Ухвала

від 25.05.2015 по справі 183/8124/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3287/15 Справа № 183/8124/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Городецький Д. І. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Білаш І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2014 року по справі за позовом приватного підприємства «Вертикаль» до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року ПП «Вертикаль» звернулося до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що підприємство є власником тепличного комплексу, що розташований по АДРЕСА_1. Тепличний комплекс, зокрема, розміщений на земельній ділянці площею 0,4206 га., право власності на яку зареєстровано на ОСОБА_3, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на земельну ділянку отримав ОСОБА_2

Керуючись ч.1 ст. 377 ЦК України та ч.1 ст. 120 ЗК України, позивач просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,4206 га., кадастровий номер № НОМЕР_1, яка надана для ведення особистого селянського господарства та розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2014 року позовні вимоги задоволенні. Визнано за ПП «Вертикаль» право власності на земельну ділянку площею 0,4206 га., кадастровий номер № НОМЕР_1, яка надана для ведення особистого селянського господарства та розташована за адресою: АДРЕСА_1. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, з таких підстав.

Судом встановлено, що з 2004 року ОСОБА_3 був власником земельної ділянки площею 0,4206 га., кадастровий номер № НОМЕР_1, яка надана для ведення особистого селянського господарства та розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В 2006 році ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на належних їм земельних ділянках побудували тепличний комплекс, стали власниками зазначеного майна, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_2, виданим 30 серпня 2006 року Знаменівською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області..

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на земельну ділянку та тепличний комплекс після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, отримав ОСОБА_2

02 серпня 2013 року ОСОБА_4 набув право власності на 1/2 частину тепличного комплексу, що належав ОСОБА_2

Рішенням власників № 8 від 14 серпня 2013 року ОСОБА_4 вніс до статутного капіталу ПП «Вертикаль» вищезазначений тепличний комплекс.

З 09 жовтня 2013 року ПП «Вертикаль» є власником тепличного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався положеннями ч. 1 ст. 377 ЦК України, ст. 66 ГК України, ч. 1 ст. 120 ЗК України та посилався на те, що оскільки ПП «Вертикаль» набуло право власності на нерухоме майно - тепличний комплекс, що розташований, в тому числі і на земельній ділянці, що належить на праві власності ОСОБА_2, право власності останнього на земельну ділянку припиняється, та право власності на спірну земельну ділянку повинно перейти до позивача.

З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на застарілу редакцію ст. 377 ЦК України, яка діяла до 05.11.2009 року, та посилається на ухвалу Верховного Суду України від 15.04.2009 № 6-6027св09, яка також не може бути застосована до діючих правовідносин, оскільки при розгляді вказаної справи застосовано редакцію ст. 120 ЗК України від 07.10.2004 р.(тобто у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, які були предметом розгляду даної справи), а саме: «при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод…» та відповідною редакцією ст. 377 ЦК України.

З огляду на викладене до діючих правовідносин не можуть бути застосовані норми, на які посилається апелянт.

Згідно з діючою редакцією ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно чинної ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України, ч. 1 ст. 120 ЗК України до ПП «Вертикаль» як до єдиного власника тепличного комплексу перейшло право власності на земельну ділянку, на якій розташована будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № НОМЕР_1.

ОСОБА_2 отримав у спадщину земельну ділянку площею 0,4206 га, кадастровий № НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12.02.2011 р.

Безпідставними є твердження апелянта про те, що перехід права власності на земельну ділянку може відбутися лише за умов визначених в ст. 131 ЗК України, тобто на підставі міни, ренти, дарування, спадкування та інших цивільно-правових угод. Оскільки згідно з положеннями ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Заключати відповідні цивільно-правові угоди (договори купівлі-продажу, дарування, міни тощо) земельної ділянки було взагалі неможливо, оскільки ОСОБА_2 право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна не зареєстрував та державний акт про право власності на земельну ділянку не отримав.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду судом апеляційної інстанції не встановлено.

Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області - відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова