Рішення

від 03.09.2015 по справі 757/11832/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/11832/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Козлов Р.Ю.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/8974/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Івановій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2015 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» про стягнення суми боргу та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2015 року ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» про стягнення суми боргу та відшкодування моральної шкоди.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для розгляду справи. Зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Елітстом» рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24.10.2011 року про розірвання договорів підряду, відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 6 452 540,40 грн. в добровільному порядку не виконується. Тобто, має місце прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, а тому, відповідно до приписів ст.625 ЦК України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Елітстом» має сплатити на користь позивача 3% річних та інфляційні втрати за прострочку виконання грошового зобов»язання . Проте, судом 1-ї інстанції не взято до уваги дані обставини справи та положення закону та ухвалено необґрунтоване рішення.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» в судове засідання втретє не з'явився, про день та час слухання справи товариство судом повідомлялось у встановленому законом порядку, а тому, колегія судів вважає можливим слухати справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24.10.2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» про розірвання договорів підряду, відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено.

Розірвано, укладений 22 квітня 2005 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елітстом», договір підряду №2605.

Розірвано, укладений 10 травня 2006 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елітстом», договір підряду №10/05/06-1.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 6 445 801,90 грн., моральної шкоди в сумі 5000 грн., судовий збір в сумі 1708,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а сього на загальну суму 6 452 540,40 грн.

На підставі даного рішення суду 16.12.2011 року Шевченківським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист №2-52/11 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 6 445 801,90 грн., моральної шкоди в сумі 5000 грн., судовий збір в сумі 1708,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а сього на загальну суму 6 452 540,40 грн.

З наявних на виконавчому листі №2-52/11 від 16.12.2011 року записів державного виконавця вбачається, що станом на 18.12.2014 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» перед ОСОБА_3 становить 6 441 698,25 грн.

03.04.2015 року ОСОБА_3 звернулась до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» та просила суд стягнути з відповідача на її користь 2 483 351,60 грн. - інфляційні втрати за час прострочення виконання грошового зобов'язання, 727 634 грн. - 3% річних та 10 000 грн. моральної шкоди.

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» про стягнення суми боргу та відшкодування моральної шкоди, суд 1-ї інстанції виходив з того, що позивачем в позовній заяві фактично ставиться питання про примусове виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24.10.2011 року, а тому заявлені позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат за час прострочення виконання грошового зобов'язання, 3% річних та моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Проте, з такими висновками суду 1-ї інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 3 частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов»язків є завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.

Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24.10.2011 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» на користь ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 6 452 540,40 грн.

Таке зобов'язання зводиться до сплати грошей, а відтак, є грошовим зобов'язанням.

Рішення суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Елітстом» в повному обсязі не виконано.

Згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 14 листопада 2011 року у справі №3-116гс11, від 01 жовтня 2014 року у справі №6-113цс14.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24.10.2011 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 6 452 540,40 грн. набрало законної сили 10 січня 2012 року.

З наявних на виконавчому листі №2-52/11 від 16.12.2011 року записів державного виконавця вбачається, що станом на 18.12.2014 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» перед ОСОБА_3 становить 6 441 698,25 грн.

Статтею 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи на інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Зі змісту позовної заяви позивача вбачається, що ОСОБА_3 просить суд стягнути на її користь інфляційні втрати за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.07.2011 року по 13.02.2015 року в сумі 2 483 351,60 грн., та 3% річних за період з 01.07.2011 року по 03.04.2015 року в сумі 727 634 грн.

Проте, з урахуванням встановлених обставин справи та положень закону, колегія суддів приходить до висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню 3% річних на загальну суму 624 863,30 грн., в тому числі: 378 666,89 грн. за період з 11.01.2012 року (з наступного дня після набрання рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24.10.2011 року законної сили) по 24.12.2013 року (день стягнення державним виконавцем частини заборгованості) та 246 196,41 грн. за період з 25.12.2013 року по 03.04.2015 року;

та інфляційні втрати за час прострочення виконання грошового зобов'язання на загальну суму 1 868 125,01 грн., в тому числі: 19 357,62 грн. за період з 11.01.2012 року (з наступного дня після набрання рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24.10.2011 року законної сили) по 24.12.2013 року (день стягнення державним виконавцем частини заборгованості) та 1 848 767,39 грн. за період з 25.12.2013 року по 13.02.2015 року.

За період з 11.01.2012 року по 24.12.2013 року розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за час прострочення виконання грошового зобов'язання проводився з суми грошового зобов'язання в розмірі 6 452 540,40 грн., а за період з 25.12.2013 року по 13.02.2015 року (03.04.2015 року) - з суми грошового зобов'язання в розмірі 6 441 698,25 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно вимог ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до роз'яснень п.2 постанови №4 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року, спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної шкоди розглядається у випадках, встановлених законом, в т.ч. при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Оскільки позивач обґрунтовує заподіяну йому моральну шкоду невиконанням відповідачем рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24.10.2011 року, а вказані правовідносини не передбачають відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 10 000 грн., немає.

Оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги про неправильність висновків суду та про порушенням судом першої інстанції норм матеріального права є обґрунтованими, заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2015 року про відмову ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» про стягнення суми боргу та відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» на користь ОСОБА_3 3% річних на загальну суму 624 863,30 грн. та індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання на загальну суму 1 868 125,01 грн. та про відмову в задоволенні інших позовних вимог.

На підставі ст.88 ЦПК України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати по сплаті ст.. 23, 625, 1167 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» про стягнення суми боргу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» (код ЄДРПОУ 20073969) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 3% річних на загальну суму 624 863,30 грн. та індекс інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання на загальну суму 1 868 125,01 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстом» (код ЄДРПОУ 20073969) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 654 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: