Рішення

від 28.05.2015 по справі 904/1901/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.05.15 Справа № 904/1901/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МТК-ГРУП", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКУМИ", м. Харків

Відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМОРІС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 110 865,87 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: Хандога В.В., довіреність б/н від 27.01.2015

від відповідача-1: не з'явився.

від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МТК-ГРУП" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКУМИ" (далі-Відповідач-1) товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРІМОРІС" (далі-Відповідач-2) про стягнення 103 408,95 грн. за договором поставки № 926 від 26.09.2014, договором поруки №3 від 26.09.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем-1 та Відповідачем-2 умов Договору поставки №926 від 26.09.2014 (а.с. 11) та Договору поруки №3 від 26.09.2014 (а.с.17)

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2015 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судових засіданнях 21.04.2015, 12.05.2015 розгляд справи було відкладено відповідно на 12.05.2015, 25.05.2015, в зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи, згідно за статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

21.04.2015 Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги зменшені до 77 924,48 грн. Суд прийняв заяву Позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

21.04.2015 Відповідач-2 подав до господарського суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, а також просив суд розгляд справи провести без участі його представника. Судом відзив Відповідача-2 прийнято до розгляду.

07.05.2015 Позивач надав через канцелярію суду заяву б/н від 06.05.2015 про долучення документів до матеріалів справи та заяву б/н від 28.04.2015 про уточнення позовних вимог, в якій уточнив найменування Відповідача-1. Суд долучив надані Позивачем документи до матеріалів справи.

За заявою Позивача від 12.05.2015, ухвалою господарського суду від 12.05.2015, відповідно до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 26.05.2015.

25.05.2015 Позивач подав до господарського суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були збільшені до суми 110 865,87 грн., з якої 64 500,00 грн. - основний борг (з якого 2 000,00 грн. - сума поруки), 13 297,44 грн. - пеня, 1 140,58 грн. - 3% річних, 31 927,85 грн. - інфляційні втрати. Суд прийняв заяву Позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Позивач в судове засідання з'явився, збільшені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судове засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (представник Відповідача-1 був присутній в попередньому судовому засіданні 12.05.2015, що підтверджується протоколом судового засідання від 12.05.2015).

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 53) за адресою, зазначеною в позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру за №20255170 станом на 13.03.2015, а саме: 49055, м.Дніпропетровськ, вул. Новокримська, 3/208 (а.с.28); як вказувалось вище, у відзиві на позов просив суд розглядати справу без участі його представника.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача-1 документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача-1 за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.05.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "МТК-ГРУП" (далі-Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТОКУМИ" (далі-Покупець) був підписаний Договір поставки №926 (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується продати (передати у власність Покупця) товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах та у строки, передбачені Договором.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування, кількість, відпускна ціна, умови оплати, а також строки поставки товару зазначаються в узгоджених сторонами Заявках.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами в господарських накладних та рахунках, а також в Специфікаціях до Договору.

Згідно з пунктом 2.2 Договору, його загальна вартість не обмежена та визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма Заявками до Договору.

На підставі погоджених сторонами Заявок, Продавець формує та передає Покупцю рахунок на оплату для кожної конкретної поставки товару (п. 2.4 Договору).

Відповідно до пункту 2.4 Договору, у випадку згоди з цінами та асортиментом товару, Покупець здійснює оплату у відповідності зі вказаними в Специфікації умовами шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, який визначений в Договорі.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2014.

Згідно зі Специфікацією №4 від 17.11.2014 Сторони погодили поставку товару на загальну суму 95 514,00 грн., з умовами оплати за товар: відстрочка платежу 10 календарних днів після поставки (а.с. 12).

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу-1 товар на загальну суму 95 514,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №М-00001118 від 18.11.2014 (а.с.13), №М-00001119 від 18.11.2014 (а.с. 14) та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №29, №30 від 18.11.2014 (а.с. 15, 16).

Відповідач-1, в порушення умов Договору, за поставлений йому товар в передбачений Договором та Специфікацією строк не розрахувався, у зв'язку з чим Позивач направив на його адресу претензію №15 від 14.01.2015 з пропозицією протягом 7 днів з дати її отримання сплатити заборгованість, на яку Відповідач-1 відповіді не надав, заборгованість в сумі 95 514,00 грн. не сплатив, отже Позивач був вимушений звернутись до господарського суду з метою захисту своїх інтересів.

В подальшому, як вбачається з заяви Позивача про зменшення розміру позовних вимог та заяви про збільшення позовних вимог від 22.05.2015, Відповідачем-1 частково здійснено оплату основного боргу в сумі 31 014,00 грн., у зв'язку з чим Позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу до суми 64 500,00 грн.

Розглядаючи вказані позовні вимоги необхідно вказати на наступне.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем-1 допущено порушення строків оплати поставленого Позивачем товару, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 64 500,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно пункту 4.1 Договору, за порушення строків оплати отриманого товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості не сплаченого в строк товару за кожен день прострочення.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що зобов'язання з оплати поставленого Позивачем товару Відповідачем не виконано.

За розрахунком Позивача, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог №б/н від 22.05.2015, розмір пені, за загальний період прострочення з 29.11.2014 по 22.05.2015, складає 13 297,44 грн.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він відповідає обставинам справи та нормам діючого законодавства, а отже позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 1 140,58 грн. (загальний період нарахування з 29.11.2014 по 22.05.2015 включно) та інфляційні втрати в сумі 31 927,85 грн. (загальний період нарахування з грудня 2014 року по квітень 2015 року, включно).

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків розрахунків за отримані послуги, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 1 140,58 грн. та інфляційній втрати в сумі 31 927,85 грн.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

26.09.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРІМОРІС" (далі-Поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю "МТК-ГРУП" (далі-Кредитор) був підписаний Договір поруки №3 (далі-Договір поруки), відповідно до пункту 1.1 якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання товариством з обмеженою відповідальністю "ТОКУМИ" (далі-Боржник) обов'язків останнього за Договором поставки №926 від 26.09.2014, укладеного між Кредитором і Боржником (далі-Основний договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, Поручитель зобов'язаний у разі порушення Боржником його зобов'язань за Основним договором, на письмову вимогу Кредитора виконати обов'язок Боржника в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 2.2 Договору поруки, сторони встановили, що розмір відповідальності Поручителя за порушення Боржником зобов'язання за Основним договором становить 2 000,00 грн.

Згідно з пунктом 2.3 Договору поруки, за порушення Боржником його зобов'язань за Основним договором Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. При цьому, обсяг відповідальності Поручителя не може перевищувати розміру, встановленого у п. 2.2 Договору.

На письмову вимогу Кредитора Поручитель протягом п'яти банківських днів зобов'язаний погасити заборгованість Боржника за Основним договором з урахуванням положень п. 2.2 Договору поруки. Погашення заборгованості здійснюється шляхом перерахування Поручителем коштів на розрахунковий рахунок Кредитора (п. 2.4 Договору поруки).

Відповідно до пункту 4.1 Договору поруки, він набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України.

23.01.2015 Позивач направив на адресу Відповідача-2 вимогу №18 від 20.01.2015 (а.с. 19), в якій пропонував останньому, як поручителю за Відповідача-1, в строк протягом 5 банківських днів сплатити суму поруки в розмірі 2 000,00 грн.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України)

Відповідач-2 відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив, за наведених обставин Позивач набув право вимоги солідарного стягнення з Відповідача-1 та Відповідача-2 суми поруки в розмірі 2 000,00 грн.

Будь-яких доказів стосовно визнання недійсним як в цілому так і в частині, як Договору поставки №926 від 26.09.2014, так і Договору поруки №3 від 26.09.2014, або їх припинення сторонами суду не надано.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України понесені судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКУМИ" (61111, Харківська область, м. Харків, вул. Тимурівців, 78/15, ЄДРПОУ 38587490) та товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРІМОРІС" (49055, м.Дніпропетровськ, вул. Новокримська, 3/208, ЄДРПОУ 34231014) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МТК-ГРУП" (49100, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 23/400, ЄДРПОУ 35987558) 2 000,00 грн. - основного боргу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКУМИ" (61111, Харківська область, м. Харків, вул. Тимурівців, 78/15, ЄДРПОУ 38587490) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МТК-ГРУП" (49100, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 23/400, ЄДРПОУ 35987558) 62 500,00 грн. - основного боргу, 13 297,44 грн. - пені, 1 140,58 грн. - 3% річних, 31 927,85 - інфляційних втрат, 1 108,66 грн. - судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРІМОРІС" (49055, м.Дніпропетровськ, вул. Новокримська, 3/208, ЄДРПОУ 34231014) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МТК-ГРУП" (49100, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 23/400, ЄДРПОУ 35987558) 1 108,66 грн. - судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 28.05.2015.

Суддя А.Є. Соловйова