Рішення

від 26.05.2015 по справі 918/501/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 травня 2015 р. Справа № 918/501/15

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом: Малого приватного підприємства-фірми "Промсервіс"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіавектор"

про стягнення заборгованості в сумі 7 821 грн. 09 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Захарук Н.В. за довіреністю від 25 травня 2015 року № б/н;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале приватне підприємство-фірма "Промсервіс" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіавектор", в якій просить суд стягнути на свою користь 7 821 грн. 09 коп., з яких: 7 125 грн. 74 коп. основного боргу, 656 грн. 76 коп. пені та 38 грн. 59 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 15 травня 2015 року порушено провадження у справі № 918/501/15, розгляд якої призначено на 26 травня 2015 року.

26 травня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав супровідний лист в додатках до якого надав суду частину документів, які витребовувалися ухвалою суду від 15 травня 2015 року.

Представник позивача у судовому засіданні 26 травня 2015 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 26 травня 2015 року не забезпечив, витребуваних судом документів не надав.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у даній справі була надіслана відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 35302, Рівненська область, Рівненський район, село Великий Олексин, вулиця Промислова, будинок 1А. Факт отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіавектор" вищезазначеного судового документа підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с. 18).

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" яким роз'яснено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд визнав достатніми наявні в матеріалах справи докази для прийняття рішення та в порядку статті 75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами, суд

ВСТАНОВИВ:

1 травня 2014 року між Малим приватним підприємством-фірмою "Промсервіс" (надалі - підприємство, фірма, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіавектор" (надалі - товариство, орендар) був укладений договір оренди № 1001 (надалі - договір, а.с. 7), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування (оренду) приміщення загальною площею 32,4 квадратних метрів. Приміщення розташовані в будівлі, знаходиться за адресою місто Рівне, вулиця Данила Галицького, 19 та належить орендодавцю на праві власності і має технічний паспорт № 62687, А9-адмінкорпус МПП "Промсервіс". В технічному паспорті приміщення означені: № 257/32.4; кв.м. (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. договору встановлено, що стан приміщень, що орендуються, на момент передачі в оренду: придатні для використання. Вартість приміщень, що передаються в оренду, становить за відновною вартістю 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

За пунктом 3.1 договору, приміщення вважаються зданими в оренду після підписання орендодавцем з орендарем договору оренди та внесення орендної плати за один календарний місяць. Приміщення передається в оренду шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі.

За умовами пункту 4.1. договору, розмір орендної плати за місяць складає (з урахуванням ПДВ) 45 (сорок п'ять) гривень) 00 коп. за один квадратний метр орендованої площі приміщень. Орендна плата не включає в себе плату за опалення. Плата за опалення в опалювальний період здійснюється на підставі рахунків і складає 16 (шістнадцять гривень) грн. 00 коп. за один квадратний метр орендованої площі в місяць. Нарахування орендної плати розпочинається з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення.

За змістом пункту 4.2 договору орендна плата та плата за опалення сплачується на розрахунковий рахунок орендодавця до 25 числа попереднього місяця.

Розмір орендної плати індексується із збільшенням індексу інфляції з дати підписання даного договору (пункт 4.3 договору).

Зазначений договір підписаний уповноваженими представниками орендодавця і орендаря та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Статтею 204 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) презумується правомірність правочину.

На час розгляду справи доказів недійсності чи розірвання договору оренди від 1 травня 2014 року № 1001, зокрема відповідних судових рішень з цього приводу, господарському суду не надано.

З матеріалів справи суд вбачає, що 1 травня 2014 року на виконання умов договору між уповноваженими представниками фірми та товариства був складений акт прийому-передачі до договору № 1001, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення, яке на момент приймання-передачі придатне до використання.

Вищезазначений акт прийому-передачі підписаний уповноваженими представниками орендодавця і орендаря та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Судом встановлено, що позивач з 1 травня 2014 року передав у користування відповідача приміщення, які зазначені в договорі та акті прийому-передачі.

Матеріали справи свідчать, що позивач виконав покладені на нього обов'язки згідно договору.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 1 травня 2014 року № 1001, також свідчить відсутність з боку товариства претензій та повідомлень про порушення орендодавцем умов даної угоди (матеріали справи не містять жодних претензій або повідомлень).

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем впродовж січня 2015 року - березня 2015 року було виставлено відповідачу рахунки за користування орендованим майном на загальну суму 7 659 грн. 13 коп. (а.с. 9-11).

Однак, всупереч положень даного договору відповідач взятий на себе обов'язок по сплаті орендної плати за користування приміщеннями у період з січня 2015 року по березень 2015 року виконав частково в сумі 533 грн. 39 коп., у зв'язку з чим у останнього перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 7 125 грн. 74 коп.

8 квітня 2015 року та 22 квітня 2015 року позивачем на адресу відповідача були надіслані претензії № 58 та 65, відповідно до яких товариству було запропоновано в досудовому порядку врегулювати спір та сплатити борг в сумі 7 125 грн. 74 коп., однак вищезазначені претензії залишені без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 статті 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором оренди від 1 травня 2015 року № 1001, яка складає 7 125 грн. 74 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і товариство на момент прийняття рішення не надало доказів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог в частині стягнення основної суми боргу, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, фірма покликаючись на пункт 4.5. договору просила суд стягнути з товариства 656 грн. 76 коп. пені, з яких: 48 грн. 10 коп. - пеня, нарахована у період з 25 грудня 2014 року по 5 лютого 2015 року на суму основного боргу в розмірі 1 458 грн. 00 коп., 40 грн. 51 коп. - пеня, нарахована у період з 6 лютого 2015 року по 3 березня 2015 року на суму основного боргу в розмірі 1 458 грн. 00 коп., 167 грн. 77 коп. - пеня, нарахована у період з 4 березня 2015 року по 12 травня 2015 року на суму основного боргу в розмірі 1 458 грн. 00 коп., 13 грн. 42 коп. - пеня, нарахована у період з 25 січня 2015 року по 5 лютого 2015 року на суму основного боргу в розмірі 1 458 грн. 00 коп., 40 грн. 51 коп. - пеня, нарахована у період з 6 лютого 2015 року по 3 березня 2015 року на суму основного боргу в розмірі 1 458 грн. 00 коп., 167 грн. 77 коп. - пеня, нарахована у період з 4 березня 2015 року по 12 травня 2015 року на суму основного боргу в розмірі 1 458 грн. 00 коп., 10 грн. 91 коп. - пеня, нарахована у період з 25 лютого 2015 року по 3 березня 2015 року на суму основного боргу в розмірі 1 458 грн. 00 коп., 167 грн. 77 коп. - пеня, нарахована у період з 4 березня 2015 року по 12 травня 2015 року на суму основного боргу в розмірі 1 458 грн. 00 коп.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що у випадку затримки орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на заборговану суму за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої фірмою, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, позовна вимога в частині стягнення з товариства 656 грн. 76 коп. пені підлягає задоволенню.

Також, на підставі статті 625 ЦК України позивач просив суд стягнути з відповідача 38 грн. 59 коп. 3 процента річних, нарахованих у період з січня 2015 року по березень 2015 року на суму основного боргу в розмірі 1 458 грн. 00 коп. по кожному спірному місяцю окремо.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений до стягнення орендодавцем розмір трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32 - 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіавектор" (35302, Рівненська область, Рівненський район, село Великий Олексин, вулиця Промислова, будинок 1А, ідентифікаційний код: 38492874) на користь Малого приватного підприємства-фірми "Промсервіс" (33027, місто Рівне, вулиця Київська, 98, ідентифікаційний код: 13981123) 7 125 (сім тисяч сто двадцять п'ять) грн. 74 коп. основного боргу, 656 (шістсот п'ятдесят шість) грн. 76 коп. пені та 38 (тридцять вісім) грн. 59 коп. три проценти річних.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "27" травня 2015 року

Суддя Торчинюк В.Г.