Ухвала

від 09.09.2015 по справі 820/3308/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 р.Справа № 820/3308/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2015р. по справі № 820/3308/15

за позовом Приватного підприємства "Чарлі"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "ЧАРЛІ" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі по тексту відповідач), у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2015 року № НОМЕР_1 Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів У Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року адміністративний позов Приватного підприємства "Чарлі" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.02.2015 № НОМЕР_1.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року-без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Чарлі" зареєстровано як юридична особа 05.02.1999 року № 14801200000018936 за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 123. Відповідач перебуває на податковому обліку в Західній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області з 09.02.1999 року за № 3925, код ЄДРПОУ 30289542.

З матеріалів справи вбачається, що Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП "Чарлі" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 4096/20-33-22-04-07 від 12.11.2014 року, у висновках якого зазначені наступні порушення, а саме:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ОСОБА_3 Компані" (код ЄДРПОУ 36287231) за період липень 2014 рік на суму 58998,94 грн.;

- нереальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам ПП "Чарлі" з ТОВ "ОСОБА_4 Компані" (код ЄДРПОУ 36287231) по ланцюгу до "вигодо набувачів" задекларованих ПП "Чарлі" показників у рядку 10.1-16.3 Декларацій з податку на додану вартість за період липень 2014 року у сумі 58998,94 грн..

За результатами проведеної перевірки, було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 10.12.2014 року про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 73749,00 грн., з яких основний платіж у сумі 58999,00 грн. та штрафні санкції у сумі 14760,00 грн..

В подальшому, позивачем 18.12.2014 року подано скаргу до ГУ Міндоходів у Харківській області на вищезазначене податкове повідомлення - рішення.

Відповідно до Рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 02.02.2015 року № 857/10/20-40-10-04-17, скаргу позивача було задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 10.12.2014 року № НОМЕР_2 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19933,00 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області ПП "Чарлі" була подана скарга від 09.02.2015 року до Державної фіскальної служби.

Відповідно до Рішення Державної фіскальної служби України від 27.02.2015 року № 4183/6/99-10-01-01-15, податкове повідомлення - рішення від 10.12.2014 року № НОМЕР_2 Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 02.02.2015 року № 857/10/20-40-10-04-17 залишене без змін, а скарга ПП "Чарлі" без задоволення.

19.02.2015 року уповноваженою особою ПП "Чарлі" отримано податкове повідомлення - рішення від 12.02.2015 року № НОМЕР_1 Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 53815,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 43052,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 10763,00 грн..

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням ПП "Чарлі" 27.02.2015 року подана скарга до ГУ Міндоходів у Харківській області.

Відповідно до відповіді ГУ Державної фіскальної служби у Харківській області від 12.03.2015 року № 35/10/20-40-10-04-17, відповідно до якого податкове повідомлення - рішення від 12.02.2015 року № НОМЕР_1 Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області залишено без змін.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за липень 2014 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «ОСОБА_4 Компані», які документально не підтверджені.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг;

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку.

Між тим колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем доведено реальність спірних господарських операцій за якими був сформований податковий кредит, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Чарлі" мало фінансово-господарську діяльність з ТОВ "ОСОБА_4 Компані" відповідно до договору № 30/06/14 від 30.06.2014 року, згідно з п. 1.1 якого продавець (ТОВ "ОСОБА_4 Компані") зобов'язується передати у власність, а покупець (ПП "Чарлі") прийняти та оплатити товар.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями.

Транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом, який знаходиться у ПП "Чарлі" відповідно договору оренди автомобіля від 02.04.2014 року.

Перевезення вантажу підтверджується товаро-транспортними накладними.

Крім того, придбана сировина та матеріали були використані ПП "Чарлі" у виробництві, що підтверджується прибутковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями та картками по рахунку за липень 2014 рок, калькуляціями вартості виробництва продукції, нормами видатків сировини і матеріалів та висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи, договорами подальшої реалізації продукції, які містяться в матеріалах справи.

Отже, позивачем документально підтверджено реальність здійснення спірних господарських операцій.

При цьому, колегія суддів зазначає, що порушення, на думку відповідача, порядку здійснення господарської діяльності контрагентом позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Такі висновки також узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно приписів ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 12.02.2014 року Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 53815, 00 грн., з яких основний платіж 43052,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 10763,00 грн. підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2015р. по справі № 820/3308/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст ухвали виготовлений 14.09.2015 р.