Постанова

від 25.05.2015 по справі 908/3395/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2015 р. Справа № 908/3395/14

Колегія суддів у складі: головуючий

суддя Плахов О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Катренко І.С.

за участю представників сторін:

позивача - Гречковська І.В. за довіреністю від 27.03.2015р.,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Литво", м. Мелітополь, в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Плецької Юлії Вікторовни, м. Запоріжжя (вх. 1585 З/2), на рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2015р. у справі № 908/3395/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Литво", м. Мелітополь в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Плецької Юлії Вікторівни, м. Запоріжжя,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції, м. Мелітополь,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автокольорлит", м. Мелітополь,

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.02.2015р. (суддя Алейникова Т.Г.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивач не довів факту внесення ним до статутного фонду відповідача свого внеску при формуванні статутного фонду останнього відповідно підстав для виходу зі складу відповідача відсутні. А також, тим, що позивачем не надано суду документів, які підтверджують отримання відповідачем заяв про вихід позивача зі складу засновників, тому відповідач не порушив прав позивача, оскільки не знав про необхідність вчинення дій, пов'язаних з виходом одного учасника зі складу підприємства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Литво" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Плецької Юлії Вікторовни з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2015р. у справі №908/3395/14 повністю, та прийняти нове рішення, яким зобов'язати ТОВ "Торговий дім "Автокольорлит" до державної реєстрації змін в установчих документах, пов'язаних зі зміною складу засновників (учасників) товариства, зокрема з виходом зі складу його учасників ТОВ "Литво".

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що чинне законодавство передбачає обов'язок товариства вчинити певні дії, пов'язані з поданням учасником товариства заяви про вихід з товариства, а саме вирішити питання про внесення змін до установчих документів товариства та про їх державну реєстрацію, а у разі не вчинення цих дій або необґрунтованої відмови від їх вчинення учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства.

Від апелянта надійшло клопотання (вх. 6592 від 22.04.2015р.) про витребування доказів, а саме інформацію та документи, що підтверджують факт зарахування грошових коштів.

Розпорядженням секретаря другої судової палати від 25.05.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Гетьмана Р.А. для розгляду даної справи сформовано новий склад колегії суддів у складі: головуючого судді Плахова О.В., судді Крестьянінов О.О., судді Шутенко І.А.

До Харківського апеляційного господарського суду надійшла заява (вх. 8140 від 25.05.2015р.) про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду.

Від апелянта повторно надійшло клопотання про витребування від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» доказів (вх. 8141 від 25.05.2015р.), а саме інформацію та документи, що підтверджують факт зарахування грошових коштів на рахунок відповідача.

Колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання у зв'язку тим, що витребувана інформація та документи не вплинуть на вирішення спору по суті, а також дане клопотання про витребування доказів від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не заявлялось у суді першої інстанції та не розглядалось судом першої інстанції.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду 25.05.2015р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду - скасувати.

Представники відповідача та третьої особи не з'явились.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

У вересні 2014 року ТОВ «Литво» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Плецької Ю.В. звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом, в якому просить зобов'язати ТОВ «Торговий дім «Автокольорлит» до державної реєстрації змін в установчих документах, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) Товариства, зокрема з виходом зі складу його учасників ТОВ «Литво».

Звертаючись до господарського суду першої інстанції, позивач посилався на те, що постановою господарського суду Запорізької області від 24.09.2013р. у справі №908/340/13-г позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Плецьку Юлію Вікторівну.

У зв'язку з визнанням позивача банкрутом, а також відповідно до ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Приписами ч. 6 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

На підставі вищевикладених положень закону, ліквідатор позивача - Плецька Ю.В. звернулася до відповідача з заявою від 05.11.2013р. вих. № 02-01/38 про вихід зі складу засновників, що підтверджується фіскальним чеком від 05.12.2013р. (а.с. 19-20). У вказаній заяві ліквідатор позивача повідомила про вихід позивача зі складу членів (засновників) відповідача та просила сплатити належну позивачу частку статутного капіталу відповідача.

26.08.2014р. ліквідатор позивача повторно звернувся до відповідача із заявою вих. 02-01/141 про скликання та проведення загальних зборів засновників, на яких розглянути аналогічні питання, як і в попередній заяві.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач на вищевказані заяви відповідей не надав. Разом з тим позивачем не доведено документально факт фактичного отримання відповідачем зазначених вище заяв про вихід від 05.11.2013р. та 26.08.2014р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.02.2015р. у задоволенні позову відмовлено з підстав, зазначених вище.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Пунктом в) статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

У відповідності до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У відповідності до п. 1.2 Статуту ТОВ «Торговий дім «Автокольорлит» засновниками і його учасниками є, зокрема, ТОВ «Литво».

У відповідності до п. 7.1 Статуту ТОВ «Торговий дім «Автокольорлит» кожний з учасників товариства має право вийти із складу учасників у встановленому порядку.

Пунктом 8.4 Статуту ТОВ «Торговий дім «Автокольорлит» встановлено, що учасник має право вийти з Товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.

Як зазначалось, ліквідатором ТОВ «Литво» направлено на адресу ТОВ «Торговий дім «Автокольорлит» заяву про вихід зі складу господарського товариства від 05.11.2013р. вих. 02-01/38, що підтверджується чеком поштового відправлення від 05.12.2013р. (а.с. 19-20).

Відповідно до розділу III. Спори про стягнення вартості частки майна господарського товариства Довідки Вищого господарського суду від 01.02.2014р. "Довідка за результатами узагальнення судової практики вирішення спорів про корпоративне управління та реалізацію корпоративних прав" встановлено, що незважаючи на неоднозначність нормативного регулювання того, яку дату вважати днем виходу учасника з ТОВ, сформувалася стала судова практика, що узгоджується з позицією Пленуму Верховного Суду України, закріпленою у п. 28 постанови від 24.10.2008 № 13: вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства, у зв'язку з чим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства є незаконними (справи № К30/9-11, № 47/293, № 5009/2003/12, № 8/227к(11/75к), № 5023/8919/11 та ін.).

Таким чином, ТОВ «Литво» можна вважати таким, що вийшов зі складу учасників ТОВ «Торговий Дім «Автокольорлит» з 05.12.2013р., тобто з моменту вручення даної заяви органам зв'язку.

Однак, колегія суддів зазначає, що ухвалами господарського суду Запорізької області від 13.10.2014р.та від 24.10.2014р. призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дєєвій Лілії Євгеніївні. На вирішення експерта поставлено питання: чи підтверджується документально сума внеску до статутного фонду (капіталу) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автокольорлит" учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Литво" в сумі 1850 грн.; яка частка майна підлягає поверненню учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Литво" при виході його зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автокольорлит" станом на дату : - за підсумками 2013 року - станом на 31.12.2013 року.

Проте згідно повідомлення експерта № 128 від 25.12.2014 року про неможливість подання висновку обумовлена ненаданням запрошених первинних документів, документів синтетичного аналітичного обліку; а тільки на підставі наданих матеріалах справи документів неможливо проведення повного дослідження з метою відповіді на поставлені на вирішення експерта питання (а.с. 75).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивачем документально не підтверджено факт формування статутного капіталу відповідача.

Крім того, у відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в абзаці «Дані про розмір статутного капіталу (статутного або складено капіталу) та про дату закінчення його формування» зазначено тільки загальна сума статутного капіталу 18500,00грн., а дата закінчення формування не зазначено. Таким чином, з даного витягу не вбачається що статутний капітал товариства було сформовано у встановленому порядку шляхом сплати засновниками (учасниками) товариства у визначеному установчим договором розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 36 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні, бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, необхідною умовою для звернення до суду з відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі, в даному випадку - Товариства з обмеженою відповідальністю "Литво".

Відповідно до статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції позивачем не надано суду документів, які підтверджують отримання відповідачем заяв про вихід зі складу засновників, суд дійшов висновку про те що відповідач не порушив прав позивача, оскільки не знав про необхідність вчинення дій, пов'язаних з виходом одного з учасників зі складу підприємства.

Колегія суддів, також, зазначає, що п. 2 прохальної частин позовної заяви містить позовні вимоги наступного змісту: « 2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальність «Торговий дім «Автокольорлит» код ЄДРПОУ 32533497 (72311, Запорізька обл., м. Мелітополь, Каховське шосе, 27) до державної реєстрації змін в установчих документах, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) Товариства, зокрема з виходом зі складу його учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво», код ЄДРПОУ 25482075 (72311, Запорізька обл., м. Мелітополь, Каховське шосе, 27);», що не відповідає змісту п. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», оскільки проведення державної реєстрації змін до установчих документів згідно вказаної статті Закону віднесено до компетенції державного реєстратора.

Таким чином, колегія суддів вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Литво", м. Мелітополь, в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Плецької Юлії Вікторовни такою, що не підлягає задоволенню, рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2015р. у справі № 908/3395/14 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 99, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Литво", м. Мелітополь, в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Плецької Юлії Вікторівни, м. Запоріжжя, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2015р. у справі № 908/3395/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складений 28.05.2015р.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.О.Крестьянінов

Суддя І.А. Шутенко