Рішення

від 25.05.2015 по справі 910/5836/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015Справа №910/5836/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ГАММА-ДНІПРО» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення 55951,49 доларів США, що еквівалентно 1281123,79 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Сергєєв П.О. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ГАММА-ДНІПРО» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення 55951,49 доларів США, що еквівалентно 1281123,79 грн., з яких: 53934,00 доларів США, що еквівалентно 1234929,23 грн. - сума не здійсненого платежу та 2017,49 доларів США, що еквівалентно 46194,56 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором на розрахунково-касове обслуговування №31811 від 19.11.2012 в частині виконання платіжних доручень №064 від 23.01.2015, №065 від 26.01.2015, №066 від 28.01.2015, №067 від 28.01.2015 та №068 від 29.01.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2015 порушено провадження у справі №910/5836/15-г, розгляд справи призначено на 20.04.2015.

10.04.2015 позивач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 за клопотанням представника відповідача відкладено розгляд справи до 12.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 за клопотанням представника позивача продовжено строк вирішення спору та в зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача, розгляд справи відкладено до 25.05.2015.

Представник позивача в судове засідання 25.05.2015 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

В свою чергу, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.05.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь в розгляді справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.11.2012 між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ГАММА-ДНІПРО» (клієнт) було укладено Договір на розрахунково-касове обслуговування №31811, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточні рахунки: №2600.2.0.170347.01 в гривнях; №2600.1.0.170347.02 в доларах США; №2600.0.0.170347.023 в євро; та зобов'язується здійснювати його (їх) розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку відповідно до Тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунків в порядку і на умовах, визначених договором (п. 1.1. Договору).

За умовами п.п. 2.1., 2.2. Договору банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунків в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами, а списання банком грошових коштів з рахунків здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 3.3.4. Договору банк зобов'язався забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунки.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, і діє протягом невизначеного строку (п. 8.1. Договору).

Позивач, на підставі Договору на розрахунково-касове обслуговування №31811 від 19.11.2012 надав до Філії Центр РУ АТ Банку «Фінанси та Кредит» платіжні доручення:

- №064 від 23.01.2015 на перерахування коштів у розмірі 8300,00 доларів США з рахунку №26001017034702 на рахунок SUZHOU KOBOTECH TRADING CO. LTD №461158231370 в BANK OF CHINA SUZHOU NEW AND HI-TECH;

- №065 від 26.01.2015 на перерахування коштів у розмірі 10000,00 доларів США з рахунку №26001017034702 на рахунок SUZHOU KOBOTECH TRADING CO. LTD №461158231370 в BANK OF CHINA SUZHOU NEW AND HI-TECH;

- №066 від 28.01.2015 на перерахування коштів у розмірі 10000,00 доларів США з рахунку №26001017034702 на рахунок SUZHOU KOBOTECH TRADING CO. LTD №461158231370 в BANK OF CHINA SUZHOU NEW AND HI-TECH;

- №067 від 28.01.2015 на перерахування коштів у розмірі 20000,00 доларів США з рахунку №26001017034702 на рахунок SUZHOU KOBOTECH TRADING CO. LTD №461158231370 в BANK OF CHINA SUZHOU NEW AND HI-TECH;

- №068 від 29.01.2015 на перерахування коштів у розмірі 5634,00 доларів США з рахунку №26001017034702 на рахунок SUZHOU KOBOTECH TRADING CO. LTD №461158231370 в BANK OF CHINA SUZHOU NEW AND HI-TECH.

Відповідно до відміток штемпеля Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» платіжне доручення №064 від 23.01.2015 прийнято до виконання 06.02.2015, платіжне доручення №065 від 26.01.2015 прийнято до виконання 09.02.2015, платіжне доручення №066 від 28.01.2015 прийнято до виконання 10.02.2015, платіжне доручення №067 від 28.01.2015 прийнято до виконання 11.02.2015 та платіжне доручення №068 від 29.01.2015 прийнято до виконання 12.02.2015.

Однак станом на момент подання позову до суду та розгляду спору по суті перекази за ними проведені відповідачем не були.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, а відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

За приписами частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

При цьому, згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження, а у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів (п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні").

Статтею 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Згідно з статтею 1071 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок списання коштів з рахунку клієнта, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

На правовідносини, пов'язані з невиконанням розрахункових документів з вини банку, поширюється дія статті 1073 Цивільного кодексу України, приписи якої містять правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта, а також положення статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", якою передбачено відповідальність банків за порушення строків виконання доручення клієнта на переказ грошей.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо наявності правових підстав для стягнення з банку грошових коштів у розмірі 53934,00 доларів США, що еквівалентно 1234929,23 грн., позивач просить суд стягнути з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» вказану суму саме як з недобросовісного володільця.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про закриття рахунку та припинення дії вказаного договору за заявою клієнта банку, або про розірвання такого договору у відповідності до частин 1, 3 статті 1075 Цивільного кодексу України.

При цьому, у розумінні статті 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Згідно з статтею 1071 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок списання коштів з рахунку клієнта, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відтак, саме клієнт (позивач) є власником наявних у нього на рахунку грошових коштів. Оскільки банк не є власником коштів, він не має права на суму коштів, що знаходиться на рахунку клієнта банку, не вправі розпоряджатись такими коштами, а лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунку клієнта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2015 у справі №910/23579/14.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 53934,00 доларів США, що еквівалентно 1234929,23 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за невиконання платіжних доручень, у розмірі 2017,49 доларів США, що еквівалентно 46194,56 грн. за період з 29.01.2015 по 10.03.2015.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1. Договору на розрахунково-касове обслуговування №31811 визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

В той час, як відповідно до п. 32.2. статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Оскільки відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань щодо виконання платіжних доручень Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ГАММА-ДНІПРО» та враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів вжиття заходів для уникнення порушення умов договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення пені з відповідача.

Втім, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач невірно визначив період прострочення виконання платіжних доручень.

Так, п. 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня". Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Відтак, з урахуванням того, що платіжні доручення №064 від 23.01.2015, №065 від 26.01.2015, №066 від 28.01.2015, №067 від 28.01.2015, №068 від 29.01.2015 прийняті до виконання банком 06.02.2015, 09.02.2015, 10.02.2015, 11.02.2015 і 29.01.2015, відповідно, та з огляду на положення п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", період прострочення виконання платіжних доручень починається з 12.02.2015 а не з 29.01.2015, як зазначає позивач.

Таким чином, за розрахунком суду, підлягає стягненню з відповідача пеня в розмірі 1292,41 доларів США, що еквівалентно 28091,45 грн.

- за платіжним дорученням №064: 8300,00 доларів США/100х0,1х27 (з 12.02.2015 по 10.03.2015) = 224,10 доларів США;

- за платіжним дорученням №065: 10000,00 доларів США/100х0,1х26 (з 13.02.2015 по 10.03.2015) = 260,00 доларів США;

- за платіжним дорученням №066: 10000,00 доларів США/100х0,1х25 (з 14.02.2015 по 10.03.2015) = 250,00 доларів США;

- за платіжним дорученням №067: 20000,00 доларів США/100х0,1х22 (з 17.02.2015 по 10.03.2015) = 440,00 доларів США;

- за платіжним дорученням №068: 5634,00 доларів США/100х0,1х21 (з 18.02.2015 по 10.03.2015) = 118,31 доларів США.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням витрат по сплаті судового збору в цій частині на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ГАММА-ДНІПРО» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 10-а; ідентифікаційний код 37954676) 1292,41 доларів США пені, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 10.03.2015 складає 28091 (двадцять вісім тисяч дев'яносто одну) грн. 45 коп. пені та 561 (п'ятсот шістдесят одну) грн. 83 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено 27.05.2015

Суддя О.А. Грєхова