Ухвала

від 07.07.2015 по справі 826/2143/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2143/15 Головуючий у 1-й інстанції:Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

Головуючого судді Бужак H.П.

Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерськ-2006» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Печерськ-2006» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2015 року № 8926552209.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Печерськ-2006» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ПП «Пром-Тех-Снаб» (ідентифікаційний код 38007002) та ТОВ «Брокбудкепітал» (ідентифікаційний код 37450960) за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 16.01.2015 року № 34/26-55-22-09/34414872 у якому встановлено порушення позивачем норм п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), п. 1 і п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704), наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної» від 01.11.2011 року № 1379 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071), п. 3, 69, 71, 72 і 74 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», ст.ст. 15 і 18 Закону України від 14.10.1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці», ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення», затвердженого Наказом Мінрегіонбуду від 27.01.2009 року № 45, показника податкового кредиту за місяць серпень 2014 року на суму податку на додану вартість 137 030 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення (форми «Р») від 30.01.2015 року за № 8926552209, яким визначено ТОВ «Печерськ-2006» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 205 545 грн., в т.ч. 137 030 грн. за основним платежем, 68 515 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суд першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2014 року та 04.08.2014 року між ТОВ «Печерськ-2006» (замовник) та ТОВ «Брокбудкепітал» (підрядник) укладено договори підряду № 03/07-14 та 04/08-14.

Також, 01.08.2014 року між ТОВ «Печерськ-2006» (замовник) та ПП «Пром-Тех-Снаб», (підрядник) укладено договори підряду № 30/14.

Відповідно до п. 1.1 даних договорів, підрядник зобов'язується виконати за дорученням замовника роботи по модернізації приміщень (загальнобудівельні та сантехнічні роботи), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 2, літера В1), згідно з договірною ціною та локальним кошторисом, а замовник зобов'язується, в свою чергу, прийняти результати робіт та оплатити її згідно умов даних договорів.

Роботи виконуються засобами підрядника та з використанням матеріалів останнього. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом здачі-приймання виконаних робіт.

На підтвердження фактів здійснення ПП «Пром-Тех-Снаб» і ТОВ «Брокбудкепітал» підрядних робіт та проведення розрахунків за отримані результати таких робіт позивач надав копії первинних документів, які находяться в матеріалах справи, а саме: договори підряду, договірних цін окремо до кожного із укладених договорів, локальні кошториси та підсумкові відомості ресурсів (витрати - за прийнятими нормами) окремо до кожного із укладених договорів, акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) за серпень 2014 року: за № 127 на суму 400 669,55 грн. (з ПДВ), за № 9 на суму 191 491,55 грн. (з ПДВ), за № 206 на суму 230 017,90 грн. (з ПДВ), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за серпень 2014 року (форми № КБ-3), від 29.08.2014 року та 25.08.2014 року, податкові накладні від 18.08.2014 року № 127 на суму 400 669,55 грн. (в т.ч. ПДВ - 66 778,26 грн.), від 06.08.2014 року № 9 на суму 191 491,55 грн. (в т.ч. ПДВ - 31 915,26 грн.), від 21.08.2014 року № 206 на суму 230 017,90 грн. (в т.ч. ПДВ - 38 336,32 грн.), всього на загальну суму ПДВ 137 029,84 грн., платіжні доручення ТОВ «Печерськ-2006» та виписки по особовому рахунку ТОВ «Печерськ-2006» № 26000096701 з відомостями про перерахування на користь ПП «Пром-Тех-Снаб» і ТОВ «Брокбудкепітал» коштів за роботи з модернізації приміщень в повному обсязі згідно відповідних договорів, журнали-ордерів та відомостей по рахункам бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за серпень 2014 року з відомостями про обсяги проведених розрахунків з названими контрагентами, акти звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2014 року між ТОВ «Печерськ-2006» і контрагентами-підрядниками, витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ПП «Пром-Тех-Снаб» і ТОВ «Брокбудкепітал» станом на 01.08.2014 року.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Крім цього, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції встановлено факт отримання товару та виконання робіт (послуг), оплата їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2015 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л. О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 08 липня 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.