Постанова

від 12.05.2015 по справі 804/4517/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р. Справа № 804/4517/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю:

представника позивача Франскевич Ю.І.

представника відповідача Лашкун А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марафон» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марафон» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з позовними вимогами:

- визнати протиправними дії Лівобережної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТД «Марафон», за результатами якої складено акт від 25 лютого 2015 року за №267/22-05/34314692;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000782204 від 16.03.2015 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 776 045,00 грн., з яких за основним платежем 517 363.00 грн. та за штрафними санкціями 258 682,00 грн., що прийняте Лівобережною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту від 25 лютого 2015 року за №267/22-05/34314692;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000792204 від 16.03.2015 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 266 628.12 грн., з яких за основним платежем 1 77 752.08 грн. та за штрафними санкціями 88 876.04 грн., що прийняте Лівобережною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту від 25 лютого 2015 року за №267/22-05/34314692;

- визнати протиправними дії Лівобережної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «ТД «Марафон» за період з 01.01.2011 року по 30.09.2014 року до підсистем автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі до автоматизованої інформаційної підсистеми «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», здійснені на підставі акту від 25 лютого 2015 року за №267/22-05/343 14692;

- зобов'язати Лівобережну ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ТОВ «ТД «Марафон» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «ТД «Марафон» в розрізі контрагентів за період з 01.01.2011 року по 30.09.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

На підставі акту від 25 лютого 2015 року за № 267/22-05/34314692 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТД «Марафон» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ле Гран» та ТОВ «Іншаат-Інвест» по факту придбання товарів (робіт, послуг) та реалізації товарів (робіт, послуг) відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а також внесено до автоматизованих інформаційних баз коригування самостійно задекларованих підприємством показників податкової звітності ТОВ «ТД «Марафон» за період січень 2011 року - вересень 2014 року.

Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, на підставі яких були складені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та вважає їх протиправними та прийнятими за відсутності належних доказів. Крім того, дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «ТД «Марафон» здійснені податковим органом з перевищенням компетенції, безпідставно, необґрунтовано та є протиправними.

ТОВ «ТД «Марафон» на підтвердження реальності здійснених ним господарських операцій з контрагентами-постачальниками та покупцями за період, що перевірявся, були надані під час перевірки всі необхідні первинні документи. З урахуванням перебування позивача за офіційним місцезнаходженням, наявності достатніх трудових ресурсів для виконання укладених у відповідний період договорів, висновки відповідача стосовно «нереальності» проведення господарських операцій по ланцюгу постачання: контрагенти-постачальники ТОВ «Ле Гран» ТОВ «Іншаат-Інвест - ТОВ «ТД «Марафон» - контрагенти-покупці: ТОВ «ТД «Ельба», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Покрівельно-фасадний центр», ТОВ «Сінергія-Груп», ТОВ «Дніпрогранітсервіс», ФОП ОСОБА_4 - не відповідають дійсності та ухвалені податковим органом без належного аналізу первинних документів ТОВ «ТД «Марафон».

Відповідно до чинного законодавства України підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної бухгалтерської довідки, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодекс), або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.

Оскільки, транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може буди єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Якщо контрагент позивача порушив податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Позивач вказує, що відповідно до норм Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. № 276, зміни до електронних баз даних можуть бути внесені податковим органом лише на підставі самостійно складеної та поданої платником податків до податковою органу за місцем реєстрації податкової звітності або на підставі винесеного податковим органом за результатами документальної перевірки та узгодженого у встановленому законом порядку податкового повідомлення-рішення.

Податкові повідомлення-рішення на підставі висновків, викладених у акті перевірки від 25.02.2015 року щодо взаємовідносин ТОВ «ТД «Марафон» по ланцюгу постачання із контрагентами-покупцями: ТОВ «Покрівельно-фасадний центр», ТОВ «Сінергія-Груп», ТОВ «Дніпрогранітсервіс», ТОВ «Торговий дім «Ельба» за період січень 2011 року - вересень 2014 року відповідачем не виносились.

Враховуючи зазначене, позивач вважає висновки, викладені в акті від 25 лютого 2015 року за №267/22-05/34314692, протиправними, незаконними та такими, що суперечать нормам діючого законодавства, а відтак - податкове повідомлення - рішення № 0000782204 від 16.03.2015 року та податкове повідомлення-рішення № 0000792204 від 16.03.2015 року підлягають скасуванню, а самостійно задекларовані підприємством показники податкової звітності, відкориговані відповідачем в підсистемі автоматизованої інформаційної системі «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» - підлягають відновленню.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та зазначив, що податкові повідомлення-рішення були винесені правомірно, на підставі висновків, викладених в акті перевірки ТОВ «ТД «Марафон» з питань, дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ле Гран» та ТОВ «Іншаат-Інвест». Також відповідачем правомірно були внесені коригування показників податкової звітності ТОВ «ТД «Марафон» за період з 01.01.2011 року по 30.09.2014 року до підсистем автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок». Всі доводи позивача, викладені в позовній заяві, є необґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що у період з 13.02.2015 року по 18.02.2015 року відповідно до наказу начальника Лівобережної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 13.02.2015 року №113 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТД «Марафон» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ле Гран» (код ЄДРПОУ 24990728) та ТОВ «Іншаат-Інвест» (код ЄДРПОУ 33370819) по факту придбання товарів (робіт, послуг) та реалізації товарів (робіт, послуг).

За результатами перевірки був складений акт від 25 лютого 2015 року за № 267/22-05/34314692 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТД «Марафон» з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ле Гран» (код ЄДРПОУ 24990728) та ТОВ «Іншаат-Інвест» (код ЄДРПОУ 33370819) по факту придбання товарів (робіт, послуг) та реалізації товарів (робіт, послуг)» (далі - акт).

В акті перевірки Лівобережною МДПІ були встановлені наступні обставини.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «Іншаат-Інвест» (код ЄДРПОУ 33370819) м.Павлоград, вул. Дніпровська, буд. 356. офіс 15, надалі продавець, в особі директора ОСОБА_5 що діє на підставі статуту, з однієї сторони, укладено договір поставки товарів № 3 від 19.05.2012 року з ТОВ «ТД «Марафон» (код ЄДРПОУ 34314692) - покупець, в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі статуту, з другої сторони. 30.11.2012р. та 19.05.2012р. до даного договору були укладені додаткові угоди.

Транспортування товарів здійснювалося перевізниками ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8

Відповідно наданих до перевірки документів ТОВ «ТД «Марафон» по взаємовідносинам із ТОВ «Іншаат-Інвест», договір укладено директором ОСОБА_5, у видаткових накладних відображено відповідального за здійснення господарської операції і правильності її оформлення директором ОСОБА_5 зa період з серпня 2012р. по 30.11.2012р., у податкових накладних, особа, яка склала податкову накладну - ОСОБА_5 за період з серпня 2012р. по 30. 11.2012р., у товарно-транспортних накладних відображено відповідального за відпуск товару директора ОСОБА_5 за період з серпня 2012р. по 30.11.2012р.

Відповідно до інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу: АІС «Податковий блок» станом на момент здійснення господарської операцій - ОСОБА_5 була посадовою особою ТОВ «Іншаат-Інвест», з 30.11.2012р. посадовою особою ТОВ «Іншаат-Інвест» був ОСОБА_9

Відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області майора податкової міліції Корнєєва Є.В., в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні при відпрацюванні ланцюга приховування об'єкту оподаткування встановлено, що ряд підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності, які знаходяться в єдиній схемі мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від сплати податків, здійснюють занижене формування податкових зобов'язань через суб'єктів господарювання, в тому числі ТОВ «Ле Гран», ПП «Фірма «Вуглемашкомплект», ТОВ «Іншаат-Інвест».

Згідно протоколу допиту свідка від 10.07.2014 року ОСОБА_5, вона ніколи не була засновником та директором ТОВ «Іншаат-Інвест». Ніякого відношення до даного підприємства вона не мала, жодних документів не підписувала.

Згідно висновків експерта від 29.07.2014р. № 62/04-378, 31.07.2014р. № 62/04-379 начальника сектору №3 відділу з техніко-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ науково-дослідного експертно - криміналістичного центру при ГУМВС в Дніпропетровській області ОСОБА_11, при проведені почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на первинних бухгалтерських документах ТОВ «Іншаат-Інвест», наданих на експертизу, виконані не ОСОБА_5 та не ОСОБА_9, а іншими особами.

З інформаційних баз даних ОДПІ встановлено, що ТОВ «Іншаат-Інвест» зареєстроване і знаходиться на обліку у Західно-Донбаській ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області: стан платника 8, до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Основним видом діяльності є «неспеціалізована оптова торгівля». Свідоцтво платника ПДВ анульовано - 01.09.14р.

Підприємство ТОВ «Іншаат-Інвест» звітувало про наявність трудових ресурсів згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати у кількості 5 осіб за 2013р. - 2014р., але не могло здійснювати поставку товарів, тому що відповідно матеріалів вищенаведеного кримінального провадження та пояснень засновник, директор підприємства ТОВ «Іншаат-Інвест» не має жодного відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності підприємства. Остання податкова декларація з ПДВ за травень 2014 року (нульовий звіт).

З Єдиного реєстру податкових накладних за період 2012р. - 2014р. встановлено, що ТОВ «Іншаат-Інвест» протягом перевіряємого періоду придбавало у постачальників рибні консерви в асортименті, посуд в асортименті, антидетонаційну присадку ("Ультраоктан"), газовий конденсат, продукти харчування і асортименті, рідкий продукт піролізу марка Е-3, суміш вуглеводнів, лігр-газойлива фракція та інше.

На думку податкової інспекції, податкові накладні, з сумою ПДВ меншою ніж 10 000,00 грн., були виписані постачальниками з метою приховування номенклатури поставлених товарів (послуг)

За твердженням податкового органу, через ТОВ «Іншаат-Інвест» проходили тільки грошові потоки. Таким чином, неможливо підтвердити факт реального здійснення господарської діяльності.

Відповідачем зроблено висновок про невідповідність придбаного та реалізованого товару/послуг та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками.

Постачальник ТОВ «Іншаат-Інвест» має ознаки фіктивності, діяльність підприємства спрямована на отримання податкової вигоди третіх осіб та не направлена на досягнення реальних економічних результатів.

Таким чином, фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «ТД «Марафон» з ТОВ «Іншаат-Інвест» не направлені на здійснення реальних господарських операцій, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Під час перевірки встановлено, що ТОВ «Ле Гран» - продавець, в особі директора ОСОБА_12 з однієї сторони, укладено договір поставки товарів № 18/03/14 від 18.03.2014 року з ТОВ «ТД «Марафон» - покупець.

Транспортування товарів здійснювалося перевізником ФОП ОСОБА_6

Відповідно наданих до перевірки документів ТОВ «ТД «Марафон» по взаємовідносинам із ТОВ «Ле Гран», договір укладено директором ОСОБА_13; у видаткових накладних відображено відповідального за здійснення господарської операції і правильності її оформлення - директора ОСОБА_13; у податкових накладних особа, яка склала податкову накладну - ОСОБА_13; у товарно-транспортних накладних відображено відповідального за відпуск товару - директора ОСОБА_13

Відповідно до інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу: АІС «Податковий блок» станом на момент здійснення господарської операцій - ОСОБА_13 була посадовою особою ТОВ «Ле Гран».

Згідно протоколу допиту свідка від 10.07.2014 року ОСОБА_13, вона не є засновником та посадовою особою ТОВ «Ле Гран», не брала участі у фінансово-господарській діяльності даного товариства та не підписувала жодних документів ТОВ «Ле Гран».

Згідно висновку експерта від 29.07.2014р. № 62/04-376 під час судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи від імені ОСОБА_13 на первинних бухгалтерських документах ТОВ «Ле Гран», наданих на експертизу, виконані не ОСОБА_13, а іншою особою.

З інформаційних баз даних ОДПІ встановлено, що ТОВ «Ле Гран зареєстроване і знаходиться на обліку у Західно-Донбаській ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області: стан платника 8, до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; основним видом діяльності є «інші види оптової торгівлі»; свідоцтво платника ПДВ анульовано - 03.09.14р.

Підприємство ТОВ «Ле Гран» звітувало про наявність трудових ресурсів згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати у кількості 2 особи за 2014р., але не могло здійснювати поставку товарів, тому що відповідно матеріалів вищенаведеного кримінального провадження засновник, директор підприємства ТОВ «Ле Гран» не має жодного відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності підприємства.

Враховуючи вищенаведене, відповідачем встановлено, що постачальник ТОВ «Ле Гран» (код ЄДРПОУ 24990728) має ознаки фіктивності, діяльність підприємства спрямована на отримання податкової вигоди третіх осіб та не направлена на досягнення реальних економічних результатів.

Таким чином, фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «ТД «Марафон» з ТОВ «Ле Гран» не направлені на здійснення реальних господарських операцій, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

ТОВ «ТД «Марафон» є посередником, товар, придбаний у ТОВ «Іншаат-Іивест» у серпні, листопаді 2012р., липні, серпні 2013р., січні 2014р., у ТОВ «Ле Гран» у березні 2014р., було реалізовано наступним покупцям: ТОВ «ТД «Ельба», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Покрівельно-фасадний центр», ТОВ «Сінергія-Груп», ТОВ «Дніпрогранітсервіс», ФОП ОСОБА_4

За результатом аналізу первинних документів, наданих до перевірки, а саме ТТН, згідно яких здійснювалось перевезення товару від постачальників ТОВ «Ле Гран» та ТОВ «Іншаат-Інвест» на адресу ТОВ «ТД «Марафон», та відповідно перевезення товару від ТОВ «ТД «Марафон» до покупців ТОВ «Покрівельно-фасадний центр», ТОВ «Сінергія-Груп», ТОВ «Торговий дім «Ельда», встановлено, що в ТТН відсутня будь - яка інформація, стосовно вантажно - розвантажувальних операцій.

Відповідно до п.8.25, п. 8.26, п. 11.9 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5.01.1995 р. №7, час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - і до моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження. Завантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж. Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження замовник зобов'язаний зазначати.

Отже, виписані ТТН на постачання товару від ТОВ «Ле Гран» та ТОВ «Іншаат-Інвест» та на адресу ТОВ «ТД «Марафон» до покупців ТОВ «Покрівельно-фасадний центр», ТОВ «Сінергія-Груп», ТОВ «Торговий дім «Ельба», на думку податкової інспекції не можна вважати належно оформленими, так як не має можливості дослідити час прибуття вантажу, час вибуття вантажу, можливого простою, який підлягав транспортуванню. Вищенаведене ставить під сумнів факт перевезення товару.

Відповідно до довідки Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська №3518/2205/34314692 від 02.10.2014 року про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «МАРАФОН» (код ЄДРПОУ 34314692) по взаємовідносинам з ТОВ «ІНШААТ- ІНВЕСТ» за період листопад 2013 року, березень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, звіркою документально не підтверджено жодним первинним документом фінансово-господарські відносини ТОВ «Іншаат-Інвест» за період з 01.11.2013р. по 31.03.2014р.

Підприємством не надано документального підтвердження місць виконання зобов'язань.

Звіркою ТОВ «Іншаат-Інвест» документально не підтверджено проведені господарські операції з платниками податків у період з 01.03.2013р. по 31.03.2014р. Не підтверджено реальність проведених господарських операцій.

Звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «ТД «Марафон» операцій по ланцюгу постачання: ТОВ «Іншаат-Інвест» - ТОВ «ТД «Марафон» - ТОВ «ТД «Ельба».

Вказані умови суперечать меті господарської діяльності підприємства та створюють обставини, за яких воно не мало намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької та іншої економічної діяльності.

Відповідач вбачає проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Вищезазначене підтверджує неможливість проведення фінансово-господарських операцій посадовими особами зазначених підприємств з використанням розрахункових рахунків відкритих в банківських установах.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування ТОВ «ТД «Марафон» по ланцюгу постачання: ТОВ «Ле Гран» та ТОВ «Іншаат-Інвест» - ТОВ «ТД «Марафон» - ТОВ «Покрівельно-фасадний центр», ТОВ «Сінергія-Груп», ТОВ «Дніпрогранітсервіс», ТОВ «Торговий дім «Ельба» (у зв'язку з не підтвердженням фактичного постачання товару).

Господарські відносини між позивачем та контрагентами не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

ТОВ «Ле Гран» та ТОВ «Іншаат-Інвест» мають ознаки фіктивності, діяльність підприємств спрямована на отримання податкової вигоди третіх осіб та не направлена на досягнення реальних економічних результатів.

Фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «ТД «Марафон» з ТОВ «Ле Гран» та ТОВ «Іншаат-Інвест» не направлені на здійснення реальних господарських операцій.

На підставі зазначеного, позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «ТД Марафон» встановлено наступні порушення:

- нереальність здійснення господарських операцій ТОВ «ТД «Марафон», а саме - відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «ТД «Марафон» операцій по ланцюгу постачання: ТОВ «Ле Гран», ТОВ «Іншаат-Інвест» - ТОВ «ТД «Марафон»;

- нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «ТД «Марафон» по ланцюгу постачання із контрагентами-покупцями: ТОВ «Покрівельно-фасадний центр», ТОВ «Сінергія-Груп», ТОВ «Дніпрогранітсервіс», ТОВ «Торговий дім «Ельба»;

- п.п. 14.1.27. п. 14.1.36 ст. 14. п. 135.1 п.135.2, пп. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137. пп. 138.1.1. п.138.1. п.п.138.10.2. п.п. 138.10.3. п.п.138.10.4, п.138.10 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 517 363,00 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 177 752,08 грн.

На підставі зазначених висновків, Лівобережною ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення 0000782204 від 16.03.2015 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 776 045,00 грн., з яких за основним платежем 517 363,00 грн. та за штрафними санкціями 258682,00 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000792204 від 16.03.2015 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 266628.12 грн., з яких за основним платежем 177 752,08 грн. та за штрафними санкціями 88876,04 грн.

Надаючи оцінку доводам позивача про недоведеність порушень при укладенні та виконанні правочинів, необхідно виходити з того, що для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до позицій, викладених в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до ст.134 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно до п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.137.10 ст. 137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку:

-з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного здійснення оплачених послуг, наявності достовірних первинних документів та використання в господарській діяльності цих послуг.

Надаючи оцінку доводам позивача про правомірність відображення в податковому обліку сум податкового кредиту по операціям із зазначеними контрагентами, суд зазначає, що на підставі вищенаведених первинних документів (договорів поставки, видаткових накладних, податкових накладних,) контролюючий орган дійшов висновку про не підтвердження господарських операцій такими документами, виявив порушення вимог законодавства при складанні первинних документів.

З огляду на доводи податкового органу, якими він мотивує правомірність донарахувань, перевірці підлягає фактичне виконання поставок товару (послуг) позивачу від контрагентів, а також правомірність складення первинних документів як позивачем так і його контрагентами.

Дотримання норм цивільного чи господарського права під час укладення договору не означає автоматично реальності вчинення господарської операції та правильності відображення її результатів у податковому обліку.

Відповідно до листа Вищою адміністративного суду України від 02.06.11 №742/11/13-11 недійсність правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, встановленні персони посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставин, за яких такий умисел виник, тощо.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Лише за наслідками дослідження зазначених обставин можливо дійти об'єктивного висновку про реальність (або безтоварність) спірних операцій та, відповідно, про правомірність формування позивачем витрат, доходу та податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «ТД «Марафон» оформило взаємовідносини по договорам з наступними підприємствами-постачальниками: ТОВ «Ле Гран» та ТОВ «Іншаат-Інвест».

Як було зазначено, під час перевірки позивачем були надані податковій інспекції певні первинні документи по вказаним господарським операціям за відповідний період.

Згідно до п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, (далі - Положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому з іншими актами цивільного законодавства (підпункт 2.5 пункту Положення).

Відповідно до підпункту 2.13 пункту 2 Положення керівник підприємства. установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників (підпункт 2.15 пункту 2 Положення).

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно - правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають ніколи державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення (підпункт 2.16 пункту 2 Положення).

Відповідно до п. 1 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованої о в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 р. за № 185/24962, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Пунктом 18 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 р. за № 185/24962, передбачено, що усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначені норми, суд зазначає, що податкові накладні, які виписані від підприємства та підписані особою, яку неможливо ідентифікувати, що, в свою чергу, не дозволяє встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень відносно підпису зазначених податкових накладних, складені з порушенням вимог діючого законодавства та не можуть вважатись документами, підтверджуючими право позивача на включення до податкового кредиту сум ПДВ.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, та підписані реальними посадовими особами підприємств.

Оцінюватися ж при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Беручи до уваги матеріали постанови, висновків експерта від 29.07.2014р. судово-почеркознавчої експертизи підписів ОСОБА_9, ОСОБА_5 та протоколів допиту ОСОБА_5, яка згідно реєстраційних документів була директором ТОВ «Іншаат-Інвест», та начебто від імені якої був укладений договір між підприємствами ТОВ «ТД «Марафон» та ТОВ «Іншаат-Інвест» на поставку товарів, висновку експерта від 29.07.2014р. № 62/04-376 судово-почеркознавчої експертизи та протоколу допиту ОСОБА_12, яка згідно реєстраційних документів є директором ТОВ «Ле Гран», та начебто від імені якої був укладений договір між підприємствами ТОВ «ТД «Марафон» та ТОВ «Ле Гран» на поставку товарів, суд погоджується з висновками податкового органу, що господарські операції між позивачем та підприємствами контрагентами не носять реального характеру.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вищезазначене підтверджує неможливість проведення фінансово-господарських операцій посадовими особами зазначених підприємств з використанням розрахункових рахунків відкритих в банківських установах.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ, а також сум до складу витрат за рахунок договорів, укладених позивачем та його контрагентами, оскільки суду не доведено у встановленому законом порядку реальності здійснення господарських правовідносин, обумовлених договорами.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення №0002132203 від 17.09.2014 року, прийняті відповідачем на законних підставах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а також дії щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «ТД «Марафон» за період з 01.01.2011 року по 30.09.2014 року до підсистем автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі до автоматизованої інформаційної підсистеми «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», здійснені відповідачем правомірно.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

За таких обставин, суд вважає за необхідне у задоволені позову відмовити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марафон» на користь Державного бюджету України решту ставки судового збору в розмірі 4384,80 грн., оскільки позивачем за подання до суду адміністративного позову було сплачено 487,20 грн., що становить 10 відсотків ставки судового збору, а загальна ставка судового збору по даній справі становить 4872,00 грн., яка встановлюється згідно Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (з подальшими змінами та доповненнями).

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марафон» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марафон» на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 4384,80 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 18 травня 2015 року.

Суддя В.В. Кальник