Рішення

від 19.05.2015 по справі 917/813/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.05.2015р. Справа №917/813/15

за позовом Фізичної особи - підприємця Семенова Андрія Миколайовича, вул. В.Інтернаціоналістів, 16, кв.96, м.Кременчук, Полтавська область, 39600

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька м'ясопереробна компанія", вул.Героїв Сталінграду, 14, м.Кременчук, Полтавська область, 39600

про визнання правових наслідків недійсності договору оренди

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники:

від позивача: Сідерка Т.А. дов. №17 від 12.01.2015р.

від відповідача: ЗаїкаО.В.-довіреність без номеру від08.10.2012р.

Сутьспору: розглядається позовна заява про визнання правових наслідків недійсності договору оренди будинку, споруди від 09 червня 2010 року шляхом зобов'язання ТОВ «Кременчуцька м'ясопереробна компанія» повернути фізичній особі грошові кошти та відшкодувати СПД ф/о Семенову Андрію Миколайовичу вартість того, що одержало ТОВ «Кременчуцька м'ясопереробна компанія» при виконанні договору оренди будинку споруди від від09червня2010року в загальнійсумі113299,50грн.,який визнано недійсним.

За своєю правовою природою предметом позову є майнова вимога за наслідками нікчемного правочину. Спірний договорі в порушення вимог ст. 793 ЦК України не був нотаріально посвідченим. Об'єктом оренди є незавершене будівництво, яке на день укладення договору оренди будинку, споруди від 09 червня 2010року не було зареєстровано за ТОВ «Кременчуцька м'ясопереробна компанія», як за власником і він не буд нотаріально посвідченим.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків , крім тих, що пов'язані з його недійсності. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього паровичну, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користування майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною четвертою ст. 216 ЦК України встановлено, що правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін

Спір між сторонами розглядався судами неодноразово з 2007 року.

Рішення господарського суду Полтавської області від 16.10.2007 року;

Справа № 917/1778/13 за позовом СПД ф/о Семенова Андрія Миколайовича, м. Кременчук до ТОВ «Кременчуцька м'ясопереробна компанія» про визнання договору недійсним. Суд першої інстанції рішенням у справі від 14.11.2013р. позовні вимоги задовольнив. Визнав недійсним договір оренди будинку, споруди б/н від 09.06.2010р. Апеляційна інстанція - Харківський апеляційний господарський суд постановою від 21.01.2014 року апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення, а рішення суду залишив без змін.

Вищий господарський суд України постановою від 23 березня 2014 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року у справі № 917/1778/13р. залишив без змін, а касаційну скаргу ТОВ «Кременчуцька м'ясопереробна компанія» без задоволення - див. а.с.18-25.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що договір оренди будинку, споруди від 09 червня 2010 року є нікчемним у зв'язку з тим, що сторонами при укладанні даного договору не дотримано обов'язкової нотаріальної форми та посилається на положення ст.ст.16, 215, 216, 211, 778 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 207, 224 Господарського процесуального кодексу України та на рішення господарського суду Полтавської області від 14.11.2013 року у справі №917/1778/13, згідно з яким цей договір був визнаний недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю.

19.05.2015 року представник відповідача Заїка О.В. за вхід. № 7318 канцелярії суду подав відзив на позовну заяву з додатками в тексті якого просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вони не ґрунтуються на нормах права - а.с. 32-41. Суд відзив прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

19.05.2015 року представник відповідача Заїка О.В. за вхід. № 7367 канцелярії суду подав заяву про застосування позовної давності згідно ч.3 статті 267 ЦК України у зв'язку зі спливом позовної давності без поважних причин. Суд заяву прийняв до розгляду - а.с. 44.

З огляду на вищевикладене, та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу додаткових доказів, у нарадчій кімнаті суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Умовами Договору оренди будинку, споруди від 09червня2010року укладеного між ФОП Семеновим А.М. як орендарем (ідентифікаційний номер 2584015515) та ТОВ «Кременчуцька м'ясопереробна компанія», як орендодавцем (код ЄДРПОУ30130717; надалі - ТОВ«КМК») узгоджено: орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платнекористуваннядвоповерховийбудинокзагальноюплощею369кв.м.,щостоїтьокремо,зпідсобними(допоміжними)спорудами:тепловийвузол32кв.м.,сауна54кв.м.загальноювартістю1750000,00грн., що розташовані по вул. Г. Сталінграду,14, в м. Кременчуці на земельній ділянці площею 600 кв.м.. Станоб'єкта, що орендується, на момент передачі задовільний. Об'єкт належить орендодавцю на праві власності згідно рішення господарського суду Полтавської області №20/137 від16.10.2007року(пункти1.1.-1.1.9 Договору).

В договорі сторони передбачили, що об'єкт оренди передається для надання послуг населенню строком на 3 /три/ роки з моменту прийняття об'єкта, що орендується/ див. п.п. 2.1.;3.1/. Термін оренди може бути скорочений лише за згодою сторін, зобов'язковим підписанням акту прийому-передачі. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк в разі, якщо жодна сторона в термін 30 днів до закінчення даного договору письмово не повідомить про намір його розірвати. Орендар має право відмовитися від даного договору, попередивши орендодавця в місячний термін. При цьому сплачена на перед орендна плата орендареві не повертається (п.п.2.1,3.1-3.5Договору).

Як вбачається з пунктів 3.1 та 8.1 договору оренди будинку, споруди від 09 червня 2010року визначено, що строк дії договору був встановлений на 3 роки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що даний договір оренди нерухомого майна підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації -а.с.18-25.

В пунктах 4.1.-4.4Договорусторониузгодили розмір орендної плати (3000,00 грн. на місяць ) та строки її оплати, умови та порядок її перегляду, а також можливість за згодою сторін внесення орендної плати в натуральній або змішаній формі: товарами, продуктами, послугами.

Таким чином орендної плати з 09.06.2010 року (акт приймання-пепредачі об'єкта орендарю) по день коли орендар самовільно звільнив об'єкт без складення акту прийому - передачі - 26.11.2013 року повинен був складати ( за 6-ть місяців 2010 року = 18000 грн .+ 2011,2012 по 36000 грн. щорічно ( 72000 грн.) та за 11 місяців станом на 26.11 2013р = 24000 грн. всього- 114 000 грн.

В якості доказів сплати орендних платежів позивач вказав суму 39 200,00 грн. сплачених по видаткових касових ордерах ТОВ ''КМК'' за період з 30.05.2011р по 04.07.2012р.- див.а.с.8-9; 15-17.

09 червня 2010року сторонами договору було підписано акт прийому-передачі будинку, споруд згідно умов договору, згідно якого орендодавець передав, а Орендар прийняв об'єкт оренди - а. с. 34-37.

Позовна заява до суду подана 17.04.2015 року за вхід. № 897/15 канцелярії суду - а.с. 2.

Період за який позивач просить зобов'язати відповідача повернути йому грошові кошти у загальній сумі 113299,50 грн., яка складається з вартості майна та сум орендної плати, що були отримані ТОВ «Кременчуцькам'ясопереробна компанія» при виконанні вищевказаного договору оренди за період з 10.06.2010 року по 29.05.2012р.

У зв'язку з вище наведеним позивач, посилаючись на порушення його прав звернувся до суду з позовом про визнання правових наслідків недійсності договору, і згідно світлокопій актів узгодження від 10.06.2010 року; від 30.06.2010р.; 14.06.2011р.; 22.08.2011р. та актів прийому здачі виконаних робіт від 30.06.2011; 01.07.2011 р.; 22.08.2011р.; 30.08.2011р. - а.с.2-9;14-17видаткових касових ордерів (форма № КО-2 від 04.02.2012 року; від 13.02.2012р.; 02.03.2012р.; 16.03.2012р.; 03.05.2012р.; від 29.05.2012р. про видачу Тритенко А.В. 2000грн.; 1000,00 грн.;1100 грн. ;850,00 грн.; 3000,00 грн. ;3000,00 грн. для сплати за оренду будинку, споруд /січень-травень місяці 2012р./ та накладної без номеру від 16.07.2010 року на суму 16 970,00 грн., а також товарний чек № 481 від 25.08. 2011року на суму 12 000,00 грн.(а.с.26 ).

Позивач вказує, що на користь відповідача ним булосплачено 39200 гривень орендної плати.

На підставі наданих позивачем копій актів узгодження, актів приймання-передачі виконаних робіт та товарних чеків (накладних, квитанцій, видаткових касових ордерів) позивач стверджував, що ним були понесені витрати на поліпшення об'єкту оренди у сумі 74099,5 гривень.

В розділі 6 (п.п. 6.1-6.3.2) права та обов'язки сторін сторони узгодили, що орендні платежі повинні здійснюватися своєчасно; орендар самостійно і за власний рахунок здійснює ремонт об'єкта, що орендується протягом терміну оренди /п. 6.1.3/; нести всі витрати з експлуатації об'єкта, що орендується; утримувати об'єкт, що орендується, у повній справності; здійснювати за власний рахунок поточний ремонт об'єкта, що орендується, у термін згідно додаткової угоди ; не здійснювати без письмової згоди орендодавця перебудову, добудову та перепланування об'єкта що орендується; підтримувати території, прилеглі до об'єкта, що орендується, та земельну в належному санітарному стані; за власний рахунок усувати несправності та поломки комунікацій об'єкта, що орендується; за власний рахунок проводити дії з охорони об'єкта/п. 6.1.10./.

В В договорі сторони узгодили порядок передачі об'єкта в оренду та його повернення, а також інші умови.

В розділі 7 (п.п. 7.1-7.10) сторони погодили, повернення орендодавцю об'єкта, що орендується здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. При передачі об'єкта, що орендується складається акт здачі приймання, який підписується членами двосторонньої комісії; орендодавець у разі погіршення корисних властивостей об'єкту оренди, пов'язаний із зміною його стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. У разі якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку /п.7.8/.

Пунктами 7.9-7.10 договору сторони визначили, що здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення об'єкту оренди, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди об'єкту оренди, не підлягають відшкодуванню.

Поліпшення стану об'єкту оренди , проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем, не підлягають в і д ш к о д у в а н н ю.

Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведенні ним поліпшення визначаються окремою угодою сторін.

З поданим позивачем бухгалтерських документів (актів узгодження та актів приймання передачі, товарних чеків і т.к інш.) не можливо встановити, які кошти орендар врахував як суму орендних платежів і яку суму він використав самостійно і за власний рахунок для здійснення ремонту об'єкта, що орендується протягом терміну оренди /п. 6.1.3/; та на всі витрати з експлуатації об'єкта, його утримання у повній справності; усунення несправностей та поломок комунікацій що орендується; утримувати об'єкт, що орендується, а також для здійснення за власний рахунок поточного ремонту об'єкта, що орендується /п.п.6.1.4.- 6.2.2; 7.8-7.10/.

Позивачем не подану суду окремої угоди в письмовій формі, щодо умов, обсягу і строків

в і д ш к о д у в а н н я орендарю витрат / див. п. 7.10 / за проведення ним поліпшення; здійснення за власний рахунок поточного ремонту ; експлуатації і утримання у повній справності та усунення несправностей і поломок комунікаційоб'єкта що орендується; а також обладнання об'єкта, що орендується на власний розсуд. З пояснень представників в судовому процесі з'ясовано, що окрема угода з цих питань сторонами не укладалась.

В розділі 7 договору взагалі не передбачено,що орендар має право на відшкодування збитків. Пунктом 7.8 сторони узгодили,що орендодавець, не орендар має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами.

І цим же пунктом договору сторони визначили, що право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами пов'язаних з погіршенням корисних властивостей об'єкту має орендодавець.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позивач вибрав неналежний спосіб захисту та не надав суду доказів на підставі яких він обґрунтовує згідно умов договору підставу та обставини, щодо стягнення грошових коштів у загальній сумі 113299,50 грн., як і доказів повернення об'єкту орендодавцю, що повертається відповідно до пунктів 7.1-7.6 договору оренди будинку, споруди від 09.06.2010р.

Згідно із статтями 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), визначено підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 610,611,612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Строк договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення . Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності (ст. 631 ЦК України).

Приписами статті 20 ГК України визначено порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів.

Захист цивільних прав та інтересів і способи їх захисту визначено статтями 15-16 ЦК України. Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ст.20 ЦК України).

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно до приписів статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач в порушення приписів статей 32-34,36 ГПК України не надав господарському суду належних доказів та не довів обставини своїх вимог і заперечень в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідач відповідно до приписів статей 32-34,36 ГПК України та статті 614 ЦК України подав належні докази на підставі яких довів безпідставність позовних вимог та відсутність вини як умови відповідальності.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відмову у позові.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України при відмові в позові витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. покладаються на позивача.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення про відмову в позові.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43-44,49,69,82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в позові повністю.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 26.05.2015р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.