Ухвала

від 27.05.2015 по справі 702/633/15-ц

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/633/15-ц

Провадження № 2/702/193/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про відмову в задоволенні заяви

про забезпечення позову

27 травня 2015 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

в складі : головуючої - судді : Мазай Н.В.

при секретарі : Ясінській О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариста з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Терра» про визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки, розірвання попереднього договору ,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки, розірвання попереднього договору .

Ухвалою суду від 20.05.2015 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду.

27.05.2015 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову в якій він посилається на те, що він звернувся в суд з позовом до ТОВ «ОСОБА_2 Терра» про визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки, розірвання попереднього договору, мотивуючи вимогу тим, що у травні 2014 року ним з ТОВ «ОСОБА_2 Терра» був укладений попередній договір, згідно якому до 31.12.2015 р. вони мали укласти договір оренди належної йому на праві власності землі 4,16 га в адміністративних межах Цибулівської селищної ради. В зв»язку з істотними змінами 30.10.2014 р. він звернувся з заявою на ім»я директора ТОВ ОСОБА_3 про розірвання попереднього договору, який прийняв заяву, погодив питання розірвання такого договору, відібрав у нього оригінал Попереднього договору та підтвердив припинення між ними будь-яких правовідносин. З залученням родини він обробив 4,16 га., засіяв площу с/г культурою. В даний час ТОВ «ОСОБА_2 Терра» заявив про свої права оренди на 4,16 га, визначив межі належної йому землі на місцевості, виставив межові знаки та заявив, що приступає до культивації та пересіювання площі власною с/г культурою. Правовою підставою таких дій вважає наявність договору оренди, який зареєстрований в реєстраційній службі Монастирищенського РУЮ, але якого він не укладав та його дійсність оспорює. Отже, ТОВ «ОСОБА_2 Терра» створена реальна загроза знищення очікуваного ним врожаю 2015 р. з належної йому на праві власності земельної ділянки, спричинення значної матеріальної та моральної шкоди. Такі дії ТОВ «ОСОБА_2 Терра» слід невідкладно зупинити, що можливо у формі забезпечення позову на час розгляду справи в судді В обгрунтування заяви посилається на ст. ст. 151, 152 ЦПК України та просить суд постановити ухвалу, якою в забезпечення позову до ТОВ «ОСОБА_2 Терра» про визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки, розірвання попереднього договору на час розгляду справи в суді до вступу в силу рішення суду у справі заборонити останньому вчиняти будь-які дії в якості орендаря щодо володіння та користування належною йому на праві приватної власності земельною ділянкою 4,16 га на підставі Державного акта на право приватної власності на землю Ш-ЧР №032479, виданого Цибулівської селищною радою Монастирищенського району 24.12.2003 року.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення суду може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог і повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне звернення до цього може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.4 постанови від 22.12.06р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - розглядаючи заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Позивачем, не надано суду доказів, зокрема :

- того, що забезпечення позову не порушить прав, своб та інтересів інших осіб, які не є сторонами у справі, тобто документів, які посвідчують визначення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості), тобто місце розташування земельної ділянки, що дасть можливість визначити відсутність порушення описане вище та відсутність, у разі задоволення заяви про забезпечення позову, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном;

- крім посилання на наявність Державного акту позивач не надав суду будь-яких доказів про виділення вказаної земельної ділянки в натурі, її місцезнаходження, не надав суду доказів про можливість використання даної земельної ділянки без порушення прав інших власників земельних ділянок та суб'єкта господарювання на вказаних земельних ділянках: вільного проїзду до вказаної земельної ділянки без порушення цілісності та якості інших земельних ділянок, можливості (неможливості) проведення сільськогосподарських робіт на інших земельних ділянках тощо;

- не надано доказів фактів, викладених позивачем в заяві про забезпечення позову ( обробка земельної ділянки власними силами, посів культур на спірній земельній ділянці).

Суд вважає, що вимога, за обставин описаних вище, про заборону відповідачу ТОВ «ОСОБА_2 Терра» на час розгляду справи в суді до вступу в силу рішення суду вчиняти будь-які дії в якості орендаря щодо володіння та користування належною ОСОБА_1 на праві приватної власності земельною ділянкою 4,16 га на підставі Державного акта на право приватної власності на землю Ш-ЧР № 032479, виданого Цибулівської селищною радою Монастирищенського району 24.12.2003 р., до вирішення спору по суті є передчасною та такою, що суперечить вимогам Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не довів той факт, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по справі за його позовом, не довів, що вжиття заходів забезпечення позову саме таким шляхом, який зазначено в заяві позивача, не порушить прав, своб та інтересів будь-яких інших осіб, які не є сторонами у справі, не перешкоджатиме господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець, чим не виконав вимоги як Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року так і вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Враховуючи те, що нормами діючого Цивільного процесуального кодексу України залишення без руху заяви про забезпечення позову не передбачено, тому суд вважає, що за обставин описаних вище заява про забезпечення позову до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 88, 151 - 153, 197, 208-210, 293 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, суд

у х в а л и в:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариста з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Терра» про визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки, розірвання попереднього договору , відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Черкаської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення в апеляційний суд Черкаської області, через районний суд.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Н.В. Мазай