Ухвала

від 21.05.2015 по справі 135/667/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/667/14-ц Провадження № 22-ц/772/1432/2015Головуючий в суді першої інстанції Патраманський І.О. Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі головуючого судді Сала Т.Б., суддів Нікушина В.П., Зайцева А.Ю., при секретарі Торбасюк О.І., за участю прокурора відділу прокуратури Вінницької області, представника Ладижинської міської ради, представника відділу Держземагентства у м. Ладижині - Баламута С.П., депутата Ладижинської міської ради - Багнюка М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги депутата Ладижинської міської ради Багнюка Михайла Віталійовича та Ладижинської міської ради Вінницької області на окрему ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 березня 2015 року постановлену у справі за позовом заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Ладижинської міської ради до ОСОБА_4, третя особа: відділ Держземагентства у м.Ладижині Вінницької області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її повернення,

встановила:

В квітні 2014 року заступник прокурора Вінницької області звернувся в інтересах Ладижинської міської ради з вказаним вище позовом, в якому просив визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_1 від 05.08.2011 року на право власності на земельну ділянку в м. Ладижині площею 0,1194 га, виданий на ім'я ОСОБА_4; скасувати запис про реєстрацію цього державного акту за №051060001000221 в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, зобов'язати ОСОБА_4 повернути вказану земельну ділянку Ладижинській міській раді.

В обґрунтування вимог позову прокурор зазначав, що в результаті перевірки проведеної прокуратурою виявлено порушення законодавства при видачі відповідачу вищевказаного державного акта, а саме державний акт серії НОМЕР_1 від 05.08.2011 року на право власності на земельну ділянку в м. Ладижині площею 0,1194 га, виданий на ім'я ОСОБА_4 на підставі рішення Ладижинської міської ради від 04.07.2008 року був виданий без зазначення його номера. Згідно протоколу 24 сесії 5 скликання Ладижинської міської ради від 04.07.2008 року № 24 на засіданні розглядалось питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки працівникам соціальної сфери без зазначення конкретних осіб. За результатами вирішення цього питання прийнято рішення за № 892, яке не пов'язано з видачею державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 До того ж, вказаний державний акт на землю виданий з порушенням вимог Земельного кодексу України (ст. ст. 58-61), в межах прибережної захисної смуги річки Південний Буг.

Заочним рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 березня 2015 року позов задоволено.

Окремою ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 17.03.2015 року доведено до відома депутатів Ладижинської міської ради Вінницької області інформацію про виявлені факти порушення законів при видачі державних актів на право власності на земельні ділянки, шляхом оприлюднення цієї окремої ухвали на першій сесії Ладижинської міської ради , після отримання копії окремої ухвали, з метою прийняття дієвих заходів, спрямованих на недопущення аналогічних правопорушень.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, депутат Ладижинської міської ради Вінницької області Багнюк М. В. та Ладижинська міська рада Вінницької області оскаржили її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просили оскаржувану ухвалу скасувати посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

При цьому, як і депутат міської ради, так і Ладижинська міська рада в обґрунтування своїх вимог апеляційної скарги зазначають, що судом першої інстанції не було взято до уваги зміни в чинному законодавстві стосовно видачі правовстановлюючих документів на землю зокрема в тій частині, що реєстрацію права власності на землю та видачу свідоцтв здійснює державний реєстратор. Крім того, законодавство не передбачає можливість здійснення депутатами контролю за діями посадових осіб місцевих органів самоврядування, а тому відповідний висновок суду в мотивувальній частині окремої ухвали та вимога суду є незаконною.

Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

За правилами ч. 1 ст. 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

Відповідно до роз'яснень п.39 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009 року, розглядаючи справи, суд відповідно до статті 211 ЦПК має виявляти причини та умови, що сприяли вчиненню порушення закону, і постановляти щодо них окремі ухвали та направляти їх відповідним органам та особам, які повинні протягом місяця з дня одержання окремої ухвали повідомити суд, який її направив, про вжиті заходи.

Правовими підставами постановлення окремої ухвали є: виявлення під час розгляду справи порушень матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених порушень.

Фактично окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Виявивши під час розгляду справи порушення закону посадовими особами Ладижинської міської ради та відділу Держземагентства у м. Ладижин під час видачі державного акту та встановивши, що їм сприяла відсутність контролю за їх діями з боку депутатів міської ради, суд вірно окремою ухвалою довів вказане до відома останніх та направив для вжиття заходів щодо недопущення аналогічних порушень.

Відповідно до ст. ст. 74, 75 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою. Вони є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед нею.

Згідно ст. 49 Закону депутати представляють інтереси всієї територіальної громади, мають всю повноту прав, що забезпечують їх участь в діяльності ради, тобто вони, в силу наданих їм повноважень, представляючи територіальну громаду, мають право здійснювати контроль за діяльністю посадових осіб органів місцевого самоврядування, в тому числі, передбачені п. 10 ч. 1 ст. 26, ч. ч. 2, 3 ст. 79 цього Закону.

Тому доводи, як апеляційної скарги Ладижинської міської ради, так і апеляційної скарги депутата цієї ради Багнюка М.В., на окрему ухвалу щодо відсутності у депутатів повноважень контролювати дії посадових осіб органів місцевого самоврядування не заслуговують на увагу, оскільки у депутатів є повноваження на здійснення впливу на посадових осіб органу місцевого самоврядування.

Що стосується доводів апеляційних скарг в тій частині, що саме формулювання резолютивної частини окремої ухвали є неконкретним і з його змісту незрозуміло, які саме заходи необхідно вжити депутатам міської ради, то на думку колегії суддів, суд не має права в окремій ухвалі визначати конкретні заходи, які слід вжити для усунення причин та умов, що сприяли правопорушенню, оскільки це виходить за межі його компетенції.

Крім того, на думку колегії суддів, оскаржувана окрема ухвала Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 березня 2015 року за своїм змістом має інформаційний характер, тобто суд інформує про допущені порушення норм закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана окрема ухвала відповідає вимогам ст. 211 ЦПК України, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 211, 307, 308, 315 ЦПК України,

ухвалила:

Апеляційну скаргу депутата Ладижинської міської ради Багнюка Михайла Віталійовича відхилити.

Апеляційну скаргу Ладижинської міської ради Вінницької області відхилити.

Окрему ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: