Постанова

від 27.04.2015 по справі 808/9266/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 року 11:00Справа № 808/9266/14 ДО/808/1268/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю секретаря судового засідання Тетерева В.

представників:

позивача: Демченко А.А.

відповідача: Воронкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Східтехмаш»

до: Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Східтехмаш» до Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.12.2014 №0002371500.

Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви з підстав, викладених у позові. Вважає, що висновки, зроблені в акті перевірки, щодо нереальності товарного характеру господарських операцій, суперечать нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, є необґрунтованими. Внаслідок чого, податкове повідомлення-рішення від 02.12.2014 №0002371500, яким товариству неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 81910,00 грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню у повному обсязі. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у запереченнях на позов. Зазначає, що в ході проведення перевірки позивача встановлено нереальність здійснення господарських операцій по операціям з контрагентом позивача ТОВ «Автодилер», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за квітень 2014 року на суму 65528,00 грн. Отже, висновки акту перевірки про порушення позивачем пп.14.1.27, пп.14.1.191, пп.14.1.202, пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.4, п.201.7 ст.201, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України відповідають вимогам діючого законодавства, а спірне податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст.160 КАС України, 23.04.2015 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Як встановлено матеріалами справи, в період з 03.11.2014 по 07.11.2014 фахівцями відповідача проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Східтехмаш» (код ЄДРПОУ 33123519) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 та податку на прибуток (за даними бухгалтерського обліку) за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 по операціям з платником податків ТОВ «Автодилер», код ЄДРПОУ 39020361, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої, складено акт перевірки №836/05-06-15-00/33123519 від 14.11.2014.

Перевіркою встановлено порушення пп.14.1.27, пп.14.1.191, пп.14.1.202, пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.4, п.201.7 ст.201, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 65528,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.12.2014 №0002371500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 81910,00 грн., в тому числі за основним платежем 65528,00 грн., за штрафними санкціями 16382,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з акту перевірки від 14.11.2014 №836/05-06-15-00/33123519, на підставі якого відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення, висновки цього акту ґрунтуються на висновках акту перевірки ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровський області від 02.07.2014 №118/04-65-22-03/39020361 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Автодилер» (код ЕДРПОУ 39020361) щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків за період березень, квітень 2014 року».

Так, перевіркою встановлено, що між ТОВ «Східтехмаш» (Покупець) та ТОВ «Автодилер» (Постачальник) укладено договір постачання від 25.03.2014 № 1.

Згідно умов договору: постачальник зобов'язується зробити поставку на умовах DDP - за ІНКОТЕРМСОМ 2000 вантажним автотранспортом до місця, що вкаже Покупець у замовленні. Вартість послуг з доставки згідно умов DDP враховується в ціні Товару. Терміни постачання кожної партії товару установлюються за угодою сторін. Прийняття товару по кількості якості проводиться у відповідності з інструкціями П-6, П-7 та товаросупроводжувальними документами (п.2.1 договору).

У наданому до перевірки Договору від 25 лютого 2014 року №1 зазначено, що місце укладання угоди - місто Донецьк, проте юридична адреса ТОВ «Східтехмаш» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 85327, Донецька область, м. Димитров, м-н «Східний», буд. 15-А, кв. 16.

Юридична адреса ТОВ «Автодилер» відповідно до наданої копії договору: 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Щорса, 4, оф.40.

Оскільки під час перевірки ТОВ «Східтехмаш» не надано підтверджуючих документів про оренду або власність офісного приміщення у м. Донецьку або інші документи чи пояснення, щодо місця укладення договору, відповідачем встановлено невиконання ТОВ «Східтехмаш» та ТОВ «Автодилер» умов договору.

Згідно наданих до перевірки товарно - транспортних накладних від 01.04.2014 №1, від 02.04.2014 №2 та від 03.04.2014 № 3 замовником на перевезення є ТОВ «Східтехмаш», перевізником є ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1).

Таким чином, перевіряючи зробили висновок, що умови договору не відповідають поставкам згідно наданих ТТН.

Як зазначив відповідач, до перевірки надані податкові накладні, які не зареєстровані підприємством постачальником - ТОВ «Автодилер» (код за ЄДРПОУ 39020361) в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з оформленням на користь контрагента-покупця - «Східтехмаш» декількох податкових накладних в один день у сумі ПДВ до 10000,00 грн., тим самим постачальник ТОВ «Автодилер» ухилився від реєстрації податкових накладних в ЄРПН, на порушення п.201.10 ст.201 ПК України.

Під час перевірки встановлено, що згідно договору постачання від 25.03.2014 №1 укладеного між ТОВ «Східтехмаш» та ТОВ «Автодилер», специфікації №1 від 25.03.2014 до даного договору та товарно - транспортних накладних, перевезення товару відбувалося один раз на день :

-01.04.2014 на суму 117483,12 грн. у т.ч. ПДВ 19580,52 грн. (ТТН від 01.04.2014 №1);

-02.04.2014 на суму 120963,48 грн., у т.ч. ПДВ 20160,58 грн. (ТТН від 02.04.2014 №2);

-03.04.2014 на суму 154719,79 грн., у т.ч. ПДВ 25786,63 грн. (ТТН від 03.04.2014 № 3).

Відповідач зазначає, що виходячи з вищенаведеного, незалежно від того, яка подія відбулася раніше - відвантаження товару чи зарахування грошових коштів за сумою податку на додану вартість, така податкова накладна повинна бути виписана у день виникнення податкових зобов'язань на повну суму постачання без розбивки на декілька податкових накладних. Податкові накладні, в яких сума податку на додану вартість перевищує 10000 грн. повинні бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як наслідок, на думку відповідача, ТОВ «Східтехмаш» безпідставно віднесено до податкового кредиту ПДВ у сумі 65528,00 грн., у зв'язку з відсутністю реєстрації продавцем ТМЦ податкових накладних в ЄРПН, чим порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України.

До перевірки надано товарно-транспортні накладні, які заповнені з порушенням «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363, обов'язкові графи для заповнення заповнені вибірково.

Договір на перевезення вантажу між ТОВ «Східтехмаш» та автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) до перевірки не надано.

Також, не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з боку постачальника ТОВ «Автодилер» (код за ЄДРПОУ 39020361) відображено в акті ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 02.07.2014 року № 118/04-65-22-03/39020361 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Автодилер» (код ЄДРПОУ 39020361) щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків за період березень, квітень 2014 року».

Виходячи з вищенаведеного, перевіряючі зробили висновок, що наслідком діяльності ТОВ «Автодилер» (код за ЄДРПОУ 39020361) є здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а саме формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів, у тому числі ТОВ «Східтехмаш».

У той же час, як встановлено матеріалами справи факт придбання товарів у ТОВ «Автодилер» підтверджено належним чином оформленими первинними документами, зокрема, видатковими та податковими накладними, а також розрахунковими документами, які підтверджують факт оплати ТОВ «Східтехмаш» вартості отриманих товарів.

Також, позивачем надані до матеріалів справи: Договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 31.03.2014 №б/н укладений між ТОВ «Східтехмаш» та ФОП ОСОБА_3; наказ підприємства №1 від 05.01.204 «Про облікову політику товариства»; калькуляція робіт по виробництву за березень-квітень 2014 року; акт переробки (використання та списання у виробництво продукції) від 03.04.2014; акт звіряння взаємних розрахунків від 10.04.2015 №1 між ТОВ «Східтехмаш» та ФОП ОСОБА_3.

Отже, з аналізу первинних документів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що операції з придбання товару та послуг мали товарний характер. Факт перевезення товару підтверджений належним чином оформленими документами;

Зі змісту акту перевірки не вбачається, що Красноармійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області були виявлені дефекти форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Щодо вибіркового заповнення граф у ТТН, слід зазначити, що навіть відсутність товарно-транспортних накладних не може бути безумовним свідченням безтоварності відповідних операцій, про що неодноразово вказував в своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України (від 04.04.2013 №К/991/44754/11 (номер в реєстрі - 30737841, від 15.04.2013 №К/9991/56697/12 (номер в реєстрі - 30885349), від 16.04.2013р. №К/9991/62008/12 (номер в реєстрі - 30862897), 22.05.2013 №К/800/1488/13 (номер в реєстрі - 31453213), від 30.05.2013 №К/9991/54924/11 (номер в реєстрі - 31781922), 30.05.2013р. №К/9991/91509/11 (номер в реєстрі - 31558374), від 22.07.2013 № К 24753/10 (номер в реєстрі - 32688777).

Крім того, згідно інформації, що розміщена на веб-сайті Єдиного державного реєстру Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», ТОВ «Автодилер» не перебуває в процесі припинення та належним чином підтвердило відомості про юридичну особу. За інформацією, розміщеною на веб-сайті Міністерства доходів і зборів, на момент взаємовідносин ТОВ «Східтехмаш» з ТОВ «Автодилер» останнє було зареєстровано в якості платника ПДВ, а отже, зазначене підприємство, як учасник господарських операцій, мало спеціальну податкову правосуб'єктність, а також всі законодавчі підстави для виписки податкових накладних та інших первинних документів.

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на податковий кредит виникає незалежно від того, чи придбані товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у Листі Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011: «… Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце …».

Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена й у Листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011.

Досліджені судом докази доводять наявність змін в активах позивача під час вчинення господарських операцій з ТОВ «Автодилер».

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Проте, в акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам Закону. Контрагент позивача на момент здійснення господарських операцій з ним був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість. На момент складання податкових накладних ТОВ «Автодилер» було зареєстровано як платник ПДВ, мало статус платника ПДВ, надало належним чином оформлені податкові накладні за операціями з придбання товарів, з метою їх використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ТОВ «Східтехмаш».

Наявність у ТОВ «Східтехмаш» договору з контрагентом, видаткових та податкових накладних, а також доказів транспортування товару в акті не заперечується. Більш того, на стор. 14-15 акту зазначено реквізити документів, що підтверджують транспортування товару.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України).

У п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України вказано, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як, зокрема, зазначено у п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. […].

Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Досліджені судом податкові накладні виписані ТОВ «Агродилер» з урахуванням інших документів, обставин здійснених позивачем операцій надають право ТОВ «Східтехмаш» на формування податкового кредиту.

Відповідачем не надано до суду доказів про те, що ТОВ «Агродилер» припинено як юридична особа або у нього анульовано Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - на день виписки податкових накладних за операціями з постачання товарів/послуг ТОВ «Східтехмаш».

У той же час, позивачем надано до суду податкові накладні, виписані ТОВ «Агродилер» та докази товарності операцій (реальності настання наслідків), результатів господарської діяльності вказаної юридичної особи.

Щодо наданих до перевірки податкових накладних, які не зареєстровані підприємством постачальником - ТОВ «Автодилер» в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з оформленням на користь контрагента-покупця - «Східтехмаш» декількох податкових накладних в один день у сумі ПДВ до 10000,00 грн., суд враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02) у якому визначено, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали підприємства у попередніх ланцюгах поставок, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди.

Також необґрунтованими є посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аргодилер» від 02.07.2014 №118/04-65-22-03/39020361, як на доказ безтоварності операцій між позивачем та зазначеною юридичною особою.

Наведені обставини спростовують факт заниження ТОВ «Східтехмаш» податку на додану вартість на суму 65528,00грн., як зазначено відповідачем в акті перевірки №836/05-06-15-00/33123519 від 14.11.2014.

З урахуванням зазначеного, досліджених документів, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено порушення ТОВ «Східтехмаш» податкового законодавства України.

Звідси, нарахування податкового зобов'язання, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача є необґрунтованим.

З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0002371500, прийнято 02.12.2014 відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Східтехмаш» підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Красноармійською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02.12.2014 №0002371500.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Східтехмаш» сплачений судовий збір у сумі 182 (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова