Постанова

від 26.05.2015 по справі 820/3308/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 травня 2015 р. Справа № 820/3308/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Цибульник Г.В.,

представника позивача - Мазоренка В.Д.,

представника відповідача - Іхненко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Чарлі" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "ЧАРЛІ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2015 року № 0000122204 Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів У Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що контролюючим органом було проведено перевірку ТОВ "Металіст Фасіліті Менеджмент", за результатами якої складено Акт № 1818/20-31-22-01-07/34388675 від 13.06.2014 року. На підставі даного акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003882201 від 25.09.2014 року та податкове повідомлення рішення № 0002812201 від 26.06.2014 року. Позивач зазначає, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, оскільки у позивача наявні всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин із контрагентами та мав встановлене законом право на віднесення сум по даним взаємовідносинам до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на те, що встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимоги діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є законними, а тому позов не підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Чарлі" зареєстровано як юридична особа 05.02.1999 року № 14801200000018936 за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 123. Відповідач перебуває на податковому обліку в Західній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області з 09.02.1999 року за № 3925, код ЄДРПОУ 30289542.

З матеріалів справи вбачається, що Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП "Чарлі" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 4096/20-33-22-04-07 від 12.11.2014 року, у висновках якого зазначені наступні порушення, а саме:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ"Юелка Бест Компані" (код ЄДРПОУ 36287231) за період липень 2014 рік на суму 58998,94 грн.;

- нереальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам ПП "Чарлі" з ТОВ "Юелка Бест Компані" (код ЄДРПОУ 36287231) по ланцюгу до "вигодо набувачів" задекларованих ПП "Чарлі" показників у рядку 10.1-16.3 Декларацій з податку на додану вартість за період липень 2014 року у сумі 58998,94 грн..

За результатами проведеної перевірки, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003622204 від 10.12.2014 року про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 73749,00 грн., з яких основний платіж у сумі 58999,00 грн. та штрафні санкції у сумі 14760,00 грн..

В подальшому, позивачем 18.12.2014 року подано скаргу до ГУ Міндоходів у Харківській області на вищезазначене податкове повідомлення - рішення.

Відповідно до Рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 02.02.2015 року № 857/10/20-40-10-04-17, скаргу позивача було задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 10.12.2014 року № 0003622204 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19933,00 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області ПП "Чарлі" була подана скарга від 09.02.2015 року до Державної фіскальної служби.

Відповідно до Рішення Державної фіскальної служби України від 27.02.2015 року № 4183/6/99-10-01-01-15, податкове повідомлення - рішення від 10.12.2014 року № 0003622204 Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 02.02.2015 року № 857/10/20-40-10-04-17 залишене без змін, а скарга ПП "Чарлі" без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що 19.02.2015 року уповноваженою особою ПП "Чарлі" отримано податкове повідомлення - рішення від 12.02.2015 року № 0000122204 Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 53815,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 43052,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 10763,00 грн..

Не погоджуючись з прийняти податковим повідомленням - рішенням ПП "Чарлі" 27.02.2015 року подана скарга до ГУ Міндоходів у Харківській області.

Відповідно до відповіді ГУ Державної фіскальної служби у Харківській області від 12.03.2015 року № 35/10/20-40-10-04-17, відповідно до якого податкове повідомлення - рішення від 12.02.2015 року № 0000122204 Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області залишено без змін.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як наслідок правомірність визначення позивачу суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Чарлі" мало фінансово-господарську діяльність з ТОВ "Юелка Бест Компані" відповідно до договору № 30/06/14 від 30.06.2014 року.

Реальність вчинення господарських операцій на виконання вимог зазначеного договору підтверджується платіжними дорученнями № 611 від 22.09.2014 року, № 612 від 22.09.2014 року, № 652 від 23.09.2014 року, № 653 від 23.09.2014 року, № 680 від 02.10.2014 року.

Судом встановлено, що згідно п. 2.1 Договору № 30/06/14 від 30.06.2014 року витрати, пов'язані з транспортуванням та доставкою товару здійснювалось за рахунок покупця-ПП "Чарлі", автомобільним транспортом, який знаходиться у ПП "Чарлі" відповідно договору оренди автомобіля від 02.04.2014 року.

Перевезення вантажу підтверджується товаро-транспортними накладними № 707 від 07.07.2014 року, № 907 від 09.07.2014 року, № 1407 від 14.07.2014 року, № 2207 від 22.07.2014 року, № 2507 від 25.07.2014 року, № 3107 від 31.07.2014 року.

Крім того, придбана сировина та матеріали були використані ПП "Чарлі" у виробництві, що підтверджується прибутковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями та картками по рахунку за липень 2014 рок, калькуляціями вартості виробництва продукції, нормами видатків сировини і матеріалів та висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали.

Суд, також вважає за необхідне зазначити, що висновки податкового органу про можливі порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача, не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства та про відсутність у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ з фактом оплати.

Таким чином, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Суд зауважує, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 ГК України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0000122204 від 12.02.2014 року Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 53815, 00 грн., з яких основний платіж 43052,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 10763,00 грн. підлягає скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України. -

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Чарлі" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.02.2015 № 0000122204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Чарлі" (61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 123, ідентифікаційний код юридичної особи 30289542) судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 травня 2015 року.

Суддя Р.В. Мельников