Ухвала

від 19.05.2015 по справі 823/160/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/160/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного Управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "27" березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою "Теплові Альтернативи" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного Управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від "27" березня 2015 року позов було задоволено. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 27.03.2015 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного Управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "27" березня 2015 року - без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, з 25.11.2014 року по 26.11.2014 року головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у м. Черкасах було проведено документальну планову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносин з ТОВ «Велтрейд-М» та ТОВ «КСВ-Груп» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року. За результатами перевірки складений акт від 26.11.2014 року № 512/23-01-22-04/38368961, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 16 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» Затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, п.18 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» Затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 №10, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету , за період, що підлягав перевірці на суму 18774,00 грн. На підставі акту перевірки від 26.11.2014 року № 512/23-01-22-04/38368961 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 11.12.2014 року № 0004992301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 23468 грн.

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2015 року позов було задоволено. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські відносини позивача з контрагентами - ТОВ «Велтрейд-М» та ТОВ «КСВ-Груп» підтверджуються наступними наявними в матеріалах справи первинними документами: - договір поставки №0105-Т від 01.05.2014 року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Ветрейд-М») зобов'язується поставити Замовникові (ТОВ «Теплові альтернативи») торф, а Замовник прийняти і оплатити товар, журнал реєстрації довіреностей.На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: видаткову накладну № РН-0000255 від 16.07.2014 року, видаткову накладну № РН-0000438 від 28.07.2014 року, податкову накладну № 255 від 16.07.2014 року, податкову накладну № 438 від 28.07.2014 року, копії платіжних доручень № 72 від 16.07.2014 року та № 73 від 16.07.2014 року та копії карток рахунків 281,631; - договір №01-06 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.06.2014 року, за умовами якого Перевізник (ТОВ «КСВ-Груп) зобов'язується надавати Замовнику (ТОВ «Теплові альтернативи») послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідно до умов даного договору, а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену провізну плату. До договору додані заявки №22 від 10.07.2014 року, №23 від 12.07.2014 року, №24 від 14.07.2014 року, № 25 від 15.07.2014 року, № 26 від 17.07.2014 року, № 27 від 19.07.2014, № 28 від 21.07.2014 року, № 29 від 22.07.2014 року, № 30 від 24.07.2014 року, №31 від 26.07.2014 року, № 32 від 28.07.2014 року, № 33 від 29.07.2014 року, які є невід'ємними частинами договору перевезення. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: податкову накладну №699 від 29.07.2014 року, податкову накладну № 665 від 28.07.2014 року, податкову накладну №665 від 28.07.2014 року, податкову накладну № 495 від 21.07.2014 року, податкову накладну №414 від 17.07.2014 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000699 від 29.07.2014 року, копію платіжного доручення №76 від 17.07.2014 року, копію платіжного доручення №78 від 21.07.2014 року, копію платіжного доручення № 81 від 28.07.2014 року, копію платіжного доручення № 90 від 06.08.2014 року та копії карток рахунків 631 за липень 2014 року та серпень 2014 року. В подальшому, товар придбаний позивачем використано ним у власній господарській діяльності, шляхом подальшої реалізації покупцю ТОВ «Еко-Азот», що підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами, а саме договором № 0304 від 03.04.2014 року, видатковою накладною №8 від 31.07.2014 року, видатковою накладною № 9 від 31.07.2014 року, видатковою накладною № 29 від 04.07.2014 року. Згідно п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. З матеріалів справи вбачається, що позивач має належним чином виписані податкові накладні по операціям з контрагентами, належним чином оформлені договори та інші первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій. Згідно п. 198.1. ст. 198 цього ж Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно п. 198.2. ст. 198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно п. 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього ж Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього ж Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього ж Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, податкові накладні, цілком відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і п.2.4 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за N 168/704, та підтверджують зв'язок понесених витрат із власною господарською діяльністю позивача, і з огляду на це витрати позивача за операціями із контрагентами відповідають вимогам статті 138 Податкового кодексу України. Чинне, станом на час виникнення спірних правовідносин, законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного Управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення , а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "27" березня 2015 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного Управління Міндоходів у Черкаській області - відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "27" березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С