Ухвала

від 20.07.2015 по справі 817/706/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"20" липня 2015 р. Справа № 817/706/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Одемчука Є.В.

Шевчук С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" травня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-Агро" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 04.11.2014 року №0003252202, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮТ-Агро" визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток підприємства" у сумі 114316,50 грн., з яких: 76211,00 грн. - за основним платежем; 38105,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 04.11.2014 року №0003262202, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮТ-Агро" визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у сумі 174580,50 грн., з яких: 116387,00 грн. - за основним платежем; 58193,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати рішення суду першої інстанції із ухваленням нового про відмову в позові. Зазначає, що позивач не міг придбавати макуху соняшникову у ПП «Терра» та ТОВ «Агро Запоріжжя», постачальники яких мають ознаки фіктивності, а тому операції купівлі-продажу не спричиняють реального настання правових наслідків через нікчемність по ланцюгу до вигодонабувача.

Апеляційний розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за правилами, встановленими ст. 197 КАС України.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Рівному проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЮТ-Агро» код ЄДРПОУ 36922125, з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ПП «Терра» (ЄДРПОУ 32927564) за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., ПП «Фенікс-Агро» (ЄДРПОУ 36780586) за період з 01.03.2014р. 31.03.2014р., та ТОВ «Агро Запоріжжя» (ЄДРПОУ 39030509) за період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р., про що складено акт № 691/17-16-22-02/36922125 від 17.10.2014р., який містить висновок про порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44 розділу І, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.2.9 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток за 2013р. на загальну суму 76211,00 грн.

- п. 44.1 ст. 44 розділу І, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму 116387,00 грн., в тому числі за травень 2013 року в сумі 50059,00., за червень 2013 року в сумі 30162,00 грн., за травень 2014 року в сумі 36166,00 грн.

Порушення податкового законодавства обумовлене проведенням з боку позивача операцій з контрагентами ПП «Терра» та ТОВ «Агро Запоріжжя», які на підставі актів зустрічної звірки не спричиняють реального настання правових наслідків, та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Крім того, податковий орган вказує на відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів. За результатами перевірки позивача Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 04.11.2014 року № 0003252202, яким визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТ-Агро» грошове зобов'язання за платежем «Податок на прибуток» у сумі 114316,50 грн., з яких: 76211,00 грн. за основним платежем; 38105,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 04.11.2014 року № 0003262202, яким визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТ-Агро» грошове зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» у сумі 174580,50 грн., з яких 116387,00 грн. за основним платежем; 58193,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.03.2013 року укладено договір поставки №28 між ПП «Терра» (постачальник) та позивачем (покупець), згідно умов якого та Специфікації № 9 від 25.03.2013 року до договору, Специфікації №10 від 27.03.2013 року до договору, Специфікації № 11 від 29.03.2013 року до договору, Специфікації № 12 від 03.06.2013 року до договору, Специфікації № 13 від 17.06.2013 року до договору позивач придбав у ПП «Терра» товар - макуху соняшникову в кількості 166,05 т. на суму 481300,00 грн.

Факт придбання товару підтверджується видатковими накладними від 27.05.2013 року №Ма-0000025, від 28.05.2013 року №Ма-0000029, від 31.05.2013 року №Ма-0000035, від 05.06.2013 року №Ин-0000006, від 17.06.2013 року №Ин-0000008.

Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента згідно з платіжними дорученнями.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати суми податку на додану вартість у складі ціни товарів за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ПП «Терра» відповідні податкові накладні.

Транспортування макухи соняшникової здійснювалось автомобільним транспортом, що підтверджується Товарно-транспортними накладними.

В подальшому згідно договору на переробку давальницької сировини від 03.09.2012 року № ВЗ-ДС-78, укладеного між ТОВ «ЮТ-Агро» (замовник) та ТОВ «Агротехніка» (виконавець), останній зобов'язувався надавати відповідно до умов цього договору послуги з переробки давальницької сировини у готову продукцію.

Відповідно до п. 3.1. договору на переробку давальницької сировини від 03.09.2012 року № ВЗ-ДС-78, сировина постачається окремими партіями автомобільним транспортом на умовах СРТ: смт. Турійськ, Волинської області, вул. Паралельна, 35 та/або смт. Локачі, Волинської області, вул. Шевченка, 14 згідно правил «Інкотермс - 2010».

Використання придбаної у ПП «Терра» макухи соняшникової у кількості 166,05т. для виробництва готової продукції та підтвердження виконання договору на переробку давальницької сировини від 03.09.2012 року № ВЗ-ДС-78 обгрунтовується актами прийому- передачі готової продукції та послуг по переробці та звітом про витрачену сировину.

Також 14.05.2014 року укладено договір поставки №14/051 між ТОВ «Агро Запоріжжя» (постачальник) та позивачем (покупець), за умовами якого позивач придбав у ТОВ «Агро Запоріжжя» товар - макуху соняшникову в кількості 67,25 т. на суму 216994,20 грн., що підтверджується видатковими накладними від 16.05.2014 року № 390, від 28.05.2014 року № 447. Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента згідно з платіжними дорученнями.

Крім того, позивач отримав від ТОВ «Агро Запоріжжя» податкові накладні: від 16.05.2014 року №46, від 28.05.2014 року №99

Транспортування макухи соняшникової здійснювалось автомобільним транспортом, що підтверджується Товарно-транспортними накладними від 15.05.2014 року № 15/05, від 27.05.2014 року № 27/05.

В подальшому згідно договору на переробку давальницької сировини від 03.09.2012 року № ВЗ-ДС-78 укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТ-Агро» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (виконавець), останній зобов'язувався надавати послуги з переробки давальницької сировини у готову продукцію.

Відповідно до п. 3.1. договору на переробку давальницької сировини від 03.09.2012 року № ВЗ-ДС-78, сировина постачається окремими партіями автомобільним транспортом на умовах СРТ: смт. Турійськ, Волинської області, вул. Паралельна, 35 та/або смт. Локачі, Волинської області, вул. Шевченка, 14 згідно правил «Інкотермс - 2010»

Як доказ використання придбаної у ТОВ «Агро Запоріжжя» макухи соняшникової у кількості 67,25т. для виробництва готової продукції та підтвердження виконання договору на переробку давальницької сировини від 03.09.2012 року № ВЗ-ДС-78, позивач надав акти прийому передачі готової продукції та послуг по переробці та звіт про витрачену сировину.

Крім того, в підтвердження факту отримання, зберігання та реалізації отриманого товару позивачем надано суду договір оренди приміщення площею 120 м.кв. за адресою: м. Рівне, вул. Київська 108-А від 01.05.2015 року №0105/14, укладений між фізичною особою-підприємцем Жагаляк В.М. та ТОВ «ЮТ-Агро» та складено акт приймання-передачі складського приміщення від 01.05.2015 року №0105/14.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), яким встановлено порядок формування платниками податків податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

До складу податкового кредиту позивач правомірно включив суму податку на додану вартість, сплачену ним у складі ціни придбаних товарів у ПП «Терра», ТОВ «Агро Запоріжжя», які підтверджуються податковими накладними.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п.139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Документи, надані позивачем під час проведення перевірки та в судовому засіданні, є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом та повністю розкривають зміст господарських операцій позивача з контрагентами, зауважень та недоліків з приводу їх оформлення податковим органом у ході перевірки не вказано.

Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги посилання відповідача на акти перевірки податкового органу № 829/15-07-22-0304/32927564 від 08.11.2013 року (ПП «Терра»), № 2089/04-66-22-04-06/39030509 від 27.08.2014 року (ТОВ «Агро Запоріжжя»), як підставу для визнання господарських операції з Позивачем безтоварними, оскільки при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тих операцій, на підставі яких сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між конкретними контрагентами. В разі наявності у Відповідача інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Норми ч.1 п. 198.2 ст. 198 та ч.1 п. 198.6 ст.198 ПК України не ставлять право платника податків на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагента, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Щодо посилань на недійсність правочинів між позивачем та контрагентами, слід зазначити, що підставою для недійсності такого, відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Таким чином, висновки податкового органу, про неправомірне формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 80221,67грн., у тому числі за травень 2013 року в сумі 50059,2 грн., в червні 2013 року в сумі 30162,47 грн. за результатом господарської операції з контрагентом ПП «Терра», та у сумі 36165,70 грн., у тому числі за травень 2014 року у сумі 36165,70 грн. за результатом господарської діяльності з ТОВ «Агро Запоріжжя», а також висновки відповідача щодо заниження позивачем податку на прибуток підприємства за 2013 рік на загальну суму 76211,00 грн., є безпідставними.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" травня 2015 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: Є.В.Одемчук

С.М. Шевчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТ-Агро" вул.Драгоманова,27,м.Рівне,33028

3- відповідачу: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33000

- ,