Постанова

від 25.05.2015 по справі 817/706/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/706/15

25 травня 2015 року м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О. при секретарі судового засідання Минько Н.З.,

за участю:

представника позивача - Максютинського М.О.,

представника відповідача - Босик Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ -Агро" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в с т а н о в и в :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТ-Агро» з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 04.11.2014 року № 0003252202, яким визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТ-Агро» грошове зобов'язання за платежем «Податок на прибуток» у сумі 114316,50 грн., з яких: 76211,00 грн. за основним платежем; 38105,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 04.11.2014 року № 0003262202, яким визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТ-Агро» грошове зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» у сумі 174580,50 грн., з яких 116387,00 грн. за основним платежем; 58193,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено дані акта від 17.10.2014 року № 691/17-16-22-02/36922125 про результати проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТ-Агро» код ЄДРПОУ 36922125, з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ПП «Терра» (ЄДРПОУ 32927564) за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., ПП «Фенікс-Агро» (ЄДРПОУ 36780586) за період з 01.03.2014р. 31.03.2014р., та ТОВ «Агро Запоріжжя» (ЄДРПОУ 39030509) за період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р.

У висновках вказаного акту перевірки зазначено про порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44 розділу І, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.2.9 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток за 2013р. на загальну суму 76211,00 грн.

- п. 44.1 ст. 44 розділу І, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму 116387,00 грн., в тому числі за травень 2013 року в сумі 50059,00., за червень 2013 року в сумі 30162,00 грн., за травень 2014 року в сумі 36166,00 грн.

Також, зазначені висновки податкового органу ґрунтуються на акті від 08.11.2013 року № 829/15-07-22-0304/32927564 про проведення зустрічної звірки ПП «Терра», щодо документального підтвердження господарський відносин з ТОВ «ДОНІНВЕСТПЛЮС», ТОВ «Агротехніка», ТОВ «Аскоп-Україна», ТОВ «Д-Мікс Україна», ПАТ «Птахофабрика «Тернопільська», ТОВ «Украгрозакупівля», ТОВ «Цехаве Корм Лтд», ТОВ «ЮТ-Агро» за травень 2013 року, у висновках якого зазначено, що ТОВ «ДОНІНВЕСТПЛЮС» порушило податкове законодавство, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до чого зроблено висновок про те, що позивач не міг придбавати макуху соняшникову в контрагента Приватного підприємства «Терра», а взаєморозрахунки між контрагентами мають ознаки безтоварності.

Крім того, висновки податкового органу ґрунтуються на акті від 27.08.2014 року № 2089/04-66-22-04-06/39030509 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агро Запоріжжя» під час здійснення господарських відносин з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за травень 2015 року, інформація для складання цього акту отримувалась із даних інформаційних ресурсів, а саме: ІС «Податковий Блок», ЄРПН, детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за травень 2014 р., у висновках якого зазначено, що у ТОВ «Агро Запоріжжя» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в період за травень 2014 року, з чого зроблено висновок про те, що позивач не міг придбавати макуху соняшникову в контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Запоріжжя», а взаєморозрахунки між контрагентами мають ознаки безтоварності.

Таким чином, за результатом перевірки позивача податковим органом зроблений висновок про те, що усі операції купівлі-продажу ПП «Терра» та ТОВ «Агро Запоріжжя» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про те, що операції між позивачем та ПП «Терра», між позивачем та ТОВ «Агро Запоріжжя» не спричиняють реального настання правових наслідків та те, що ці операції є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача» є надуманими та безпідставними, оскільки в позивача міститься повний та необхідний пакет первинних бухгалтерських документів, які відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують факти товарності та законності господарських операцій позивача з контрагентом. Зокрема позивачем для проведення перевірки було надано відповідачу документи, а саме: Договір поставки № 28 від 12.03.2013р., укладений між Позивачем та ПП «Терра», Товарно-транспорті накладні № 581426 від 08.04.2013 року, № 581431 від 23.04.2013 року, № 581438 від 25.05.2013 року, № 581439 від 27.05.2013 року, № 581440 від 29.05.2013 року, № 581444 від 03.06.2013 року та № 5814445 від 17.06.2013 року; посвідчення про якість № 632 від 25.05.2013 року, № 656 від 27.05.2013 року, № 658 від 29.05.2013 року, Договір поставки № 14/051 від 14.05.2014р., укладений між Позивачем та ТОВ «Агро Запоріжжя», товарно-транспорті накладні № 15/05 від 15.05.2014р., № 27/05 від 27.05.2014 року. Зазначені документи вказують на існування певних юридичних фактів, проте не вони були досліджені належним чином в акті перевірки. Отже, висновки податкового орану зроблені без врахування первинних фінансових документів позивача, що належним чином підтверджують реальність господарських операцій з контрагентом, їх аналізу та дослідження, без надання належної оцінки усім обставинам, тому є помилковими та ґрунтуються суто на припущеннях відповідача, які не можуть слугувати підставою донарахування позивачу податкових зобов'язань по податку на прибуток та податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій, що є підставою для скасування винесених спірних податкових повідомлень-рішень. З таких підстав позивач просив суд скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідач подав суду письмові заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких позовні вимоги не визнає, та зазначає, що відповідно акту від 08.11.2013 року № 829/15-07-22-0304/32927564 про проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Терра», щодо документального підтвердження господарський відносин з ТОВ «ДОНІНВЕСТПЛЮС», ТОВ «Агротехніка», ТОВ «Аскоп-Україна», ТОВ «Д-Мікс Україна», ПАТ «Птахофабрика «Тернопільська», ТОВ «Украгрозакупівля», ТОВ «Цехаве Корм Лтд», ТОВ «ЮТ-Агро» за травень 2013 року, та акту від 27.08.2014 року № 2089/04-66-22-04-06/39030509 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агро Запоріжжя» під час здійснення господарських відносин з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за травень 2015 року, відповідач зробив висновок, що позивач не міг придбавати макуху соняшникову у ПП «Терра» та ТОВ «Агро Запоріжжя», а відтак зазначені операції купівлі-продажу ПП «Терра» та ТОВ «Агро Запоріжжя» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Тому просив суд відмовити у задоволені позову.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з підстав викладених у письмових запереченнях та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТ-Агро» є юридичною особою, зареєстрована 11.01.2010 року Виконавчим комітетом Рівненської міської ради, з 12.01.2010 року взято на податковий облік в органах державної податкової служби, зареєстроване як платник податку на додану вартість з 22.01.2010 року (свідоцтво № 100264281).

Відповідно до наказу від 06.10.2014 року № 823 про проведення позапланової перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТ-Агро» код ЄДРПОУ 36922125, з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ПП «Терра» (ЄДРПОУ 32927564) за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., ПП «Фенікс-Агро» (ЄДРПОУ 36780586) за період з 01.03.2014р. 31.03.2014р., та ТОВ «Агро Запоріжжя» (ЄДРПОУ 39030509) за період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р., яка відбулася та був складений відповідний акт № 691/17-16-22-02/36922125 від 17.10.2014р.

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44 розділу І, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.2.9 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток за 2013р. на загальну суму 76211,00 грн.

- п. 44.1 ст. 44 розділу І, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму 116387,00 грн., в тому числі за травень 2013 року в сумі 50059,00., за червень 2013 року в сумі 30162,00 грн., за травень 2014 року в сумі 36166,00 грн.

Як вже йшлося, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущенні, що операції, позивача з контрагентами ПП «Терра» та ТОВ «Агро Запоріжжя» на підставі актів зустрічної звірки, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Висновок про безтоварність господарський операцій позивача із ПП «Терра» зроблені на тій підставі, що на думку податкового органу, позивач не міг придбавати макуху соняшникову у ПП «Терра» оскільки у ПП «Терра» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби. В обґрунтування зазначеного висновку податковий орган посилається на акт від 08.11.2013 року № 829/15-07-22-0304/32927564 про проведення зустрічної звірки ПП «Терра», щодо документального підтвердження господарський відносин з ТОВ «ДОНІНВЕСТПЛЮС», ТОВ «Агротехніка», ТОВ «Аскоп-Україна», ТОВ «Д-Мікс Україна», ПАТ «Птахофабрика «Тернопільська», ТОВ «Украгрозакупівля», ТОВ «Цехаве Корм Лтд», ТОВ «ЮТ-Агро» за травень 2013 року. У ході даної перевірки податковим органом було встановлено, що з урахуванням отриманих матеріалів дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за червень 2013 року з відповідними додатками не підтверджують реальність здійснення фінансово-господарський операцій ПП «Терра» з ТОВ «ДОНІНВЕСТПЛЮС», при придбанні товарів на суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 182808,78 грн. та при продажу товарів за червень 2013 року на суму ПДВ 199114,70 грн. на адресу контрагентів - покупців: ТОВ «ЮТ-Агро» сума ПДВ 30162,47 грн., ТзОВ «Д-МІКС Україна» сума ПДВ 16713,83 грн., ТОВ «ЦЕХАВЕ Корм Лтд» сума ПДВ 20629,83 грн., ТОВ «Украгрозакупівля» сума ПДВ 32205,60 грн., ПАТ «Птахофабрика «Тернопільська» сума ПДВ 15224,73 грн.. ДП «Сантрейд» сума ПДВ 55612,40 грн., ФГ «Зоря-2» сума ПДВ 28565,83 грн. Тому за результатом цієї ж перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що усі операції купівлі-продажу ПП «Терра» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», та вчинені з метою надання податкової вигоди третім особам.

Висновок про безтоварність господарських операції позивача із ТОВ «Агро Запоріжжя» базуються на тій підставі, що у ТОВ «Агро Запоріжжя» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби. Такі висновки податкового органу зроблені на підставі акту від 27.08.2014 року № 2089/04-66-22-04-06/39030509 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агро Запоріжжя» під час здійснення господарських відносин з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за травень 2015 року. Тому за результатом цієї ж перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що ТОВ «Агро Запоріжжя» порушено вимоги ст. 185 ПКУ в частині відсутності об'єкту оподаткування податком на додану вартість по ланцюгу постачання товарів (робіт/послуг) у травні 2014 року від контрагентів - постачальників ТОВ «Агро Запоріжжя» - до контрагентів - покупців, а також що усі операції купівлі-продажу ТОВ «Агро Запоріжжя» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», та вчинені з метою надання податкової вигоди третім особам.

Таким чином, у ході перевірки позивача податковим органом було встановлено відсутність реальної можливості придбання макухи соняшникової позивачем у ПП «Терра» та ТОВ «Агро Запоріжжя», про відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів. Як зазначено у акті перевірки позивача, згідно представлених до перевірки документів податковий орган дійшов висновку, що має місце проведення безтоварних операцій ПП «Терра» та ТОВ «Агро Запоріжжя» з надання податкової вигоди третім особам.

За результатами перевірки позивача Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 04.11.2014 року № 0003252202, яким визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТ-Агро» грошове зобов'язання за платежем «Податок на прибуток» у сумі 114316,50 грн., з яких: 76211,00 грн. за основним платежем; 38105,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 04.11.2014 року № 0003262202, яким визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТ-Агро» грошове зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» у сумі 174580,50 грн., з яких 116387,00 грн. за основним платежем; 58193,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх у адміністративному порядку, однак скарги позивача були залишені без задоволення, а оспорювані податкові-повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу за результатами розгляду поданих скарг позивач оскаржив до суду винесені податкові повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, 13.03.2013 року було укладено договір поставки №28 між ПП «Терра» (постачальник) та позивачем (покупець).

Як свідчать обставини справи, щодо Приватного підприємства «Терра» - прийнято рішення про припинення (станом на день підписання акту перевірки). Вид діяльності 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і комами для тварин. Проте відомості про припинення юридичної особи на час здійснення господарської діяльності із позивачем, про перебування на момент здійснення господарських операцій з позивачем юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, або у процесі припинення у Єдиному державному реєстрі відсутні.

Згідно представленого позивачем договору поставки від 13.03.2013 року № 28, Специфікації № 9 від 25.03.2013 року до договору, Специфікації №10 від 27.03.2013 року до договору, Специфікації № 11 від 29.03.2013 року до договору, Специфікації № 12 від 03.06.2013 року до договору, Специфікації № 13 від 17.06.2013 року до договору позивач придбав у ПП «Терра» товар - макуху соняшникову в кількості 166,05 т. на суму 481300,00 грн.

Факт придбання товару підтверджується видатковими накладними від 27.05.2013 року №Ма-0000025, від 28.05.2013 року №Ма-0000029, від 31.05.2013 року №Ма-0000035, від 05.06.2013 року №Ин-0000006, від 17.06.2013 року №Ин-0000008.

Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента згідно з платіжними дорученнями: від 27.05.2013 року №657, від 29.05.2013 року №659, від 30.05.2013 року №670, від 04.06.2013 року №673, від 05.06.2013 року №680, від 12.06.2013 року №707, від 13.06.2013 року №712, від 19.06.2013 року №722, від 20.06.2013 року №726, від 21.06.2013 року №734, від 25.06.2013 року №746.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати суми податку на додану вартість у складі ціни товарів за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ПП «Терра» податкові накладні: від 27.05.2013 №25, від 28.05.2013 №29, від 31.05.2013 №35, від 05.06.2013 №6, від 17.06.2013 №8.

Згідно умов вищевказаного договору та специфікацій №9, №10, №11, №12, №13 до такого договору, місце приймання-передачі товару - Волинська область смт. Турійськ, вул. Паралельна, 35.

Транспортування макухи соняшникової здійснювалось автомобільним транспортом, що підтверджується Товарно-транспортними накладними від 28.05.2013 року № 581438, від 27.05.2013 року №581439, від 29.05.2013 року № 581440, від 30.06.2013 року № 581444, від 17.06.2013 року № 581445. Довіреності на отримання товару від 27.05.2013 року №000031, від 05.06.2013 року №000033, від 16.05.2014 року №78.

За вищезазначеною адресою знаходиться виробничі потужності ТОВ «Агротехніка» .

В якості обґрунтування фактичного здійснення господарської діяльності із ПП «Терра» позивач наголошував на тому, що придбаний товар - макуху соняшникову в кількості 166,05т, передано виконавцю Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротехніка», для виробництва готової продукції, а саме комбікормів та білково-вітамінних добавок, що підтверджується видатковими накладними від 28.05.2013 року № РН-0000106, від 29.05.2013 року №РН-0000109, від 05.06.2013 року № РН-0000118.

Як свідчать матеріали справи, згідно договору на переробку давальницької сировини від 03.09.2012 року № ВЗ-ДС-78 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТ-Агро» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (виконавець), останній зобов'язувався надавати відповідно до умов цього договору послуги з переробки давальницької сировини у готову продукцію.

Відповідно до п. 3.1. договору на переробку давальницької сировини від 03.09.2012 року № ВЗ-ДС-78, сировина постачається окремими партіями автомобільним транспортом на умовах СРТ: смт. Турійськ, Волинської області, вул. Паралельна, 35 та/або смт. Локачі, Волинської області, вул. Шевченка, 14 згідно правил «Інкотермс - 2010».

Використання придбаної у ПП «Терра» макухи соняшникової у кількості 166,05т. для виробництва готової продукції та підтвердження виконання договору на переробку давальницької сировини від 03.09.2012 року № ВЗ-ДС-78, позивач надав Акти прийому передачі готової продукції та послуг по переробці та звіт про витрачену сировину № 1063 від 28.05.2013, № 1083 від 29.05.2013, № 1073 від 29.05.2013, № 1087 від 31.05.2013, № 1131 від 03.06.2013, № 1146 від 05.06.2013, № 1063 від 28.05.2013, № 1157 від 10.06.2013, № 1175 від 11.06.2013, № 1176 від 12.06.2013, № 1201 від 13.06.2013, № 1213 від 18.06.2013, № 1239 від 19.06.2013, № 1237 від 20.06.2013, № 1238 від 22.06.2013, № 1269 від 25.06.2013, № 1278 від 25.06.2013, № 1279 від 26.06.2013.

Також судом встановлено, що 14.05.2014 року було укладено договір поставки №14/051 між ТОВ «Агро Запоріжжя» (постачальник) та позивачем (покупець).

Як свідчать обставини справи, ТОВ «Агро Запоріжжя» зареєстровано у м.Дніпропетровськ та здійснює діяльність з оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і комами для тварин. Відомості про припинення юридичної особи на час здійснення господарської діяльності із позивачем, про перебування на момент здійснення господарських операцій з позивачем юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, або у процесі припинення у Єдиному державному реєстрі відсутні.

Згідно представленого позивачем договору поставки від 14.05.2014 року № 14/051 позивач придбав у ТОВ «Агро Запоріжжя» товар - макуху соняшникову в кількості 67,25 т. на суму 216994,20 грн.

Факт придбання товару підтверджується видатковими накладними від 16.05.2014 року № 390, від 28.05.2014 року № 447.

Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента згідно з платіжними дорученнями: від 16.05.2014 року №1992, від 16.05.2014 року №1996, від 23.05.2014 року №2040, від 03.06.2014 року №2039.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати суми податку на додану вартість у складі ціни товарів за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ «Агро Запоріжжя» податкові накладні: від 16.05.2014 року №46, від 28.05.2014 року №99

Транспортування макухи соняшникової здійснювалось автомобільним транспортом, що підтверджується Товарно-транспортними накладними від 15.05.2014 року № 15/05, від 27.05.2014 року № 27/05.

За зазначеними адресами у Товарно-транспортних накладних, а саме смт. Турійськ, Волинської області, вул. Паралельна, 35 та смт. Локачі, Волинської області, вул. Шевченка, 14, знаходиться виробничі потужності ТОВ «Агротехніка».

В якості обґрунтування фактичного здійснення господарської діяльності із ТОВ «Агро Запоріжжя» позивач наголошував на тому, що придбаний товар - макуху соняшникову в кількості 67,25т, передано виконавцю Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротехніка», для виробництва готової продукції, а саме комбікормів та білково-вітамінних добавок, що підтверджується накладною на переміщення від 28.05.2014 року № 24.

Як вже було зазначено, згідно договору на переробку давальницької сировини від 03.09.2012 року № ВЗ-ДС-78 укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТ-Агро» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (виконавець), останній зобов'язувався надавати відповідно до умов цього договору послуги з переробки давальницької сировини у готову продукцію.

До матеріалів справи представником позивача надані та досліджені аналізна картка сировини від 16.05.2014 року та 28.05.2014 року та посвідчення якості від 15.05.2014 року №15/051, від 27.05.2014 року №27/051.

Відповідно до п. 3.1. договору на переробку давальницької сировини від 03.09.2012 року № ВЗ-ДС-78, сировина постачається окремими партіями автомобільним транспортом на умовах СРТ: смт. Турійськ, Волинської області, вул. Паралельна, 35 та/або смт. Локачі, Волинської області, вул. Шевченка, 14 згідно правил «Інкотермс - 2010»

Як доказ використання придбаної у ТОВ «Агро Запоріжжя» макухи соняшникової у кількості 67,25т. для виробництва готової продукції та підтвердження виконання договору на переробку давальницької сировини від 03.09.2012 року № ВЗ-ДС-78, позивач надав акти прийому передачі готової продукції та послуг по переробці та звіт про витрачену сировину № 1099 від 16.05.2014, № 1100 від 19.05.2014, № 1120 від 19.05.2014, № 1127 від 21.05.2014, № 1129 від 22.05.2014, № 1179 від 27.05.2014, № 1182 від 30.05.2014, № 1183 від 30.05.2014, № 1211 від 02.06.2014, № 1237 від 04.06.2014, № 1238 від 05.06.2014, № 1233 від 05.06.2014, № 1263 від 09.06.2014, № 1281 від 11.06.2014, № 1273 від 11.06.2014, № 1282 від 12.06.2014, № 1283 від 13.06.2014, № 1314 від 15.06.2014, № 1315 від 16.06.2014.

Крім того,в підтвердження факту отримання, зберігання та реалізації отриманого товару позивачем було надано суду договір оренди приміщення від 01.05.2015 року №0105/14 укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТ-Агро». Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 договору орендодавець передає а орендар приймає у тимчасове володіння і використання приміщення площею 120 м.кв., що знаходиться у власності ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1. Судом досліджений акт приймання-передачі складського приміщення від 01.05.2015 року №0105/14.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту статтей 204, 215, 228 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемні правочини характеризуються такими ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Складений податковим органом акт № 691/17-16-22-02/36922125 від 17.10.2014 року не містить жодних посилань на наявність ознак, які передбачені частиною 1 статті 228 Цивільного кодексу України.

Крім того, з урахуванням положень підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статі 4 Податкового кодексу України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Недійсність правочинів між позивачем та контрагентами не визнана в судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені в Акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності фактів того, що укладені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачем не наведено доказів, що свідчили б, що договори, сторонами яких є Позивач та ПП «Терра», Позивач та ТОВ «Агро Запоріжжя» були укладені з метою, що суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Вирішення даної справи також залежить від доведеності тверджень відповідача про безтоварність господарських операцій, що покладено в основу прийнятих податкових повідомлень-рішень, які є предметом спору в даній справі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.

Відповідно до пункту 2.4. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з п. 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно абзацу 2 пункту 2.1. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), яким встановлено порядок формування платниками податків податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, для підтвердження законності формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з його контрагентами необхідно підтвердження реальності даних господарських операцій відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

В свою чергу, відповідно до пп. "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

До складу податкового кредиту позивач правомірно включив суму податку на додану вартість, сплачену ним у складі ціни придбаних товарів у ПП «Терра», які підтверджуються податковими накладними № 13 від 08.04.2013 року, № 26 від 22.04.2013 року, № 25 від 27.05.2013 року, № 29 від 28.05.2013 року, № 35 від 31.05.2013 року, № 6 від 05.06.2013 року, № 8 від 17.06.2013 року, та суму податку на додану вартість, сплачену у складі ціни придбаних товарів у ТОВ «Агро Запоріжжя», які підтверджуються податковими накладними № 46 від 16.05.2014 року, № 99 від 28.05.2014 року.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п.139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд вважає, що документи надані позивачем під час проведення перевірки та в судовому засіданні, є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом та повністю розкривають зміст господарських операцій позивача з контрагентами, зауважень та недоліків з приводу їх оформлення податковим органом у ході перевірки не вказано.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акти перевірки № 829/15-07-22-0304/32927564 від 08.11.2013 року (ПП «Терра»), № 2089/04-66-22-04-06/39030509 від 27.08.2014 року (ТОВ «Агро Запоріжжя»), як підставу для визнання господарських операції з Позивачем безтоварними, оскільки при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тих операцій, на підставі яких сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між конкретними контрагентами. В разі наявності у Відповідача інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Так, згідно п. 5.2. розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення

Наведені відповідачем у акті перевірки акти не містять зазначених чітких обставин порушення податкового законодавства при здійсненні операцій ПП «Терра» та ТОВ «Агро Запоріжжя» з позивачем, а також не містить чіткого переліку первинних бухгалтерських документів, що можуть підтвердити ці обставини.

Отже, посилання податкового органу на акти перевірки № 829/15-07-22-0304/32927564 від 08.11.2013 року (ПП «Терра»), № 2089/04-66-22-04-06/39030509 від 27.08.2014 року (ТОВ «Агро Запоріжжя») не може вважатися підтвердженням обставини безтоварності операцій між ПП «Терра» та позивачем, і між ТОВ «Агро Запоріжжя» та позивачем.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Норми ч.1 п. 198.2 ст. 198 та ч.1 п. 198.6 ст.198 ПК України не ставлять право платника податків на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Як вказав у своїх правових висновках Вищий адміністративний суд України (Ухвала у справі № К/800/45872/13 від 16.10.2013р.) діючий Податковий коекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагенту, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Також згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України (Ухвала у справі № К/800/11510/13 від 21.10.2013р.) якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вказаний принцип закріплений і у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «БУЛВЕЙС» АД проти Болгарії (заява №3991/03). Так у вказаному рішенні зазначено про те, що, враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування податку на додану вартість, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування податку на додану вартість і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компаній-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

А тому, позивач не може нести відповідальність за дії чи бездіяльність контрагента щодо не відображення ним суми податку по господарській операції та/або неподання звітності до податкового органу. Це означає, що невиконання контрагентом свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем не може бути підставою для відмови у праві для платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Таким чином, висновки податкового органу, про неправомірне формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 80221,67грн., у тому числі за травень 2013 року в сумі 50059,2 грн., в червні 2013 року в сумі 30162,47 грн. за результатом господарської операції з контрагентом ПП «Терра», та у сумі 36165,70 грн., у тому числі за травень 2014 року у сумі 36165,70 грн. за результатом господарської діяльності з ТОВ «Агро Запоріжжя», а також висновки відповідача щодо заниження позивачем податку на прибуток підприємства за 2013 рік на загальну суму 76211,00 грн., є безпідставними.

Висновки акту перевірки № 829/15-07-22-0304/32927564 від 08.11.2013 року (ПП «Терра»), № 2089/04-66-22-04-06/39030509 від 27.08.2014 року (ТОВ «Агро Запоріжжя») не можуть вважатись беззаперечним доказом недійсності правочину контрагентів оскільки вони є суб'єктивною точкою зору посадових осіб податкового органу і носять лише характер припущень. Інших доказів на підтвердження вказаних доводів відповідачем не подано і судом не здобуто.

Таким чином, суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені судом обставини, враховуючи зміст частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про недоведеність відповідачем законності оскаржуваного рішення, а відтак позов підлягає до задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення скасуванню.

Поряд з обумовленим, постановою Кабінету Міністрів України №160 від 21.05.2014 року утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення. Також, постановою Кабінету Міністрів України №311 від 06.08.2014 року утворено, як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком № 1 та реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком №2. З названих додатків вбачається, що Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів реорганізована у Державну податкову інспекцію у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Тому, суд допустив процесуальну заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 487,20 грн. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 487,20 грн. підлягають присудженню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області:

від 04.11.2014 року №0003252202, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮТ-Агро" визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток підприємства" у сумі 114316,50 грн., з яких: 76211,00 грн. - за основним платежем; 38105,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 04.11.2014 року №0003262202, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮТ-Агро" визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у сумі 174580,50 грн., з яких: 116387,00 грн. - за основним платежем; 58193,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ -Агро" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 28 травня 2015 року