Постанова

від 12.05.2015 по справі 804/10452/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2015 рокусправа № 804/10452/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року

у адміністративній справі № 804/10452/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року задоволено адміністративний позов ТОВ «Балтійська Торгівельна компанія», визнано протиправними та скасовано прийняті Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення № 0000121501 від 08.07.2014 року, та податкове повідомлення-рішення №0000131501 від 08.07.2014 року, якими ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період квітень 2014 р. у розмірі 3 497 875,00 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання на суму 125,00 грн. (за основним платежем 100,00 грн. та за штрафними санкціями 25,00 грн.), з Державного бюджету України на користь ТОВ «Балтійська Торгівельна компанія» стягнуто судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав неправильного застосування норм матеріального права та неврахування фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі по суті, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені вимог позивача.

Позивач в письмових запереченнях просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду без змін, вказуючи на правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та встановлення фактичних обставин щодо: декларування позивачем у березні 2011 року від'ємного значення з податкового кредиту в розмірі 3 498 475 грн. за укладеним з ТОВ «Віконд Ойл» договором постачання нафтопродуктів № 2506-4НП від 25.06.2010 року; та зменшення від'ємного значення у розмірі 3 498 475 грн. в наступних податкових періодах на суму поточного позитивного значення, що утворювалось за рахунок надання ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» інформаційно-консультаційних послуг; а також правильності декларування позивачем в декларації з ПДВ за квітень 2014 року залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду, який становив 3 497 875 грн. Правильність висновків суду першої інстанції у цій справі мотивує положеннями ст..198 ПК України, та рішеннями ВАСУ від 23.06.2014 р. по справі № 2а/0470/8386/12 та від 16.07.2014 р. по справі № 804/9515/13-а, в яких за ідентичних обставин суд дійшов висновку про правомірність формування позивачами податкового кредиту по факту здійснення попередньої оплати за феросплави, строк поставки яких на момент перевірки не настав. За наведених обставин, та посилаючись на відсутність зауважень ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська при прийнятті декларації за березень 2011 року, та результатів попередньої перевірки з цього питання, позивач вказує на те, що під час перевірки у червні 2014 р. податковий орган вийшов за межі наданих йому повноважень, та неправильно застосував у спірних правовідносинах норми матеріального права, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги і заперечення проти неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з прийняттям у справі нової постанови, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення № 0000121501 від 08.07.2014 року, та №0000131501 від 08.07.2014 року були прийняті відповідачем на підставі Акту перевірки від 13.06.2014 року №4199/15-1/32649802 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року», оформленого за результатами проведеної податковим органом у період з 23.05.2014 року по 05.06.2014 року на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до п.п.200.11 ст.200 Податкового кодексу документальної позапланової виїзної перевірку ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» з питання правомірності залишку від'ємного значення у сумі 3497875грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданої за квітень 2014 року (вх. 9027240596 від 14.05.2014 року) до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, внаслідок якої було встановлено порушення: п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, допущеного ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» у зв'язку з віднесенням до податкового кредиту декларації з ПДВ за березень 2011 р. суму ПДВ у розмірі - 3 498 475 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення (рядок 24) податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року у сумі 3 497 875 грн. та до заниження податку на додану вартість по декларації з ПДВ за квітень 2014 року у сумі 100 грн..

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції виходив з правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту березня 2011 року суму ПДВ, яка була сплачена на користь ТОВ «Віконд Ойл» в якості оплати за товар, та протиправного не врахування Жовтневою ДПІ наведеної суми податкового кредиту при проведенні перевірки, та того, що дані податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року не є предметом даної позапланової перевірки, оскільки перевіряючи в межах планової перевірки за квітень 2014 року вже перевірену правомірність формування податкового кредиту за березень 2011 року відповідач вийшов за межі своїх повноважень, визначених Податковим кодексом України, в тому числі щодо строку давності.

Правомірність визначення ТОВ «БАЛТІЙСЬКА ТОРПВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» податкового кредиту березня 2011 року в сумі ПДВ, суд першої інстанції визнав підтвердженою довідкою ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 19.05.2011 року №1512/23-5/32649802, яка є результатом проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БАЛТІЙСЬКА ТОРПВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» з питання достовірності нарахування від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2011 року, та тим, що декларація за березень 2011 року була прийнята відповідачем без зауважень.

Задовольняючи вимоги позивача у цій справі, суд першої інстанції спираючись на положення п.198.1. п.198.2. п.198.3. п.198.6. ст.198, п.200.3. п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України визнав, що ТОВ «БАЛТІЙСЬКА ТОРПВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» отримало право на нарахування податкового кредиту на суму сплаченого ПДВ в момент настання першої події - оплати за товар, та відповідно визнав правильним визначення ТОВ «БАЛТІЙСЬКА ТОРПВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» в березні 2011 року суми ПДВ у розмірі 3 498 475,00 грн., яка є від'ємною та була задекларована в декларації з ПДВ за березень 2011 року (ряд. 19) та в рядку 22 декларації, і в декларації з ПДВ за квітень 2014 року сума 3 498 475,00 грн. була задекларована в рядку 24 - як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, враховуючи також те, що в наступних податкових періодах від'ємне значення у розмірі 3 498 475,00 грн. зменшувалось на суму позитивного значення, що утворилося за рахунок надання ТОВ «БАЛТІЙСЬКА ТОРПВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» інформаційно - консультаційних послуг податкових періодах, і на момент подання декларації ТОВ «БАЛТІЙСЬКА ТОРПВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» з ПДВ за квітень 2014р. залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду ряд.24 декларації становив 3 497 875,00 грн..

При цьому, висновки податкового органу наведені в акті перевірки (стор.8 акту перевірки) про відсутність у позивача права на податковий кредит у зв'язку з не дотриманням обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності, суд першої інстанції визнав такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами щодо відсутності у позивача мети використання товару у господарській діяльності

Переглядаючи в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції у цій справі, судовою колегією встановлено, що під час проведення в період з 23.05.2014 року по 05.06.2014 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» з питання правомірності залишку від'ємного значення у сумі 3 497 875 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданої за квітень 2014 року до ДПІ у Жовтневому районі м. Днпропетровська (вх. 9027240596 від 14.05.2014 року), податковим органом було встановлено, що причиною виникнення у позивача від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ), стало включення до податкового кредиту березня 2011 року по контрагенту ТОВ «Віконд ОЙЛ» податкову накладну від 30.06.10 р. № 10630000000002 на суму 20 990 852,13 грн. у т.ч, ПДВ 3 498 475,36 грн., у зв'язку із здійсненням передплати у червні 2010 року ТОВ «Віконд ОЙЛ» за паливо (бензин А-95) на підставі договору постачання нафтопродуктів №2506-4НП від 25 червня 2010 року, який додатковою угодою від 27.10.2013 року за домовленістю сторін вказаного договору №2506-4-НП, було припиненої зв'язку зі зміною ціни на ринку нафтопродуктів та неможливості поставити товар по узгодженій ціні.

Так, відповідно до ч.1 ст.42 Господарського кодексу України від 06.01.2003 р., №436-IV підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України під господарською діяльністю розуміють, діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 червня 2010 року між ТОВ «Віконд ОЙЛ» (Постачальник) та ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» (Покупець) було укладено договір постачання нафтопродуктів №2506-4НП (а.с.61-62 т.1), за умовами якого ТОВ «Віконд Ойл» зобов'язувався передати, а ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» прийняти та оплатити вартість товару - бензин А-95 (п.1.2 договору), загальною кількістю 3223 т (п.1.2.2. договору), вартістю за одиницю товару - 8685,60 грн в т.ч. ПДВ 1447,60 грн (п.1.2.3. договору), на загальну суму 27 993 688,80 в т.ч. ПДВ 4 665 614,80 грн. (а.с.1.2.4. договору). Відповідно до п.3.1. Договору, сторони обумовили, що поставка товару здійснюється до 31 грудня 2012 року, але Додатковою угодою від 10.12.2012 р., сторони домовилися про внесення змін до п.3.1 договору щодо здійснення поставки товару до 31.12.2013 р. (а.с.63 т.1) Разом з тим, відповідно до п.3.2 договору постачання нафтопродуктів №2506-4НП, ТОВ «Віконд Ойл» і ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» чітко визначилися, що товар має поставлятися Покупцю (ТОВ «Балтійська торгівельна компанія») партіями по його заявкам на умовах EXW-склад ВАТ «Дніпронефтепродукт».

Згідно п.4.1. Договору постачання нафтопродуктів №2506-4НП, позивач по цій справі, як покупець зобов'язався здійснити предоплату в розмірі 80% від загальної суми договору зазначеної в п.1.2. договору, шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника до настання строку поставки, зазначеного в п.3.1 договору, а остаточний розрахунок за товар позивач по цій справі зобов'язався здійснити шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 7 банківських днів з дати поставки товару.

Тобто, виходячи із змісту вищенаведених умов договору постачання №2506-4НП від 25.06.2010 р. та укладеної 10.12.2012 р. додаткової угоди, позивач домовився з ТОВ «Віконд Ойл» про поставку 3 223 тон бензину марки А-95 протягом певного періоду («до 31.12.2012 р.», а потім «до 31.12.2013 р.») партіями по заявкам позивача (ТОВ «Балтійська торгівельна компанія») при здійсненні ним (позивачем) 80-відсоткової предоплати загальної вартості товару у термін до кінцевої дати дії цього договору постачання №2506-4НП.

Як вбачається з матеріалів справи, 80-відсоткову передоплату за товар від загальної суми договору постачання №2506-4НП, що складає - 20 990 852,13 грн. в т.ч. ПДВ 3 498 475,33 грн., ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» було сплачено ТОВ «Віконд Ойл» - 30 червня 2010 року, що підтверджується завіреною печаткою позивача копією бланку платіжного дорученням №348 від 30.06.2010 року (без будь-яких відміток та печаток банку), в якій зазначено, що проведений банком 30.06.2010 р. платіж є предоплатою за нафтопродукти згідно договору № 2506-4-НП від 25.06.2010 р. в т.ч. ПДВ 3 498 475,36 грн. (а.с.68 т.1). В свою чергу ТОВ «Віконд Ойл» було виписано ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» податкову накладну №10630000000002 від 30.06.2010 року на суму 20 990 852,03 грн. в т.ч. ПДВ 3 498 475,36 грн. (а.с.69 т.1).

Суму придбання товарів на митній території України в розмірі 20 990 852,03 грн., що складалася з: обсягу придбання без ПДВ - 17 492,377 грн., та ПДВ - 3 498 475,36 грн., позивач первісно задекларував в Декларації за березень 2011 року, що підтверджено під час перевірки податковим органом та зафіксовано в довідці від 19.05.2011 р. № 1512/23-5/32649802 (а.с.70-79 т.1), і в акті перевірки від 13.06.2014 року №4199/15-1/32649802 (а.с.46 т.1).

Одночасно, матеріалами справи безспірно підтверджено і позивачем не спростовано, що після перерахування грошових коштів ТОВ «Віконд Ойл» у червні 2010 року, позивач не ініціював поставку товару, як це визначено п.3.2 договору постачання нафтопродуктів №2506-4НП, шляхом надання заявок контрагенту. Відповідно протягом більш ніж трьох років не відбулося поставки жодної партії товару, та за не вчиняв будь-яких інших дій, що свідчили б про намір позивача отримати проплачений ним товар, а за два місця до кінцевого терміну (до 31.12.2013 р.) дії договору, позивач погодився розірвати договірні відносини з ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» у зв'язку із зміною цін на нафтопродукти, які за три роки зрозуміло зросли з урахуванням економної ситуації в країні та світу.

Колегія суддів враховує позицію Вищого адміністративного суду, викладену в інформаційному листі № 742/11/13-11 від 06.05.2011 року, в якому зазначено, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первині документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Позивачем до суду було надано лише: договір та додаткові угоди з ТОВ «Віконд Ойл», податкову накладну, та завірену печаткою позивача копію бланку платіжного дорученням №348 від 30.06.2010 року (без будь-яких відміток та печаток банку), які не підтверджують фактичну поставку товарів, або реальність наміру їх отримання позивачем за умовами договору постачання нафтопродуктів №2506-4НП .

Саме за вказаних в попередньому абзаці обставин, судова колегія не приймає до уваги посилання позивача по справі на рішення ВАСУ від 23.06.2014 р. по справі № 2а/0470/8386/12 та від 16.07.2014 р. по справі № 804/9515/13-а (а.с.88-98 т.1), в яких нібито за ідентичних обставин суд дійшов висновку про правомірність формування позивачами податкового кредиту по факту здійснення попередньої оплати за феросплави, строк поставки яких на момент перевірки не настав. Так, в зазначених рішеннях ВАСУ безспірно встановлено та письмовими доказами підтверджено вчинення позивачами по цим справам дій направлених на виконання укладених ними з контрагентами договорів поставки товарів, зокрема: укладення договорів комісії на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів, не настання строку поставки товару на час перевірки, тощо, що не є ідентичними ситуаціями до даних спірних правовідносинах.

Вищеописана поведінка позивача по цій справі вочевидь свідчать про відсутність у нього економічного змісту правочинну з ТОВ «Віконд Ойл» та наміру придбання товару з метою його використання у господарській діяльності, що фактично підтверджено також деклараціями позивача за період 2011-2014 р.р.

Так, під час документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення з ПДВ за березень 2011 р. (довідка від 19.05.2011 р. № 1512/23-5/32649802) було встановлено, що податковий кредит березня 2011 року сформовано позивачем лише за рахунок включення до податкового кредиту податкової накладної за червень 2010 року (а.с.72 т.1) і інших операцій у позивача не відбувалося, що підтверджено також Податковою Декларацією з ПДВ за березень 2011 року з розшифровкою (а.с.27-29 т.1).

Згідно долучених до матеріалів справи копій Податкових Декларацій з ПДВ з довідками та розрахунками сум бюджетного відшкодування: за квітень 2011 р. (а.с.33-36 т.1); за травень 2011 р. (а.с.112-115 т.1); за червень 2011 р. (а.с.118-121 т.1); за липень 2011 р. (а.с.122-125 т.1); за серпень 2011 р. (а.с.128-131 т.1); за серпень 2011 року (а.с.134-137 т.1); за жовтень 2011 року (а.с.140-143 т.1); за листопад 2011 року (а.с.146-149 т.1); - позивач не мав будь-яких оподаткованих операцій і лише відображав суму від'ємного значення ПДВ в сумі 3 498 475,00 грн.(тобто, сформовану в березні 2011 р. по проведеній у червні 2010 року операції з ТОВ «Віконд Ойл»).

Згідно долучених до матеріалів справи копій Податкових Декларацій з ПДВ з довідками та розрахунками сум бюджетного відшкодування за грудень 2011 року (а.с.152-156 т.1) - позивачем в графі 1 Декларації було відображено операцію на митній території України з ТОВ «ДІЛЕТРА» обсягом постачання (без ПДВ) на суму 833,33 грн. і ПДВ в сумі 167,67 грн., а в графі 10.1 Декларації відображено обсяг придбання по операції з ТОВ «ЕЛІДОР» що підлягають оподаткуванню за основною ставкою в сумі 633,33 грн і дозволений податковий кредит в сумі 127,67 грн., а суму від'ємного значення ПДВ позивач зазначив вже в сумі 3 498 435 грн. (а.с.154). В подальшому відповідно до Податкових Декларацій з ПДВ з довідками та розрахунками сум бюджетного відшкодування: за січень 2012 року (а.с.158-163 т.1); за лютий 2012 року (а.с.162-164 т.1) - позивач не мав будь-яких оподаткованих операцій і лише відображав суму від'ємного значення ПДВ в розмірі 3498425,00 грн.

В податковій Декларації з ПДВ з довідкою та розрахунком сум бюджетного відшкодування: за березень 2012 року (а.с.166-170 т.1) - позивач в графі 1 Декларації відобразив операцію на митній території України з ТОВ «ДІЛЕТРА» обсягом постачання (без ПДВ) на суму 500,00 грн. і ПДВ в сумі 100,00 грн., а в графі 10.1 Декларації відобразив обсяг придбання по операції з ТОВ «ЕЛІДОР» що підлягають оподаткуванню за основною ставкою в сумі 450,00 грн. і дозволений податковий кредит в сумі 90,00 грн., а суму від'ємного значення ПДВ позивач зазначив вже в сумі 3 498 425 грн. (а.с.167). В подальшому відповідно до Податкових Декларацій з ПДВ з довідками та розрахунками сум бюджетного відшкодування: за квітень 2012 року (а.с.172-174 т.1); за травень 2012 року (а.с.175-177 т.1); за червень 2012 р. (а.с.180-182 т.1) - позивач не мав будь-яких оподаткованих операцій і лише відображав суму від'ємного значення ПДВ в розмірі 3 498 425,00 грн.

В податковій Декларації з ПДВ з довідкою та розрахунком сум бюджетного відшкодування: за липень 2012 року (а.с.183-187 т.1) - позивач в графі 1 Декларації відобразив операцію на митній території України з ТОВ «ДІЛЕТРА» обсягом постачання (без ПДВ) на суму 500,00 грн. і ПДВ в сумі 100,00 грн., а суму від'ємного значення ПДВ позивач зазначив вже в сумі 3 498 325 грн. (а.с.185). В подальшому відповідно до Податкових Декларацій з ПДВ з довідками та розрахунками сум бюджетного відшкодування: за серпень 2012 року (а.с.189-191 т.1); за вересень 2012 року (а.с.195-198 т.1); за жовтень 2012 р. (а.с.199-201 т.1); за листопад 2012 року (а.с.203-205 т.1) - позивач не мав будь-яких оподаткованих операцій і лише відображав суму від'ємного значення ПДВ в розмірі 3498325,00 грн.

В податковій Декларації з ПДВ з довідкою та розрахунком сум бюджетного відшкодування: за грудень 2012 року (а.с.208-212 т.1) - позивач в графі 1 Декларації відобразив операцію на митній території України з ТОВ «ДІЛЕТРА» обсягом постачання (без ПДВ) на суму 500,00 грн. і ПДВ в сумі 100,00 грн., а суму від'ємного значення ПДВ позивач зазначив вже в сумі 3 498 225 грн. (а.с.210). В подальшому відповідно до Податкових Декларацій з ПДВ з довідками та розрахунками сум бюджетного відшкодування: за січень 2013 року (а.с.214-217 т.1); за лютий 2013 року (а.с.218-220 т.1) - позивач не мав будь-яких оподаткованих операцій і лише відображав суму від'ємного значення ПДВ в розмірі 3 498 225,00 грн.

В податковій Декларації з ПДВ з довідкою та розрахунком сум бюджетного відшкодування: за березень 2013 р. (а.с.223-228 т.1) - позивач в графі 1 Декларації відобразив операцію на митній території України з ТОВ «АЛЬПІНА» обсягом постачання (без ПДВ) на суму 500,00 грн. і ПДВ в сумі 100,00 грн., а суму від'ємного значення ПДВ позивач зазначив вже в сумі 3 498 125 грн. (а.с.225). В подальшому відповідно до Податкових Декларацій з ПДВ з довідками та розрахунками сум бюджетного відшкодування: за квітень 2013 року (а.с.230-234 т.1); за травень 2013 року (а.с.236-240 т.1); за червень 2013 року (а.с.241-245 т.1); за липень 2013 року (а.с.247-250 т.1); за серпень 2013 року (а.с.1-6 т.2); за серпень 2013 року (а.с.9-15 т.2); за жовтень 2013 року (а.с.16-20 т.2); за листопад 2013 року (а.с.21-26 т.2) - позивач не мав будь-яких оподаткованих операцій і лише відображав суму від'ємного значення ПДВ в розмірі 3 498 125,00 грн.

В податковій Декларації з ПДВ з довідкою та розрахунком сум бюджетного відшкодування: за грудень 2013 р. (а.с.28-33 т.2) - позивач в графі 1 Декларації відобразив операцію на митній території України з ТОВ «АЛЬПІНА» обсягом постачання (без ПДВ) на суму 750,00 грн. і ПДВ в сумі 150,00 грн., а суму від'ємного значення ПДВ позивач зазначив вже в розмірі 3 497 975 грн. (а.с.31 т.2). В подальшому відповідно до Податкових Декларацій з ПДВ з довідками та розрахунками сум бюджетного відшкодування: за січень 2014 року (а.с.35-40 т.2); за лютий 2014 року (а.с.42-47 т.1); за березень 2014 року (а.с.49-54 т.2) - позивач не мав будь-яких оподаткованих операцій і лише відображав суму від'ємного значення ПДВ в розмірі 3 497 975,00 грн.

Наведені вище письмові докази свідчать про те, що позивач протягом більше ніж трьох років (2010-2014 р.р) провів лише одну «невдалу» для нього господарську операцію з придбання нафтопродуктів у ТОВ «Віконд Ойл» (у червні 2010 р.), яка є невластивою для позивача з урахуванням інших, фактично здійснених ним протягом квітня 2011 року - березня 2014 року 7-ми господарських операцій з ТОВ «ДІЛЕТРА», ТОВ «ЕЛІДОР», ТОВ «АЛЬПІНА», яким позивач надавав послуги консультування з моніторингу цін на нерухомість та оренду нерухомості.

Наведені обставини не викликають сумнівів, та не спростовуються позивачем у цій справі, також як і факт укладення з ТОВ «Віконд Ойл» Додаткової угоди від 27.10.2013 року до договору постачання нафтопродуктів від 25.06.2010 року № 2506-4-НП (а.с.64 т.1) відповідно якої, сторони дійшли згоди щодо необхідності припинення дії договору поставки від 25.06.2010 року № 2506-4-НП у зв'язку зі зміною ціни на ринку нафтопродуктів і відповідно неможливості поставити товар по узгодженим цінам, з одночасним зобов'язанням постачальника (ТОВ «Віконд Ойл») здійснити повернення Покупцю (ТОВ «Балтійська торгівельна компанія») отриманих грошових коштів в розмірі 20 990 852,13 грн. на протязі 60-ти днів з моменту припинення дії договору поставки, тобто до 02.01.2014 року.

Разом з тим, звертає на себе увагу, що позивач розірвавши з ТОВ «Віконд Ойл» 27.10.2013 року (неділя - вихідний день) договір поставки № 2506-4-НП від 25.06.2010 року на умовах повернення йому протягом 60-ти днів грошових коштів в розмірі 20 990 852,13 грн., вже через п'ять днів укладає трьохсторонній договір з первісним боржником - ТОВ «Віконд Ойл», та новим боржником - ТОВ «Уністрой» про переведення боргу № 1 від 01.11.2013 р. (а.с.65 т.1), за умовами якого, новий боржник зобов'язується замість ТОВ «Віконд Ойл» здійснити обов'язки останнього, а саме, здійснити оплату у розмірі 20 990 852,13 грн. (п.2 Договору). При цьому, згідно п.5 цього договору про переведення боргу - сторони чітко визначили, що «переведення боргу за цим Договором не тягне за собою жодних змін умов Договору поставки нафтопродуктів № 2506-4-НП від 25.06.2010 року ….крім тих, що пов'язанні із заміною первісного боржника новим боржником, а новий боржник зобов'язується виконати обов'язки первісного боржника перед кредитором на умовах Договору…»

Оскільки переведення боргу є юридичним фактом, в силу якого відбувається зміна боржника в зобов'язанні, а підставою переведення боргу в даному випадку слугувала трьохстороння письмова угода між кредитором (ТОВ «Балтійська торгівельна компанія»), первинним боржником (ТОВ «Віконд Ойл») і особою, що заступає на його місце у зобов'язанні (ТОВ «Уністрой»), який в момент прийняття на себе зобов'язань ТОВ «Віконд Ойл» мав право, але не висував проти вимог кредитора заснованих на відносинах з первісним боржником будь-яких заперечень, зокрема, не заперечував проти погашення боргу в попередньо встановлений термін, яким згідно Додаткової угоди від 27.10.2013 року до договору постачання нафтопродуктів від 25.06.2010 року № 2506-4-НП (а.с.64 т.1) було визначено протягом 60-ти днів з моменту припинення дії договору поставки, тобто до 02.01.2014 року, що повинно бути вигідним позивачу по цій справі, але останній з незрозумілих підстав знову погодився на зміну терміну повернення йому ТОВ «Уністрой» грошових коштів за договором про переведення боргу № 1 від 01.11.2013 р., додатково уклавши угоду від 25.12.2013 р. (а.с.66 т.1) в п.2 якої сторони узгодили про повернення богу в строк до 31.12.2015 р. При цьому, в зазначеній угоді від 25.12.2013 р. відсутнє будь-яке обґрунтування підстав для зміни умов первинного Договору поставки № 2506-4-НП від 25.06.2010 року та додаткових угод до нього, на підставі яких у ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» саме і виникло право на отримання грошових коштів в розмірі 20 990 852,13 грн. протягом 60-ти днів, тобто до 02.01.2014 року, у зв'язку з припиненням договірних відносин з ТОВ «Віконд Ойл» щодо поставки останнім нафтопродуктів.

Більш того, в подальшому позивач, всупереч своїх господарських інтересів (які полягали на той момент у найскорішому отриманні грошових коштів в сумі 20 990 852,13 грн.), знову уклав трьохсторонній договір про переведення боргу № 250314-V-1 від 25.03.2014 року (а.с.67 т.1), в якому ТОВ «Уністрой» вже був іменований як «первісний боржник», а «новим боржником» вже виступав ТОВ «ПРАУС», який знаходиться за тією ж юридичною адресою що і ТОВ «Уністрой», та який зобов'язався здійснити оплату позивачу боргу в сумі 20 990 852,13 грн., що виник внаслідок розірвання з ТОВ «Віконд Ойл» договору поставки № 2506-4-НП від 25.06.2010 року

Суд першої інстанції вирішуючи спір у цій справі не взяв до уваги, що у зв'язку з розірванням договору поставки № 2506-4-НП від 25.06.2010 року між позивачем та ТОВ «Віконд Ойл», "зник" об'єкт обкладення ПДВ, тому у звітному періоді, на який припала дата підписання угоди, тобто 27.10.2013 року, постачальник (ТОВ «Віконд Ойл») повинен був зменшити суму податкового зобов'язання з ПДВ, склавши розрахунок коригування до податкової накладної № 100630000000002 від 30.06.2010 року (а.с.69 т.1) для коригування податкових зобов'язань в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, та надіслати позивачу цей розрахунок коригування податку, оскільки кожна господарська операція підтверджується первинними документами, відповідно перерахунок ПДВ підтверджуватиме виписаний Розрахунок.

Своєю чергою, покупець -ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» повинен був зменшити суму податкового кредиту, і оскільки результати перерахунку податкового зобов'язання і податкового кредиту постачальника та отримувача відображаються у декларації з ПДВ з обов'язковим заповненням додатка 13, і у покупця (позивача по справі) результат коригування повинен був бути відображений у рядку 16 з одночасним заповненням рядка 16.1.

Вищенаведене свідчить, що підписавши 27.10.2013 року Додаткову угоду до договору постачання нафтопродуктів від 25.06.2010 року № 2506-4-НП щодо припинення дії цього договору (а.с.64 т.1), ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» втратив право на нарахування податкового кредиту чи відображення від'ємного значення ПДВ по вказаному Договору поставки, і відповідно повинен був його відкоригувати у зв'язку з невикористанням товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Віконд Ойл» не складався розрахунок коригування до податкової накладної № 100630000000002 від 30.06.2010 року, а відомості про перерахунок податкового зобов'язання і податкового кредиту постачальника (ТОВ «Віконд Ойл») та отримувача (ТОВ «Балтійська торгівельна компанія») не відображалися ні в деклараціях з ПДВ, зокрема в Декларації позивача за жовтень 2013 року (а.с.16-20 т.2), ні в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Навіть якщо розрахунок коригування позивачем не було отримано від продавця, він мав зменшити податковий кредит на суму ПДВ, раніше віднесену ним до податкового кредиту, оскільки придбання товарів фактично не відбулось, і позивач, як покупець втратив право на податковий кредит (п. 198.3 ПК). Тобто, коригування податкового кредиту позивачем повинно було бути здійснено незалежно від факту отримання розрахунку коригування від продавця ТОВ «Віконд Ойл»

Отже, на думку судової колегії, в наведеній ситуації у позивача вже 27.10.2013 року був відсутній об'єкт обкладення ПДВ, оскільки за загальним правилом об'єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, що узгоджується з положеннями пп.14.1.36. пп.14.1.179. пп.14.1.181. п.14.1. ст.14, п.198.1. п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, за змістом яких визначальним фактом для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є не лише наявність податкової накладної, а й використання придбаних товарів в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, що в даному випадку не відбулося і згідно наявних у справі доказів навіть не мало відбутися, відповідно, позивачем по цій справі вочевидь не було дотримано обов'язкових умов для виникнення права формування податкового кредиту (від'ємного значення ПДВ) - придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

Розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має право одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ, чи використання від'ємного значення з ПДВ. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Підсумовуючи встановлені у цій справі фактичні обставини, що підтверджені письмовими доказами, судова колегія визнає, що у ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» не було права декларування суми податкового кредиту за правочином з ТОВ «Віконд Ойл», на яку він як платник податку на додану вартість мав би право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, що свідчить про правомірність прийнятих Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень № 0000121501 від 08.07.2014 року, та №0000131501 від 08.07.2014 року, якими ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період квітень 2014 р. у розмірі 3 497 875,00 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання на суму 125,00 грн. (за основним платежем 100,00 грн. та за штрафними санкціями 25,00 грн.).

З урахуванням викладеного та у зв'язку із тим, що позивачем не доведено тієї обставини, що при визначенні ціни товарів (робіт, послуг) під час укладення договорів сторони виходили із оцінки ситуації на відповідному ринку, а також володіли достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), та ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг) та взагалі не обґрунтовано наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) укладення угод купівлі-продажу та надання послуг за цінами, нижчими від виробничої собівартості, вірним є висновок суду апеляційної інстанції щодо правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, судова колегія визнає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача у цій справі, вважає за необхідне прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ».

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, колегія суддів -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року - скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 212 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов