Постанова

від 22.05.2015 по справі 813/1493/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2015 року м. Львів № 813/1493/15

15 год. 42 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Домашовець Р.С.;

відповідача: представник Кохан А.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» (далі - ТОВ «Фірма «Інтергал») звернулось до Державної податкової інспекції у Франківському районі Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000422204 від 13.11.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акта перевірки №1805/13-05-22-04/31215780 від 24.10.2014 року.

У вищенаведеному акті контролюючий орган вказав про те, що господарські операції між ТОВ «Фірма «Інтергал» та його контрагентами ТОВ «Юелка Бест Компані», ТОВ «ТЕК-Комерс», ТОВ «ЛЕД-ТЕК» не спричинили реального настання юридичних наслідків. Позивач з такими висновками не погоджується, зазначив про те, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій позивача з названими вище контрагентами, а також доказам, які пов'язані із господарською діяльністю ТОВ «Фірма «Інтергал». Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про порушення податкового законодавства щодо завищення податкового кредиту за липень 2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що дохід ТОВ «Фірма «Інтергал» від реалізації нафтопродуктів поставлених Tefida Business LLP, за мінусом витрат на оплату посередницьких послуг ТОВ «Юелка Бест Компані», ТОВ «ТЕК-Комерс», ТОВ «ЛЕД-ТЕК» становив 8631691,67 грн., що в свою чергу підтверджує їх економічну доцільність. Відтак, твердження податкового органу про недоцільність залучення комерційних посередників не відповідає дійсності та жодними допустимими доказами, що є наявний у справі не підтверджується. А тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №1805/13-05-22-04/31215780 від 24.10.2014 року, складеного за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фірма «Інтергал» (код ЄДРПОУ 31215780) з питань господарських відносин з ТОВ «ЛЕД-ТЕК» (код ЄДРПОУ 39097385) за період квітень-травень 2014 р., з ТОВ «Юелка Бест Компані» (код ЄДРПОУ 36287231) за липень 2014 р., ТОВ «ТЕК-Комерс» (код ЄДРПОУ 38969808) за липень 2014 р., а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) або про подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів.

Відповідач зазначає, що економічна розумність та доцільність діяльності з позиції раціонально діючого суб'єкта економічних правовідносин є одними з основних критеріїв добросовісності платника податків. Адже добросовісний платник як суб'єкт господарювання, прагнучи до максимізації прибутку, повинен діяти раціонально, тобто з діловою розумністю. Для досягнення господарської мети - отримання прибутку - такий суб'єкт вступає у трансакції та несе трансакційні витрати, а тому мотивація суб'єкта та, відповідно, наявність або відсутність ділової мети, проявляється у виборі контрагентів. Отже, цивільні правовідносини, що викликають певні податкові наслідки, повинні відповідати принципам ділової розумності.

Представник відповідача в судовому засіданні наголосив, що перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Вказав, що наявність прямих господарських відносин з нерезидентом щодо поставки аналогічної продукції в той самий період, в тому числі за нижчими цінами виключає економічну необхідність використання послуг комерційного агента вартістю 21400626,39 грн.

Крім цього, вказав, що контракт з нерезидентом був укладений швидше, ніж договори комерційного посередництва з ТОВ «Юелка Бест Компані», ТОВ «ТЕК-Комерс» та ТОВ «ЛЕД-ТЕК», а також відсутні докази, які б підтверджували факт проведення розрахунків з контрагентом ТОВ «ЛЕД-ТЕК».

В результаті даної перевірки встановлено відсутність реально вчинених господарських операцій позивача з ТОВ «Юелка Бест Компані», ТОВ «ТЕК-Комерс», ТОВ «ЛЕД-ТЕК». У підсумку відповідач зазначив, що ТОВ «Фірма «Інтергал» завищено суму податкового кредиту за липень 2014 р. на суму 4897476,44 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Юелка Бест Компані», ТОВ «ТЕК-Комерс», ТОВ «ЛЕД-ТЕК», що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2014 року в розмірі 4897476,44 грн.

Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000422204 від 13.11.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 4897476,44 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 2448738,22 грн., всього на суму 7346214,66 грн., і на думку відповідача підстав для його скасування немає. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

ТОВ «Фірма «Інтергал» зареєстроване, як юридична особа, 27.11.2000 року, Виконавчим комітетом Львівської міської ради, здійснює господарську діяльність з організації будівництва будівель; будівництва житлових і нежитлових будівель; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; інші види кредитування; надання інших фінансових послуг, н.в.і.у.; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

24.10.2014 року ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Фірма «Інтергал» (код ЄДРПОУ 31215780) з питань господарських відносин з ТОВ «ЛЕД-ТЕК» (код ЄДРПОУ 39097385) за період квітень-травень 2014 р., з ТОВ «Юелка Бест Компані» (код ЄДРПОУ 36287231) за липень 2014 р., ТОВ «ТЕК-Комерс» (код ЄДРПОУ 38969808) за липень 2014 р., а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) або про подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів, за наслідками якої складено №1805/13-05-22-04/31215780 від 24.10.2014 року (далі - акт перевірки від 24.10.2014 року).

Як вбачається зі змісту даного акта, під час перевірки ТОВ «Фірма «Інтергал» відповідач використав акти перевірки: ДПІ у Приморському районі м. Одеса ГУ Міндоходів в Одеській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛЕД-ТЕК», код ЄДРПОУ 39097385 щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період квітень-травень 2014 р» №4347/15-53-22-3/39097385 від 01.08.2014 р., ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів в м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Юелка Бест Компані», код ЄДРПОУ 36287231 з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р.» №834/3-22-08/36287231 від 28.08.2014 р., ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів в м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТЕК-Комерс», код ЄДРПОУ 38969808 з контрагентами за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р. та з 01.04.2014 р. по 31.07.2014 р.» №876/3-26-50-22-03-38969808 від 10.09.2014 р., в яких, серед іншого, зазначено про відсутність у підприємств будь-яких трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів для здійснення господарської діяльності та, як наслідок, відсутність реального проведення господарських операцій та здійснення діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам.

Також, перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів.

В результаті даної перевірки встановлено відсутність реально вчинених господарських операцій позивача з ТОВ «Юелка Бест Компані», ТОВ «ТЕК-Комерс», ТОВ «ЛЕД-ТЕК».

У висновках акта перевірки від 24.10.2014 року відповідач зазначив про порушення ТОВ «Фірма «Інтергал» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту за липень 2014 р. на суму 4897476,44 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Юелка Бест Компані», ТОВ «ТЕК-Комерс», ТОВ «ЛЕД-ТЕК», що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2014 року в розмірі 4897476,44 грн.

На основі таких висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000422204 від 13.11.2014 року.

Зазначене рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Львівській області та Державної фіскальної служби України, які своїми рішеннями від 19.01.2015 року та від 20.03.2015 року залишили спірне рішення без змін, після чого позивач звернувся до суду.

Дослідивши долучені до справи письмові докази суд встановив наступні обставини.

Між ТОВ «Фірма «Інтергал» та Tefida Business LLP (GP) (London England) уклали контракт №03 від 20.02.2014 року, відповідно до якого Tefida Business LLP продає та постачає ТОВ «Фірма «Інтергал», а останнє приймає та оплачує бензин автомобільний не етилований в кількості 30000,00 т +/-5% та дизельне паливо в кількості 70000,00 т +/- 5% (товар), партіями за заявками Покупця.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань з Tefida Business LLP (GP) (London England) та оплати придбаних товарів, позивач долучив копії інвойсів, додаткових угод до контракту від 20.02.2014 року, додатків до контракту від 20.02.2014 року, накладних та доказів оплати (т. 3, а.с. 153, 155-247; т.4, а.с 1-49, 84-96).

На виконання вказаного контракту від 20.02.2014 року, ТОВ «Фірма «Інтергал» уклало договори комерційного посередництва з ТОВ «Юелка Бест Компані» №30/06-1 від 02.06.2014 року, з ТОВ «ТЕК-Комерс» №27-06/2014-КП від 02.06.2014 року та з ТОВ «ЛЕД-ТЕК» №01/04/2014-2 від 01.04.2014 року.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань з вищевказаними контрагентами та оплати придбаних послуг, позивач долучив:

- акти про надання послуг комерційного посередництва до договору комерційного посередництва №01/04/2014-2 від 01.04.2014 р. та додатки до договору комерційного посередництва №01/04/2014-2 від 01.04.2014 р. (угоди про погодження номенклатури та вартості партії товару) (т.1, а.с 120-227);

- акти про надання послуг комерційного посередництва до договору комерційного посередництва №30/06-1 від 02.06.2014 р. та додаткові угоди до договору комерційного посередництва №30/06-1 від 02.06.2014 р. (т.2, а.с 37-64);

- акти про надання послуг комерційного посередництва до договору комерційного посередництва №27-06/2014-КП від 02.06.2014 р. та додатки до договору комерційного посередництва №27-06/2014-КП від 02.06.2014 р. (угоди про погодження номенклатури та вартості партії товару) (т.2, а.с 85-98);

- податкові накладні (т.1, а.с. 228-250; т.2, а.с. 1-31, 65-78, 99-105).

Податкові накладні по контрагентах ТОВ «Юелка Бест Компані», ТОВ «ТЕК-Комерс», ТОВ «ЛЕД-ТЕК» відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за липень 2014 року.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Юелка Бест Компані», ТОВ «ТЕК-Комерс», ТОВ «ЛЕД-ТЕК» відображено в податковій звітності ТОВ «Фірма «Інтергал», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларацій з ПДВ за липень 2014 року.

У бухгалтерському обліку дані операції відображено в картках рахунку 6312 за 2014 р. (т. 4, а.с. 115-127).

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Податковий кодекс України містить наступні нормативні положення щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Так, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 2, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

Суд відмічає, що надані позивачем первинні документи містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак, є належними первинними документами які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Так, статтею 295 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Статтею 297 ГК України визначено, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами. Договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

Факт реального придбання послуг згідно договорів комерційного посередництва із контрагентами позивача, підтверджується первинними документами встановленої форми, які оформлені із урахуванням наведених норм ГК України. Долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій, і в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність. Податкові накладні, які засвідчують факт придбання послуг, також належно оформлені. Отже, реальність господарських операцій ТОВ «Фірма «Інтергал» по придбанню послуг підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликає сумнівів.

Також, на підтвердження використання придбаних послуг від контрагентів ТОВ «Юелка Бест Компані», ТОВ «ТЕК-Комерс», ТОВ «ЛЕД-ТЕК» у господарській діяльності, позивач долучив: реєстр відомостей реалізації нафтопродуктів за період з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р., отриманих від Tefida Business LLP; вантажно-митні декларації форми МД-2, сертифікати відповідності (т. 2, а.с. 106-250; т. 3, а.с. 1-148).

Щодо твердження представника відповідача, що перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів, суд зазначає наступне.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Вказана доктрина закріплена у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, згідно якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Положення ділової мети та розумного змісту господарської операції широко застосовуються в судовій практиці на підставі судових узагальнень.

Верховний Суд України, скасовуючи рішення судів у справах про відшкодування ПДВ, неодноразово зазначав, що в справах не встановлено наміру одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Зокрема, вперше доктрину «ділова мета» в Україні використано Верховним Судом України у постанові його Судової палати в адміністративних справах від 12.02.2008 р. у справі №08/28.

Судом не враховується покликання представника відповідача, що контракт з нерезидентом був укладений швидше, ніж договори комерційного посередництва з ТОВ «Юелка Бест Компані», ТОВ «ТЕК-Комерс» та ТОВ «ЛЕД-ТЕК», оскільки як вбачається із листа нерезидента Tefida Business LLP від 27 травня 2014 року (т.4, а.с. 130-131) співпраця з комерційними посередниками була ініційована зі сторони Tefida Business LLP у зв'язку із труднощами у законодавстві України та специфікою податкової політики та неможливістю співпраці з українськими компаніями без належної підтримки торгових посередників. Також, для подальшої співпраці Tefida Business LLP замість ТОВ «ЛЕД-ТЕК» запропонувала торгових посередників ТОВ «Юелка Бест Компані», ТОВ «ТЕК-Комерс».

Щодо твердження відповідача на відсутність доказів, які б підтверджували факт проведення розрахунків з контрагентом ТОВ «ЛЕД-ТЕК», суд такі не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Як вбачається із долученого договору відступлення права вимоги (цесії) №08/08-2014 ПБ від 08.08.2014 року, укладеного між ТОВ «Баста Нова» та ТОВ «ЛЕД-ТЕК», ТОВ «Баста Нова» набуває право вимоги і стає кредитором в розмірі 8094527,39 грн. за договором комерційного посередництва №01/04/2014-2 від 01.04.2014 року. Відповідно до карток рахунку 6312 за 2014 року (т. 4, а.с. 115-123), заборгованість в розмірі 8094527,39 грн., яка була відступлена ТОВ «ЛЕД-ТЕК» до ТОВ «Баста Нова», сплачена.

Твердження представника відповідача, що наявність прямих господарських відносин з нерезидентом щодо поставки аналогічної продукції в той самий період, в тому числі за нижчими цінами виключає економічну необхідність використання послуг комерційного агента вартістю 21400626,39 грн., суд не враховує, оскільки такі жодними належними та допустимими доказами не підтверджені, а порівняння лише цін придбання нафтопродуктів не спростовує реальність та фактичність здійснення господарських операцій, які підтвердженні належним чином складеними первинними документами.

Крім цього, матеріалами справи підтверджено отримання прибутку від реалізації нафтопродуктів поставлених Tefida Business LLP, за мінусом витрат на оплату посередницьких послуг ТОВ «Юелка Бест Компані», ТОВ «ТЕК-Комерс», ТОВ «ЛЕД-ТЕК», який становив 8631691,67 грн. (т. 4, а.с. 110).

За таких обставин, ТОВ «Фірма «Інтергал» обґрунтовано наявність господарської мети та економічної доцільності при укладанні зазначених вище договорів комерційного посередництва з ТОВ «Юелка Бест Компані», ТОВ «ТЕК-Комерс» та ТОВ «ЛЕД-ТЕК».

В свою чергу, податковий орган формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкового кредиту, а викладені в акті перевірки від 24.10.2014 року висновки не ґрунтуються на дослідженні договорів комерційного посередництва, які укладалися ТОВ «Фірма «Інтергал» із ТОВ «Юелка Бест Компані», ТОВ «ТЕК-Комерс» та ТОВ «ЛЕД-ТЕК», тому, висновки про їх нереальність та відсутність ділової мети, ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджених жодними доказами.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг мали реальний характер, факти отримання позивачем відповідних послуг оформлені документально та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами комерційного посередництва за перевіряємий період.

Суд вважає за необхідне також вказати, щодо доводів відповідача, зазначених в акті перевірки від 24.10.2014 року, щодо порушення податкового законодавства позивачем, які грунтуються на актах перевірки: ДПІ у Приморському районі м. Одеса ГУ Міндоходів в Одеській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛЕД-ТЕК», код ЄДРПОУ 39097385 щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період квітень-травень 2014 р» №4347/15-53-22-3/39097385 від 01.08.2014 р., ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів в м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Юелка Бест Компані», код ЄДРПОУ 36287231 з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р.» №834/3-22-08/36287231 від 28.08.2014 р., ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів в м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТЕК-Комерс», код ЄДРПОУ 38969808 з контрагентами за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р. та з 01.04.2014 р. по 31.07.2014 р.» №876/3-26-50-22-03-38969808 від 10.09.2014 р.

Оцінюючи ці доводи, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам), а також враховує, що характер придбання послуг відповідає видам діяльності позивача та доказам щодо використання придбаних послуг у господарській діяльності позивача.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Закон не ставить у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати податку до бюджету як його контрагентами, так і іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу. Чинне законодавство не передбачає за покупцем обов'язку сплачувати ПДВ повторно, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, оскільки ПДВ, який включено до ціни товару (робіт, послуг), є податковим зобов'язання продавця товару і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Невиконання чи неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого покупця.

Доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний щодо неправомірної, на думку податкового органу, діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди не надано відповідачем. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

Суд погоджується з твердженнями позивача про недопустимість такого підходу відповідача до правової оцінки правовідносин щодо формування податкового кредиту. З цього приводу слід також зазначити, що висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Підставою ж для формування позивачем податкового кредиту були податкові накладні встановленої форми та змісту, виписаними ТОВ «Юелка Бест Компані», ТОВ «ТЕК-Комерс», ТОВ «ЛЕД-ТЕК» за наслідками операцій з постачання послуг. Зауважень щодо оформлення податкових накладних відповідач не зазначив. Виконання договірних зобов'язань підтверджується належно оформленими первинними документами, які в цілому у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники. Отже, реальність господарських операцій ТОВ «Фірма «Інтергал» по придбанню послуг, підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликає сумнівів.

При цьому, право на зменшення об'єкта оподаткування податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування податкового кредиту, такі у матеріалах справи відсутні.

Оцінюючи ці факти, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням сторін, а також враховує, що придбання таких послуг необхідне для здійснення обраних видів діяльності позивача.

За таких обставин, суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. За відсутністю належних доказів, аргументи, якими відповідач доводить відсутність реального виконання господарських операцій, є безпідставними і не доводять правомірності збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 4897476,44 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 2448738,22 грн., всього на суму 7346214,66 грн.

Тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення №0000422204 від 13.11.2014 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області №0000422204 від 13.11.2014 року.

Присудити із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» (вул. Паризької Комуни, 65А, м. Черкаси, 18016, код ЄДРПОУ 31215780) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 28.05.2015 року.

Суддя Клименко О.М.