Постанова

від 25.05.2015 по справі 815/1454/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1454/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

при секретарі судового засідання - Гур'євої К.І.

за участю сторін:

представника позивача - Бейгельзімера М.Г. (довіреність від 13.01.2015)

представника позивача - Хромченко Л.Н. (довіреність від 13.01.2015)

представника відповідача - Бачерікової Д.О.(довіреність від 03.12.2014 №17303/15-70-10)

представника третьої особи - Боровець Ю.В. (довіреність від 05.01.2015 №16-08/7-45)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Камерата Косметікс" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Камерата Косметікс" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, у якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати видані відповідачем 28.11.2014 Рішення про коригування митної вартості №500060001/2014/610234/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.11.2014 №500060001/2014/00704;

- зобов'язати відповідача повернути позивачу через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області фінансову гарантію у вигляді грошової застави в сумі 25592,33 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дві гривні 33 коп.) для випуску у вільний обіг косметичної продукції, що власністю позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.11.2014 під час розмитнення імпортованого ТОВ «Камерата Косметікс» товару за контрактом - дистриб'юторською угодою №01/UKR/2014 з нерезидентом Mades Cosmetics B.V. (Нідерланди) позивачем було отримано від відповідача рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2014 №500060001/2014/610234/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2014/00704. Позивач є суб'єктом господарювання - юридичною особою та суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, акредитованим відповідачем. 26.11.2014 товар за контрактом №01/UKR/2014 було доставлено на митний пост «Одеса - порт» відповідача (Хаджибєєвська дор. 4, м. Одеса, 65006, код 500060000). Замовлення цього товару відбувалось в першій декаді листопада 2014 року. За результатами опрацювання Mades Cosmetics B.V. було складено і надіслано позивачу Proforma Invoice від 07.11.2014 №20141044. 11.11.2014 позивачем було здійснено повну попередню сплату постачальнику за цією Проформою. Внаслідок обробки Proforma Invoice від 07.11.2014 №20141044 ТОВ «Таїр», що на договірних засадах виконує функції митного брокера позивача було складено Електронну митну декларацію (ЕМД). Даній ЕМД був наданий номер 500060001.2014.039263, що згідно оскаржуваного рішення має 2 дати складання 25.11.2014 та 27.11.2014. ТОВ «Камерата Косметікс» 20.11.2014 було здійснено попередню оплату на рахунок Південній митниці за митне оформлення ВМД у сумі 30000, 00 грн., а 25.11.2014 було переказано 44000,00 грн.

Позивач зазначив, що 26.11.2014 всі потрібні для розмитнення документи, згідно з приписами ст. 53 МКУ України, були надані на Митний пост №1 «Одеса - порт», що підтверджується відбитком печатки Південної митниці від 26.11.2014 на Proforma Invoice від 07.11.2014 №20141044 та актом виконаних робіт ТОВ «Таїр» від 01.12.2014.

28.11.2014 у п'ятницю о 21 год. 21 хв., тобто після закінчення робочого дня та тижня, на електронну скриньку ТОВ «Камерата Косметікс» було отримано від декларанта - ТОВ «Таїр» незасвідчене (без відбитка печатки та підпису) рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2014 №500060001/2014/610234/1 з прізвищем ім'я по батькові виконавця ОСОБА_8 та штампом посадової особи митного органу - 1165 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2014/00704. В письмово засвідченому вигляді це рішення та картка відмови позивачу не надавалось.

Позивач вказав, що з огляду на відмову в розмитненні товару до сплати різниці між його задекларованою та відкоригованою митною вартістю позивач за рішенням №500060001/2014/610234/1 від 28.11.2014 в понеділок 01.12.2014 мусив переказати на рахунок відповідача фінансову гарантію у вигляді грошової застави в сумі 24600 грн. для випуску у вільний обіг косметичної продукції, що є власністю ТОВ «Камерата Косметікс» та за який попередньо були сплачені всі передбачені чинним законодавством України митні платежі. Того ж дня 01.12.2014 ТОВ «Камерата Косметікс» було надіслано керівнику відповідача скаргу - незгоду з рішенням про коригування митної вартості товарів від 28.11.2014 №500060001/2014/610234/1. Увечері того ж дня, а саме 01.12.2014 відповідачем, митним органом було складено нову Митну декларацію (форма МД-2) за виправленням №500060001/2014/039607, де за графою 55 донараховано 25592,33 грн. та після цього косметичні вироби Mades Cosmetics, власність ТОВ «Камерата Косметікс» було випущено з території митного посту у вільний обіг.

05.12.2014 листом №17429/15-70-52 за підписом голови комісії з реорганізації Південної митниці Міндоходів А.Є. Авдєєва позивачу було відмовлено у скарзі на незгоду з рішенням про коригування митної вартості товарів від 28.11.2014 №500060001/2014/610234/1 10.12.2014 позивачем було надіслано аналогічну скаргу на ім'я Голови Державної комісії з реорганізації митної служби України. Втім її було повернено без пояснення причин в нерозкритому конверті. 19.01.2015 позивачем знову було надіслано скаргу на ім'я Голови Державної фіскальної служби України. 03.02.2015 листом №23112/6/99-99-25-02-03-15 за підписом в.о. директора Департаменту адміністрування митних платежів та митно - тарифного регулювання ДФС України В.С. Мальнова позивачу було повідомлено про відмову надати відповідь по суті скарги з посиланням на формальні обставини. 10.05.2015 на адресу Державної фіскальної служби України позивачем втретє було надіслано скаргу на рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2014 №500060001/2014/610234/1. Станом на дату подання позову відповідь отримано не було.

Позивач зазначив, що відповідно до Порядку повернення платником податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України 20.07.2007 №618, позивач 08.01.2015 та 04.02.2015 звернувся до Начальника Південної митниці з заявами про повернення фінансової гарантії у вигляді грошової застави в сумі 25592,33 грн., на першу з яких було отримано формальну відповідь без розгляду змісту заяв по суті. Отже, як вказав позивач вжив вичерпних заходів для досудового вирішення суперечки щодо незаконності рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2014 №500060001/2014/610234/1, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (арк. справи 78-85), просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Камерата Косметікс» у повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Суд, заслухавши пояснення та думку представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Камерата Косметікс», акредитовано як суб'єкт ЗЕД в Південній митниці (картка обліку особи №500/2012/0000756 від 13.11.2012 року), включене до ЄДРПОУ 05.09.2005 (код ЄДРПОУ №33721890), є платником платником податку на додану вартість.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та Mades Cosmetics B.V. (Нідерланди) 17 червня 2014 року був укладений контракт - дистриб'юторської угоди №01/UKR/2014, в межах якого останнє постачання косметичних виробів Mades Cosmetics B.V. відбулось в листопаді 2014 року. Йому передувало замовлення ТОВ «Камерата Косметікс» до Mades Cosmetics B.V. За результатами опрацювання замовлення Mades Cosmetics B.V. (Нідерланди) було складено Proforma Invoice від 07.11.2014 №20141044.

11.11.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Камерата Косметікс» здійснило повну попередню сплату за Контрактом №01/UKR/2014 від 17.06.2014 та Proforma Invoice від 07.11.2014 №20141044. 20.11.2014 позивачем здійснено попередню оплату за митне оформлення ВМД Південною митницею у сумі 30000,00 грн., та 25.11.2014 було переказано другу сплату у сумі 44000,00 грн. (арк. справи 27, 29, 30). Суми виплат обчислено ТОВ «Таїр», що на договірних засадах відповідає за правильність митного декларування товарів для ТОВ «Камерата Косметікс», про що свідчить договір від 04.04.2012 №260/04 (арк. справи 28)

26 листопада 2014 року на митний пост «Одеса - порт» Південної митниці Міндоходів було ввезено вантаж зі сплаченою продукцією. Для здійснення митного оформлення товару товариством з обмеженою відповідальністю «Таїр» до Південної митниці, м/п №1 "Одеса-порт" подано митну декларацію, електронну копію якої зареєстровано за №500060001/2014/039263 від 27.11.2014, для оформлення вантажу.

Вказана декларація була подана разом з документами: контракт від 17.06.2014 №01/UKR/2014; Proforma Invoice від 07.11.2014 №20141044; платіжне доручення №4 в іноземній валюті про повну попередню оплату засвідчене АБ «Південний» від 11.11.2014; платіжні доручення №24 від 20.11.2014, №27 від 25.11.2014 на загальну суму 74000 грн.; CMR ANC - 2002 від 20.11.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення Південною митницею Міндоходів контролю правильності визначення митної вартості товарів задекларованих за ЕМД від 28.11.2014 №500060001/2014/0039263 від 25.11.2014 встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують митну вартість товарів, містяться розбіжності, наявні ознаки підробки а саме: в поданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі від 17.06.2014 №01/UKR/2014, проформі - інвойсі від 07.11.2014 №20141044, пакувальному листі від 07.11.2014 №б/н відповідно різні підписи та печатки іноземного контрактотримувача. В платіжному дорученні від 11.11.2014 №4 відсутнє посилання на проформу - інвойс. Умови поставки зазначені в зовнішньоекономічному контракті та проформі - інвойсі відрізняються від тих, що зазначені в митній декларації.

На підставі п.3 ст.53 МК України митним органом позивачу було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: виписку з бухгалтерської документації.

28.11.2014 декларантом було надіслано лист №82/11/12 митному органу щодо направлення додаткових документів: експортна декларація MRN 14NL1D842E28A8CB65 від 20.11.2014; висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 07.08.2014 №05.03.02-03/50741; сертифікат відповідності УкрСЕПРО від 18.08.2014 ГФ1/006/0083420-14; пакувальний лист до замовлення №20141044 від 07.11.2014 - засвідчений Mades Cosmetics B.V.; висновок експерта від 26.11.2014 №51-45/11-2014 Філії «Одеський центр» ПАТ Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» Фонду Державного майна; Прайс - лист виробника Mades Cosmetics B.V.

Південною митницею за результатами опрацювання поданої декларації та доданих документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2014/610234/1 від 28.11.2014, відповідно до яких митну вартість товару визначено із застосуванням шостого, резервного методу визначення митної вартості (арк. справи 17-18).

Також відповідачем у зв'язку із цим було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2014/00704 від 28.11.2014.

Товар був випущений за МД №500060001/2014/039607 від 01.12.2014 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначена карткаа відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про коригування митної вартості товарів Південної митниці Міністерства доходів і зборів України необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 "Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування" Митного кодексу України.

За правилами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частинами 7 та 8 ст.55 Митного кодексу України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

З аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.4, 5 ст.58 Кодексу митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з п.5,6 ч.10 ст.58 Кодексу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно ч.1,2 ст.64 Кодексу у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі, зокрема, мінімальної митної вартості (п.6 ч.3 ст.64 Кодексу).

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що позивачем з метою підтвердження заявленої ним митної вартості товару, подавалися митному органу відповідні обов'язкові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості імпортованих товарів, проте вони не були визнані відповідачем достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.

Суд, вивчивши відповідні документи вважає їх такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначеного товару за ціною договору.

Відповідач в судовому засіданні не спростував договірну ціну товару, а також об'єктивну можливість і спроможність відповідача на підставі наданих позивачем документів визначити цю ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору за правилами, визначеними ст.58 Кодексу.

Слід зауважити, що відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (a) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (c) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, що визначає обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2014 № 500060001/2014/610234/1 митним органом прийнято без застосування інших методів, крім шостого (резервного), при цьому, без обґрунтування необхідності застосування саме цього методу та без зазначення, які саме розбіжності містять документи, що підтверджують вартість ввезеного товару, та які були подані декларантом.

При цьому, судом встановлено, що надані позивачем до митниці документи на підтвердження вартості товару дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, що свідчить про порушення митним органом передбаченого ст.57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури .

Проаналізувавши обставини справи з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що митним органом в порушення приписів вищенаведених норм було необґрунтовано відмовлено у прийнятті митних декларацій, митному оформленні товарів, а рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон прийняті відповідачем із порушенням встановленої законодавством процедури (ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України та всупереч правилам, визначеним ст.58 цього Кодексу), без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення.

Щодо питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому суд встановивши протиправність рішення митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суми мита та ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки позовні вимоги в частині стягнення з державного бюджету на користь підприємства суми надмірно сплаченого мита та ПДВ не підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі складаються із сплаченого позивачем судового збору у розмірі 182,70 грн. Оскільки у задоволенні позовної вимоги майнового характеру відмовлено, з товариства з обмеженою відповідальністю "Камерата Косметікс" слід стягнути судові витрати в доход Державного бюджету України у розмірі 1644,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6-8, 11, 23, 69, 71, 72, 86, 94, 158-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Камерата Косметікс" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Південної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 28.11.2014 №500060001/2014/610234/1.

Визнати протиправною та скасувати картку про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2014/00704 від 28.11.2014.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Камерата Косметікс" на користь Державного бюджету України решту судового збору 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 травня 2015 року.

Суддя А.А. Радчук