Ухвала

від 23.06.2015 по справі 820/3307/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 р.Справа № 820/3307/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. по справі № 820/3307/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кормо-Тех"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРМО-ТЕХ", звернувся до суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003672203 від 18.12.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, яке прийняте на підставі акту перевірки Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №4291/20-33-22-03-07/38384407 від 27.11.2014р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки зроблені під час перевірки є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 23.06.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Західної ДПІ м.Харкова на підставі наказу від 03.11.2014 р. №. 2409«Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КОРМО-ТЕХ" , згідно пп.20.1.1, 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2, ст. 82 Податкового кодексу України, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "КОРМО-ТЕХ» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Компанія» Кароліт» їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2014 р. та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності.

За результатами перевірки складено акт від 27.11.2014 року № 4291/20-33-22-03-07/38384407, в якому зафіксовані порушення п. 198,1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України та встановлено ознаки нереальності здійснення господарських операцій ТОВ «Кормотех » код за ЄДРПОУ 38384407 з ТОВ «Компанія «КАРОЛІТ» (код ЄДРПОУ 39137160) за період липень 2014 року , в зв'язку з чим донараховано податку на додану вартість у розмірі 76285 грн.

Не погодившись с висновками акту перевірки ТОВ "КОРМО-ТЕХ" було подано заперечення , які були залишенні без розгляду .

На підставі акту від 27.11.2014 року № 4291/20-33-22-03-07/38384407 Західною ДПІ м.Харкова було прийнято податкове повідомлення - рішення №0003672203 від 18.12.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість.

ТОВ «КОРМО-ТЕХ» подало скаргу від 29.12.2014р. №2912-1/14 на податкове повідомлення-рішення №0003672203 від 18.12.2014 р. до ГУ Міндоходів у Харківській області, на яку отримало Рішення № 1395/10/20-40-1004-17 від 23.02.2015р. «Про результати розгляду скарги», у відповідності з яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

ТОВ «КОРМО-ТЕХ» подало скаргу від 27.02.2015р. за № 2702-1/15 на податкове повідомлення-рішення №0003672203 від 18.12.2014 р. до Державної Фіскальної Служби України, на яку отримало Рішення №5881/16/99-99-10-01-01-25 від 20.03.2015р. «Про результати розгляду скарги», у відповідності з яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Позивач заперечуючи законність вказаного податкового повідомлення рішення, звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належних доказів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів, факт порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 83 ПК України матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є документи, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з положеннями Наказу ДПА від 22.12.2010 р. N 984 (зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772) про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті також повинно бути зазначено документи, які використані при перевірці, крім того, за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Встановлені обставини справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги свідчать про те, що під час перевірки податковим органом було використано лише данні систем автоматизованого співставлення податкових даних, податкову інформацію.

Крім того, в Акті перевірки, відсутні дані (фактичні) про виявлені порушення податкового законодавства з боку ТОВ «КОРМО-ТЕХ» з зазначенням конкретного порушення, а лише перелічені норми законодавства, які нібито порушені його контрагентом та контрагентами контрагента.

Також під час проведення перевірки, відповідачем було проігноровано положення п. 44.5. ст. 44 ПК України, відповідно до яких для відновлення документів підприємству надається строк впродовж 90 днів.

Так, судовим розглядом встановлено, що ТОВ «КОРМО-ТЕХ» належним чином, до проведення перевірки, 08.10.2014р., повідомило податковий орган про втрату первинних документів, що стосуються предмету перевірки та здійснення заходів по їх відновленню (а.с. 97), про що саме і було вказано в самому акті перевірки. Доказом втрати первинних документів є корінець звернення до органу внутрішніх справ (а.с. 98).

Між тим, відповідач безпідставно скоротив встановлений законом термін відновлення документів, ігноруючи пряму норму пункту 44.5. ст. 44 Податкового кодексу України, згідно якої: «...платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків».

Також, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксуютьфакти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи те, що податковим органом було безпідставно скорочено встановлений законом термін відновлення документів, відповідні копії первинних документів по справі були надані позивачем безпосередньо до суду першої інстанції.

Судом першої інстанції із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, встановлено, що на виконання умов укладеного зовнішньоекономічного контракту з постачальником товару ТОВ «Балаківські мінеральні добрива» (Росія) та договорів по продажу товару покупцям, позивачем був укладений з контрагентом - ТОВ «Компанія «КАРОЛІТ» договір надання послуг №300514 від 30.05.2014р. , згідно якого контрагент брав на себе зобов'язання надавати послуги навантажувально-розвантажувальних робіт, а позивач сплачувати такі послуги. На виконання умов даного договору були виписані відповідні податкові накладні та акти прийому-передачі виконаних робіт копії яких містяться в матеріалах справи.

Також, для розміщення товару на складах був укладений з ПП «Транс-Сервіс» договір суборенди №01/11КР від 01.11.2012р. з додатковими угодами, згідно якого позивач орендував нежитлові (складські) приміщення за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищеве, вул. Промислова, 21.

Транспортування та складський облік товару щодо якого надавались послуги навантажувально-розвантажувальних робіт підтверджується картками складського обліку товарів за товарними позиціями: монокальційфосфат кормовий, метіонін кормовий, фосфат кальція, треонин та іншими, разом з докладною запискою завскладу за кожний місяць надання послуг по навантажувально-розвантажувальним роботам, товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи.

Вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність включення позивачем до витрат та податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року по справі № 820/3307/15 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. по справі № 820/3307/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3