Рішення

від 26.05.2015 по справі 909/1071/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 р. Справа № 909/1071/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську,

вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача: Виробничо-торгового підприємства "Кришталь"

вул. Петлюри,25/25, м. Івано-Франківськ,76018

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Кубієвич Петро Михайлович, вул. Чорновола, 103/1,

м. Івано-Франківськ, 76005

про стягнення надміру виплаченої пенсії в розмірі 69 048 грн. 15 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Костюченко Ю.М. - представник, (довіреність №3061/06 від 23.06.2014 р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи Кубієвича П.М.: Кубієвич П.М. (паспорт СС № 258768 від 01.04.1997 р.).

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовною вимогою до виробничо-торгового підприємства "Кришталь" про стягнення надміру виплаченої пенсії в розмірі 69 048 грн. 15 коп.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2014 р. (суддя Фанда О.М.) у позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 р. вищевказане рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2015 р. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2014 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 р. у справі №909/1071/14 господарського суду Івано-Франківської області скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області та відповідно до автоматичного розподілу справ справу скеровано на новий розгляд судді Фрич М.М.

Ухвалою суду від 01.04.2015 року прийнято справу до розгляду, призначено розгляд справи на 14.04.2015 року та залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кубієвича Петра Михайловича. Ухвалою суду від 14.04.2015 року відкладено розгляд справи на 26.05.2015 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити. Представник відповідача явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини такої неявки суду не повідомив. З приводу цього варто вказати таке.

Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив таке.

Позивач у своїй позовній заяві №4683/66 від 19.09.2014 року (вх. №12445 від 19.09.2014) вказує на те, що Кубієвич Петро Михайлович перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України м. Івано-Франківська з 2006 року та отримує пенсію за віком. Відповідно до проведеної зустрічної перевірки достовірності виданих довідок про заробітну плату, управлінням виявлено недостовірність сум заробітної плати та пільгових довідок. На підставі проведеного перерахунку, згідно нової довідки встановлено переплату на загальну суму 70 043 грн. 28 коп. за період з 15.09.2006 р. по 31.07.2013 р. Станом на 01.10.2014 р. переплата становить 69 048 грн. 15 коп. З огляду на викладене позивач просить суд стягнути з відповідача суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 69 048 грн. 15 коп.

Відповідач відзиву на позов та будь-яких пояснень стосовно обставин справи суду не подав, в судові засідання не з'являвся.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, а також рекомендаціями, викладеними в Постанові Вищого господарського суду України від 10.03.2015 року, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Як вбачається з матеріалів справи, Кубієвич Петро Михайлович перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську та отримує пенсію за віком.

В спірному випадку, 10.07.2013 року головними спеціалістом відділу внутрішнього аудиту управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Лагойдою М.М. та Тришаком В.П. в присутності начальника відділу з призначення пенсій Чечель Н.Я. і начальника відділу з виплати пенсій Григораш О.П. проведено зустрічну перевірку правильності призначення пільгових пенсій громадянину Кубієвичу Петру Михайловичу, про що складено акт перевірки. В ході даної перевірки ними зафіксовано недостовірність сум заробітної плати та пільгових довідок.

Відтак, у зв'язку з виявленими розбіжностями у особових рахунках, управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проведено перерахунок пенсії Кубієвича П.М. і встановлено переплату пенсії на суму 70043 грн. 28 коп. за період з 15.09.2006 року по 31.07.2013 року, що підтверджується рішенням Управління ПФУ в м. Івано-Франківську №7 від 23.06.2014 р.

Відповідно до довідки №4676 від 19.09.2014 року переплата пенсії по пенсійній справі №815489 Кубієвича Петра Михайловича станом на 01.10.2014 року становить 69 048 грн. 15 коп. Проте, в судовому засіданні позивач подав суду Протокол №1 засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій при управлінні Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську від 25.05.2015 року. У вказаному протоколі зазначено, що згідно із заявами Кубієвича П.М. з 01.08.2013 року по 30.06.2014 року повернення зайво виплачених сум проводилося в розмірі 50% виплачуваної пенсії, з 01.07.2014 року по 31.05.2015 року в розмірі 20%. Станом на 01.06.2015 року залишок переплати становить 66 488 грн. 49 коп. Таким чином, вказана сума є доведеною перед судом матеріалами справи і така сума підлягає до стягнення з відповідача. Що стосується решти 2 559 грн. 66 коп., то вказана сума сплачена відповідачем в добровільному порядку, а тому в цій частині вимоги - предмет спору відсутній. Вказане тягне за собою наслідки, передбачені п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, а саме припинення провадження у справі.

Статтею 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Частиною 1 ст.1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В спірному випадку, вина відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме Актом перевірки правильності призначення пільгової пенсії гр. Кубієвичу Петру Михайловичу від 10.07.2013 року. Згідно вказаного Акту з метою перевірки достовірності даних про пільговий стаж та заробітну плату, поданих для призначення пенсії Кубієвичу Петру Михайловичу, у приватному виробничо-торговому підприємстві "Кришталь" проведено зустрічну перевірку, якою встановлено, що згідно розрахунково-платіжних відомостей за 1992-1999 роки, із нарахованої заробітної плати утримань до фонду соціального страхування та державного центру зайнятості не здійснювалося. Крім того, в Акті вказано, що відомості по нарахуванню заробітної плати та утримання з неї прибуткового податку з доходів громадян не відповідає вимогам діючого на той час законодавства. Також зазначено, що Кубієвич Петро Михайлович права на пенсійне забезпечення, передбачене пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту первинного призначення пенсії і по даний час не набув.

Відомості щодо оскарження вказаного Акту в суду відсутні. Разом з тим відповідач вказаного перед судом не спростував, не подав суду доказів протилежного. З огляду на викладене, в суду відсутні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 66 488 грн. 49 коп., саме вказана сума є доведеною перед судом згідно Протоколу №1 від 25.05.2015 року.

За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог: а саме стягнення з відповідача коштів в сумі 66 488 грн. 49 коп. та припинення провадження у справі в частині стягнення решти - 2 559 грн. 66 коп.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу статті 49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч.1 ст.1, ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з відповідача виробничо-торгового підприємства "Кришталь" /вул. Петлюри, 25/25, м. Івано-Франківськ, 76018, реєстраційний номер юридичної особи в ЄДР 10001867468, ідентифікаційний код 13646146 / на користь позивача управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську / вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 20550895 / суму надміру виплаченої пенсії Кубієвичу П.М. у розмірі 66 488 грн. 49 коп. (шістдесят шість тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень сорок дев'ять копійок).

Стягнути з відповідача виробничо-торгового підприємства "Кришталь" /вул. Петлюри, 25/25, м. Івано-Франківськ, 76018, реєстраційний номер юридичної особи в ЄДР 10001867468, ідентифікаційний код 13646146 / в доход державного бюджету України судовий збір в розмірі 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) за наступними платіжними реквізитами: найменування суду - господарський суд Івано-Франківської області, рахунок 31219206783002 - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача - 37952250, Банк - ГУДКСУ в Івано-Франківській області МФО банку - 836014.

В решті позовних вимог - провадження припинити.

Видати накази після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.05.15

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"