Рішення

від 20.05.2015 по справі 757/11832/15-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11832/15-ц

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

20 травня 2015 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Козлова Р.Ю.,

при секретарі - Іваненко С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» про стягнення суми боргу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2015 року позивачка звернулася до суду із зазначеними вимогами мотивуючи їх тим, що 24 жовтня 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено рішення, яким задоволено її позов до ТОВ «Елітстом» про розірвання договору підряду, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, яка станом на 30 червня 2011 року складала 6 452 540,40 грн. На підставі вказаного рішення, 16 грудня 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва видано позивачці виконавчий лист про стягнення з відповідача на користь її користь грошових коштів в розмірі 6 452 540,40 грн. В грудні 2013 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві провів стягнення з відповідача на користь позивачки суму 10 842,15 грн. Разом з тим, з січня 2014 року по 13 лютого 2015 року стягнення коштів з відповідача не відбувалося. У зв'язку із зазначеним позивачка звернулася до суду з позовною заявою по стягнення заборгованості з відповідача за період з 01 липня 2011 року по 13 лютого 2015 року в розмірі 3 224 639,60 грн. посилаючись на ст. 625 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав предявлені вимоги, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, оскільки представник позивача не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.

Заслухавши думку представника позивачки,дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2011 року рішенням Шевченківського районного суду м. Києва позов ОСОБА_1 до ТОВ «Елітстом» про розірвання договору підряду, відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено та стягнено з відповідача на користь позивачки суму 6 452 540,40 грн.

16 грудня 2011 року Шевченківський районний суд м. Києва видав позивачці виконавчий лист про стягнення з відповідача коштів в розмірі 6 452 540,40 грн.

Обґрунтовуючи пред'явлені вимоги позивачка посилається на те, що оскільки грошове зобов'язання за рішенням суду не виконується тривалий час, вважає наявними підстави для стягнення з відповідача за невиконання рішення суду у примусовому порядку передбачених ст. 625 ЦК України інфляційних витрат та трьох відсотків річних від простроченої суми боргу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом ст. 625 ЦК України, право кредитора вимагати від боржника оплати вказаних сум пов'язується саме з фактом прострочення виконання грошового зобов'язання, тобто, з несплатою боргу у встановлений строк, а розмір вказаних нарахувань залежить від суми боргу та тривалості періоду прострочення його оплати та моменту вимоги про стягнення боргу.

Стаття 625 ЦК України міститься в розділі «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання та поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у

цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, судове рішення у розумінні ст. 202 ЦК України не є правочином. Таким чином, оскільки позивачкою в позовній заяві фактично ставиться питання про примусове виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2011 року, заявлені вимоги в частині стягнення заборгованості за невиконання рішення на підставі ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають.

Оскільки суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з відповідача, вимоги в частині відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. 202 ЦК України, ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 11, 14, 60, 61, 88, 212, 213, 215, 224-228 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» про стягнення суми боргу та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ