахунку 92 за серпень 2014 року, журнал-ордер і відомість по рахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» за серпень 2014 року, картки субрахунку бухгалтерського обліку 631 по операціях із зазначеними контрагентами, з проводками по інших субрахунках 311 « 311 Поточні рахунки в національній валюті в банках», 1522 «Виготовлення основних засобів» і 6441 «Розрахунки за податком на додану вартість»; копії договорів оренди від 01.09.2014 року № 126 та від 01.10.2014 року № 129, укладених між ТОВ «Печерськ-2006» (як Орендодавцем) і підприємствами-орендарями (ТОВ «Євро Реставрація», ТОВ «ІКЕА Дніпро») нежитлових приміщень за відповідною адресою, та актів здачі-прийняття приміщень; копії штатного розкладу ТОВ «Печерськ-2006», затвердженого 26.05.2014 року, і табелю робочого часу ТОВ «Печерськ-2006» за серпень 2014 року.

Таким чином, зі змісту наведених вище документів вбачається наявність у позивача ділової мети на укладення з ПП «Пром-Тех-Снаб» і ТОВ «Брокбудкепітал» описаних вище договорів підряду.

Натомість, відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у підприємств ПП «Пром-Тех-Снаб» і ТОВ «Брокбудкепітал» права на здійснення певних специфічних робіт та умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих , а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням найманих фізичних осіб, на момент укладення і вчинення спірних правочинів.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на обставини, встановлені в Акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 31.12.2014 року № 1847/26-59-22-08/38007002 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Пром-Тех-Снаб» та Акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.12.2014 року № 1758/26-59-22-08/38517072 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фінпромгруп «Діоніка» (роздруківки з електронних копій яких наявні в матеріалах справи), оскільки: по-перше, правомірність дій районного контролюючого органу по розміщенню в АІС «Податковий блок» інформаційних даних (в тому числі висновків цього акта про не підтвердження господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг)) були спростовані в судовому порядку (а саме: Київським апеляційним адміністративним судом м. Києва в ході перегляду в порядку апеляційного провадження справи № 825/1907/15 за позовом ПП «Пром-Тех-Снаб» до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії), про що винесена постанова від 13.05.2015 року; по-друге, ймовірні порушення постачальниками правил оподаткування не позбавляють права добросовісного покупця на віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість.

Також, в силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 16.01.2015 року № 34/26-55-22-09/34414872 не наведено правової норми, в силу якої на платника податку (покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (продавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 10.10.2012 року за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

В ході розгляду даної справи відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Печерськ-2006» і підприємствами ПП «Пром-Тех-Снаб» та ТОВ «Брокбудкепітал», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження факту підписання договорів підряду і первинних документів до нього не уповноваженими на те особами.

Зокрема, в акті перевірки позивача також відсутні відомості про визначення контрагентам позивача сум податкових зобов'язань у зв'язку з ухиленням від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам ПП «Пром-Тех-Снаб» і ТОВ «Брокбудкепітал» за фактами ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, зокрема, у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач в ході судового розгляду даної справи будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Печерськ-2006» та/або його контрагентів - ПП «Пром-Тех-Снаб» та ТОВ «Брокбудкепітал» - безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, до суду не подав.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

У силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу вищенаведених положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2015 року № 8926552209.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерськ-2006» задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30.01.2015 року № 8926552209.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерськ-2006» (ідентифікаційний код 34414872, адреса: 03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5) судові витрати у розмірі 411,09 грн. (чотирьохсот одинадцяти грн. 09 копійки) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок