Рішення

від 12.05.2015 по справі 910/3224/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015Справа №910/3224/15-г Суддя Мудрий С.М., розглянувши спрау

за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КАПІТАЛ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ»

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Представники сторін:

від позивача: Аргат Т.В. - представник за довіреністю № 19/3-02/33 від 10.02.2015 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Бєлицька І.В. - представник за довіреністю б/н від 26.11.2014 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КАПІТАЛ» відповідно до яких банк в рахунок часткового погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КАПІТАЛ» за договором кредитної лінії №368/31/6 від 24.06.2010р. в сумі 202 504 000 грн., у тому числі: заборгованості за кредитом в сумі 169 925 740,81 грн., заборгованості за процентами в розмірі 29 151 446,94 грн., пені за непогашення процентів в сумі 2 212 83,80 грн. та пені за не погашення кредиту в розмірі 1 214 028,45 грн. просив звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором № 368/31/6-7 від 01.07.2010 року (зі змінами), який був укладений між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КАПІТАЛ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В., зареєстрований в реєстрі за № 5228, а саме: на земельну ділянка загальною площею 7,0671 га (кадастровий номер 8000000000:66:178:0085) з цільовим призначенням - будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торгівельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних, що знаходиться у Дніпровському районі м. Києва між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом, яка належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КАПІТАЛ» шляхом набуття публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» права власності на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором №368/31/6-7 від 01.07.2010 року (зі змінами), вартість якої складає 202 504 000,00 грн. згідно з звітом про експертну грошову оцінку від суб'єкта оціночної діяльності Приватного підприємства «ЄАНТ-2000», що діє на підставі ліцензії Державного агентства земельних ресурсів України на проведення землеоціночних робіт Серії АЕ №191134 від 01.08.2013 року, сертифікату суб'єкта оціночної діяльності від 1 7.03.2014 №16147714.

Позивач також просив визнати за публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» право власності на земельну ділянку загальною площею 7,0671 га (кадастровий номер 8000000000:66:178:0085) з цільовим призначенням - будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торгівельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних, що знаходиться у Дніпровському районі м. Києва між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.02.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.03.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.03.2015 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» та відкладено розгляд справи на 24.03.2015 року.

Ухвалою суду від 24.03.2015 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 12.05.2015 року.

В ході проведення судового засідання 12.05.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в той час як представник третьої особи проти задоволення позову заперечив.

На призначене судове засідання 12.05.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 31736238.

Що стосується заявлених учасниками судового процесу клопотань, господарський суд зазначає наступне.

23.03.2015 року до загального відділу господарського суду м. Києва від публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» надійшло клопотання №55/2-08/383 від 23.03.2015 року про розгляд справи №910/3224/15-г в закритому судовому засіданні, з приводу чого господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4-4 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи той факт, що судом не виявлено обставин, що свідчать про наявність підстав для розгляду справи №910/3224/15-г у закритому судовому засіданні, у задоволенні клопотання №55/2-08/383 від 23.03.2015 року публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» відмовлено.

07.05.2015 року до загального відділу господарського суду м. Києва від товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КАПІТАЛ» надійшло клопотання б/н від 07.05.2015 року про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням представника відповідача до м. Обухов.

Відповідно до п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги той факт, що представник товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КАПІТАЛ» на жодне судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не представив, доказів на підтвердження неможливості вказаного представника товариства з'явитись на виклик суду не надав, а також виходячи з того, що розгляд справ в господарських судах обмежений процесуальним строком, господарський суд не вбачає підстав для задоволення заявленого відповідачем клопотання.

При цьому, суд зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КАПІТАЛ» не позбавлене було права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого свого представника.

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» б/н від 08.05.2015 року про витребування від публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» детального розрахунку повної суми заборгованості із зазначенням періоду, виду та підстави нарахування по кожному окремому платежу, підтвердження про відсутність виконання поручителями основного зобов'язання, чинність основного та похідного зобов'язання, також не підлягає задоволенню, виходячи з того, що витребування доказів є правом суду, а не його обов'язком, а оскільки судом не встановлено обставин за для необхідності яких необхідно подати вказані вище документи, у задоволенні клопотання третьої особи також відмовлено.

Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

24.06.2010 року між відритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», найменування якого на підставі положень Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КАПІТАЛ» (позичальник) укладено договір кредитної лінії №368/31/6 (далі - Кредитний договір), відповідно до п.2.1 якого банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2.2 Кредитного договору кредит надається у вигляді не відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 31 грудня 2015 року (включно).

У п.2.3 Кредитного договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 194 803 824 грн.

Кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівкову порядку на такі цілі:

- 1-й транш у розмірі, що не перевищує 114 319 000 грн. - платіж по договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між позичальником та ТОВ «Майк». Земельна ділянка загальною площею 7,0671 га, з цільовим призначенням будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торговельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клуб, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних, що знаходяться у Дніпровському районі м. Києва між вул.Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом зі всіма приналежностями, в тому числі розташованими на ній об'єктами незавершеного будівництва, що збудовані (створені) на вказаній земельній ділянці;

- 2-й транш у розмірі, що з попередніми траншами не перевищуватиме діючого ліміту кредитування - для оплати витрат, пов'язаних з проектуванням, підготовчими роботами та будівництвом об'єкту будівництва (в т.ч. закупівлею необхідних матеріалів і устаткування, виконанням будівельних і монтажних робіт, інших витрат, пов'язаних з введенням в експлуатацію об'єкта будівництва).

Згідно з п.2.7.1 Кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банк відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором.

Пунктом 10.5 Кредитного договору передбачено, що останній набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В подальшому, між сторонами неодноразово укладались додаткові договори до Кредитного договору.

21.10.2010 року між сторонами укладено додатковий договір №2 до Кредитного договору, яким сторони п.2.7.1 виклали в наступній редакції: «проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 17% річних. Починаючи з 01.10.2010 року проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 16% річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі та порядку, визначеному цим договором».

18.03.2011 року між банком та позичальником укладено додатковий договір №4, яким сторони домовились внести зміни та доповнення до умов Кредитного договору, шляхом зміни діючого ліміту кредитування.

Відповідно до п.2.7.3, в редакції додаткового договору №5 від 05.07.2011 року, нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п.2.7.4 цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше 4 числа місяця, наступного за звітним. а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 4 серпня 2010 року. Нараховані проценти за користування кредитними коштами в червні 2011 року, повинні бути сплачені позичальником в строк не пізніше 4 серпня 2011 року (включно), а в разі дострокового погашення кредиту всі нараховані проценти повинні бути сплачені одночасно з погашенням кредиту.

30.07.2012 року між сторонами укладено додатковий договір №6 до Кредитного договору, яким сторони домовились внести зміни та доповнення до умов Кредитного договору, виклавши п.п.2.7.2, 2.7.3 та 2.7.5 в наступній редакції: Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за терміном фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до 30 червня 2012 року (включно). При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається.

Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або до 30 червня 2012 року (включно) проценти (з урахуванням положень п.2.7.4 цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше 4 числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту.

Нараховані проценти за користування кредитними коштами в період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року повинні бути сплачені позичальником в строк не пізніше 04.08.2011 року (включно), а в разі дострокового погашення кредиту всі нараховані проценти повинні бути сплачені одночасно з погашенням кредиту (п.2.7.3).

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного вище правочину банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 169 925 740,81 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та банківськими випивками.

За умовами укладеного між сторонами Кредитного договору, банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником та/або майновим поручителем/поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим договором) (п.3.1.1 Кредитного договору).

Відповідно до п.5.3.2 Кредитного договору позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно у визначені договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як передбачено в договорі, а також у повному обсязі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

У зв'язку з невиконанням позичальником умов Кредитного договору, позивачем позичальнику було направлено вимогу №26-10/45-403 від 18.01.2012 року (отримана директором позичальника 10.02.2012 року) про відкликання наданого позичальнику кредиту та необхідність виконання зобов'язань за Кредитним договором.

17.06.2013 року позивачем направлено позичальнику повторну вимогу №26/3-0/1166-6771 про погашення заборгованості.

Судом встановлено, що в порушення умов Кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, в зв'язку з чим станом на 23.01.2015 року в останнього виникла заборгованість по кредиту в сумі 169 925 740,81 грн. та по процентам в розмірі 29 151 446,94 грн.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 23.01.2015 року факт наявності заборгованості за Кредитним договором по сумі простроченої кредитної заборгованості в розмірі 169 925 740,81 грн. та 29 151 446,94 грн. по сумі процентів по кредиту у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за Кредитним договором, позивач нарахував відповідачу пеню по кредиту в розмірі 1 214 028,45 грн. та пеню по процентам в розмірі 2 212 783,80 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення (п.7.1.1 Кредитного договору).

Дії відповідача є порушенням вимог Кредитного договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, ЦК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком пені по кредиту в розмірі 1 214 028,45 грн. та пені по процентам в сумі 2 212 783,80 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 01.07.2010 року між відритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», найменування якого на підставі положень Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (іпотекодержатель, або банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КАПІТАЛ» (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, відповідно до п.1.1 якого, з урахуванням договору про внесення змін №1 від 13.09.2010 року, іпотекодавець передав в іпотеку, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Вказаний іпотечний договір та договір про внесення змін №1 від 13.09.2010 до нього, був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. та зареєстровано в реєстрі №4732.

Предметом іпотеки є земельна ділянка загальною площею 7,0671 га (кадастровий номер 8000000000:66:178:0085) з цільовим призначенням - будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торгівельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних, що знаходиться у Дніпровському районі м. Києва між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом, а також всіх об'єктів, які належать/будуть належати на праві власності іпотекодавця та розташовані/будуть розміщені на вищевказаній земельній ділянці, переміщення яких (об'єктів) є неможливим без знецінення та зміни цільового призначення, у тому числі об'єкта будівництва, що будуть/буде збудований (створений) на вищевказаній земельній ділянці і стане власністю іпотекодавця після завершення будівництва та введення в експлуатацію, а також реєстрації на нього права власності як на новозбудоване (новостворене) нерухоме майно, включаючи майнові права на нерухоме майно, будівництво якого не завершено (об'єкт будівництва).

Згідно ч. 1 статті 12 ЗУ "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 33 ЗУ "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч. 3 статті 33 ЗУ "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 35 ЗУ "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Пунктом 3.1.3 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором та/або зобов'язання за цим договором, та/або зобов'язання за іншими договорами, укладеними іпотекодавцем та/або поручителями та/або майновими поручителями в забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором.

У випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання в цілому чи тієї або іншої її частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором та/або законодавство, іпотеко держатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим договором (п.4.2 іпотечного договору).

За умовами іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або, у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих іпотекодавцем у відповідності з цим договором,виявиться (стане) недійсною. Також іпотеко держатель набуває право стягнення на предмет іпотеки у разі зменшення вартості предмета іпотеки, або якщо ліквідність предмета іпотеки втрачена (п.6.1).

Відповідно до п.6.2 іпотечного договору у разі порушення зобов'язання та/або умов цього договору та прийняття іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель зобов'язаний надіслати іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про його виконання протягом 30 календарних днів з моменту її отримання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпоткодержателя залишається без задоволення, іпотеко держатель праві розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки - будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення господарського суду у встановленому законодавством та цим договором порядку, в тому числі у відповідності до застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що міститься в п.6.8 цього договору (п.6.3 іпотечного договору).

Згідно з п.6.8 іпотечного договору іпотекодержатель має право від свого імені здійснити продаж предмету іпотеки будь-якій особі на підставі цього іпотечного договору, який містить це затвердження про задоволення вимог іпотекодержателя, та/або набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань на підставі цього застереження про задоволення вимог іпотекодержателя або укладеного договору про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КАПІТАЛ» заборгованості за Кредитним договором в сумі простроченої кредитної заборгованості в розмірі 169 925 740,81 грн., простроченої заборгованості за процентами в сумі 29 151 446,94 грн., пені по кредиту в розмірі 1 214 028,45 грн. та пені по процентам в сумі 2 212 783,80 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір №368/31/6-7 від 01.07.2010 року, тому позовні вимоги позивача про звернення стягнення на передане відповідачем в іпотеку майно в рахунок погашення заборгованості визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню шляхом проведення реалізації на прилюдних торгах.

Відповідно до ч.1 статті 39 ЗУ "Про іпотеку" та ч.2 статті 25 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Встановити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом їх продажу на прилюдних торгах.

Частиною 6 статті 38 ЗУ "Про іпотеку" передбачено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до ч.1 статті 41 ЗУ "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно з ч.2 статті 43 ЗУ "Про іпотеку" початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Майно реалізується в примусовому порядку, вартість предмета іпотеки визначається суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" за ринковими цінами, що діють на день реалізації та визначення вартості майна, що, зокрема, передбачено в ст. ст. 54, 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження", які визначають порядок примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на заставлене майно.

Таким чином, початкова ціна предметів іпотеки буде визначено на підставі оцінки, проведеної відповідно до вимог чинного законодавства у межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок часткового погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КАПІТАЛ» (02090, м. Київ, Дніпровський район, вул. Микільсько-Слобідська, буд.1, ідентифікаційний код 32846852) перед публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, ідентифікаційний код 00032129) за договором кредитної лінії №368/31/6 від 24.06.2010р. в сумі 202 504 000 грн., у тому числі:

заборгованості за кредитом в сумі 169 925 740 (сто шістдесят дев'ять мільйонів дев'ятсот двадцять п'ять тисяч сімсот сорок) грн. 81 коп.,

заборгованості за процентами в розмірі 29 151 446 (двадцять девять мільйонів сто п'ятдесят одна тисяча чотириста сорок шість) грн. 94 коп.,

пені за непогашення процентів в сумі 2 212 783 (два мільйони двісті дванадцять тисяч сімсот вісімдесят три) грн.80 коп. та,

пені за не погашення кредиту в розмірі 1 214 028 (один мільйон двісті чотирнадцять тисяч двадцять вісім) грн. 45 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором № 368/31/6-7 від 01.07.2010 року (зі змінами), який був укладений між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КАПІТАЛ», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В., зареєстрований в реєстрі за № 5228, а саме: на земельну ділянка загальною площею 7,0671 га (кадастровий номер 8000000000:66:178:0085) з цільовим призначенням - будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торгівельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних, що знаходиться у Дніпровському районі м. Києва між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом, яка належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КАПІТАЛ» шляхом набуття публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» права власності на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором №368/31/6-7 від 01.07.2010 року (зі змінами), який був укладений між АТ «Ощадбанк» та ТОВ «ТЕРРА КАПІТАЛ», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В., зареєстрований в реєстрі за № 5228, а саме: на земельну ділянку загальною площею 7,0671 га (кадастровий номер 8000000000:66:178:0085) з цільовим призначенням - будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торгівельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних, що знаходиться у Дніпровському районі м. Києва між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом, яка належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КАПІТАЛ», вартість якої складає 202 504 000,00 грн. згідно з звітом про експертну грошову оцінку від суб'єкта оціночної діяльності Приватного підприємства «ЄАНТ-2000», що діє на підставі ліцензії Державного агентства земельних ресурсів України на проведення землеоціночних робіт Серії АЕ №191134 від 01.08.2013 року, сертифікату суб'єкта оціночної діяльності від 1 7.03.2014 №16147714.

3. Визнати за публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, ідентифікаційний код 00032129) право власності на земельну ділянку загальною площею 7,0671 га (кадастровий номер 8000000000:66:178:0085) з цільовим призначенням - будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торгівельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних, що знаходиться у Дніпровському районі м. Києва між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КАПІТАЛ» (02090, м. Київ, Дніпровський район, вул. Микільсько-Слобідська, буд.1, ідентифікаційний код 32846852) на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, ідентифікаційний код 00032129) 74 298 (сімдесят чотири тисячі двісті девяносто вісім) грн. 00 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 28.05.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий