Ухвала

від 11.08.2015 по справі 815/1454/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1454/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Щербак І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Камерата Косметікс» до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Камерата Косметікс» звернулось до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі Одеської митниці ДФС) України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби (далі ГУДКС) України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування виданих відповідачем 28.11.2014 Рішення про коригування митної вартості №500060001/2014/610234/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.11.2014 №500060001/2014/00704; зобов'язання відповідача повернути позивачу через ГУДКС України в Одеській області фінансову гарантію у вигляді грошової застави в сумі 25 592,33 грн. для випуску у вільний обіг косметичної продукції, що власністю позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що митниця безпідставно відмовила товариству у митному оформленні товару, невмотивовано визначивши іншу митну вартість товарів, ніж та, що була задекларована суб'єктом господарювання.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що надані позивачем для митного оформлення документи були розцінені ним як такі, що не містять всіх даних, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, що і було підставою для визначення митної вартості товарів із застосуванням шостого, резервного методу визначення митної вартості.

Третя особа наполягала на відмові у задоволенні позову.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року адміністративний позов - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Південної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 28.11.2014 №500060001/2014/610234/1. Визнано протиправною та скасовано картку про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2014/00704 від 28.11.2014. Стягнуто з позивача на користь Державного бюджету України решту судового збору 1 644,30 грн. В іншій частині позовних вимог - відмолено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі Одеської митниці ДФС України ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці ДФС України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ТОВ «Камерата Косметікс» акредитовано як суб'єкт ЗЕД в Південній митниці (картка обліку особи №500/2012/0000756 від 13.11.2012 року), включене до ЄДРПОУ 05.09.2005 року (код ЄДРПОУ №33721890), є платником податку на додану вартість.

Між позивачем та Mades Cosmetics B.V. (Нідерланди) 17.06.2014 року був укладений контракт - дистриб'юторської угоди №01/UKR/2014, в межах якого останнє постачання косметичних виробів Mades Cosmetics B.V. відбулось в листопаді 2014 року. Йому передувало замовлення ТОВ «Камерата Косметікс» до Mades Cosmetics B.V. За результатами опрацювання замовлення Mades Cosmetics B.V. (Нідерланди) було складено Proforma Invoice від 07.11.2014 року №20141044.

11.11.2014 року ТОВ «Камерата Косметікс» здійснило повну попередню сплату за Контрактом №01/UKR/2014 від 17.06.2014 року та Proforma Invoice від 07.11.2014 року №20141044. 20.11.2014 року позивачем здійснено попередню оплату за митне оформлення ВМД Південною митницею у сумі 30 000 грн., та 25.11.2014 року було переказано другу сплату у сумі 44 000 грн. Суми виплат обчислено ТОВ «Таїр», що на договірних засадах відповідає за правильність митного декларування товарів для ТОВ «Камерата Косметікс», про що свідчить договір від 04.04.2012 року №260/04.

26.11.2014 року на митний пост «Одеса-порт» Південної митниці Міндоходів було ввезено вантаж зі сплаченою продукцією.

Південною митницею за результатами опрацювання поданої декларації та доданих документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2014/610234/1 від 28.11.2014 року, відповідно до яких митну вартість товару визначено із застосуванням шостого, резервного методу визначення митної вартості. Також відповідачем у зв'язку із цим було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2014/00704 від 28.11.2014 року.

Товар був випущений за МД №500060001/2014/039607 від 01.12.2014 року у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митним органом без застосування інших методів, крім шостого (резервного), при цьому, без обґрунтування необхідності застосування саме цього методу та без зазначення, які саме розбіжності містять документи, що підтверджують вартість ввезеного товару, та які були подані декларантом.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Митного кодексу України.

В апеляційній скарзі Одеської митниці ДФС України вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки оскаржувані рішення про коригування митної вартості №500060001/2014/610234/1 від 28.11.2014 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2014/00704 від 28.11.2014 року прийнято митним органом правомірно, так як документи, надані позивачем для підтвердження заявленої ним митної вартості товару та його митного оформлення, містять безліч розбіжностей, тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2014 року на митний пост «Одеса-порт» Південної митниці Міндоходів було ввезено вантаж зі сплаченою продукцією. Для здійснення митного оформлення товару ТОВ «Таїр» до Південної митниці, м/п №1 «Одеса-порт» подано митну декларацію, електронну копію якої зареєстровано за №500060001/2014/039263 від 27.11.2014 року, для оформлення вантажу. Вказана декларація була подана разом з документами: контракт від 17.06.2014 року №01/UKR/2014; Proforma Invoice від 07.11.2014 року №20141044; платіжне доручення №4 в іноземній валюті про повну попередню оплату засвідчене АБ «Південний» від 11.11.2014; платіжні доручення №24 від 20.11.2014 року, №27 від 25.11.2014 року на загальну суму 74 000 грн.; CMR ANC - 2002 від 20.11.2014 року.

Як передбачено ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у ч.ч.2,3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст. 53 Митного кодексу).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст. 53 Митного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів задекларованих за ЕМД від 28.11.2014 року №500060001/2014/0039263 від 25.11.2014 року Південною митницею Міндоходів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують митну вартість товарів, містяться розбіжності, наявні ознаки підробки а саме: в поданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі від 17.06.2014 року №01/UKR/2014, проформі-інвойсі від 07.11.2014 року №20141044, пакувальному листі від 07.11.2014 року №б/н відповідно різні підписи та печатки іноземного контрактотримувача. В платіжному дорученні від 11.11.2014 року №4 відсутнє посилання на проформу-інвойс. Умови поставки зазначені в зовнішньоекономічному контракті та проформі-інвойсі відрізняються від тих, що зазначені в митній декларації.

Відповідачем, на підставі п.3 ст. 53 МК України, було запропоновано позивачу надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: виписку з бухгалтерської документації.

На виконання вказаної вимоги позивачем 28.11.2014 було надіслано лист №82/11/12 митному органу щодо направлення додаткових документів: експортна декларація MRN 14NL1D842E28A8CB65 від 20.11.2014; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 07.08.2014 №05.03.02-03/50741; сертифікат відповідності УкрСЕПРО від 18.08.2014 ГФ1/006/0083420-14; пакувальний лист до замовлення №20141044 від 07.11.2014 - засвідчений Mades Cosmetics B.V.; висновок експерта від 26.11.2014 №51-45/11-2014 Філії «Одеський центр» ПАТ Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» Фонду Державного майна; Прайс-лист виробника Mades Cosmetics B.V.

Частиною 1 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-3 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно ч.2 ст. 58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Проаналізувавши документи, надані митному органу позивачем з метою підтвердження заявленої ним митної вартості товару, колегія суддів вважає, що їх такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначеного товару за ціною договору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що апелянт не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Як встановлено під час судового розгляду справи та вірно зазначено судом першої інстанції, з рішення митниці про визначення митної вартості товару за шостим методом не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом на підставі документів, поданих ТОВ «Камерата Косметікс».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості відмови позивачу в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості №500060001/2014/610234/1 від 28.11.2014 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2014/00704 від 28.11.2014 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з державного бюджету на користь підприємства суми надмірно сплаченого мита та ПДВ, то колегія суддів вважає, вона не підлягає задоволенню, оскільки питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться виключно до компетенції митних органів, тому при встановленні протиправність рішення митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, суд не має права підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суми мита та ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв