Постанова

від 21.05.2015 по справі 820/3307/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 травня 2015 р. № 820/3307/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Золотаренко А.П.,

представників сторін:

позивача - Алдошина О.С.,

відповідача - Шамілової Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРМО-ТЕХ" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРМО-ТЕХ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003672203 від 18.12.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, яке прийняте на підставі акту перевірки Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №4291/20-33-22-03-07/38384407 від 27.11.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно формував витрати та податковий кредит за спірний період що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки між позивачем та його контрагентами відсутній факт реального вчинення господарських операцій за спірний період.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фахівцями Західної ДПІ м.Харкова на підставі наказу від 03.11.2014 р. №. 2409«Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КОРМО-ТЕХ" , згідно пп.20.1.1, 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2, ст. 82 Податкового кодексу України, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "КОРМО-ТЕХ» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Компанія» Кароліт» їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2014 р. та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності.

За результатами перевірки складено акт від 27.11.2014 року № 4291/20-33-22-03-07/38384407, в якому зафіксовані порушення п. 198,1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, встановлено ознаки нереальності здійснення господарських операцій ТОВ «Кормотех » код за ЄДРПОУ 38384407 з ТОВ «Компанія «КАРОЛІТ» (код ЄДРПОУ 39137160) за період липень 2014 року , в зв'язку з чим донараховано податку на додану вартість у розмірі 76285 грн.

Не погодившись с висновками акту перевірки ТОВ "КОРМО-ТЕХ" було подано заперечення , які були залишенні без розгляду .

На підставі акту від 27.11.2014 року № 4291/20-33-22-03-07/38384407 Західною ДПІ м.Харкова було прийнято податкове повідомлення - рішення №0003672203 від 18.12.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість.

ТОВ «КОРМО-ТЕХ»подало скаргу від 29.12.2014р. №2912-1/14 на податкове повідомлення-рішення №0003672203 від 18.12.2014 р. до ГУ Міндоходів у Харківській області, на яку отримало Рішення № 1395/10/20-40-1004-17 від 23.02.2015р. «Про результати розгляду скарги», у відповідності з яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

ТОВ «КОРМО-ТЕХ» подало скаргу від 27.02.2015р. за № 2702-1/15 на податкове повідомлення-рішення №0003672203 від 18.12.2014 р. до Державної Фіскальної Служби України, на яку отримало Рішення №5881/16/99-99-10-01-01-25 від 20.03.2015р. «Про результати розгляду скарги», у відповідності з яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Суд зазначає що в Акті відсутні дані (фактичні) про виявлені порушення податкового законодавства з боку ТОВ «КОРМО-ТЕХ» з зазначенням конкретного порушення, а лише перелічені норми законодавства, які нібито порушені його контрагентом та контрагентами контрагента.

Відповідно до вимог ст. 83 ПК України матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є документи, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з положеннями Наказу ДПА від 22.12.2010 р. N 984 (зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772) про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті також повинно бути зазначено документи, які використані при перевірці, крім того, за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Як вбачається з акту перевірки, під час перевірки було використано лише данні систем автоматизованого співставлення податкових даних, податкову інформацію.

Під час проведення перевірки, було відповідачем було проігноровано положення п. 44.5. ст. 44 ПК України, відповідно до яких для відновлення документів підприємству надається строк впродовж 90 днів.

ТОВ «КОРМО-ТЕХ» належним чином, до проведення перевірки, 08.10.2014р., повідомило податковий орган про втрату первинних документів що стосуються предмету перевірки та здійснення заходів по їх відновленню (а.с. 97), про що саме і було вказано в самому акті перевірки. Доказом втрати первинних документів є корінець звернення до органу внутрішніх справ (а.с. 98).

Відповідач безпідставно скоротив встановлений законом термін відновлення документів, ігноруючи пряму норму пункту 44.5. ст. 44 Податкового кодексу України, згідно якої: «...платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків».

Суд зазначає, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Після відновленням позивачем документів відповідні копії були надані до суду з яких вбачається наступне.

На виконання умов укладеного зовнішньоекономічного контракту з постачальником товару ТОВ «Балаківські мінеральні добрива» (Росія) та договорів по продажу товару покупцям, позивачем був укладений з контрагентом - ТОВ «Компанія «КАРОЛІТ» договір надання послуг №300514 від 30.05.2014р., згідно якого контрагент брав на себе зобов'язання надавати послуги навантажувально-розвантажувальних робіт, а позивач сплачувати такі послуги. На виконання умов даного договору були виписані відповідні податкові накладні та акти прийому-передачі виконаних робіт копії яких містяться в матеріалах справи.

Також, для розміщення товару на складах був укладений з ПП «Транс-Сервіс» договір суборенди №01/11КР від 01.11.2012р. з додатковими угодами, згідно якого позивач орендував нежитлові (складські) приміщення за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищеве, вул. Промислова, 21.

Транспортування та складський облік товару щодо якого надавались послуги навантажувально-розвантажувальних робіт підтверджується картками складського обліку товарів за товарними позиціями: монокальційфосфат кормовий, метіонін кормовий, фосфат кальція, треонин та іншими, разом з докладною запискою завскладу за кожний місяць надання послуг по навантажувально-розвантажувальним роботам, товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи.

Вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до витрат та податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРМО-ТЕХ" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0003672203 від 18.12.2014р.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРМО-ТЕХ" (адреса: 61052 м. Харків, вул. Карла Маркса, буд.13/15, кв. 2, код ЄДРПОУ 38384407) 190 (сто дев"яносто) грн. 71 коп. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 травня 2015 року.

Суддя Панов М.М.