Ухвала

від 21.04.2015 по справі 813/3741/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 р. Справа № 876/7156/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.

за участю секретаря Корнієнко О. А.

представника позивача Сеньків А. І.

представника відповідача Шпак В. В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 липня 2014 року по справі № 813/3741/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед" до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2014 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, яким просить визнати неправомірним та скасувати податкового повідомлення-рішення від 8 травня 2014 року №0000952200.

Позов мотивує тим, що твердження контролюючого органу про безтоварність господарських операцій між ТзОВ "Рас Логістик" та ТзОВ "Агро ЛВ Лімітед" грунтується на обставинах, за які відповідають виключно ТзОВ "Рас Логістик" та контрагенти останнього та які є поза можливим контролем з боку ТзОВ "Агро ЛВ Лімітед". Акти, що підтверджують надання послуг, містять звіти-розшифровки наданих послуг, в яких деталізовано зміст та перелік послуг. Послуги під назвою "Консультації з питань митного оформлення" надавалися з метою попереднього визначення можливості, процедури розмитнення. Послуги під назвою "Інформаційний пошук на запит клієнта" були надані з метою ідентифікації товару для визначення коду УКТ ЗЕД такого, а також визначення митної вартості товару. Послуги під назвою "послуги сторонніх організацій" були надані з метою оформлення документів, необхідних для розмитнення товару. Платник податків (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування валових витрат і податкового кредиту не має повноважень і обов'язків здійснювати контроль за дотриманням контрагентом, який на час вчинення операцій був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебував на обліку в податковому органі як платник податків, вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати чи податковий кредит за порушення вимог законодавства контрагентами. У разі, коли вказані контрагенти допустили такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законом іншого не передбачено. Заявка на розмитнення товару направлялася засобами телефонного зв'язку та електронної пошти. Підтвердженням надання послуг з розмитнення товару (виконання такої заявки) є надані для перевірки ВМД. акти наданих послуг. Додаток №2 (Тарифного довідника) до Договору про надання брокерських послуг від 1 квітня 2011 року №517 ЛВ було надано при проведенні перевірки, а також долучено до заперечення на акт.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 1 липня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 8 травня 2014 року №0000952200.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що до перевірки позивачем не надано Додатку №1 до договору з ТОВ «Рас Логістик» та заявок, передбачених договором. Крім того зазначає, що в актах виконаних робіт є послуги факт отримання яких та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства неможливо ідентифікувати.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТзОВ "Рас Логістик" за період з 1 серпня 2011 року до 31 жовтня 2011 року, 1 лютого 2012 року до 31 березня 2012 року, та ТОВ "Юнак" (ЄДРПОУ 34576913) за період з 1 січня 2012 року до 31 березня 2012 року, за наслідками якої складено акт від 11 квітня 2013 року № 108/22- 20/34943719.

В процесі проведення перевірки податковим органом встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого товариством завищено податковий кредит на 66142,76 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 8 травня 2014 року № 0000952200, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 66142,76 грн.

Відповідно до матеріалів справи, між позивачем та ТзОВ "РАС Логістик" було укладено договір № 517 ЛВ від 1 квітня 2011 року про надання брокерських послуг, за умовами якого ТзОВ "РАС Логістик" зобов'язувався надавати послуги з декларування товарів, майна, транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, здійснювати представництво інтересів позивача в органах державної влади, управління, в митних органах, підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності з усіх питань, що стосуються належного виконання умов договору.

На підтвердження фактичного надання послуг позивачем надано акти здачі - приймання робіт (наданих послуг) №ОУ-505348 від 1 серпня 2011 року, №ОУ-505413 від 1 серпня 2011 року, №ОУ-505415 від 5 серпня 2011 року, №ОУ-505414 від 5 серпня 2011 року, №ОУ-505418 від 5 серпня 2011 року, №ОУ-505419 від 5 серпня 2011 року, №ОУ-505392 від 5 серпня 2011 року, №ОУ-505393 від 5 серпня 2011 року, №ОУ-505417 від 5 серпня 2011 року, №ОУ-505416 від 5 серпня 2011 року, №ОУ-505422 від 10 серпня 2011 року, №ОУ-505421 від 10 серпня 2011 року, №ОУ-505420 від 10 серпня 2011 року, №ОУ-505423 від 10 серпня 2011 року, №ОУ-505426 від 11 серпня 2011 року, №ОУ-505425 від 11 серпня 2011 року, №ОУ-505428 від 11 серпня 2011 року, №ОУ-505427 від 11 серпня 2011 року, №ОУ-505429 від 15 серпня 2011 року, №ОУ-505448 від 16 серпня 2011 року, №ОУ-505449 від 16 серпня 2011 року, №ОУ-505472 від 18 серпня 2011 року, №ОУ-5459 від 18 серпня 2011 року, №ОУ-5461 від 18 серпня 2011 року, №ОУ-5462 від 19 серпня 2011 року, №ОУ-5463 від 19 серпня 2011 року, №ОУ-5466 від 26 серпня 2011 року, №ОУ-5465 від 26 серпня 2011 року, №ОУ-5518 від 29 серпня 2011 року, №ОУ-5519 від 31 серпня 2011 року, №ОУ-5825 від 6 вересня 2011 року, №ОУ-5795 від 7 вересня 2011 року, №ОУ-5828 від 9 вересня 2011 року, №ОУ-5797 від 14 вересня 2011 року, №ОУ-5826 від 14 вересня 2011 року, №ОУ-5827 від 14 вересня 2011 року, №ОУ-5858 від 19 вересня 2011 року, №ОУ-5859 від 21 вересня 2011 року, №ОУ-5860 від 21 вересня 2011 року, №ОУ-5925 від 28 вересня 2011 року, №ОУ-5939 від 30 вересня 2011 року, №ОУ-5944 від 4 жовтня 2011 року, №ОУ-5947 від 4 жовтня 2011 року, №ОУ-5946 від 4 жовтня 2011 року, №ОУ-5945 від 4 жовтня 2011 року, №ОУ-5963 від 6 жовтня 2011 року, №ОУ-5039739 від 14 жовтня 2011 року, №ОУ-5039737 від 14 жовтня 2011 року, №ОУ-5039738 від 14 жовтня 2011 року, №ОУ-5039740 від 14 жовтня 2011 року, №ОУ-5039742 від 18 жовтня 2011 року, №ОУ-5039773 від 21 жовтня 2011 року, №ОУ-5039791 від 24 жовтня 2011 року, №ОУ-5039855 від 28 жовтня 2011 року, №ОУ-5039853 від 28 жовтня 2011 року, №ОУ-5039854 від 28 жовтня 2011 року, №ОУ-5040501 від 10 лютого 2012 року, №ОУ-5040502 від 10 лютого 2012 року, №ОУ-5040504 від 10 лютого 2012 року, №ОУ-5040503 від 10 лютого 2012 року, №ОУ-5040506 від 21 лютого 2012 року, №ОУ-5040508 від 21 лютого 2012 року, №ОУ-5040507 від 21 лютого 2012 року, №ОУ-5040571 від 23 лютого 2012 року, №ОУ-5040570 від 23 лютого 2012 року, №ОУ-5040568 від 23 лютого 2012 року, №ОУ-5040569 від 23 лютого 2012 року, №ОУ-5040547 від 24 лютого 2012 року, №ОУ-5040548 від 24 лютого 2012 року, №ОУ-5040573 від 1 березня 2012 року, №ОУ-5040579 від 2 березня 2012 року, №ОУ-5040578 від 3 березня 2012 року, №ОУ-5040648 від 6 березня 2012 року, №ОУ-5040585 від 6 березня 2012 року, №ОУ-5040689 від 15 березня 2012 року, №ОУ-5040649 від 15 березня 2012 року, №ОУ-5040641 від 15 березня 2012 року, №ОУ-5040640 від 15 березня 2012 року, №ОУ-5040643 від 16 березня 2012 року, №ОУ-5040642 від 16 березня 2012 року, №ОУ-5040658 від 20 березня 2012 року, №ОУ-5517 від 1 вересня 2011 року, №ОУ-5040505 від 20 лютого 2012 року.

Також позивачем надано звіти-розшифровки, які підписані, як позивачем, так і ТзОВ "РАС Логістик" і є додатками до кожного з вищевказаних актів здачі-приймання та в яких детально описано, про те розмитнення якого саме товару стосувались послуги надані ТзОВ "РАС Логістик", в чому саме полягали послуги по інформаційному пошуку, в чому саме полягали послуги сторонніх організацій, які залучались як субвиконавці з ініціативи самого ТзОВ "РАС Логістик", чого саме стосувались консультації з питань митного оформлення.

На підтвердження факту виконання робіт за договором позивачем долучено також Акти виконаних робіт, Акти прийому-передачі науково-дослідних робіт згідно договору, Акти здачі-приймання науково-технічної продукції, Сертифікати відповідності, Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, Декларації на відповідність продукції вимогам технічних регламентів та податкові накладні.

Факт оплати послуг за договором підтверджується виписки за особовим рахунком від 16 серпня 2011 року, від 17 серпня 2011 року, від 23 серпня 2011 року, від 7 вересня 2011 року, від 27 вересня 2011 року, від 19 жовтня 2011 року, від 20 березня 2012 року.

Згідно із ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

При цьому, згідно з ч.2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Частиною 2 статті 3 цього Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 2.4 глави 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року №168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно із пунктами 2.15-2.16 глави 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Отже, первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІV.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того, що спірні господарські операції носили реальний характер, фактично відбувались, а їх придбання було пов'язане з господарською діяльністю позивача. Позивач у спірний період здійснював придбання послуг (робіт) в ТзОВ "РАС Логістик", які стосувались як безпосередньо декларування товарів позивача, що переміщались через кордон, так і надання суміжних послуг, які також стосуються митного оформлення товарів і надання яких є необхідним для правильного, своєчасного митного оформлення.

Оскільки позивачем, на підтвердження реальності вчинення правочинів за договором та подальшого використання їх результатів в господарській діяльності, надано первинні документи, які містять усі, передбачені законом необхідні реквізити, а відповідачем не надано доказів що подані первинні документи містять неправдиві дані, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 липня 2014 року по справі № 813/3741/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Улицький В. З.

Повний текст ухвали складено 24 квітня 2015 року