Ухвала

від 10.09.2015 по справі 813/1493/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року Справа № 876/6303/15 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Домашовця Р.С.

представника відповідача Кохана А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Фірма "Інтергал" 25.03.2015 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000422204 від 13.11.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 4897476,44 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 2448738,22 грн., всього на суму 7346214,66 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області №0000422204 від 13.11.2014 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято внаслідок,встановленого перевіркою, неправомірного відображення ТОВ "Фірма "Інтергал" у податковому обліку господарських операцій з ТОВ "ЛЕД-ТЕК", ТОВ "Юелка Бест Компані", ТОВ "ТЕК-Комерс" щодо придбання послуг комерційного посередництва.

Апелянт зазначає, що економічна розумність та доцільність діяльності з позиції раціонально діючого суб'єкта економічних правовідносин є одними з основних критеріїв добросовісності платника податків. Адже добросовісний платник як суб'єкт господарювання, прагнучи до максимізації прибутку, повинен діяти раціонально, тобто з діловою розумністю. Для досягнення господарської мети - отримання прибутку - такий суб'єкт вступає у трансакції та несе трансакційні витрати, а тому мотивація суб'єкта та, відповідно, наявність або відсутність ділової мети, проявляється у виборі контрагентів. Отже, цивільні правовідносини, що викликають певні податкові наслідки, повинні відповідати принципам ділової розумності.

Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Вказав, що наявність прямих господарських відносин з нерезидентом щодо поставки аналогічної продукції в той самий період, в тому числі за нижчими цінами виключає економічну необхідність використання послуг комерційного агента вартістю 21400626,39 грн.

При апеляційному розгляді представник податкового органу вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечив, вважаючи, що ухвалене рішення є законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Фірма "Інтергал" зареєстроване, як юридична особа, 27.11.2000 року, Виконавчим комітетом Львівської міської ради та здійснює господарську діяльність з організації будівництва будівель; будівництва житлових і нежитлових будівель; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; інші види кредитування; надання інших фінансових послуг, н.в.і.у.; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

24.10.2014 року ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Фірма "Інтергал" (код ЄДРПОУ 31215780) з питань господарських відносин з ТОВ "ЛЕД-ТЕК" (код ЄДРПОУ 39097385) за період квітень-травень 2014 року, з ТОВ "Юелка Бест Компані" (код ЄДРПОУ 36287231) за липень 2014 року, ТОВ "ТЕК-Комерс" (код ЄДРПОУ 38969808) за липень 2014 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) або про подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів,

За результатами перевірки було складено акт №1805/13-05-22-04/31215780 від 24.10.2014 року (далі - акт перевірки від 24.10.2014 року) в якому відповідач зазначив про порушення ТОВ "Фірма "Інтергал" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту за липень 2014 року на суму 4897476,44 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТОВ "Юелка Бест Компані", ТОВ "ТЕК-Комерс", ТОВ "ЛЕД-ТЕК", що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2014 року в розмірі 4 897476,44 грн.

Для такого висновку відповідачем використано акти перевірки: ДПІ у Приморському районі м. Одеса ГУ Міндоходів в Одеській області "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЛЕД-ТЕК", код ЄДРПОУ 39097385 щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період квітень-травень 2014 року" №4347/15-53-22-3/39097385 від 01.08.2014 року, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів в м. Києві "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юелка Бест Компані", код ЄДРПОУ 36287231 з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року" №834/3-22-08/36287231 від 28.08.2014 року, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів в м. Києві "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТЕК-Комерс", код ЄДРПОУ 38969808 з контрагентами за період з 01.02.2014 рокуу по 28.02.2014 року та з 01.04.2014 року по 31.07.2014 року" №876/3-26-50-22-03-38969808 від 10.09.2014 року, в яких, серед іншого, зазначено про відсутність у підприємств будь-яких трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів для здійснення господарської діяльності та, як наслідок, відсутність реального проведення господарських операцій та здійснення діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам.

В результаті даної перевірки встановлено відсутність реально вчинених господарських операцій позивача з ТОВ "Юелка Бест Компані", ТОВ "ТЕК-Комерс", ТОВ "ЛЕД-ТЕК".

Також, перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів.

На підставі вказаного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000422204 від 13.11.2014 року. , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 4897476,44 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 2448738,22 грн.,а всього на суму 7346214,66 грн.

В порядку адміністративного оскарження вказане вище рішення залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення №0000422204 від 13.11.2014 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно.

Суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. За відсутністю належних доказів, аргументи, якими відповідач доводить відсутність реального виконання господарських операцій, є безпідставними і не доводять правомірності збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 4897476,44 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 2448738,22 грн., всього на суму 7346214,66 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як видно з матеріалів справи, Між ТОВ "Фірма "Інтергал" та Tefida Business LLP (GP) (London England) було укладено контракт №03 від 20.02.2014 року, відповідно до якого Tefida Business LLP продає та постачає ТОВ "Фірма "Інтергал", а остання приймає та оплачує бензин автомобільний не етилований в кількості 30000,00 т +/-5% та дизельне паливо в кількості 70000,00 т +/- 5% (товар), партіями за заявками Покупця.

Реальність виконання договорів підтверджується копіями інвойсів, додаткових угод до контракту від 20.02.2014 року, додатків до контракту від 20.02.2014 року, накладних та доказів оплати (т. 3, а.с. 153, 155-247; т.4, а.с 1-49, 84-96).

На виконання вказаного контракту від 20.02.2014 року, ТОВ "Фірма "Інтергал" уклало договори комерційного посередництва з ТОВ "Юелка Бест Компані" №30/06-1 від 02.06.2014 року, з ТОВ "ТЕК-Комерс" №27-06/2014-КП від 02.06.2014 року та з ТОВ "ЛЕД-ТЕК" №01/04/2014-2 від 01.04.2014 року.

Крім того, позивач на підтвердження виконання вищезазначених договірних зобов'язань з контрагентами також долучив - акти про надання послуг комерційного посередництва до договору комерційного посередництва №01/04/2014-2 від 01.04.2014 року та додатки до договору комерційного посередництва №01/04/2014-2 від 01.04.2014 року (угоди про погодження номенклатури та вартості партії товару) (т.1, а.с 120-227); - акти про надання послуг комерційного посередництва до договору комерційного посередництва №30/06-1 від 02.06.2014 року та додаткові угоди до договору комерційного посередництва №30/06-1 від 02.06.2014 року (т.2, а.с 37-64); - акти про надання послуг комерційного посередництва до договору комерційного посередництва №27-06/2014-КП від 02.06.2014 року та додатки до договору комерційного посередництва №27-06/2014-КП від 02.06.2014 року (угоди про погодження номенклатури та вартості партії товару) (т.2, а.с 85-98); - податкові накладні (т.1, а.с. 228-250; т.2, а.с. 1-31, 65-78, 99-105).

Разом з цим, податкові накладні по контрагентах ТОВ "Юелка Бест Компані", ТОВ "ТЕК-Комерс", ТОВ "ЛЕД-ТЕК" відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за липень 2014 року.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Юелка Бест Компані", ТОВ "ТЕК-Комерс", ТОВ "ЛЕД-ТЕК" відображено в податковій звітності ТОВ "Фірма "Інтергал", про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларацій з ПДВ за липень 2014 року.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абз.1 п.44.1 ст.44 ПК).

Згідно з п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності є визначальною умовою для виникнення права на формування податкового кредиту.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи наведене, слід зробити висновок, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи ( на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити, як: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Виходячи з вищенаведеного, що не спростовано податковим органом. судом першої інстанції правильно встановлено, що долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості та відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, і в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність. Податкові накладні, які засвідчують факт придбання послуг, також належно оформлені.

Як видно із долученого договору відступлення права вимоги (цесії) №08/08-2014 ПБ від 08.08.2014 року, укладеного між ТОВ "Баста Нова" та ТОВ "ЛЕД-ТЕК", ТОВ "Баста Нова" набуває право вимоги і стає кредитором в розмірі 8094527,39 грн. за договором комерційного посередництва №01/04/2014-2 від 01.04.2014 року. Відповідно до карток рахунку 6312 за 2014 року (т. 4, а. с. 115-123), заборгованість в розмірі 8094527,39 грн., яка була відступлена ТОВ "ЛЕД-ТЕК" до ТОВ "Баста Нова", сплачена.

Крім того, на підтвердження використання придбаних послуг від контрагентів ТОВ "Юелка Бест Компані", ТОВ "ТЕК-Комерс", ТОВ "ЛЕД-ТЕК" у господарській діяльності, позивач долучив: реєстр відомостей реалізації нафтопродуктів за період з 01.04.2014 року по 31.12.2014 року, отриманих від Tefida Business LLP; вантажно-митні декларації форми МД-2, сертифікати відповідності (т. 2, а.с. 106-250; т. 3, а.с. 1-148).

Таким чином, реальність господарських операцій ТОВ "Фірма "Інтергал" по придбанню послуг підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликає сумнівів.

Доводи податкового органу зазначені в акті перевірки від 24.10.2014 року щодо порушення податкового законодавства позивачем, які грунтуються на актах перевірки: ДПІ у Приморському районі м. Одеса ГУ Міндоходів в Одеській області "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЛЕД-ТЕК", код ЄДРПОУ 39097385 щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період квітень-травень 2014 р" №4347/15-53-22-3/39097385 від 01.08.2014 р., ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів в м. Києві "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юелка Бест Компані", код ЄДРПОУ 36287231 з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р." №834/3-22-08/36287231 від 28.08.2014 р., ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів в м. Києві "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТЕК-Комерс", код ЄДРПОУ 38969808 з контрагентами за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р. та з 01.04.2014 р. по 31.07.2014 р." №876/3-26-50-22-03-38969808 від 10.09.2014 р., суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

У відповідності до законодавства України платник податків не може нести відповідальності за дії чи бездіяльність своїх контрагентів.

Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту і відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10.

Щодо твердження представника відповідача, що перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів, суд вірно зазначив, що сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Вказана доктрина закріплена у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, згідно якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Твердження апелянта, що наявність прямих господарських відносин з нерезидентом щодо поставки аналогічної продукції в той самий період, в тому числі за нижчими цінами виключає економічну необхідність використання послуг комерційного агента вартістю 21400626,39 грн., колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі жодними належними та допустимими доказами не підтверджені, а порівняння лише цін придбання нафтопродуктів не спростовує реальність та фактичність здійснення господарських операцій, які підтвердженні належним чином складеними первинними документами.

Крім цього, колегія суддів бере до уваги те, що на вимогу позивача вести господарську діяльність без торгових посередників контрагентом Tefida Business LLP було підтверджена необхідність такого посередництва у зв»язку з труднощами у законодавства та специфіку податкової політики в Україні.

Крім цього, матеріалами справи підтверджено отримання прибутку від реалізації нафтопродуктів поставлених Tefida Business LLP, за мінусом витрат на оплату посередницьких послуг ТОВ "Юелка Бест Компані", ТОВ "ТЕК-Комерс", ТОВ "ЛЕД-ТЕК", який становив 8631691,67 грн. (т. 4, а.с. 110).

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ "Фірма "Інтергал" обґрунтовано наявність господарської мети та економічної доцільності при укладанні зазначених вище договорів комерційного посередництва з ТОВ "Юелка Бест Компані", ТОВ "ТЕК-Комерс" та ТОВ "ЛЕД-ТЕК".

Таким чином, твердження представника відповідача на відсутність доказів, які б підтверджували факт проведення розрахунків з контрагентом ТОВ «Баста Нова» суд не враховує.

Суд першої інстанції вірно зазначив, те що Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Підставою ж для формування позивачем податкового кредиту були податкові накладні встановленої форми та змісту, виписаними ТОВ "Юелка Бест Компані", ТОВ "ТЕК-Комерс", ТОВ "ЛЕД-ТЕК" за наслідками операцій з постачання послуг. Зауважень щодо оформлення податкових накладних відповідач не зазначив. Виконання договірних зобов'язань підтверджується належно оформленими первинними документами, які в цілому у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники. Отже, реальність господарських операцій ТОВ "Фірма "Інтергал" по придбанню послуг, підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликає у суду сумнівів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів переконана, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року у справі №813/1493/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 15.09.2015 року.